Тема 6. Склад злочину

1. Поняття і значення складу злочину.

2. Елементи та ознаки складу злочину.

3. Види складів злочинів.

4. Кваліфікація злочинів.

Питання 1. Поняття і значення складу злочину

Склад злочину - це сукупність встановлених у кримінальному законі юридичних ознак (об’єктивних та суб’єктивних), які визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як злочин.

Визначення поняття складу злочину вказує на те, що:

1) ознаки складу злочину встановлюються лише кримінальним законом, ні в якому іншому законодавчому акті вони встановлюватися не можуть (окрім випадків прямо і безпосередньо визначених кримінальним законом);

2) склад злочину складає лише визначена кількість встановлених кримінальним законом ознак, тобто склад злочину може бути лише там і тоді, де і коли є повна сукупність ознак злочину, які визначені законом;

3) тільки вся сукупність встановлених кримінальним законом ознак може характеризувати певні суспільно небезпечні діяння як злочини.

Склад злочину є єдиною, необхідною, законною та достатньою підставою кримінальної відповідальності.

Таким чином, склад злочину - юридичне поняття та юридичне визначення окремого злочину, єдність і сукупність всіх його ознак.

Питання 2. Елементи та ознаки складу злочину

В кожному складі злочину виділяють його елементи. Ними є об’єкт злочину, об’єктивна сторона злочину (їх сукупність називають об’єктивними ознаками злочину), суб’єкт і суб’єктивна сторона злочини (суб’єктивні ознаки злочину). У своїй єдності ці об’єктивні та суб’єктивні ознаки злочину утворюють склад злочину.

Об’єкт злочину - це ознаки, які характеризують злочин з боку його суспільної спрямованості на заподіяння шкоди у сфері відповідних суспільних відносин, що охороняються кримінальним законом. Ознаками об’єкту злочину є:

а) важливість і цінність суспільних відносин, які поставлено під охорону кримінальним законом;

б) тяжкість заподіяної злочином шкоди у сфері цих суспільних відносин - пошкодження, ранимість об’єкту;

в) предмет - матеріальна річ, злочинним впливом на яку, завдається суспільно небезпечна шкода у сфері тих суспільних відносин, які існують з приводу цієї речі.

Об’єктивна сторона злочину - це ознаки, які характеризують зовнішні прояви злочину, ті зміни в оточуючому суспільному середовищі, які призводять до вчинення злочину, а також саме діяння, подія вчинення злочину. Такими ознаками є:

а) дія;

б) бездіяльність, тобто невиконання особою своїх юридичних обов’язків;

в) злочинні наслідки;

г) причинний зв’язок між дією та бездіяльністю і тими злочинними наслідками, які настали;

д) місце, час, спосіб, обстановка вчинення злочину та використані для вчинення злочину засоби.

Суб’єкт злочину - це особа, яка вчинила злочин. До ознак суб’єкту злочину відносяться:

а) фізична особа ( тільки фізичні особи визнаються суб’єктами злочину);

б) вік особи - досягнення встановленого кримінальним законом віку, з якого настає кримінальна відповідальність (ст. 22 КК);

в) осудність - здатність особи під час вчинення злочину усвідомлювати свої дії або бездіяльності і керувати ними (ст. 19 КК);

Суб’єктивна сторона - це внутрішня сторона злочину, яка включає ті психічні процеси, які характеризують свідомість і волю особи в момент вчинення злочину. Ознаки суб’єктивної сторони:

а) вина (у формі умислу або необережності);

б) мотив злочину;

в) мета злочину.

Всі ознаки складу злочину за їхніми властивостями підрозділяють на чотири групи, які характеризують злочин з його чотирьох сторін:

1) ознаки, які характеризують об’єкт злочину, його суспільну спрямованість на заподіяння певної суспільно небезпечної шкоди;

2) ознаки, які характеризують зовнішні прояви злочину - дія або бездіяльність, а також обставини їх здійснення (місце, час, засоби та ін.);

3) ознаки, які характеризують того, хто вчинив злочин - його вік, осудність, громадянство, посаду та ін.;

4) ознаки, які характеризують злочин із внутрішньої сторони - психічне ставлення злочинця до своїх дій та їх наслідків, спонукання до вчинення цих дій його емоційний стан тощо.

Залежно від юридичного значення ознак для кожного визначеного складу злочину ці ознаки поділяються на:

1) Обов’язкові (необхідні), тобто такі, які притаманні всім без винятку злочинам:

— ознаки об’єкта (суспільна цінність відносин, суттєвість шкоди);

— дія або бездіяльність;

— вік та осудність;

— вина.

Обов’язкові ознаки - це мінімум ознак, які характеризують всі елементи складу кожного окремого злочину.

2) Факультативні, тобто такі ознаки, які притаманні тільки деяким складам злочинів, вони є не у всіх, а лише в тих складах, де вказані законодавцем. Такими ознаками є:

— предмет злочину;

— місце, час, засіб, спосіб;

— мотив, мета.