- •Міністерство освіти і науки
- •Донецьк, ДонНу 2012
- •1. Тези лекцій
- •Тема 1. Поняття та система кримінального права. Наука кримінального права
- •Тема 2. Закон про кримінальну відповідальність
- •Тема 3. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі
- •Тема 4. Поняття злочину
- •Тема 5. Кримінальна відповідальність та її підстави
- •Тема 6. Склад злочину
- •Питання 1. Поняття і значення складу злочину
- •Питання 3. Види складів злочинів
- •Питання 4. Кваліфікація злочинів
- •Тема 7. Об’єкт злочину
- •Питання 1. Поняття об’єкту злочину
- •Питання 2. Види об’єктів злочинів
- •Питання 3. Предмет злочину
- •Тема 8. Об’єктивна сторона злочину
- •Питання 1. Поняття та значення об’єктивної сторони злочину
- •Питання 2. Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність)
- •Тема 9. Суб’єкт злочину
- •Тема 10. Суб'єктивна сторона злочину
- •Тема 11. Стадії злочину
- •Тема 12. Співучасть у злочині
- •Тема 13. Повторність, сукупність і рецидив злочинів
- •Тема 14. Обставини, що виключають злочинність діяння
- •Тема 15. Звільнення від кримінальної відповідальності
- •Тема 16. Поняття та мета покарання
- •Тема 17. Система та види покарань
- •Тема 18. Призначення покарання
- •Тема 19. Звільнення від покарання та його подальшого відбування
- •Тема 20. Судимість
- •Тема 21. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування
- •Тема 22. Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
- •Тема 23. Основні питання Загальної частини кримінального права зарубіжних держав
- •Тема 24. Школи (основні напрями) науки кримінального права
- •2. Використані джерела
- •2.1. Нормативний матеріал та судова практика
- •2.2. Література
Тема 5. Кримінальна відповідальність та її підстави
1. Поняття кримінальної відповідальності.
2. Реалізація кримінальної відповідальності.
3. Підстави кримінальної відповідальності.
Питання 1. Поняття кримінальної відповідальності
У кримінальному законі термін кримінальна відповідальність зустрічається дуже часто, але зміст цього терміну ніде не розкривається. Наприклад, у ст. 2 КК України говориться про підстави кримінальної відповідальності, а про поняття й про зміст немає ні слова. Цей факт приводить до того, що виникають дискусії із цього приводу. У теорії кримінального права в основному це дві позиції:
1) кримінальна відповідальність - це обов'язок особи відповідати за вчинене нею протиправне діяння й перетерпіти певні обмеження примусового характеру;
2) кримінальна відповідальність - судове накладення на особу, що вчинило злочин, державної осуди й примусу.
Ці дві позиції говорять про те, що кримінальна відповідальність у змістовному плані є різновидом правовідносин, що входить у механізм кримінально-правового регулювання. Суть цих правовідносин в осуді особи, що вчинила злочин і примусі його до виконання правового обов'язку. У цьому зв'язку можна сказати, що суб'єктом правовідносин кримінальної відповідальності є, з одного боку, держава в особі відповідних органів, з іншого боку - особа, що вчинила злочин. При цьому держава завжди має право зобов'язати винного перетерпіти несприятливі для нього умови.
Об'єкт кримінальної відповідальності - правовий статус особи, що вчинила злочин. Говорячи про обмеження правового статусу, необхідно помітити, що особа залишається громадянином своєї держави й має права й обов'язки, надані йому законному зв'язку із притягненням до кримінальної відповідальності.
Таким чином, кримінальна відповідальність - це вимушене зазнавання особою, яка вчинила злочин, державного осуду, а також передбачених КК обмежень особистого, майнового або іншого характеру, що визначаються обвинувальним вироком суду й покладаються на винного спеціальними органами держави.
Наступає кримінальна відповідальність із моменту вступу обвинувального вироку суду в законну силу і закінчується, за загальним правилом, моментом припинення відбування покарання. Однак, такий погляд на момент виникнення й припинення кримінальної відповідальності не є загальновизнаним у науці кримінального права.
Питання 2. Реалізація кримінальної відповідальності
Розгляд взаємозв'язку кримінально-правових відносин і кримінальної відповідальності дозволяє зробити висновок про те, що кримінальна відповідальність може бути реалізована в трьох формах.
Першою формою є засудження винного, виражене в обвинувальному вироку суду, не пов'язане з призначенням йому кримінального покарання.
Другою формою реалізації кримінальної відповідальності є засудження особи, пов'язане із призначенням їй конкретної міри покарання, від реального відбуття якого вона звільняється.
Третьою формою реалізації кримінальної відповідальності є відбування призначеного винному судом покарання.
Останні дві форми реалізації кримінальної відповідальності створюють у особи судимість (як правовий наслідок засудження його до конкретної міри покарання). Разом з тим судимість має свої межі, зазначені в статтях 89 і 90 КК, які визначають межі кримінально-правових відносин. Тому момент погашення або зняття судимості свідчить про припинення кримінально-правових відносин.
Питання 3. Підстави кримінальної відповідальності
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК єдиною підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, що містить склад злочину передбачений КК.
У межах єдиної підстави кримінальної відповідальності можна виділити його фактичну і юридичну сторони. Фактична сторона - це вчинення в реальній дійсності суспільно небезпечного діяння. Юридична сторона - це передбаченість такого діяння в КК.
Ч. 3 ст. 2 КК передбачає, що ніхто не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за той самий злочин більше одного разу.
Кримінальна відповідальність знаходить своє вираження в обвинувальному вироку суду. У зв'язку з цим виділяють матеріальну й процесуальну підстави кримінальної відповідальності. Матеріальною підставою визнається злочин, а процесуальним - обвинувальний вирок суду. Так, відповідно до ч. 2 ст. 2 КК особа вважається невинуватою у вчиненні злочину й не може бути притягнута до кримінальної відповідальності, доки його вина не буде доведена в законному порядку й встановлена обвинувальним вироком суду.