2.2. Процес предметизації документів та його етапи

Основними етапами предметизації документа є:

• аналіз документа для предметизації;

• вибір предметної рубрики;

• формулювання предметної рубрики.

Аналіз будь-якого документа є багатостороннім процесом, який вимагає знання предмета, вміння правильно оцінити предметний зміст документа та точно визначити аспекти його розгляду, тобто необхідна орієнтація у змісті документа.

Перегляд документа, який підлягає предметизації, почина­ють з титульного аркуша, який дає уявлення про зміст доку­мента, його форму, цільове та читацьке призначення, а також про видавничу організацію, час і місце видання.

Назва служить першим джерелом для визначення предме­та документа. Якщо назва точно відображає основний зміст та аспект його розгляду, то це має бути використано за предмети-зації. Однак назва документа не завжди дає уявлення про йо­го зміст. Тому предметизатор повинен перевірити відпо­відність назви змісту документа. Іноді буває так, що назва не відображає суть предметного змісту. Наприклад, книга Л. Н. Волинського «Сторінки кам'яного літопису» присвяче­на архітектурі стародавніх міст. Але у назві це не відображе­но. Отже, у даному разі назву не можна використати для пред-метизації.

Підзаголовні дані часто уточнюють тему документа, роз­кривають аспект її розгляду, а також містять відомості щодо цільового та читацького призначення документа. Наприклад, книга має назву «Срібло на торф'яниках», а підзаголовні дані (Із досвіду ставкового розведення риб на вироблених торф'яни­ках) уточнюють цю назву і уможливлюють визначення пред­метного змісту документа — ставкове розведення риб.

Надзаголовні, вихідні дані, також можуть бути викорис­тані для характеристики предмета документа.

Зміст служить найважливішим джерелом предметизації. Уважний перегляд змісту допомагає ознайомитись як зі змістом у цілому, так і визначити співвідношення його частин, уточнити методи та аспекти розгляду предмета. Також треба використовувати вступ, передмову, висновки, бібліографічні покажчики, списки та інші джерела. Усі ці зовнішні ознаки предметизації є важливими, але жоден із них не є головним.

Головним джерелом предметизації будь-якого документа є текст документа. Перегляд тексту є необхідною умовою точ­ності предметизації. Найчастіше достатньо переглянути окре­мі частини чи кілька розділів. Починати краще з першої та ос­танньої глави, оскільки саме у них ідеться про основний зміст документа. Як джерело предметизації також можна викорис­товувати видавничу анотацію. Однак, на жаль, трапляються неякісні анотації, що складені формально. Тому надійним джерелом усе-таки залишається текст документа.

Після того як документ проаналізований, відбувається «фільтрування» тем. Питання про виокремлення теми є досить складним. Не варто виокремлювати теми, що мало розкриті у до­кументі. Визначивши тему документа, слід у мові предметних рубрик підібрати відповідний заголовок. Дуже важливо при цьо­му дотримуватися принципу адекватності рубрики, оскільки предмет кожного документа повинен за обсягом поняття якомога більш точно відповідати предмету, відображеному у предметній рубриці. Наприклад, якщо у мові предметних рубрик є тільки рубрика «Діоди» і немає рубрики «Діоди високовольтні», то до­кументам про високовольтні діоди може бути присвоєна узагаль­нююча рубрика «Діоди». Однак, якщо у мові предметних рубрик є адекватна рубрика для даного документа, то вона і має бути присвоєна, а узагальнюючу рубрику присвоювати не можна.