Тема 13. Повторність, сукупність і рецидив злочинів

1. Множинність злочинів. Їх соціальна й юридична (правова) характеристика.

2. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів.

3. Повторність злочинів.

4. Сукупність злочинів.

5. Рецидив злочинів.

Питання 1. Множинність злочинів. Їх соціальна й юридична (правова) характеристика

Множинність злочинів - це вчинення однією особою декількох одиничних злочинів, з яких як мінімум два мають кримінально-правове значення для кваліфікації кожного з них або для призначення покарання за них.

Кримінальне законодавство України дозволяє виділити наступні види множинності злочинів: повторність, сукупність, рецидив. Кожний із цих видів множинності злочинів має різновиди. Від множинності злочинів необхідно відрізняти одиничний злочин, що є її первинним елементом.

Присутність в українському кримінальному праві інституту множинності злочинів обумовлено необхідністю: реалізації принципу невідворотності кримінальної відповідальності за кожний злочин; забезпечення соціальної справедливості за допомогою додаткового правового обґрунтування більш суворого призначення покарання особі, яка вчинила кілька злочинів, порівняно з покаранням для особи, яка вчинила один злочин; додаткової загальної превенції злочинного професіоналізму (тобто посилення загрози покаранням для осіб, які мали намір перетворити вчинення злочинів у професію).

Значення множинності злочинів полягає в тому, що воно:

1) впливає на кваліфікацію злочинів;

2) враховується при призначенні покарання;

3) впливає на рішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності й покарання.

Питання 2. Одиничний злочин як складовий елемент множинності злочинів

Одиничний злочин - це діяння, що містить склад одного злочину, передбаченого однією статтею або частиною статті Особливої частини Кримінального кодексу.

Кримінальне законодавство України виділяє два види одиничних злочинів: простий одиничний злочин; ускладнений одиничний злочин.

Простий одиничний злочин - це діяння, що посягає на один об'єкт за допомогою однієї дії (або бездіяльності), що характеризується однією формою провини, що супроводжується одним наслідком (для матеріальних складів).

Ускладнений одиничний злочин - це діяння, що може посягати на кілька об'єктів, або може бути вчинене за допомогою декількох дій (або бездіяльності), супроводжується декількома наслідками, або характеризується двома формами провини.

До ускладнених одиничних злочинів належать: злочин триваючий; злочин продовжуваний; злочин складений або складний

Триваючий злочин - це одиничний злочин, який, розпочавшись дією або бездіяльністю особи, далі вчиняється безперервно протягом більш-менш тривалого часу.

Злочин продовжуваний - це одиничний злочин, що складається з ряду тотожних злочинних дій, спрямованих до єдиного наслідку і складають у цілому єдиний злочин.

Складений, або складний, злочин - це злочин, що складається із двох або більше злочинних діянь, кожне з яких, якщо розглядати їх відокремлено (ізольовано), являє собою самостійний злочин, але внаслідок їх органічної єдності утворюють один одиничний злочин, який охоплюється ознаками однієї статті КК.

Питання 3. Повторність злочинів

Повторність злочинів - це вид множинності злочинів що має місце там, де особою вчинено два або більше злочинів, передбачених однією й тією ж самою статтею або частиною статті Особливої частини Кримінального кодексу, незалежно від того, була особа засуджена за перше з них або не була. Нормативне визначення повторності вказується у ст. 32 КК України.

Виходячи з даного визначення можна виділити наступні ознаки повторності:

1) особою вчинено два або більше самостійних одиничних злочинів;

2) одиничні злочини, що утворюють повторність, вчиняються в різний час;

3) повторність виключається, якщо за раніше вчинений злочин минули строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, або була погашена чи знята у встановленому законом порядку судимість (ч.4 ст. 32 КК).

Види повторності:

1) повторність злочинів, не пов'язана з засудженням винного за раніше вчинений злочин (фактична повторність);

2) повторність злочинів, пов'язана з засудженням винного за раніше вчинений ним злочин (рецидив).

Фактична повторність має свої підвиди:

1) повторність тотожних злочинів має місце там, де вчинений особою злочин містить ознаки того ж самого складу злочину. Така повторність передбачена однією нормою Кримінального кодексу, її кваліфікація визначається за однією статтею.

2) повторність однорідних злочинів має місце там, де злочини, його складові посягають на подібні об'єкти та вчинені всі з однаковою формою провини, тобто або з наміром або з необережністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України вчинення злочину особою повторно є обставиною, що обтяжує покарання.

Повторність злочинів відсутня при вчинені продовжуваного злочину (ч. 2 ст. 32 КК України), у зв'язку з чим його варто відрізняти від продовжуваного злочину, що є одиничним складним злочином.

Злочин не визнається повторним: якщо за раніше вчинений злочин особа була звільнена від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК України), у зв'язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК України), у зв'язку зі зміною обстановки (ст. 48 КК України), якщо судимість за раніше вчинений злочин була погашена або знята.

Значення повторності злочинів:

1) виступає в якості обтяжуючої, кваліфікуючої ознаки злочину;

2) при призначенні покарання розглядається як обтяжуюча обставина (ч. 1 ст. 67 КК).

Питання 4. Сукупність злочинів.

Сукупністю злочинів, згідно ст. 33 КК, визнається вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини КК, за жоден з яких вона не була засуджена.

Ознаки сукупності злочинів:

1) вчинення особою двох або більше злочинів;

2) кожен зі злочинів кваліфікується за різними статтями або за різними частинами однієї статті Особливої частини КК;

3) за жоден з них особа не була засуджена, тобто всі вони вчинені до винесення вироку хоча б за один з них.

Якщо у відношенні хоча б одного злочину минули строки давності притягнення до кримінальної відповідальності або внаслідок чинності акту амністії винна особа не підлягає такій відповідальності, сукупність виключається.

Види сукупності злочинів: ідеальна й реальна.

Ідеальна сукупність - вчинення одним злочинним діянням декількох самостійних злочинів, тобто це злочинне діяння причинно обумовлює настання декількох наслідків, що заподіює збиток різним об'єктам, охоронюваним різними статтями Особливої частини КК України.

Реальна сукупність злочинів має місце у випадках, коли особа різночасно в результаті різних самостійних дій вчиняє два або більше злочинів, передбачених різними статтями КК, у яких описані самостійні види злочинів і передбачені самостійні санкції. При цьому особа не повинна бути засуджена ні за один зі злочинів, що входять у сукупність.

Значення сукупності злочинів:

1) поняття сукупності злочинів відображає реально існуючий вид множинності злочинів, коли особою вчинено два або більше різних злочинів, ні за одне з яких вона ще не була засуджена;

2) поняття сукупності злочинів визначає необхідність кваліфікації кожного із злочинів за самостійною статтею КК.

Питання 5. Рецидив злочинів

Рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, що має судимість за умисний злочин. Нормативне визначення рецидиву зазначається в ст. 34 КК України.

Ознаки рецидиву:

1) особою вчинено два або більше самостійних і тільки умисних злочинів;

2) кожен з вчинених особою злочинів утворює собою одиничний злочин (різні його види);

3) вчинені діяння відокремлені один від одного певним проміжком часу;

4) наявність судимості, тобто на момент вчинення нового злочину особа мала судимість за колишній злочин (злочину).

Види рецидиву. Існують різні класифікації рецидиву злочинів.

Залежно від характеру злочинів, що входять до рецидиву, він поділяється на два види: загальний і спеціальний.

З погляду кількості судимостей рецидив підрозділяється на простий і складний.

За ступенем суспільної небезпечності виділяють пенітенціарний рецидив і рецидив тяжких і особливо тяжких злочинів.

Значення рецидиву злочинів:

1) впливає на кваліфікацію злочинів;

2) впливає на призначення покарання й рішення питань про звільнення від покарання;

3) розглядається як обставина, що обтяжує покарання (п.1 ч.1 ст.67 КК України);

4) впливає на обрання Державним департаментом України з питань виконання покарань виду ВТУ;

5) породжує в ряді випадків обмеження умовно-дострокового звільнення від покарання та заміни не відбутої частини більш м'яким;

6) може привести до встановлення після відбуття покарання адміністративного нагляду.