Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
0525065_0224D_gorbachenko_t_g_analitiko_sinteti...doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
16.11.2019
Размер:
2.18 Mб
Скачать

Питання для самоконтролю

  1. Що являє собою бібліографічний опис і в чому полягає його призначення?

  2. З якою метою складається бібліографічний опис?

  3. Які існують принципи бібліографічного опису документів?

  4. Чим відрізняються поняття «колективний автор» і «ко­лектив авторів»?

  5. Назвіть основні вимоги до бібліографічного опису і в чо­му полягає їх суть?

  6. Чим зумовлена потреба стандартизації складання бібліо­графічного опису документів у національному та міжна­родному масштабах?

  7. Яка організація розроблює міжнародні правила бібліо­графічного опису документів?

  8. Чим відрізняються поняття «бібліографічний опис» та «бібліографічний запис»?

Тема 3. Загальна методика бібліографічного опису документів

3.1. Поняття загальної та спеціальної (часткової) методики бібліографічного опису документів

Методика бібліографічного опису документів є сукупністю прийомів і правил, що застосовуються у бібліографічному описі. Вона поділяється на загальну та спеціальну.

Загальна методика передбачає застосування прийомів та правил бібліографічного опису документів незалежно від їх ви­ду. До функцій загальної методики входить розгляд видів до­кументів з точки зору бібліографічного опису; видів опису та їх елементів; загальних правил бібліографічного опису; правил, що стосуються окремих елементів опису. Саме цю методику ми будемо розглядати нижче.

Спеціальна (або часткова) методика розкриває прийоми та правила бібліографічного опису окремих видів документів, наприклад, книг, періодичних видань, аудіовізуальних доку­ментів тощо. Вона буде розглянута у модулі 2 даного посібника.

3.2. Документ як об'єкт бібліографічного опису

Як відомо з курсу «Документознавство», Документ — це ма­теріальний об'єкт з інформацією, що закріплена створеним людиною способом для її передачі у часі й просторі. А у підроз­ділі 1.2.1 зазначалося, що документ — це передбачена законом матеріальна форма одержання, збирання, використання і по­ширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або на іншому носієві. Отже, об'єкти бібліографічного опису є надзвичайно різноманітними і мо­жуть бути як опублікованими (у тому числі депонованими), так і неопублікованими на будь-яких носіях інформації.

До об'єктів бібліографічного опису відносять такі види до­кументів:

  • книги, брошури;

  • серіальні видання: періодичні (газети, журнали), видання що продовжуються (наукові праці, наукові записки), серійні видання;

  • нотні видання;

  • картографічні документи: карти, атласи, глобуси, плани, схеми;

  • нормативно-технічні та технічні документи: стандарти, патенти, промислові каталоги, типові проекти та креслення;

  • образотворчі видання: плакати, естампи, репродукції, листівки, фотографії, твори прикладної графіки;

  • неопубліковані документи: звіти про НДР, неопубліко-вані переклади, дисертації;

  • аудіовізуальні матеріали: магнітні фонограми, грам­платівки, діафільми, діапозитиви, вузькоплівкові кінофільми тощо;

  • мікроформи;

  • електронні ресурси: бази даних та програми на різно­манітних машиночитаних носіях та у мережевому режимі;

  • інші тримірні штучні або природні об'єкти;

  • складові частини документів;

  • групи однорідних та різнорідних документів. Зазначені вище види документів можуть бути представлені

на традиційних паперових носіях, на плівці в макро- або мікроформі (як мікрофіші або мікрофільми), на різноманітних машиночитаних носіях інформації (дискетах, оптичних дис­ках — CD-ROM, картриджах, магнітних стрічках, барабанах тощо). Вони можуть також конвертуватися з одного носія на інший, наприклад: книга може бути переведена на мікрофішу; електронні данні, отримані за допомогою Інтернету, роздруко-вані на паперовому носієві.

За кількістю частин розрізняють об'єкти опису, що склада­ються з однієї частини (одночастинні об'єкти), та об'єкти опи­су, що складаються з двох або більше частин (багаточастинні об'єкти).

Одночастинний об'єкт — разовий документ чи окрема фізична одиниця багаточастинного документа на одному фізичному носієві: однотомний документ чи окремий том (випуск) багатотомного документа, окремий компонент комп­лектного документа, серіального чи іншого продовжуваного

ресурсу.

Багаточастинний об'єкт — документ, що є сукупністю окремих фізичних одиниць на однакових або різних фізичних носіях — багатотомний документ, комплектний документ, серіальний чи інший ресурс, що продовжується.

Об'єкт бібліографічного опису також може бути у вигляді складової частини багаточастинного документа.

У процесі складання бібліографічного опису використову­ють різні відомості про документ або його складову частину. У друкованих документів це можуть бути вихідні дані, кількісна характеристика документа, відомості про індивіду­альних та колективних авторів, наявність ілюстрацій тощо.