- •Від автора
- •1.2. Основні принципи формування виробничих систем
- •1.3. Цілі та завдання виробництва
- •1.4 Особливості створення та функціонування систем
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Тема 2 організація виробничих процесів в часі
- •2.1 Поняття та класифікація виробничих процесів
- •2.2.Особливості організації виробничих процесі на підприємствах нафтогазового комплексу
- •2.3 Методика розрахунку тривалості виробничих процесів
- •2.4 Виробничий цикл та розрахунок його тривалості
- •2.5 Методика розрахунку тривалості циклу спорудження свердловин
- •2.6 Шляхи скорочення тривалості виробничого циклу на підприємствах нафтогазового комплексу
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Тема 3 організація виробничих процесів в просторі
- •3.1. Виробнича структура підприємства та фактори, що її визначають
- •3.2. Типи виробничих структур та умови їх використання
- •3.3. Оптимізація виробничих структур підприємств
- •3.4. Особливості виробничих структур підприємств нафтогазового комплексу
- •Тема 4 організація комплексної підготовки виробництва
- •4.1 Суть комплексної підготовки виробництва
- •4.2. Організація наукової підготовки виробництва
- •4.3. Організація конструкторської та технологічної підготовки виробництва
- •4.4 Організаційно-економічна та матеріальна підготовка виробництва
- •4.5 Організація винахідницької та раціоналізаторської роботи на підприємстві
- •4.6. Організація патентно-ліцензійної роботи на підприємстві
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Тема 5 організація основного виробництва на підприємстві
- •5.1. Поняття та основні ознаки раціональної організації виробництва
- •5.2. Основні форми організації виробництва
- •5.3. Типи виробництва та їх організація
- •5.4. Методи організації виробництва
- •5.5. Розрахунок та проектування потокових ліній
- •5.6 Методика визначення виробничих заділів
- •5.7 Особливості організації основного виробництва на підприємствах нафтогазового комплексу
- •Організація процесу буріння та кріплення свердловини
- •Організація основного виробництва у видобутку нафти і газу
- •Організація основного виробництва, в транспорті та зберіганні нафти і газу
- •Питання для розгляду та обговорення
- •6.1. Зміст та структурна модель системи технічного обслуговування виробництва
- •6.2 Організація ремонтного обслуговування виробництва
- •6.2.1 Завдання, функції та структура ремонтного господарства
- •6.2.2 Вибір раціональної організації ремонтного обслуговування
- •Б. Форми організації ремонтів
- •Е. Особливості організації ремонту свердловин
- •6.2.3 Методика оцінки рівня організації та ефективності ремонтного обслуговування
- •6.3 Організація транспортного обслуговування виробництва
- •6.3.1 Завдання, функції та види транспортного обслуговування
- •6.3.2 Системи та форми транспортного обслуговування
- •Б. Характеристика основних вантажопотоків
- •В.Системи вантажоперевезень
- •6.3.3 Методика оцінки рівня організації та ефективності транспортним обслуговуванням
- •6.4 Організація енергетичного обслуговування виробництва
- •6.4.1 Завдання, функції та структура енергетичного господарства
- •6.4.2 Організація енергетичного обслуговування виробництва
- •6.4.3 Методика оцінки рівня організації та ефективності енергетичного обслуговування
- •6.5 Організація інструментального обслуговування виробництва
- •6.5.1 Завдання, функції та структура інструментального господарства
- •6.5.2 Класифікація інструмента та технологічної оснастки
- •6.5.3 Регулювання запасу інструменту
- •6.5.4 Методика оцінки рівня організації та ефективності інструментального обслуговування
- •Тема 7 організація матеріально-технічного постачання
- •7.1. Цілі, завдання та функції матеріально-технічного постачання
- •7.2 Вибір та обгґрунтування оптимальної форми постачання
- •7.3 Методика формування виробничих запасів підприємства
- •7.3.1 Методика формування поточних запасів
- •7.3.2 Методика формування гарантійних запасів
- •7.3.3 Методика формування сезонних запасів
- •7.4 Методи управління виробничими запасами
- •7.5 Формування збутових запасів
- •7.6 Організація складського господарства
- •7.7 Організація доставки матеріальних ресурсів у виробничі підрозділи
- •7.8 Організація господарських зв’язків та договірних відносин
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Регулювання та управління виробництвом
- •Тема 8 формування організаційних структур підприємства
- •8.1. Основні закономірності управління виробництвом
- •8.2. Централізація та децентралізація повноважень
- •8.3 Принципи побудови організаційних структур
- •8.4 Групування функцій управління підприємством
- •8.5 Основні ланки управління підприємством
- •8.6 Організація процесу управління підприємством
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Тема 9 регулювання та оперативне управління виробництвом
- •9.1 Суть, мета та завдання регулювання і оперативного управління виробництвом
- •9.2 Організація диспетчеризації виробництва
- •9.3 Оперативні графіки та їх використання
- •9.4 Органіграми та організація управління
- •9.5 Інформаційні системи та програмне забезпечення регулювання виробництва
- •9.6 Методика оцінки рівня досконалості процесів управління виробництвом
- •Питання для розгляду та обговорення
- •Література
- •Тема 1. Виробництво та виробнича система 12
- •Тема 2. Організація виробничих процесів в часі 42
- •Тема 3. Організація виробничих процесів в просторі 89
- •Тема 4. Організація комплексної підготовки виробництва 121
- •Тема 5. Організація основного виробництва на підприємстві 170
- •Тема 6. Система технічного обслуговування виробництва 235
- •Тема 7. Організація матеріально-технічного постачання 317
- •Тема 8. Формування організаційних структур підприємства 368
- •Тема 9. Регулювання та оперативне управління виробництвом 401
Тема 4 організація комплексної підготовки виробництва
Ключові поняття і терміни: винахід, відкриття, інновація, ліцензія, наукові дослідження, патент, патентоспроможність, підготовка виробництва.
4.1 Суть комплексної підготовки виробництва
Промиcлове виробництво є складною динамічною системою, яка функціонує в умовах безперервної зміни всіх компонентів, що її складають, під впливом зовнішнього середовища, що постійно змінюється. При цьому центральним елементом цієї системи виступає процес трудової діяльності. Цей процес пов’язаний з витратами як розумової, так і фізичної енергії людини в масштабах, що визначаються потребами розширеного суспільного виробництва, тому повинні бути максимально раціональними щодо використовуваних методів та засобів праці.
Потреби інтенсивного розвитку та оновлення всіх елементів сучасного виробництва вимагають використання таких методів та засобів праці, які б давали змогу одержувати високоякісні продукти праці при найбільш економному використанні як трудових, так і матеріальних ресурсів. Саме з таких позицій і слід розглядати характерні особливості розвитку сучасного виробництва та зміцнення його зв’язків з наукою.
Процес праці включає в себе загалом два моменти: пізнавальну та конструктивну діяльність. При цьому доцільну діяльність людини в процесі праці можна поділити на такі різновиди:
інформаційно-пізнавальну діяльність, що включає ознайомлення з об’єктом, його вивчення, пізнання явищ та законів природи ;
ідеально-конструктивну діяльність, що охоплює створення ідеальної моделі майбутнього реального результату;
реально-конструктивну діяльність, що включає безпосереднє, практичне втілення цілі.
Саме в результаті взаємодії цих видів діяльності та злиття наукових досліджень, дослідно-промислових розробок та процесів виготовлення в єдиний процес і може бути здійснена необхідна підготовка виробництва та його ефективне функціонування.
Загалом підготовка виробництва являє собою комплекс взаємопов’язаних заходів щодо розробки та освоєння нової та удосконалення вже використовуваної техніки, технології та організації виробництва.
Говорячи про суть та зміст підготовки виробництва, необхідно чітко дотримуватись таких основних понять.
Нова продукція - це ті зароби, що вперше виробляються в країні, а також модернізовані види продукції, що мають нову якісну характеристику та відповідають вимогам сучасного рівня розвитку техніки. Сюди слід віднести і комплектуючі вироби, що виготовляються вперше і визначають основні технічні параметри нової продукції та поставляються в порядку кооперації підприємствам інших галузей.
Нова техніка - заново створені машини і обладнання, інструменти та інші елементи техніко-виробничої бази, що забезпечують при їх використанні підвищення ефективності виробництва.
Нова технологія - сукупність прийомів і методів виготовлення продукції та виконання робіт, що раніше даним підприємством не використовувались і які забезпечують певну інтенсифікацію виробництва.
Склад і характер заходів щодо комплексної підготовки виробництва та послідовність їх проведення значною мірою залежать від особливостей виробничого процесу, який, в свою чергу, визначається специфікою продукції, робіт чи послуг, використовуваної сировини і матеріалів, станом техніки і технології виробництва, а також рівнем його організації та управління.
Разом з тим незалежно від специфіки виробництва можна накреслити загальну схему, загальний склад робіт щодо комплексної підготовки виробництва. Сюди слід віднести: наукову, конструкторську, технологічну, організаційну, економічну, матеріальну та психологічну підготовку виробництва. Така принципова схема комплексної підготовки виробництва представлена на рисунку 4.1.
Залежно від призначення та поставлених завдань підготовку виробництва можна розділити на дві частини: передвиробничу та оперативну. При цьому зауважимо, що як при передвиробничій, так і при оперативній підготовці комплексно вирішуються всі питання підготовки виробництва.
Передвиробнича підготовка - це комплекс заходів щодо освоєння нових видів продукції різного призначення. Вона включає науково-дослідницькі, проектно-конструкторські, дослідні та інші види робіт, що необхідні для організації освоєння та виробництва нових виробів.
Оперативна підготовка - це комплекс робіт, пов’язаних з поточною діяльністю підприємства щодо виготовлення вже, освоєної продукції. Вона включав заходи щодо попереднього забезпечення необхідних умов ресурсів для виконання оперативних виробничих планів. Це наладка обладнання, підбір матеріалів та інструментів, комплектування необхідної технічної та нормативної документації.
Оперативна підготовка повинна бути своєчасною, комплексною та активною. Це означає, що вона повинна вестись з певним випередженням по відношенню до планових строків виконання робіт, що всі необхідні умови для нормальної організації виробництва повинні бути створені відповідними службами для виконавців без спеціального нагадування, що підготовкою виробництва повинні бути охоплені всі підрозділи, які зайняті виконанням оперативного завдання щодо випуску продукції, надання послуг чи проведення певних робіт.
Як передвиробнича, так і оперативна комплексна підготовка виробництва повинна охоплювати всі названі вище етапи.
Істотною особливістю циклу “наука - техніка – виробництво” є те, що всі ці ланки являють собою безперервний в часі процес послідовного перетворення одного і того ж предмету праці, що проводяться на різних стадіях його життєвого циклу в різних формах: знання, модель, натурний об’єкт. У зв’язку з цим для забезпечення якнайшвидшого освоєння досягнень науки необхідно дотримуватись певних принципів: системності, сумісності, керованості та наступності.
Ці принципи є основоположними при формуванні будь-яких систем, про що детально йшлося в 1.2. Не вдаючись в деталі, зробимо лиш декілька загальних зауважень.
Принцип системності передбачає чітке визначення мети системи, її складу, структури та засобів забезпечення, розуміючи під системою процес підготовки виробництва.
Принцип сумісності стосовно системи підготовки виробництва означає забезпечення інформаційної, технологічної, технічної та організаційної взаємодії всіх складових елементів, а також забезпечення сумісності системи підготовки виробництва з іншими компонентами виробничої системи.
Принцип керованості означає, що цільова функція управління системою підготовки виробництва повинна бути виражена через такі параметри, які забезпечили б планування, облік, контроль та регулювання цієї системи.
Принцип наступності означає можливість і необхідність діалектичного зв’язку при виборі компонентів та формуванні структури об’єкта розробки, при якому максимально утримуються всі прогресивні науково-технічні рішення. Нові рішення включаються в об’єкт в такому обсязі, який необхідний в нових умовах.
Додержання цих принципів є вирішальною умовою перетворення системи комплексної підготовки виробництва в структурно та функціонально завершений механізм самовдосконалення системи, розвиток якої стимулюється все зростаючими потребами та вимогами споживача щодо якості вироблюваної продукції.
