6.2.2 Вибір раціональної організації ремонтного обслуговування

На підприємствах нафтогазового комплексу виконується дуже великий обсяг робіт з обслуговування та ремонту обладнання, будівель, споруд . При цьому незалежно від виду ремонтованих об’єктів та їх кількості ремонтно-відновлювальні роботи проводяться з використанням різних систем ремонтів, форм і методів їх організації та способів виконання.

А. Системи ремонтів

В процесі виробничого використання окремі частини засобів праці (машин, верстатів, механізмів, пристроїв) зношуються і поступово втрачають свою здатність виконувати належні їм функції. Відновлення їх працездатності та експлуатаційних властивостей досягається шляхом ремонтів, організація яких повинна бути пов’язана з раціональною організацією та доглядом за обладнанням, спорудами, будівлями. Особливе значення має догляд та своєчасний ремонт обладнання на трубопроводах, об’єкти яких часто віддалені один від одного на сотні і тисячі кілометрів та працюють в умовах підвищених тисків, в агресивному середовищі та при впливі температурних коливань. В не менш складних умовах працюють засоби праці і в геологорозвідувальних, бурових, нафтогазовидобувних підприємствах, де гостро відчувається вплив природних факторів та нестаціонарних умов роботи. В основі раціональної організації робіт з догляду за обладнанням та підтримання його в робочому стані лежить система технічного обслуговування та ремонту основних фондів.

В практиці ремонтного обслуговування виробництва на підприємствах зустрічаються дві системи ремонтів: система технічного обслуговування та планових ремонтів і система ремонтів за потребами.

Система технічного обслуговування та планових ремонтів. Під системою технічного обслуговування і планових ремонтів (ТО і ПР) розуміють сукупність запланованих заходів з догляду, нагляду та ремонту обладнання. Система ТО і ПР включає технічне обслуговування (ТО), поточний ремонт (ПР) і капітальний ремонт (КР).

Технічне обслуговування - це комплекс заходів та операцій з підтримання працездатності та справності виробу при його використанні за призначенням, при очікуванні, зберіганні та транспортуванні. Воно проводиться з метою попередження прогресуючого зношування деталей і сполучень шляхом своєчасного проведення регулювальних робіт, змащування, виявлення дефектів та їх усунення. До складу ТО входить контроль технічного стану обладнання, його очищення та змащування, заміна окремих складових частин або їх регулювання з метою попередження можливих пошкоджень, а також частина робіт щодо усунення виявлених пошкоджень.

Розрізняють періодичні та сезонні технічні обслуговування. Періодичне ТО виконується через встановлені в експлуатаційних документах інтервали часу. Сезонні ТО проводяться з метою підготовки виробу до використання в певних умовах (весна, осінь, зима). Сезонні ТО проводяться тільки для виробів, що використовуються при істотних змінах навколишнього середовища протягом року.

ТО обладнання на об’єктах, що мають експлуатаційний персонал, проводиться силами цього персоналу, а на об’єктах, що не мають постійного персоналу, проводиться силами комплексних бригад ремонтників бази виробничого обслуговування чи іншого структурного підрозділу.

Комплекс робіт при проведенні періодичних ТО регламентується спеціальними інструкціями з експлуатації, які розробляються заводами-виготовлювачами обладнання. Зміст робіт із сезонних ТО визначається підприємствами, що використовують обладнання, залежно від конкретних виробничих та природних умов.

Поточний ремонт - найменший за обсягом вид ремонту, що виконується для забезпечення або відновлення працездатності обладнання, агрегату. Цей вид ремонту здійснюється в процесі експлуатації обладнання. При поточному ремонті проводиться часткове розбирання обладнання, ремонт окремих вузлів або заміна зношених деталей, збирання, регулювання та випробування згідно з інструкцією з експлуатації. Ті вузли обладнання, що потребують ремонту, замінюються заздалегідь відремонтованими із резерву бази виробничого обслуговування чи інших ремонтних структур. Всі несправні вузли та агрегати, що зняті з обладнання, відправляються на ремонт на бази виробничого обслуговування або спеціалізовані ремонтно-механічні заводи.

Поточні ремонти на місці експлуатації здійснюються силами комплексних бригад відповідних ремонтних баз, а за необхідності залучається і експлуатаційний персонал. Поточні ремонти, що потребують застосування спеціальної оснастки та обладнання, проводяться на відповідних спеціалізованих ремонтних базах ( базах виробничого обслуговування, ремонтно-механічних заводах тощо).

Всі роботи з поточного ремонту поділяють на дві групи:

профілактичний ремонт, що планується заздалегідь як за обсягом, так і за часом його проведення;

непередбачуваний ремонт, який кількісно виявлений в процесі експлуатації та виконується переважно в терміновому порядку.

Профілактичний ремонт - основа нормальної технічної експлуатації та підвищення довговічності основних фондів. Своєчасне планування та проведення ремонтних робіт з ліквідації окремих пошкоджень, що виникають в процесі експлуатації, дають змогу попередити подальший їх розвиток, запобігти передчасному зношенню основних фондів та скоротити витрати на капітальний ремонт.

Непередбачений ремонт полягає в терміновому виправленні дрібних випадкових пошкоджень, які не могли бути заздалегідь виявлені та усунені при профілактичних ремонтах або виникли після їх проведення, а затримка ліквідації їх може призвести до серйозних аварій або до значного погіршення умов експлуатації. Такі несправності повинні бути усунені негайно в терміни, що встановлюються правилами технічної експлуатації.

Капітальний ремонт - це найбільший за обсягом та складністю ремонт, метою якого є повне або близьке до повного відновлення ресурсу агрегату із заміною (відновленням) будь-яких його частин, включаючи і базові. Отже, завдання капітального ремонту полягає у приведенні агрегату в стан, який повністю відповідав би його призначенню, класу точності та продуктивності згідно із чинними стандартами чи технічними умовами. При капітальному ремонті проводиться повне розбирання обладнання, миття та дефектація деталей і вузлів, ремонт, збирання, регулювання, випробування під навантаженням та фарбування.

Капітальний ремонт проводиться найчастіше на центральних базах виробничого обслуговування або на спеціалізованих ремонтно-механічних заводах. Обладнання відправляється на капітальний ремонт згідно з планом-графіком ремонтів. Комплекс робіт при капітальному ремонті для кожного виду обладнання, ремонт якого виконується без демонтажу, передбачений у системі ТО і ПР.

За економічним змістом капітальний ремонт є різновидом капітальних вкладень, оскільки в процесі його проведення замінюються або відновлюються зношені чи пошкоджені конструктивні елементи оздоблення та інженерного обладнання в будівлях, спорудах, деталі вузлів та агрегатів в устаткуванні, електромашинах та транспортних засобах. В результаті капітального ремонту терміни служби об'єктів основних фондів збільшуються (продовжуються), що рівнозначно введенню в дію нових.

Капітальний ремонт будівель та споруд має свою специфіку і тому поділяється на вибірковий та комплексний.

Вибірковий капітальний ремонт передбачає заміну окремих конструктивних елементів, частини будівлі чи її інженерного обладнання і проводиться в тих випадках, коли комплексний може викликати серйозні перешкоди в роботі підприємства чи окремого цеху, а також при значному зношенні окремих конструкцій та відносної схоронності решти частин будівель та споруд.

До вибіркового капітального ремонту відносять: ремонт дахів та їх елементів; ремонт та часткову заміну перекриттів, перегородок; ремонт і часткова заміна зовнішніх мереж (водопроводи, каналізація, газові труби тощо); ремонт санітарно-технічних пристроїв та інженерного обладнання.

Комплексний капітальний ремонт - основний вид ремонту будівель та споруд, що передбачає одночасне відновлення усіх зношених конструктивних елементів, елементів оздоблення будівель, інженерного обладнання та підвищення благоустрою в будівлях. Комплексний капітальний ремонт проводять переважно при зношенні будівель і споруд більше ніж на 60%.

Система ремонтів за потребами. Крім системи планових ремонтів, в практиці може траплятись і система ремонтів за потребами, суть якої полягає в тому, що ремонт обладнання проводиться тільки тоді, коли цього вимагає його технічний стан, коли подальша експлуатація стає неможливою через значне зношення, при виникненні аварій тощо. Виникнення аварійних ситуацій дуже часто пов’язане із наявністю скритих дефектів обладнання, трубопроводів, а також природними факторами.

Система ремонтів за потребами має ряд недоліків, що знижує її ефективність та сферу використання. Серед найголовніших слід назвати:

відсутність закінченої системи планування ремонту обладнання;

відсутність профілактичних заходів, які попереджували б інтенсивне зношення деталей;

зменшення рівня надійності та довговічності обладнання в результаті інтенсивного зношування деталей;

прогресивне погіршення в процесі експлуатації стану обладнання та його технічної продуктивності;

невизначеність термінів зупинки обладнання на ремонт, що не дає можливості планувати ремонтні роботи.

Виходячи із сказаного, таку систему ремонтів не можна рекомендувати для широкого використання. Використовувати її доцільне тільки у виняткових випадках, коли ніякого підмінного фонду обладнання та запасних частин на підприємствах немає і коли це стосується другорядних видів обладнання, зупинка яких на ремонт не може позначитись на роботі підприємства загалом.

Ремонт за потребами відноситься до категорії позапланових (аварійних) та відновлювальних ремонтів. Необхідність в аварійному ремонті може виникнути в результаті непередбаченого виходу обладнання з ладу. Відновлювальний ремонт має своїм об’єктом ті елементи основних фондів (обладнання, споруди і т.д.), подальша експлуатація яких неможлива .

Від ремонтів слід відрізняти модернізацію обладнання, під якою розуміють удосконалення обладнання, що знаходиться в експлуатації, шляхом внесення в його конструкцію змін, які підвищують його технічний рівень та економічні характеристики. Модернізацію поділяють на два види: загальнотехнічну, що має на меті підвищення загальнотехнічного рівня та характеристик машин до відповідного рівня найбільш прогресивних машин, та технологічну, що має на меті оснащення машин різними пристроями механізації. Виконання робіт з модернізації суміщається з роботами щодо ремонту агрегату, чим забезпечується економія часу на їх проведення.