- •Міністерство освіти і науки
- •Донецьк, ДонНу 2012
- •1. Тези лекцій
- •Тема 1. Поняття та система кримінального права. Наука кримінального права
- •Тема 2. Закон про кримінальну відповідальність
- •Тема 3. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі
- •Тема 4. Поняття злочину
- •Тема 5. Кримінальна відповідальність та її підстави
- •Тема 6. Склад злочину
- •Питання 1. Поняття і значення складу злочину
- •Питання 3. Види складів злочинів
- •Питання 4. Кваліфікація злочинів
- •Тема 7. Об’єкт злочину
- •Питання 1. Поняття об’єкту злочину
- •Питання 2. Види об’єктів злочинів
- •Питання 3. Предмет злочину
- •Тема 8. Об’єктивна сторона злочину
- •Питання 1. Поняття та значення об’єктивної сторони злочину
- •Питання 2. Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
- •Тема 9. Суб’єкт злочину
- •Тема 10. Суб'єктивна сторона злочину
- •Тема 11. Стадії злочину
- •Тема 12. Співучасть у злочині
- •Тема 13. Повторність, сукупність і рецидив злочинів
- •Тема 14. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •Тема 15. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •Тема 16. Поняття та мета покарання
- •Тема 17. Система та види покарань
- •Тема 18. Призначення покарання
- •Тема 19. Звільнення від покарання та його подальшого відбування
- •Тема 20. Судимість
- •Тема 21. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •Тема 22. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •Тема 23. Основні питання Загальної частини кримінального права зарубіжних держав
- •Тема 24. Школи (основні напрями) науки кримінального права
- •2. Використані джерела
- •2.1. Нормативний матеріал та судова практика
- •2.2. Література
Тема 16. Поняття та мета покарання
1. Поняття покарання.
2. Мета покарання.
Питання 1. Поняття покарання
Покарання - один із базових інститутів кримінального права.
Ч. 1 ст. 50 КК України визначає покарання як примусовий захід, що застосовується від імені держави за рішенням суду стосовно до особи, визнаною винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання є одним з видів державного регулювання поряд з переконанням і заохоченням, але займає серед них особливе місце.
Охарактеризувати покарання можна за наступними критеріями:
1. У порівнянні з адміністративними, дисциплінарними, цивільно-правовими засобами примуса, покарання - найсуворіша його міра.
2. Покарання може бути поєднане з іншими примусовими заходами - адміністративними, цивільно-правовими й т.ін.
3. Державний примус у формі покарання передбачається лише законом.
4. Покарання - це примусовий захід, що використовується винятково й тільки у випадках передбачених законом. Крім суду ніхто не може призначити або звільнити від покарання громадянина (винятком є помилування й амністія (ст.85 КК України).
5. Покарання застосовується лише до особи, що вчинила суспільно-небезпечне діяння, яке містить в собі склад злочину, передбаченого КК України (ч. 1 ст. 2 КК України)
6. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину й не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (ч. 2 ст. 2 КК України)
7. Покарання застосовується винятково до особи, що вчинила злочин. Воно не може бути перекладене на іншу особу. Кримінальний закон не передбачає відповідальність юридичних осіб.
8. Покарання - необхідні й важливі засоби захисту особи, його прав і законних інтересів, а також інтересів суспільства й держави, захист правопорядку.
9. Покарання носить публічний характер, тому що призначається судом від імені держави; є обов'язковим для виконання усіма громадянами, посадовими особами й органами на всій території держави.
10. Покарання тягне негативні юридичні наслідки: судимість, тимчасове позбавлення деяких прав, займати деякі посади, займатися деякими видами діяльності.
Питання 2. Мета покарання
Мета покарання передбачена законом (ч. 2, 3 ст. 50 КК України).
Згідно ч. 2 ст. 50 КК України метою покарання є не тільки кара, але й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами. Не є метою покарання завдання фізичних страждань або приниження людської гідності (ч. 3 ст. 50 КК України).
Проаналізував ст. 50 КК України можна зробити висновок, що метою покарання є:
1) покарання злочинця;
2) виправлення й перевиховання засудженого, щоб він став здатним до суспільного співжиття й правопорядку.
3) запобігання вчиненню засудженим нового злочину (приватна превенція)
4) запобігання вчиненню злочинів іншими особами (загальна превенція).
Основною категорією в покаранні є кара. Кара - це позбавлення засудженого прав і інтересів, головним з яких є свобода. Чим більше кара, тим більш суворим є покарання, тим більш цінних благ злочинець втрачає покаранням.