Питання для розгляду та обговорення

1. Дайте визначення виробництва та виробничої системи.

2. На конкретних прикладах покажіть різницю між виробничою та організаційною структурою підприємства.

3. Дайте визначення та охарактеризуйте основні риси підприємства як господарської системи.

4. Розкрийте суть основних принципів формування виробничих систем.

5. Виберіть та обґрунтуйте цільові функції для різних підприємств нафтогазового комплексу та їх підрозділів

6. Дайте загальну характеристику та класифікацію цілей підприємства.

7. По кожній з виділених цілей першого порядку проведіть їх декомпозицію до цілей четвертого – п’ятого рівнів.

8. Що таке ранжування цілей та як воно проводиться ?

9. Сформуйте розгалужену систему оціночних показників для кожної цілі другого порядку.

10. Дайте загальну характеристику порядку створення підприємств.

11. Назвіть причини та розкрийте порядок проведення ліквідації підприємств.

12. На конкретних прикладах розкрийте систему класифікації підприємств.

Тема 2 організація виробничих процесів в часі

Ключові поняття і терміни: виробничий процес, виробничий цикл, операція, природний процес, робота, технологічний процес, трудовий процес, фізичний процес, хімічний процес.

2.1 Поняття та класифікація виробничих процесів

Поняття виробничих процесів. Базою для формування кожного підприємства є виробничий процес, в результаті якого реалізується місія підприємства. Загальний виробничий процес являє собою сукупність часткових процесів, що об’єднані одною метою - випуском готової продукції, виконанням робіт чи наданням послуг. Продукція - це кінцевий результат виробничої діяльності підприємства або його підрозділу (видобута нафта, газ, виготовлена деталь тощо). Робота - виробнича діяльність, спрямована на досягнення певного корисного результату (геологорозвідувальні роботи, робота з ремонту обладнання і т.п.). Виробничі послуги - це роботи промислового характеру, які виконуються даним підприємством для інших підприємств за їх заявками або для власного капітального будівництва (транспортні послуги, ремонт обладнання за замовленнями зі сторони та ін.).

Виробничий процес передбачає використання робочої сили належної кваліфікації, спеціальних засобів і предметів праці, а також відповідної технології виробництва.

Виробничий процес - це сукупність процесів праці та природних процесів в результаті яких вихідні матеріали та напівфабрикати перетворюються в готовий продукт.

Основою виробничих процесів на будь-якому підприємстві є праця - доцільна діяльність людини або колективу людей щодо виробництва характерної для підприємства продукції. Саме в процесі праці людина за допомогою певних засобів праці впливає на предмет праці, щоб надати йому нові властивості та перетворити в готовий продукт (продукцію) - в споживну вартість, яка необхідна для виробничого або особистого споживання. Важливою особливістю праці людини в процесі виробництва є те, що вона свідомо, заздалегідь обдуманим способом, за допомогою певних спеціальних знарядь праці проводить в предметі праці бажані якісні зміни і тим самим перетворює його в готовий продукт.

Предмет праці виступає насамперед у вигляді сировини і матеріалів, з яких виготовляється продукт. У виробництві використовуються і такі матеріали, які не входять матеріально до складу продукції, але споживаються в процесі виробництва, наприклад, мастила, паливо, охолоджувальні рідини тощо.

Знаряддями праці є різні матеріальні засоби (верстати, інструменти, обладнання, пристрої і т.п.), за допомогою яких людина впливає на предмет праці. Вона використовує їх фізичні, хімічні чи механічні властивості, щоб надати предмету праці потрібну форму, розміри, зовнішній вигляд чи нові властивості. Крім знарядь праці, за допомогою яких людина безпосередньо впливає на предмет праці, для здійснення виробничого процесу потрібні певні матеріальні умови: виробничі приміщення, освітлювальні установки, опалення, склади і транспортні засоби.

Зміни предметів праці можуть відбуватися і під впливом певних сил природи, без безпосередньої участі людини. Такі процеси називаються природними. До природних процесів можна віднести процес висихання фарби, твердіння бетону, вистигання метало-заготовок, накопичення рідини в свердловині при періодичній експлуатації та ін.

Сукупність трудових та природних процесів утворює технологічні процеси.

Технологічний процес - це якісні (фізико-хімічні чи механічні) зміни предмета праці (форми, розміру, стану, розміщення, фізико-хімічних властивостей, зовнішнього вигляду тощо), що відбуваються в результаті впливу людини на предмет праці за допомогою тих чи інших знарядь праці.

Сучасні виробничі процеси є дуже складними і можуть бути поділені на окремі стадії. Наприклад, процес виробництва на машинобудівних підприємствах охоплює три стадії: заготівельну, оброблювальну та збиральну; процес отримання палива включає такі стадії: підготовку сировини, атмосферно-вакуумну перегонку, крекінг, риформінг, коксування, очистку і т.д.

Виробничі процеси та їх стадії можна поділити на окремі часткові процеси, що діляться на окремі операції, котрі в подальшому можуть бути поділені на прийоми. Так, наприклад, оброблювальна стадія включає механічну, термічну, хімічну та інші види (процеси) обробки.

Операція - це організаційно неподільна частина виробничого процесу, що виконується одним чи декількома робітниками на одному і тому ж робочому місці при постійному складі використовуваних знарядь праці, технології та предметів праці. Предмет праці, що підлягає обробці в ході операції, характеризується певною технологічною завершеністю. Якщо робітник чи група робітників під час роботи змінює інструмент, предмет праці, або переходить на інше місце роботи, то це означає, що закінчено виконання однієї і починається виконання іншої операції. Наприклад, спуск бурильного інструмента можна розчленити на такі операції. Накручування долота, спуск обважених бурильних труб, спуск свічок.

При механічній обробці та в перервних апаратурних процесах операції циклічно повторюються і тому чітко відокремлені в часі.

Рівень розчленування виробничих процесів на операції залежить від рівня спеціалізації та типу організації виробництва, типу використовуваного обладнання.

В технічному відношенні операції складаються з переходів в процесах механічної обробки та фаз в апаратурних процесах.

Перехід - це частина операції, що характеризується постійністю складу використовуваного обладнання та режимів його роботи; незмінністю оброблюваних поверхонь та використовуваного інструменту. Переходам притаманні дуже жорстка технологічна спрямованість. Його результатом може бути будь-яка одна якісно однорідна зміна предмета праці. В цьому розумінні перехід є організаційно і технологічно неподільним.

Фаза - в апаратурному виробництві це частина операції, в ході якої відбуваються накреслені зміни, фізико-хімічних властивостей предметів праці до встановлених величин при точно регламентованому режимі роботи обладнання.

В періодичних процесах окремі фази поєднуються в часі послідовно і тому не можуть бути чітко розмежовані.

Розчленування операцій в технологічному відношенні потрібне для розробки технології процесів та проектування структури та послідовності виконання трудових прийомів щодо їх обслуговування.

Подальший поділ операції на прийоми, рухи стосується трудового аспекту проблеми і відношення до даного питання не має.

Класифікація виробничих процесів. Виробничі процеси в різних ланках нафтогазового комплексу надзвичайно складні та різноманітні. Вони відрізняються за функціями, цільовим призначенням, рівнем механізації та автоматизації, характером їх виконання і т.д. В зв’язку з цим виникає необхідність їх класифікації за певними ознаками.

а) Функціонально по відношенню до мети сукупного виробничого процесу, що визначається характером та призначенням вироблюваної продукції (робіт, послуг), розрізняють основні та допоміжні процеси.

Основними називають процеси в результаті яких створюються продукція (виконуються роботи чи надаються послуги) відповідно до профілю діяльності (місії) підприємства. Так, в машинобудуванні до них відносяться ливарні, ковальсько-пресові, збиральні роботи, механічна та термічна обробка і т.д. В бурінні до основних процесів відносять вежобудування, буріння та кріплення свердловин , їх випробування, тобто процеси, в результаті яких отримується готова продукція - свердловина. В нафтогазовидобувних підприємствах - видобуток нафти, газу, газового конденсату. В нафтогазопереробних підприємствах - це процеси розподілу компонентів нафти та газу та їх хімічна переробка.

Допоміжні процеси - це такі, які охоплюють процеси виробництва продукції, що використовується в основному виробництві. До них відносяться виробництво інструментальної оснастки, запасних частин для ремонту обладнання свого підприємства, деталей та вузлів для модернізації машин і механізмів, нестандартного обладнання, засобів механізації та автоматизації технологічних процесів свого підприємства; виробництво для власних потреб різних видів енергії, контрольно-випробувальні роботи, переміщення сировини, матеріалів та напівфабрикатів.

б) За характером участі робітника (живої праці) у здійсненні виробничих процесів розрізняють ручні, машинно-ручні, машинні та автоматизовані процеси.

Ручні процеси виконуються робітниками за допомогою різних знарядь праці або без них. Основним джерелом енергії є мускульна сила людини. Наприклад, свердління отворів ручною дреллю, кладка цегли, ручне буріння.

Продуктивність праці в ручних процесах майже повністю визначається рівнем фізичної натуги робітника і тільки певною мірою конструктивними особливостями використовуваного інструмента. Для ручних процесів характерною є однакова тривалість трудового і технологічного процесів оскільки вони повністю збігаються в часі.

Машинно-ручні - це процеси, які здійснюються за допомогою машин; при цьому робочий орган машин або предмет праці переміщується за допомогою мускульної сили людини, наприклад, механічне буріння з ручною подачею долота, робота пневмогайковертом, свердління отворів на верстаті з ручною подачею свердла і т.п.

Опріч дій, що спрямовують переміщення предмета праці або виконавчих органів машин, робітник виконує вручну або за допомогою механізованого інструмента елементи допоміжної роботи: закріплення заготовок та знімання готових виробів, видалення відходів виробництва, зміну інструменту та пристроїв, налагоджування та настроювання верстатів.

Машинні - це процеси, в ході яких зміни предмета праці здійснюються виконавчими органами машини. При цьому виконавчий механізм переміщується відносно предмета автоматично, а його пуск та зупинку здійснює робітник без значного прикладання фізичних зусиль. Елементи допоміжної оперативної роботи в машинних процесах можуть виконуватись вручну або за допомогою механізованого інструменту.

Прикладами процесу даного виду можуть бути: механічне буріння з автоматичною подачею інструмента на вибій, обробка деталей на металорізальних та деревообробних верстатах з автоматичною подачею інструмента в напрямку обробки, автоматичне зварювання трубопроводів та резервуарів для зберігання нафтопродуктів.

Автоматизовані - це процеси, де всі види робіт виконує машина(автомат), а робітник здійснює тільки функції спостереження та контролю за її роботою, наприклад, автоматизований спуск-підйом труб при бурінні свердловин, фонтанний спосіб експлуатації свердловини тощо. В процесі даного типу відсутній безпосередній зв’язок, безпосередній фізичний вплив на предмет праці.

Якщо такі процеси протікають в спеціальних апаратах, їх називають апаратурними, наприклад, процеси знесолювання, зневоднювання, стабілізації нафти і т.п. Процеси даного типу відбуваються під впливом теплової, хімічної, електричної або гравітаційної енергії. Функції робітника чи бригади робітників, що обслуговують апаратурний процес, полягають в спостереженні за параметрами технологічного режиму, за показниками контрольно-вимірних приладів згідно з чинними інструкціями та технологічним регламентом.

в) За характером протікання виробничих процесів в часі, за періодичністю їх повторювання і тривалістю їх поділяють на безперервні та перервні (дискретні).

Безперервними називають процеси, що характеризуються постійною технологічною зміною предмета праці на даному робочому місці, безперервним поступленням сировини та матеріалів в реакційну або робочу зону апаратів та безперервним відведенням продуктів реакції чи переробки. Тривалість безупинної роботи агрегатів безперервної дії визначається за нормальних організаційно-технічних умов тільки тривалість їх міжремонтних пробігів і може обчислюватись добами, місяцями, роками.

Безперервні процеси здійснюються зазвичай в системах послідовного зв’язку апаратів, що утворюють разом з трубопроводними та іншими транспортними засобами лінії потоку, Вони характеризуються постійністю параметрів технологічного процесу в кожній точці лінії потоку в часі та безперервною їх зміною від одної точки лінії потоку до іншої.

Безперервним процесам притаманні своєрідність поєднання технологічного та трудового процесів. Витрати часу на виконання робітниками трудових прийомів переважно є меншими від тривалості технологічного процесу і повністю ними перекриваються.

Перервними (дискретними) називаються виробничі процеси, технологія яких потребує періодичних зупинок для проведення робіт щодо вивантаження готової продукції, підготовки апарата до наступного циклу роботи та завантаження нової партії сировини. До таких процесів відносять насамперед механічні процеси (наприклад, приготування промивальних рідин в бурінні, спуско-піднімальні операції при проходці свердловин), хімічні (наприклад, процеси коксування нафтових залишків в коксових камерах).

Перервні процеси поділяються на два види – циклічні та періодичні.

Перервні циклічні процеси характеризуються частою повторюваністю однорідних операцій на протязі зміни з чітко вираженою циклічністю робіт при незначній тривалості циклу переробки сировини чи обробки деталей.

Перервні періодичні процеси характеризуються значною тривалістю (періодом) від початку до кінця виробничого циклу. Чітко вираженої циклічності при цьому не спостерігається, хоча вона і існує. Перерви в процесі виробництва зумовлені головним чином технологічними особливостями процесу, наприклад, необхідністю завантаження сировини та вивантаження готової продукції при апаратурних процесах. Чіткої межі між періодичними та циклічними процесами немає, але умовно вважають процеси періодичними, якщо тривалість циклу перевищує тривалість робочого дня, наприклад, відстоювання нафти в місткостях, періодична експлуатація свердловин тощо.

г) За характером роботи та співвідношенням видів сировини і кінцевих продуктів розрізняють процеси аналітичні, синтетичні та прямі.

Аналітичними називають процеси, в яких з одного виду вхідної сировини виробляють декілька видів продукції, наприклад процеси переробки нафти, одержання ряду продуктів в коксохімії. Чим складніший продукт та різноманітніші методи його виготовлення, тим складніша і організація виробничого процесу.

Синтетичними називають процеси, в яких з декількох видів вхідних матеріалів виготовляють один продукт. При синтетичних процесах ми завжди маємо справу із виготовленням складного продукту. Такі процеси передбачають поєднання ряду паралельних процесів виробництва простих продуктів (наприклад, виготовлення машини на машинобудівному заводі). Прикладом таких процесів в нафтогазовому комплексі є процес спорудження свердловин.

Прямий виробничий процес - це такий процес, коли в результаті послідовної обробки одного і того ж матеріалу зразу отримується готовий продукт. Такий продукт за своєю сутністю є продуктом простим, наприклад, виготовлення деталі з металу, деревини тощо.

д) За характером впливу на предмет праці (технологічною ознакою) виробничі процеси поділяють на механічні та фізико-хімічні.

В механічних процесах здійснюються зміни форми, розмірів, цілісності та розміщення предметів праці в просторі під впливом механічної енергії, наприклад, процеси механічної обробки матеріалів, транспортні процеси, процес буріння свердловин.

До фізико-хімічних процесів відносяться процеси, в яких предмет праці змінюється під впливом хімічної, теплової, електричної енергії та енергії радіоактивного розпаду. Результатом цих процесів можуть бути зміни хімічного складу, агрегатного стану, механічних властивостей, кристалічної структури, теплопровідності, електропровідності предметів праці, їх кольору, зовнішнього виду. Прикладом хімічних перетворень предмету праці може бути крекінг нафтової сировини, обробка привибійних зон свердловини соляною кислотою чи поверхнево-активними речовинами. Прикладом впливу теплової енергії можуть бути: плавлення бітуму та парафіну, загартування сталі, теплова обробка привибійних зон свердловини. Прикладами впливу електричної енергії можуть бути: різні види електролізу, процеси зневоднювання та знесолювання нафти, процес електроіскрової обробки деталей тощо.

е) За типами виробництва, які залежать від масштабу випуску однорідної продукції, процеси виробництва можуть бути одиничними, серійними та масовими. Детально це питання буде розглядатись в 5.2., а тут ми обмежимось тільки загальними зауваженнями.

Одиничний тип виробництва характеризується випуском одної або декількох одиниць однорідної продукції. Перехід на випуск іншого виду продукції потребує значного переналагодження обладнання, зміни організації виробничого процесу, розробки нової технології.

При серійному типі виробництва окремі види продукції випускаються певними серіями. Періодична зміна серій, що супроводжується змінами технологій, потребує застосування техніки, яка, допускає переналагоджування на випуск різних виробів. Кількість переналагоджувань за повний період залежить від величини серії.

Масовими називаються процеси виробництва однорідної продукції, що здійснюється у великих масштабах із застосуваннями спеціалізованого обладнання, інструменту та оснастки при стабільності технології та складу використовуваних сировини і матеріалів. Він характеризується багатократним виконанням на робочих місцях одних і тих же операцій.

Така велика різноманітність виробничих процесів помітно впливає на їх організацію, на вибір форм і методів організації та управління виробництвом.

Правильна організація виробничого процесу на підприємстві передбачає:

а) строгий розподіл праці між окремими підрозділами підприємства на основі їх спеціалізації;

б) раціональне розміщення та найповніше використання обладнання на кожній дільниці, чітке розміщення робітників та розподіл між ними роботи, обслуговування робочих місць всім необхідним для високопродуктивної праці;

в) якнайшвидше просування предметів праці в процесі виробництва, для чого потрібне максимальне скорочення маршрутів, використання прогресивних транспортних засобів, правильне оперативне планування виробництва в часі і просторі, що забезпечувало б узгоджену роботу всіх окремих робочих місць.

Організація таким чином виробничих процесів забезпечує високу економічність виробництва.