Приклади бібліографічних записів Біблії та біблійних книг

Біблія або книга Святого Письма Старого і Нового Заповіту [Текст] : із мови давньоєврейської й грецької на українську до­словно наново перекладена / пер. проф. !вана Огієнка. — К. : Укр.

біблійне т-во, 2002. — 1375 с. ; 35 см. — 50 000 пр. — ISBN 966-7136-21-3 (в опр.).

Библия. Н. З. Евангелие от Марка. Евангелие от Иоанна. По­слание к римлянам [Текст] : пер. / Славян. библей. фонд. — СПб. : [б. и.], 1997. — 159 с. ; 22 см. — 1500 экз. — ISBN 5-85733-031 (в пер.) : б. ц.

1.5. Бібліографічний опис під заголовком, що містить позначення документа, географічну назву

Заголовок, що містить позначення документа, — це подане за певними правилами цифрове чи буквене позначення норма­тивного документа зі стандартизації, техніко-економічних нормативів та норм, патентного документа.

Заголовок бібліографічного запису на стандарти та техніко-економічні нормативи містить індекс документа (ДСТУ, ГОСТ, ОСТ, СТП, ТУ, ИСО), цифрове чи буквене позначення докумен­та, рік затвердження. Наприклад:

ДСТУ 3582-97. ГОСТ 7.4-95. СТП 2.08-97.

Заголовок бібліографічного запису на патентні документи містить позначення виду документа (у скороченій формі), його номер, назву країни (відповідно до міжнародних правил скоро­чень назв країн), яка видала документ, а також відокремлюва­ний комою індекс Міжнародної патентної класифікації (МПК) або Міжнародної класифікації промислових зразків, індекс Міжнародної класифікації товарів та послуг. Наприклад:

Пат. 45805 UA, МПК7 А 61 С 9/00. Пат. 1328945 RU, МПК6 В 25 С 15/00.

Заявка 0300021 UA, МПК6 В 42 С 1/14.

Заголовок, що містить географічну назву — це подана за пев­ними правилами назва географічного об'єкта, відомості про який уміщені у документі. Основна частина заголовка може містити офіційну, ужиткову або скорочену назву географічного об'єкта, яка доповнена за потреби географічним терміном. Як іден­тифікаційні ознаки можуть бути подані різні слова, які уточ­нюють місцезнаходження географічного об'єкта, наприклад:

Москва, місто. Болівар, департамент (Колумбія) Москва, річка. Болівар, штат (П.-С. Венесуела).

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. У чому полягає відмінність бібліографічного опису доку­ментів під ім'ям індивідуального автора від опису під ко­лективним автором?

2. Як виконують бібліографічний опис під заголовком, що містить ім'я особи?

3. Які групи установ можуть розглядатися як колективний автор?

4. Що означає заголовок форми?

5. Як виконують бібліографічний опис документів під заго­ловком, що містять позначення документа та географіч­ну назву?

Тема 2. Бібліографічний опис документів під назвою

Бібліографічний опис під назвою означає, що першим еле­ментом бібліографічного запису має бути обрана основна назва документа.

Під назвою описують такі види документів:

• авторські твори, створені чотирма чи більше авторами;

• документи, у яких ім'я автора не зазначено і не встановлено;

• анонімні класичні твори;

• збірки творів різних авторів, що вміщені під загальною назвою;

• окремі твори та збірки творів народної творчості;

• бібліографічні видання;

• різного роду довідники та довідкові видання;

• словники мовні, тлумачні, біобібліографічні, словники-мінімуми тощо;

• навчальні видання (у тому числі хрестоматії, книги для читання, збірки вправ тощо);

• путівники;

• збірки офіційних документів органів влади та управлін­ня, установ, організацій, підприємств;

• коментарі до законодавчих документів, кодекси, тема­тичні збірки законів;

• методичні матеріали, інструкції, правила тощо;

• збірки наукових праць, праці, учені записки.

При складанні опису книг чотирьох, п'яти чи більше авто­рів бібліографічний опис починають з основної назви, а відо­мості про авторів зазначають у відомостях про відповідаль­ність. Якщо авторів чотири, то наводять прізвища всіх чотирьох, а якщо п'ять чи більше, то наводять прізвища пер­ших трьох із позначенням у квадратних дужках [та ін.].

Приклади:

Книга чотирьох авторів

Державне регулювання економіки [Текст] : підруч. для вищ. навч. закладів / І. Михасюк, А. Мельник, М. Крупка, З. Залога; за ред. докт. економ. наук, проф., акад. І. Михасюка; рец.: Б. М. Андрушків та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Атіка, 2000. — 592 с. : ілюстр. ; 25 см. — Бібліогр.: с. 572-585. — 600 пр. — ISBN 966-7714-24-1 (в опр.) : 22 грн.

Книга п'яти чи більше авторів

Кримінальне право України. Загальна частина [Текст] : під-руч. для студ. вищ. навч. закладів / М. І. Баженов [та ін.]; ред. М. І. Баженов; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. — К. : Юрінком Інтер; Х. : Право, 2002. — 414 с. ; 22 см. —

Бібліогр. в підрядк. прим. — 35000 пр. — ISBN 966-7784-90-8

(в опр.) : б. ц.

Основна назва містить головну назву, що ідентифікує доку­мент. У виданнях її вміщують на титульному аркуші першою або виділяють поліграфічними засобами (кольором, шрифтом тощо). Основну назву наводять в описі повністю у тій формі та послідовності, яка зазначена у виданні. Вона може складатися з одного чи кількох речень. У разі відсутності між фразами знаків пунктуації їх відокремлюють комою. Скорочення слів у назві не допускається, але якщо у ній є скорочені слова та ак-роніми їх переносять до тексту опису.

Основна назва може бути тематичною чи типовою (познача­ти вид видання або літературний жанр). Вона також може містити альтернативну назву, яка поєднується сполучником «або» та яку записують з великої літери. Перед сполучником «або» ставлять кому. Наприклад:

Атлас

Завдання і вправи Дидактичний матеріал Путівник

Типологія особистості, або Які ми різні

Якщо видання не має іншої назви, крім імені автора (назви організації), то його зазначають як основну назву. Характерис­тику форми матеріалу зазначають у відомостях, що відносять­ся до назви. Наприклад:

Микола Войтенко: матеріали до творчої біографії Музей Т. Г. Шевченка у Києві: путівник

Крім основної, часто у видання існує паралельна назва — це назва книги іншою мовою чи в іншій графіці. Це факульта­тивний елемент бібліографічного опису. Його наводять в описі після основної назви у формі, яка подана на титульному арку­ші, та відокремлюється від основної назви знаком «дорівнює» (=). За наявності кількох паралельних назв, перед кожною знак (=) повторюється, але, як правило, всі інші паралельні назви наводять у зоні приміток, а в описі зазначають лише пер­шу. Наприклад:

Англійська граматика = English grammar L'examen? C'est si facile... = Екзамен? Це так просто...