3.4. Особливості виробничих структур підприємств нафтогазового комплексу

Багатопрофільність нафтогазового комплексу, велика різноманітність виробничих процесів, що беруть участь у створенні матеріально-технічної бази галузі, помітно впливають на формування системи підприємств, які виконують певний набір робіт на кожному етапі циклу, починаючи від пошуків родовищ нафти і газу і закінчуючи переробкою видобутої сировини. Кожний етап має свою специфіку і виконується спеціалізованими підприємствами: геологорозвідувальними, буровими, нафтогазовидобувними, трубопровідного транспорту і т.д. Розглянемо особливості виробничої структури кожного з названих підприємств.

Геологорозвідувальні підприємства. Виробнича структура геологорозвідувального підприємства залежить від особливостей і форм організації геологорозвідувального процесу та виробничих процесів, від масштабу виробництва, рівня і форми спеціалізації підприємства та його кооперування з іншими підприємствами, від рівня розвитку техніки, технології та методики робіт.

В кожному геологорозвідувальному підприємстві можна виділити дві найважливіші складові частини: а) основне виробництво, яке охоплює всі виробничі процеси, що безпосередньо пов'язані з вирішенням геологорозвідувальних завдань; б) підсобно-допоміжне виробництво, що охоплює матеріальне та технічне обслуговування основного виробництва та забезпечує нормальні умови для виконання накреслених завдань.

Головною виробничою ланкою основного виробництва виступає партія. Партія - самостійний в технічному та організаційному відношенні виробничий підрозділ, що спеціалізується на виконанні геологорозвідувальних робіт певним методом. Діяльність партій переважно носить сезонний характер, що суттєво впливає на її організацію.

Враховуючи велику різноманітність використовуваних методів, можна виділити такі основні види геологорозвідувальних підприємств: польові геофізичні експедиції, промислово-геофізичні експедиції, геолого-пошукові експедиції та ін.

Експедиція - виробнича організація, що виконує певний комплекс геологопошукових та розвідувальних робіт на значній території і працює на засадах господарського розрахунку. За рівнем самостійності відповідає вимогам юридичної особи і вважається підприємством. Розглянемо детальніше виробничу структуру геологорозвідувального підприємства на прикладі польової геофізичної експедиції.

Головним принципом організації геофізичних робіт є структурна спеціалізація партій, і цей принцип витримується на всіх стадіях геологорозвідувального процесу, починаючи від зйомочних та пошукових робіт і закінчуючи детальними розвідувальними роботами. Принцип спеціалізації витримується і дальше: в складі геофізичних партіях організовуються загони, що виконують певні види робіт (топографо-геодезичні роботи, бурові роботи, власне геофізичні роботи і т.д.).

Перераховані на рис. 3.1. підрозділи основного виробництва (партії) формуються відповідно до різних методів дослідження земної кори шляхом вивчення різних фізичних явищ, що їй притаманні.

Рисунок 3.1 - Принципова структура польової геофізичної експедиції

В основі роботи сейсморозвідувальних партій лежать методи дослідження геологічної будови земної кори, що ґрунтуються на вивченні поширення в ній штучно збуджених пружних хвиль. Глибина досліджень коливається від десятків метрів до десятків кілометрів.

Гравірозвідувальні партії використовують методи розвідки, що базуються на вивченні властивостей поля сили тяжіння на поверхні землі та пов’язані з різною щільністю гірських порід.

Електророзвідувальні партії використовують методи геологічних досліджень, що базуються на вивченні як природних, так і штучно створюваних електричних полів та властивостях різних гірських порід по-різному проводити електричний струм.

Провідним методом виявлення та підготовки нафтогазоперспективних структур є сейсморозвідка і це визначає питому вагу сейсморозвідувальних партій у виробничій структурі експедиції. “Легші” геофізичні методи (електророзвідка та гравірозвідка) переважно не розв’язують завдання пошуків локальних структур третього порядку і це вирішує їх частку у формуванні виробничих структур геофізичних експедицій.

Характерною особливістю геофізичних партій є те, що вони після виконання робіт (проектного завдання), переважно ліквідуються, тобто, працюють сезонно.

Крім польових партій, у складі експедицій можуть створюватись тематичні, дослідно-методичні, ревізійні та інші партії, що працюють зазвичай постійно. Науково-дослідницький характер геологорозвідувальних робіт практично на всіх стадіях вимагає широкого розвитку тематичних наукових досліджень (тематичних робіт), спрямованих на розв’язання конкретних частин геологічного завдання - регіональне вивчення, пошуки та розвідку даного об’єкта, підвищення якості робіт. До них відносять: складання різних карт; узагальнення результатів робіт; складання оглядів щодо вивченості окремих районів; геолого-економічну оцінку родовищ; роботи щодо систематизації польових матеріалі і т.п. Ці та інші подібні роботи виконуються тематичними партіями.

Особливе місце в системі тематичних робіт займають дослідно-методичні роботи, що безпосередньо пов’язані з польовими роботами на конкретних об’єктах. Такі роботи виконують спеціальні дослідно-методичні партії, що також відносяться до складу основного виробництва. Основними функціями таких партій є: розробка та удосконалення методик проведення робіт, інтерпретація та узагальнення польових матеріалів; освоєння та запровадження нових технічних засобів тощо.

Характерною особливістю тематичних та дослідно-методичних партій є те, що головними виконавцями робіт є інженерно-технічні працівники геологорозвідувальних підприємств, а також залучені на підставах договору-підряду наукові працівники вищих навчальних закладів, галузевих та академічних інститутів.

На сучасному етапі основною ланкою в геологорозвідувальній галузі стало виробниче геологічне об’єднання, що має всі права юридичної особи та здійснює права володіння, користування та розпорядження майном, яке знаходиться в його оперативному управлінні.

Виробнича структура об'єднання може бути представлена такими чотирма блоками:

а) науково-методичні підрозділи, основною метою яких є методико-інформаційне забезпечення процесу проведення геологічних досліджень. Цей блок включає тематичні підрозділи, геологічні фонди, центральну лабораторію;

б) другий блок складається з основних виробничих одиниць – експедицій, головна мета яких полягає у безпосередньому виконанні геологічних завдань на конкретних об’єктах. Складові частини другого блоку - геологічні експедиції мають різний рівень спеціалізації і за цією ознакою поділяються на три основні типи: комплексні - з універсальним набором геологічних завдань щодо пошуку та розвідки корисних копалин; геологозйомочні, що мають стадійну спеціалізацію та виконують регіональні дослідження на всій території об’єднання; геофізичні, гідрогеологічні та ін., що мають спеціалізацію за видами робіт. Останній тип експедицій працює як для виконання власних геологічних завдань. так і в комплексі з експедиціями перших двох типів для виконання їх геологічних завдань;

в) третій блок призначений для технічного постачання та обслуговування основного виробництва. Цей блок складається з ремонтних, транспортних, складських, будівельних і тому подібних підрозділів;

г) четвертий блок забезпечує житлово-побутові, культурні та кадрові потреби колективу об’єднання.

Бурові підприємства. Виробнича структура бурових підприємств повністю відповідає складу циклу спорудження свердловин. Кожний із часткових процесів виконують цехи, які сформовані за технологічною та предметною спеціалізацією: цехи основного виробництва будуються за технологічною спеціалізацією, а цехи допоміжного виробництва - за предметною спеціалізацією.

На буровому підприємстві можуть утворюватись декілька районних інженерно-технологічних служб – РІТС, що об’єднують певну кількість бурових бригад. Формуються РІТС за територіальним принципом. У випадках, коли обсяг бурових робіт досить великий, а свердловини розкинуті на значній території, можуть утворюватись спеціалізовані РІТС також за територіальним принципом.

Всі підрозділи основного виробництва ,як вже відзначалось вище, виконують певну частину виробничого циклу спорудження свердловин і для забезпечення високої ефективності виробництва потрібно узгоджувати їх спільну роботу.

Формування цехів допоміжного виробництва УБР здійснюється за принципом предметної спеціалізації. Сказане чітко прослідковується на формуванні групи ремонтних цехів, які спеціалізуються на ремонтах певної групи обладнання (бурового, енергетичного, труб і турбобурів). Такий підхід до організації ремонтного господарства пов’язаний з тим, що асортимент використовуваного в УБР обладнання надзвичайно широкий і з суттєвими відмінностями як при експлуатації, так і при ремонті.

Прокатно-ремонтні цехи надають на умовах прокату послуги основному виробництву, що стосуються проведення всіх видів ремонту певного обладнання, забезпечення підрозділів справним комплектом інструменту, контроль за правильністю експлуатації обладнання, його зберігання, консервації, реконструкції і т.п.

В організаційному плані всі прокатно-ремонтні цехи об’єднуються в базу виробничого обслуговування, куди входить також цех автоматизації виробництва. Інші цехи функціонують самостійно.

Цех пароводопостачання займається забезпеченням підприємства парою, збиранням та поверненням конденсату, розподілом вторинних ресурсів, забезпеченням свіжою питною водою та організацією оборотного водопостачання.

Інструментальний майданчик забезпечує бурові бригади справним та комплектним буровим інструментом (елеваторами, ключами і т.п.), долотами, проводить їх паспортизацію та зберігання, збирає відпрацьовані долота та інструмент.

Цех промивальних рідин організовує підготовку промивальних рідин при індивідуальному способі та забезпечує бурові всіма необхідними компонентами (глиною, глинопорошком, обважнювачами, хімічними реагентами).

Усталеної виробничої структури УБР не має, вона залежить від багатьох факторів, і тому на рис. 3.2. наведена принципова виробнича структура підприємства.

Нафтогазовидобувні підприємства. В нафтогазовидобутку основне виробництво охоплює процеси штучного просування нафти та газу до вибою свердловини, піднімання нафти і газу на денну поверхню, підготовки товарної нафти і газу.

Відповідно до цього основне виробництво нафтогазовидобувного підприємства представлене (рис. 3.3) цехами з видобутку нафти і газу, цехом з підтримання пластового тиску, цехом комплексної підготовки та перекачки нафти і газокомпресорним (газовим) цехом. Принцип формування основних цехів - технологічна спеціалізація. При формуванні цехів з видобутку нафти і газу враховується ще й принцип територіального розміщення родовищ.

Підрозділи допоміжного виробництва формуються за аналогією з буровими підприємствами за принципом предметної спеціалізації. Ремонтні цехи організовується за видами ремонтованого обладнання та прокатних послуг. Це стосується всіх прокатно-ремонтних цехів та цеху підземного і капітального ремонту свердловин.

Кожний із допоміжних підрозділів виконує складний комплекс робіт згідно з їх спеціалізацією.

Цехи з видобутку нафти і газу забезпечують роботу нафтових і газових свердловин, інших виробничих об’єктів у закріплених за ними районах. Всі роботи виконують спеціалізовані або комплексні бригади з видобутку нафти і газу.

Цех підтримання пластового тиску здійснює нагнітання води в пласт, використовуючи для цього систему нагнітальних свердловин, насосні станції та водозабори. Головне завдання цеху - забезпечення обсягів закачування в пласт води належної якості та кількості згідно з проектом розробки покладу.

Рисунок 3.2 - Принципова виробнича структура бурового підприємства

Рисунок 3.3 - Принципова виробнича структура нафтогазвидобувного підприємства

Одним з важливих підрозділів основного виробництва є цех комплексної підготовки нафти, її зберігання та здачі замовнику. Робота цеху передбачає як зневоднення нафти, так і її знесолення і стабілізацію та очищення стічних вод.

Газокомпресорне господарство проводить роботи, що безпосередньо входять у виробничий цикл видобутку нафти і газу. Цех здійснює збирання та подачу в магістральний газопровід газу. вироблення стисненого повітря або газу для підтримання пластового тиску, для компресорної експлуатації та освоєння свердловин.

База виробничого обслуговування через систему цехів, що входять до її складу, здійснює прокат механічного та енергетичного обладнання, підтримує його в робочому стані та забезпечує безперебійну роботу всіх об’єктів основного виробництва. Зазвичай база виробничого обслуговування об’єднує прокатно-ремонтні цехи та цех автоматизації виробництва.

Специфічним та вузькоспеціалізованим є цех з поточного та капітального підземного ремонту свердловин, який здійснює комплекс робіт із забезпечення безперебійної роботи діючого фонду свердловин та введення в експлуатацію недіючих свердловин. Внутрішня структура цеху передбачає виділення декількох дільниць, спеціалізованих на виконанні певних видів робіт: дільниця поточного підземного ремонту свердловин; дільниця капітального підземного ремонту свердловин; підготовча бригада та бригада інструментального майданчика.

Серед підрозділів нафтогазовидобувного підприємства варто виділити ще один - цех науково-дослідних та виробничих робіт, який покликаний проводити комплекс досліджень свердловин та контроль за ходом їх експлуатації, вибирати і встановлювати раціональний режим роботи свердловин та проводити інші роботи з оперативної підготовки виробництва.

Залежно від конкретних виробничих умов на нафтогазовидобувних підприємствах можуть утворюватись і інші структурні підрозділи, наприклад, транспортне господарство, ремонтно-будівельна дільниця, нафтоналивна дільниця тощо.

Підприємства трубопровідного транспорту. Головним структурним підрозділом магістральних газопроводів є лінійні виробничі управління магістральних газопроводів, що утворюються за географічним принципом. Такі лінійні управління є підрозділами основного виробництва і складають основу управлінь магістральних газопроводів (наприклад, “Львівтрансгаз”, “Прикарпаттрансгаз” і т.п.).

На рис. 3.4 наведено принципову схему виробничої структури управління магістрального газопроводу (УМГ), яка передбачає наявність у складі УМГ декількох лінійних виробничих управлінь магістральних газопроводів (ЛВУМГ) та управління підземного газосховища (УПЗГ), що представляють підрозділи основного виробництва. Допоміжне виробництво представлене зазвичай пересувною механізованою колоною (ПМК).

Внутрішня виробнича структура ЛВУМГ передбачає газокомпресорні станції, лінійно-експлуатаційну службу та службу підготовки газу. Вони утворюють групу підрозділів основного виробництва. Допоміжне виробництво може охоплювати базу виробничого обслуговування, службу енергопостачання, автотранспортне господарство та складське господарство. База виробничого постачання будується за принципом предметної спеціалізації і включає служби: капітального ремонту газорозподільних станцій, капітального ремонту промислового обладнання та службу контрольно-вимірних приладів і автоматики.

Весь комплекс робіт пов’язаних з транспортуванням газу по газопроводу (системі газопроводів) здійснює ЛВУМГ, кількість яких визначається умовами проходження траси, її довжини, потужності, наявності підземного зберігання газу, розміщення та потужності компресорних станцій, рівнем автоматизації і т.д.

Газокомпресорна станція призначена для обслуговування газоперекачувальних агрегатів з метою забезпечення безперебійного перекачування газу по магістральному газопроводу у запланованих кількостях.

Лінійні експлуатаційні служби експлуатують магістральні газопроводи та відведення від них, пристрої електрозахисту та газорозподільні станції.

Служба підготовки газу здійснює очистку, осушку та одоризацію газу і забезпечує його підготовку до дальнього транспортування.

Що стосується допоміжних підрозділів, то вони спеціального пояснення не потребують.

Рисунок 3.4 - Принципова схема виробничої структури управління магістральних газопроводів

Управління підземного зберігання газу є одним з важливих підрозділів основного виробництва в системі магістральних газопроводів. Воно виконує комплекс виробничих операцій із закачування, зберігання та відбору газу з його очисткою та осушкою. Основними об'єктами УПЗГ є свердловини, компресорні станції з допоміжними спорудами, установки з підготовки газу, з’єднувальні газопроводи.

Виробнича структура управлінь нафтопроводів та продуктопроводів загалом нагадує структуру УМГ.

Основними підрозділами є районні нафтопровідні управління (РНУ), що формуються за географічним принципом. Допоміжні підрозділи представлені переважно районними будівельними управліннями (РНУ) та управліннями зв’язку.

Внутрішня виробнича структура РНУ також передбачає поділ структурних підрозділів на основні та допоміжні. До основних належать лінійні виробничо-диспетчерські служби та насосно-перекачувальні станції. До допоміжного віднесено базу виробничого обслуговування та цех технологічного транспорту і спецтехніки.

Питання для розгляду та обговорення

1. Що таке виробнича структура підприємства?

2. На прикладі окремих підприємств нафтогазового комплексу розкрийте методичні підходи до класифікації цехів.

3. Які фактори впливають на формування виробничої структури підприємств?

4. Розкрийте суть технологічного виду виробничої структури підприємства та покажіть умови його використання.

5. Розкрийте суть предметного типу виробничої структури підприємства та покажіть умови його використання.

6. Розкрийте суть змішаного (предметно-технологічного) типу виробничої структури підприємства та покажіть умови його використання.

7. Якими показниками можна характеризувати рівень централізації виробничого процесу?

8. В чому полягає суть проблеми оптимізації виробничих структур підприємств?

9. Дайте загальну характеристику методів оптимізації виробничих структур підприємств.

10. Охарактеризуйте особливості виробничої структури геологорозвідувальних підприємств.

11. Охарактеризуйте особливості виробничої структури бурових підприємств.

12. Охарактеризуйте особливості виробничої структури нафтогазовидобувних підприємств.

13. Охарактеризуйте особливості виробничої структури підприємств трубопровідного транспорту.

14. Опишіть виробничу структуру машинобудівного підприємства.