Тема 12. Співучасть у злочині

1. Поняття й ознаки співучасті.

2. Види співучасників.

3. Форми співучасті.

4. Відповідальність співучасників.

5. Спеціальні питання відповідальності за співучасть.

6. Причетність до злочину.

Питання 1. Поняття й ознаки співучасті

Злочини можуть вчинятися не тільки поодинці. Досить часто в одному злочині беруть участь дві або більше особи, які діють узгоджено і спрямовують свої дії на досягнення єдиного результату. В таких випадках виникає питання про співучасть у злочині.

У статті 26 КК України говориться, що співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину.

Співучасть характеризується наявністю об'єктивних і суб'єктивних ознак, які відрізняють співучасть від простого збігу злочинної діяльності двох або більше осіб.

Об'єктивні ознаки співучасті:

1) вчинення злочину декількома особами;

2) спільна діяльність співучасників. Вона містить у собі три моменти:

а) злочин вчиняється спільними зусиллями всіх співучасників;

б) заподіяння єдиного, неподільного, загального наслідку для всіх співучасників;

в) причинний зв'язок між діями кожного співучасника та злочинним результатом.

Відсутність одного з об'єктивних ознак тягне відсутність співучасті.

Суб'єктивні ознаки співучасті:

1) співучасть можлива лише в умисних злочинах;

2) всі особи, що беруть участь у злочині, діють умисно;

3) у співучасників є спільність намірів;

4) співучасник усвідомлює суспільну небезпеку не лише вчиненого ним діяння, але й суспільну небезпеку діяння, що вчиняє виконавець;

5) співучасник передбачає настання суспільно небезпечних наслідків;

6) співучасник бажає настання тих наслідків, які повинні наступити в результаті дії (бездіяльності) виконавця.

Питання 2. Види співучасників

Співучасники в злочині можуть виконувати різні функції. З урахуванням цього в ч.1 ст.27 КК вказується на види співучасників, якими є виконавець, організатор, підбурювач, пособник.

Виконавцем (співвиконавцем) є особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений цим Кодексом (ч.2 ст.27 КК України).

Організатором є особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організатором також є особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організувала приховування злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (ч.3 ст.27 КК України).

Підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину (ч.4 ст. 27 КК України).

Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину (ч.5 ст. 27 КК України).

У ч.5 ст. 27 КК законодавець дає не тільки загальну характеристику пособництва, але й перелічує його види. З цього погляду всі пособницькі дії поділяються на два види:

1) фізичне пособництво - виражено в законі словами - наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод;

2) пособництво інтелектуальне - полягає у наданні рад, вказівок, а також у заздалегідь обіцяному переховуванні злочинця, знарядь і коштів злочину, слідів або предметів злочину, здобутих злочинним шляхом, у придбанні або збуті таких предметів.

Питання 3. Форми співучасті

Форми співучасті - це об'єднання співучасників, які розрізняються між собою за характером ролей, які виконують співучасники і за стійкістю суб'єктивних зв'язків між ними.

За об'єктивними ознаками, тобто залежно від характеру ролей, що виконують учасники, співучасть поділяється на просту і складну.

У простій співучасті всі співучасники є виконавцями злочину. Їх ролі є однорідними: всі вони безпосередньо виконують дії, описані в диспозиції статті Особливої частини КК, як ознаки об'єктивної сторони складу злочину.

У складній співучасті всі співучасники виконують різні ролі, тобто не всі є виконавцями.

За суб'єктивними ознаками співучасть поділяються на:

1) вчинення злочину групою осіб;

2) вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою;

3) вчинення злочину організованою групою;

4) вчинення злочину злочинною організацією.

У статті 28 КК дається більш докладна характеристика кожної з цих форм співучасті.

Злочин визнається вчиненим групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою (ч.2 ст.28 КК України).

Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення (ч.2 ст.28 КК України).

Злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо у його готуванні або вчиненні брали участь кілька осіб (три або більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи (ч.3 ст.28).

Злочин визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він вчинений стійким ієрархічним об'єднанням декількох осіб (три та більше), члени чи структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп (ч.4 ст.28 КК України).

Питання 4. Відповідальність співучасників

У ст. 30 КК передбачена відповідальність співучасників, що діють в організованій групі або злочинній організації. Вона вирішується таким чином:

а) організатор організованої групи чи злочинної організації підлягає кримінальній відповідальності за всі злочини, вчинені організованою групою чи злочинною організацією, якщо вони охоплювалися його умислом (ч.1 ст.30 КК України);

б) інші учасники організованої групи або злочинної організації підлягають кримінальній відповідальності за злочини, у підготовці або вчиненні яких вони брали участь, незалежно від тієї ролі, яку виконував у злочині кожний з них (ч.2 ст. 30 КК України).

Ст.29 КК передбачає складну співучасть. Тут питання про відповідальність вирішується наступним чином:

а) виконавець (співвиконавець) підлягає кримінальній відповідальності за статтею Особливої частини дійсного Кодексу, що передбачає вчинений їм злочин;

б) організатор, підбурювач і пособник підлягають кримінальній відповідальності за відповідною частиною статті 27 і тієї статті (частини статті) Особливої частини дійсного Кодексу, що передбачає злочин, вчинений виконавцем.

Питання 5. Спеціальні питання відповідальності за співучасть

Існують наступні спеціальні питання відповідальності за співучасть:

1)співучасть у злочинах із спеціальним суб'єктом: можливе тільки як спільна противоправна діяльність декількох спеціальних суб’єктів. Виконавцем цих злочинів може бути тільки спеціальний суб’єкт, а як організатор, підбурювач, пособник можуть виступати й інші осіб, відповідає як виконавець злочину без посилання на ст.27;

2) провокація злочину: це ситуація, коли особа підбурює (провокує) виконавця або інших співучасників на вчинення злочину з метою його подальшого викриття;

3) ексцес виконавця має місце там, де виконавцем зроблені такі злочинні дії, що не охоплювалися ні прямим, ні непрямим наміром інших співучасників.

4) безнаслідкова співучасть має місце там, де виконавцю не вдалося вчинити закінчений злочин і він здійснив лише готування чи замах, на стадії яких його злочинна діяльність була припинена (перервана).

5) невдале підбурювання або пособництво міститься там, де можливий (передбачуваний, потенційний) виконавець відкидає пропозицію вчинити злочин (брати участь у здійсненні злочину), що може виходити від підбурювача, пособника чи навіть організатора.

6) при добровільній відмові співучасників злочин не повинний бути доведений до кінця при усвідомленні винним фактичної можливості завершити злочин, закінчити його.

Питання 6. Причетність до злочину

Причетність до злочину - це така суспільно небезпечна діяльність особи, яка хоча і пов'язана зі злочином, що вчинений іншою особою, але не є співучастю в ньому.

Можна виділити наступні види причетності:

1) заздалегідь не обіцяне приховування злочину;

2) заздалегідь необіцяне придбання чи збут майна, добутого злочинним шляхом;

3) заздалегідь не обіцяне недонесення про злочин;

4) заздалегідь не обіцяне потурання злочину.

Приховування - це активна діяльність особи по приховуванню злочину, самого злочинця, засобів і знарядь вчинення злочину, його слідів або предметів, здобутих злочинним шляхом.

Придбання або збут майна, добутого злочинним шляхом - це активна діяльність особи, що виявляється у купівлі або в іншій платній передачі майна, добутого злочинним шляхом, або зберіганні такого майна.

Недонесення - неповідомлення особою органам влади про злочин, що готується або вже вчинений

Потурання виражається в тому, що особа, яка зобов'язана була й могла перешкодити вчиненню злочину, такому злочину не перешкоджає і тому він не відбувається.