Тема 23. Основні питання Загальної частини кримінального права зарубіжних держав

1. Загальна характеристика правових сімей.

2. Вчення про злочин за кримінальним правом зарубіжних країн.

3. Вчення про покарання за кримінальним правом зарубіжних країн.

Питання 1. Загальна характеристика правових сімей

Кожна країна має свою власну систему права. Іноді на території однієї держави діють різні правові системи, наприклад, шотландське статутне право відрізняється від англійського, не дивлячись на те, що Англія і Шотландія входять до складу однієї держави - Великобританія.

Французький компаративіст Рене Давид виділяє три основні групи правових систем: романо-германську правову сім'ю, сім'ю загального права і сім'ю соціалістичного права.

Романо-германська правова сім'я (континентальна) включає право держав, в яких значне місце займають правові норми, що відповідають вимогам справедливості та моралі. Загальна норма застосовується до конкретного випадку, який прямо закріплений в кримінальному законі (Німеччина, Франція, Швеція, Італія).

Англосаксонська (сім'я загального права) - це таке право, норми якого менш абстрактні та направлені на розв’язування конкретної проблеми, а не на формулювання загального правила поведінки в майбутньому. Дане право було створено суддями у вигляді судових прецедентів (Англія, США, Канада, Австралія).

Питання 2. Вчення про злочин за кримінальним правом зарубіжних країн

Визначення злочину. В кримінальному законодавстві зарубіжних країн можна знайти лише формальне визначення злочину. З країн «континентальної» системи права таке, досить чітке визначення міститься в ст.1 діючого КК Швейцарії 1937 р.: «ніхто не може бути покараний, якщо він не вчинив діяння, забороненого законом».

В КК Франції 1992 р. немає загального визначення поняття злочину, як не було його і в раніше діючому КК. Формального підходу до визначення злочину дотримується КК Німеччині. Такий висновок виходить з параграфа 1 КК Німеччині, який свідчить: «діяння може каратися тільки в тому випадку, якщо його караність була визначена законом, що діяв до здійснення діяння».

Кримінальному праву більшості зарубіжних країн невідоме поняття складу злочину.

Елементи злочину. У Франції традиційна класична доктрина вважає, що кожний злочин характеризується трьома конститутивними елементами: легальним, моральним та матеріальним. За КК Франції кримінальної відповідальності і покаранню не підлягає особа, що не досягла 13-річного віку (в Німеччині 14 років) або яка «в момент вчинення діяння знаходилася в стані психічного або нервово-психічного розладу, що позбавив її здібності усвідомлювати або контролювати свої дії. В сім'ї загального права виділяють тільки дві ознаки: матеріальну та психічну.

Класифікація кримінально караних діянь. Згідно КК Франції злочинні діяння залежно від їх тяжкості розділяються на злочини, проступки та порушення.

Злочини - караються покараннями кримінальними (позбавлення волі на строк від 10 до 30 років або довічно), проступки - виправними (від одного дня до 10 років), порушення - покараннями за порушення (без позбавлення волі). Кримінальна відповідальність за замах на злочин настає завжди, за замах на проступок - лише у випадках, прямо вказаних в законі, а замах на порушення некараний взагалі.

Суди присяжних - розглядають справи про злочини. Урядові трибунали - розглядають справи про проступки. Поліцейські трибунали - розглядають справи про порушення.

В Італії діяння підрозділяються на загальнокримінальні та політичні. Відмінності між злочинами загальнокримінальними та політичними в Кримінальному кодексі проводиться за режимом тюремного ув'язнення. В першому випадку - це "заточення", в другому - ув'язнення.

В Німеччині передбачається поділ кримінально караних діянь на два види: злочини і проступки. Злочини - це діяння, які караються позбавленням волі на строк понад один рік. Проступки - це діяння, які караються позбавленням волі на строк до одного року або штрафом. Облік обтяжуючих і пом'якшуючих обставин не має значення для віднесення діянь до тієї або іншої категорії.

В Англії та деяких штатах США за джерелами права кримінально карані діяння підрозділяються на злочини статутні та загального права. Раніше в Англії за загальним правом існувала тричленна класифікація злочинів: зрада, фелонії, місдимінори.

Зрада - посягання на персону монарха, ведення війни проти нього або примикання до його ворогів в межах королівства.

Фелонії - тяжкі злочини, які могли каратися смертною карою, конфіскацією нерухомості й іншими суворими покараннями.

Місдимінори - менш небезпечні діяння. Законом про кримінальне правопорушення 1967р. відмінність між двома останніми була скасована. Зараз за матеріальною ознакою злочину - це зрада і всі інші, куди входять колишні фелонії, місдимінори.

За КК штату Нью-Йорк «посягання» включає злочин, порушення і дорожній проступок.

Злочини - це фелонії та місдимінори. В КК фелонії представлені в 5-ти видах, місдимінори в 3-х.

Місдимінори - це діяння, карані у вигляді позбавлення волі від 15 днів до одного року.

Питання 3. Вчення про покарання за кримінальним правом зарубіжних країн.

Поняття та мета покарання. В законодавстві зарубіжних держав не міститься визначення покарання. В доктрині ж можна зустріти різні варіанти визначення покарання. Частіше за все вони асоціюються з карою, відповіддю за скоєне. Так, французькі вчені Р. Мерль і А. Витю відзначають, що «покарання є карою, що накладається на злочинця у відповідь на вчинене ним злочинне діяння». В кримінально-правовій доктрині країн англосакської системи права основне місце займає «відплата». Відплата перешкоджає здійсненню свавілля; покарання, згідно цієї мети, відповідне тяжкості скоєного, задовольняє законному відчуттю помсти, випробовуваному суспільством. Але сучасна мета покарання - це виправлення правопорушника.

Окремі види покарань:

Смертна кара. В більшості країн Західної Європи смертна кара або повністю відмінена, або не може застосовуватися в мирний час. В Італії та Іспанії смертна кара заборонена їх конституціями, «окрім випадків, передбачених військовими законами у військовий час». В Англії вона збережена за ряд військових злочинів, вчинених у військовий час. В США смертна кара застосовується досить широко (тяжке вбивство 1 ступеня, зрада, шпигунство, пограбування банку та ін.). До теперішнього часу смертна кара передбачається федеральним законодавством і законодавством 38 штатів.

Позбавлення волі. Кримінальне законодавство Франції передбачає декілька видів позбавлення волі. За вчинення злочину може бути призначено кримінальне ув'язнення або заточення - довічне або на строк до 30 років.

За КК ФРН позбавлення волі за своєю тривалістю може бути двох видів: на певний термін або довічне. Мінімальна межа термінового позбавлення волі - один місяць, максимальна – 15 років. Довічне позбавлення волі (геноцид, підготовка агресивної війни, зрада, тяжке вбивство). Загальний розмір покарання у вигляді позбавлення волі, що призначається при сукупності діянь, не може перевищувати 15 років.

В даний час в Англії існує тільки один вид позбавлення волі - тюремне ув'язнення. Для статутних злочинів, тобто передбачених законодавством, мінімальний термін ув'язнення - один день, а максимальний - 25 років. Можливе довічне позбавлення волі, що призначається за тяжке вбивство. За злочини загального права (деякі види змови, підбурювання) покарання призначається за розсудом суду, аж до довічного тюремного ув'язнення.

Позбавлення волі в США характеризується значною своєрідністю. Воно може бути короткостроковим, тривалим, або довічним.

Довічне позбавлення волі призначається:

1) як самостійна міра за найнебезпечніші злочини;

2) як альтернатива смертної кари;

3) за сукупністю вироків злочинів;

4) особі, що має дві або три судимості.

Майнові покарання - це в основному штраф і конфіскація. Штраф є поширеним кримінальним покаранням. Його вживання передбачається законодавством всіх зарубіжних країн.

За КК Франції штраф може бути призначений у разі вчинення і злочину, і проступку, і порушення. Його максимальний розмір складає 50 млн. франків за злочини, що пов'язані з наркотиками.

КК ФРН не передбачає штраф в його звичайному, традиційному розумінні. Він може призначатися тільки в денних ставках і в цьому знаходить велику схожість з покаранням у вигляді штрафо–днів за французьким правом. Мінімальний розмір денної ставки – 2 євро.

В кримінальному законодавстві США штраф може застосовуватися за будь-який злочин. Федеральне законодавство за фелонію або місдимінор, що призвів до смерті людини, передбачає штраф в розмірі до 250 тис. доларів. Несплата штрафу без поважної причини тягне за собою тюремне ув'язнення.

Конфіскація - це додаткове покарання. Вона передбачена двох видів: загальна та спеціальна.

Загальна - вилучення всього майна винної особи в доход держави (передбачається французьким законодавством).

Спеціальна - вилучення у винної особи певних предметів або засобів, здобутих в результаті вчинення злочину або призначених для його вчинення. Найбільш детально вона регламентується в КК ФРН: їй присвячений цілий розділ 3 Загальної частини. Передбачається, що в результаті вчинення діяння виконавець або співучасник одержали якусь майнову вигоду, конфіскація розповсюджується на отриману вигоду, а також на предмети, які придбав виконавець або співучасник шляхом відчуження придбаного предмету, або як компенсація за його пошкодження, руйнування, вилучення.

Якщо конфіскація певного предмету неможлива внаслідок його властивостей або з іншої причини неможлива конфіскація предмету, його замінюючого, то суд призначає конфіскацію грошової суми, що відповідає вартості предмету.