5.6 Методика визначення виробничих заділів

В тих випадках, коли синхронізація виробничих операцій бажаного результату не дає, доводиться для забезпечення нормальної роботи потокової лінії створювати спеціальні виробничі заділи, що охоплюють різні напівфабрикати, деталі, вузли тощо. Це тим більше необхідно, бо практично на підприємствах повний виробничий цикл не вкладається в один потік, а охоплює певну комбінацію допоміжних ліній (процесів) з різною продуктивністю та різними параметрами.

Виробничий заділ - це незавершене виробництво в натуральному виразі, що знаходиться на різних стадіях виробничого процесу та призначене для забезпечення безперебійного ходу роботи.

Залежно від конкретних умов такі заділи можуть створюватись як між окремими потоковими лініями, так і в середині них. В потоковому виробництві розрізняють такі види заділів: оборотні, транспортні, ремонтні, гарантійні.

Найскладнішим випадком є створення міжопераційних оборотних заділів. Причиною їх виникнення є різна пропускна здатність двох сусідніх операцій, що пов’язано із різною їх тривалістю.

Оборотним заділом називають кількість предметів, яка необхідна для забезпечення безперебійної роботи робочого місця, дільниці, лінії, що працюють з різною продуктивністю. Оборотні заділи нагромаджуються та використовуються циклічно між тими лініями, дільницями та робочими місцями, що працюють з різними тактами.

Розглянемо механізм виникнення оборотних заділів між двома операціями тривалістю t₁ та t₂.

Якщо t₁<t₂, то пропускна здатність операцій буде відповідно В₁>B₂, і тоді міжопераційний оборотний заділ між цими операціями буде дорівнювати

. (5.42)

В даному випадку заділ буде мати знак “плюс”, що означає процес створення заділу. Якщо цей процес не обмежувати в часі, то заділ буде безперервно зростати.

Якщо t₁>t₂ пропускна здатність операцій буде відповідно В₁<B₂, і тоді заділ між операціями буде дорівнювати

. (5.43)

В даному випадку заділ буде мати знак “мінус” , що означає процес використання заділу, а коли його немає, то друга операція буде простоювати.

Якщо тривалості обидвох операцій будуть однаковими, то і пропускні здатності їх будуть однаковими, а це означає, що ніякі заділи створювати не потрібно (Z_1-2=0).

Визначення величини міжопераційних оборотних заділів зводиться до визначення пропускних здатностей (продуктивності) операцій. Цей параметр можна визначити із формули (5.32), згідно з якою пропускна здатність кожної операції становить

, (5.44)

де - період спільної паралельної роботи двох сусідніх операцій; - тривалість даної операції.

І тоді

. (5.45)

Час паралельної роботи - це період часу, коли дві сусідні операції працюють в однакових, незмінних умовах. Цей час визначають як частину періоду комплектування заділів. Даний параметр задається при проектуванні потокової лінії і переважно не перевищує тривалості зміни. Вибір його має принципове значення, оскільки впливає на ефективність виробництва. Чим більшим буде цей період, тим більшими будуть заділи, а заділи - це незавершене виробництво .

Час паралельної роботи визначають за формулою

. (5.46)

де - прийнятий період комплектування заділів; - коефіцієнт паралельної роботи, що враховує ту частину періоду комплектування заділів, коли умови роботи двох сусідніх операцій не змінюються.

Період комплектування заділів - це відрізок часу протягом якого відбувається повний оборот міжопераційного заділу, тобто процес створення та використання заділу. Саме тому міжопераційні заділи називають ще оборотними.

Тепер формулу для розрахунку міжопераційних оборотних заділів можна записати у вигляді

, (5.47)

Зміну заділів визначають для кожного періоду паралельної роботи окремо за весь період комплектування заділів.

Для визначення коефіцієнтів паралельної роботи потрібно побудувати графік спільної роботи робітників і робочих місць, враховуючи вимоги, про які говорилось при розрахунку кількості робочих місць і робітників на лінії.

За результатами розрахунків будують графік руху заділів. При розрахунках заділів та побудові графіка руху заділів слід дотримуватись таких правил:

1. Знак “плюс” при заділі показує, що до початку паралельної роботи двох сусідніх робочих місць заділ дорівнює нулю або знаходиться на певному рівні, а далі йде процес збільшення його до певного максимуму на розрахункову величину.

2.Знак “мінус” при заділі показує, що для спільної паралельної роботи двох сусідніх робочих місць (операцій) потрібно до початку даного періоду створити певний заділ, який в подальшому буде зменшуватись до певного мінімуму на розрахункову величину.

3.Загальна арифметична сума додатних та від’ємних заділів за період їх комплектування повинна дорівнюватись нулю (всі створені заділи повинні бути використані).

4. Якщо розрахунковий заділ дорівнює нулю, то це означає, що протягом періоду паралельної роботи заділ не змінюється, а залишається на попередньому рівні.

5. Лінія зміни заділу при побудові графіка їх руху може бути тільки похилою (відбувається процес зміни заділу) або горизонтальною (величина заділу не змінюється).

6. Лінія зміни заділів за жодних умов не може опускатись нижче нульової лінії (не можна використати те, що не створено).

Ремонтні заділи - це заділи, що створюються на випадок зупинки на періодичний ремонт одного з робочих місць, що призводить до зміни пропускної здатності на даній операції. Величина ремонтного заділу залежить від добової пропускної здатності операції, кількості робочих місць на операції та тривалості простоїв в ремонті

, (5.48)

де: - час простоїв в ремонті даного робочого місця.

Транспортні заділи - це загальна кількіcть предметів, що перебувають в процесі переміщення між робочими місцями, дільницями, потоковими лініями, та призначені для забезпечення безперебійної роботи потокових ліній в період транспортування виробів між ними. Величина цього заділу залежить від режиму роботи транспорту, специфіки транспортних засобів, їх потужності тощо.

У випадку, коли доставка предметів здійснюється певною транспортною партією, і час доставки не перевищує величини середнього такту, транспортний заділ дорівнює по суті величині цієї партії

, (5.49)

Якщо відсталь між потоковими лініями значна і це потребує спеціальних витрат часу на доставку, потрібно вводити певну поправку на цей час, і тоді формула розрахунку транспортного заділу набуває вигляду

, (5.50)

де - тривалість одного транспортного рейсу.

Вказані три види виробничих заділів є заділами поточного характеру. Але на промислових підприємствах можуть створюватись і так звані гарантійні (страхові, резервні) заділи.

Гарантійні заділи - це кількість предметів, що зберігаються в запасі на випадок несвоєчасної подачі матеріалів, напівфабрикатів, готових виробів або перерв в їх забезпеченні чи інших непередбачуваних порушень виробничого процесу.

Величину гарантійного запасу визначають переважно дослідним шляхом у вигляді орієнтовного часу, протягом якого можна усунути дане порушення. Слід однак зазначити, що створення гарантійних заділів для підприємства є небажаним і економічно невигідним, оскільки призводить до збільшення незавершеного виробництва.

Всі розглянуті питання організації основного виробництва повністю стосуються машинобудівних підприємств. Підприємства інших галузей (будівельна, хімічна і т.д.) можуть істотно відрізнятись.