Тема 17. Система та види покарань

1. Система покарань.

2. Види покарань.

3. Основні види покарань.

4. Додаткові види покарань.

5. Покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові.

Питання 1. Система покарань

Система покарань - це встановлені кримінальним законом види покарань, розташованих у відповідності зі ступенем їхньої тяжкості (суворості).

Основне призначення системи покарань - встановити різноманітність видів покарань для того, щоб у суду була можливість в кожному конкретному випадку при призначенні винній особі покарання застосовувати принцип індивідуалізації та справедливої відповідальності.

Характерні ознаки системи покарань:

1) вона включає вичерпний перелік видів покарань і тільки ними має право керуватися суд при призначенні покарання;

2) визначає розміщення видів покарань залежно від ступеня тяжкості кожного з них;

3) припускає в деяких випадках перехід від одного виду покарання до іншого, більш м'якого; передбачає певне співвідношення видів покарань між собою.

Питання 2. Види покарань

За порядком призначення покарань всі покарання діляться на три групи:

1) основні покарання;

2) додаткові покарання;

3) покарання, що можуть призначатися і як основні, і як додаткові.

Покарання також можуть підрозділятися на такі, що пов'язані з позбавленням волі та такі, що не пов'язані з позбавленням волі.

За суб'єктом, до якого застосовуються покарання, вони діляться на: загальні та спеціальні.

За можливістю призначення строку покарання всі покарання підрозділяються на строкові й безстрокові покарання.

За один злочин може бути призначено тільки одне основне покарання, що передбачено в санкції статті Особливої частини Кримінального Кодексу. До основних покарань може бути приєднано одне або кілька додаткових покарань.

Стаття 51 КК України визначає наступні види покарань: штраф; позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; громадські роботи; виправні роботи; службові обмеження для військовослужбовців; конфіскація майна; арешт; обмеження волі; тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; позбавлення волі на певний строк; довічне позбавлення волі. Всього КК встановлює 12 видів покарань.

Питання 3. Основні види покарань

Основні покарання - це покарання, що призначаються у вироці лише як самостійні покарання, вони не можуть бути приєднані як доповнення до інших покарань.

До основних покарань відносяться: громадські роботи; виправні роботи; службові обмеження для військовослужбовців; арешт; обмеження волі; утримування в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців; позбавлення волі на певний строк; довічне позбавлення волі.

Громадські роботи (ст. 56 КК). Громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.

Виправні роботи (ст. 57 КК) - це вид покарання, що встановлюється на строк від шести місяців до двох років і здійснюється за місцем роботи засудженого, з відрахуванням у дохід держави відповідного відсотка його заробітку.

Службові обмеження для військовослужбовців (ст. 58 КК) – за своїм змістом являють виправні роботи, які застосовуються стосовно військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової.

Арешт (ст. 60 КК). Покарання у вигляді арешту виражається в утримуванні засудженого в умовах ізоляції й встановлюється на строк від одного до шести місяців.

Обмеження волі (ст. 61 КК) - це утримування особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці.

Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців (ст. 62 КК). Даний вид покарання застосовується щодо військовослужбовців строкової служби на строк від шести місяців до двох років. Суд має можливість замінити позбавлення волі триманням у дисциплінарному батальйоні. Утримування в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців замість позбавлення волі не може застосовуватися до осіб, що раніше відбули покарання у вигляді позбавлення волі.

Позбавлення волі на певний строк (ст. 63 КК). Даний вид покарання полягає в ізоляції засудженого й поміщенні його на певний строк у кримінально-виконавчу установу. Ізоляція засудженого здійснюється шляхом його направлення у відповідну виправну установу, що забезпечує режим, порядок виконання даного виду покарання. Вид режиму визначається адміністрацією кримінально-виконавчої установи з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого й особистості винного.

Довічне позбавлення волі (ст. 64 КК) - цей вид покарання пов'язаний зі скасуванням страти. Встановлюється за здійснення особливо тяжкого злочину. Законодавець зберігає для осіб, яким призначений даний вид покарання, шанси на звільнення від відбування довічного позбавлення волі. Визначається коло осіб, до яких даний вид покарання не може бути застосований.

Питання 4. Додаткові види покарань

Додаткові покарання - це такі покарання, які призначаються тільки як доповнення до основних покарань і самостійно застосовуватися не можуть. До них ст. 52 КК відносить: конфіскацію майна, позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу (ст. 54 КК). Засуджена за тяжкий або особливо тяжкий злочин особа, що має військове, спеціальне звання, ранг, чин або кваліфікаційний клас, може бути позбавлена за вироком суду цього звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

Конфіскація майна (ст. 59 КК) - це примусове безоплатне вилучення у власність держави всього або частини майна, що є власністю засудженого. Перелік майна, що не підлягає конфіскації, визначається законодавством України.

Питання 5. Покарання, що можуть застосовуватися і як основні, і як додаткові

Покарання, що може застосовуватися і як основне, і як додаткове - це покарання, яке застосовується залежно від обставин справи як в якості самостійного за той або інший злочин, так і у випадках і порядку, передбачених КК, в якості додаткового до основного. Згідно ч. 3 ст. 52 КК покараннями, що можуть застосовуватися і як основні, і як додаткові, є: штраф і позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Штраф (ст. 53 КК) - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і в межах, встановлених у санкціях статей Особливої частини КК.

Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (ст. 55 КК) призначається у випадках, коли вчинення злочину пов'язане зі службовим становищем підсудного або з зайняттям певною діяльністю з метою недопущення вчинення їм надалі злочинів з використанням певної посади або в результаті зайняття відповідною діяльністю.