- •Тема 1. Інформаційні системи та їх роль в управлінні економічними об’єктами
- •2. Визначення поняття «інформаційна система».
- •Характеристика атрибутів
- •3. Основні принципи створення іс. Класифікація іс.
- •4. Характеристика складових частин.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Практична робота № 1 «Налагодження словників»
- •Порядок виконання роботи :
- •Тема 2. Економічна інформація та засоби її формалізованого опису План теми
- •1. Поняття «економічна інформація».
- •2. Економічна інформація як предмет і продукт автоматизованої обробки.
- •3. Види та властивості економічної інформації.
- •Перелік і опис вихідних повідомлень
- •Перелік і опис вхідних повідомлень
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Практична робота № 2 Налагодження словника «Співробітники».
- •Порядок виконання роботи:
- •Тема 3. Поняття, склад, структура і загальна характеристика позамашинної бази підприємства План теми
- •1. Поняття « поза машинна інформаційна база ».
- •2. Склад інформаційного забезпечення асм.
- •3. Єдина система класифікації і кодування (єскк).
- •4. Нормативно-довідкові масиви.
- •5. Технологія використання електронного документообігу.
- •6. Поняття "інформаційне забезпечення" (із).
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Практична робота № 3 іс « Парус-Менеджмент і маркетинг ». Функціональні розділи « Клієнти та потенційні клієнти », « Маркетингові акції», « Маркетинг та збут » та « Журнал звертань »
- •1. Теоретичний матеріал
- •Порядок виконання роботи
- •Тема 4. Організація машинної інформаційної бази План теми
- •1. Поняття « машинна інформаційна база ».
- •2. Особливості розміщення інформації на машинних носіях.
- •3. Зміст внутрішньо машинного інформаційного забезпечення.
- •4. Зміст масивів даних і програмних масивів.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Тема 5. Створення комп’ютерних технологій План теми
- •1. Поняття «технологічний процес обробки даних».
- •2. Обробка даних. Основні операції в умовах арм.
- •3. Метод верифікації.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Практична робота № 5
- •Порядок виконання роботи
- •Тема 6. Режими роботи еом План теми
- •1. Пакетний режим.
- •2. Режим телеоброблення інформації.
- •3. Інтерактивний режим.
- •4. Режим реального часу.
- •5. Режим поділу часу.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Практична робота № 6 Введення інформації у розділі «Журнал звертань»
- •Порядок виконання роботи
- •Тема 7. Створення і функціонування інформаційних систем План теми
- •1. Автоматизований банк даних (абд).
- •2. Схема формування і використання абд.
- •3. Компоненти абд.
- •4. Технологія створення інформаційних систем.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Практична робота № 7 Введення інформації у розділ «Маркетингові акції»
- •Порядок виконання роботи
- •Тема 8. Технологічні засоби пошуку, збирання і нагромадження маркетингової інформації
- •1. Роль і значення інформації в управлінні маркетинговою діяльністю
- •2. Характеристика та форми відображення маркетингової інформації.
- •3. Класифікація маркетингової інформації.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •1.2. Загальні правила адміністрування
- •1.3. Перевірка і відновлення цілісності бази даних
- •1.4. Оновлення системи і перетворення бази даних
- •Порядок виконання роботи
- •Тема 9. Технологічні засоби підтримки прийняття маркетингових рішень План теми
- •1. Сучасні напрями використання інформаційних технологій.
- •2. Формування задач з управління маркетингом. Об’єктивна необхідність автоматизації процесів і функцій управління маркетингом.
- •3. Концепція маркетингової інформаційної системи
- •1. Підсистема внутрішньої звітності
- •2. Підсистема зовнішньої маркетингової інформації
- •3. Підсистема маркетингових досліджень
- •4. Підсистема аналізу маркетингової інформації
- •4. Організація маркетингових інформаційних систем. Головна мета функціонування міс.
- •5. Розробка і створення маркетингової інформаційної системи.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Практична робота № 9 Реєстрація нових користувачів і груп користувачів.
- •Порядок виконання роботи
- •Тема 10. Інформаційно-аналітичні методи і моделі підтримки прийняття маркетингових рішень План теми
- •1. Основні способи використання інформаційних технологій.
- •2. Забезпечувальна та функціональна частини маркетингової інформаційної системи.
- •3. Технічне забезпечення маркетингової інформаційної системи.
- •4. Інформаційне забезпечення
- •Програмне забезпечення
- •Прикладне програмне забезпечення (ппз) спеціального призначення
- •Інтегровані пз
- •5. Інші забезпечення міс
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Практична робота № 10 «Права доступу»
- •Порядок виконання роботи
- •Тема 11. Організація маркетингових досліджень із використанням комп’ютерних технологій
- •1. Роль і місце електронних комунікацій у маркетингу
- •2. Методи комп’ютерної комунікації
- •3. Internet як інструмент для комунікацій.
- •4. Технологічні засоби підтримки прийняття маркетингових рішень.
- •5. Аналіз списків
- •Сортування списків.
- •Обчислення групових характеристик.
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Практична робота № 11 «Припинення роботи користувачів».
- •Порядок виконання роботи
- •Практична робота № 12 «Зміна назв полів в робочих формах».
- •Порядок виконання роботи
- •Тема 12. Інформаційні технології розв’язання задач маркетингу
- •2. Автоматизовані робочі місця як засіб автоматизації роботи маркетологів
- •3. Загальні принципи розроблення концепції дослідження
- •4. Загальні принципи розроблення проекту дослідження
- •5. Загальні принципи проведення дослідження та аналізу впливу його результатів на діяльність фірми
- •Питання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Практична робота № 13 «Журнал доставки»
- •Порядок виконання роботи
- •Самостійна робота студента
Тема 11. Організація маркетингових досліджень із використанням комп’ютерних технологій
1. Роль і місце електронних комунікацій у маркетингу.
2. Методи комп’ютерної комунікації.
3. Internet як інструмент для комунікацій.
4. Технологічні засоби підтримки прийняття маркетингових рішень.
5. Аналіз списків.
1. Роль і місце електронних комунікацій у маркетингу
Для того щоб успішно продавати, мало запропонувати товар за привабливою ціною через розгалужену збутову мережу. Необхідно, використовуючи відповідні засоби стимулювання попиту, досягнути того, щоб розпізнавальні якості товару стали відомі цільовій групі покупців. Отже, умовою ефективності маркетингової стратегії є розроблення програми комунікації з двома взаємопов’язаними цілями: «зробити відомим» і «зробити привабливим». Така програма має використовувати різні канали комунікації: торговий персонал, рекламу, стимулювання попиту і зв’язки з громадськістю. Нижче буде розглянуто, як для успішного вирішення цієї проблеми можна використати комп’ютерні комунікації.
На сучасному висококонкурентному ринку можливість доступу до актуальної інформації стає все важливішим компонентом успіху у бізнесі. Застаріла інформація — це непотрібна інформація. Тому ті компанії, які навчились отримувати доступ до актуальної інформації, необхідної для прийняття рішень, та інтелектуально використовувати ці дані (наприклад, для обслуговування своїх покупців, удосконалення внутрішніх процесів або скорочення циклу розроблення продукції), мають значну перевагу над іншими.
У маркетингових інформаційних системах комунікаційні операції спрямовані на вирішення двох найважливіших завдань.
По-перше, комунікаційна технологія з метою створення належних умов для спільної діяльності співробітників організації має забезпечити циркулювання між ними інформаційних потоків.
По-друге, для ефективного узгодження попиту і пропозиції між учасниками процесу обміну ця технологія має забезпечити циркулювання інформаційних потоків, спрямованих на доведення до відома суб’єктів ринку позиції, на яку претендує фірма або марка товару.
Якщо перші потоки інформації є досить традиційними для будь-якої інформаційної системи, то другі характерні саме для маркетингової інформаційної системи. Ці інформаційні потоки (сукупність сигналів) ідуть від фірми на адресу різних аудиторій, у тому числі на адресу клієнтів, збувальників, постачальників, акціонерів, органів управління, а також власного персоналу. Саме сукупність таких сигналів і називають маркетинговою комунікацією.
З погляду контролю за станом і змінами, які відбуваються у зовнішньому середовищі, інформаційна маркетингова система у рамках своєї основної діяльності зі збирання та оброблення інформації, що надходить із зовнішнього та внутрішнього середовища, повинна ретельно обробляти і систематизувати ініційовані впливом маркетингової комунікації сигнали.
Будь-яка комунікація передбачає обмін сигналами між передавачем і приймачем з використанням системи кодування—декодування для запису та інтерпретації сигналів. Цей процес можна описати з допомогою таких елементів:
передавача (окрема особа або організація), який є джерелом інформації;
кодування, що являє собою процес перетворення ідей у символи, зображення, малюнки, форми і т. ін.;
повідомлення, яке є сукупністю символів, які передаються передавачем;
каналів передавання, за допомогою яких сигнал передається від передавача до приймача;
декодування — процесу, за допомогою якого приймач тлумачить символи, які надійшли від передавача;
приймача, під яким розуміється цільова аудиторія;
відгуку, який є реакцією приймача на отримання повідомлення;
зворотного зв’язку — частини відгуку приймача, яка надходить до передавача.
Розподіл процесу комунікації на ці вісім елементів дає змогу виявити ключові умови ефективної маркетингової комунікації, серед яких заслуговують на особливу увагу такі:
цілі комунікації. Передавач повинен чітко розуміти, на яку саме аудиторію варто розраховувати і відгук якого типу йому потрібно отримати;
підготовка повідомлення. Необхідно враховувати попередній досвід користувачів товару і процедуру декодування повідомлення, якої дотримується цільова аудиторія;
планування каналів. Передавач повинен передавати своє повідомлення каналами, які ефективно доводять його до цільової аудиторії;
ефективність повідомлення. Передавач повинен за сигналами зворотного зв’язку оцінювати відгук цільової аудиторії на передане повідомлення.
Ці умови ефективності визначають сукупність рішень, які входять у будь-яку програму маркетингової комунікації.
Для «традиційних» засобів масової інформації, до яких належать телебачення, радіо, газети, журнали, а також пряма поштова реклама та усна реклама, характерна односпрямована комунікаційна модель. У рамках цієї моделі фірма передає інформаційний зміст користувачеві, застосовуючи деяке комунікаційне середовище. Але зворотний зв’язок між користувачем і фірмою має досить обмежений характер. Тому в межах цієї традиційної моделі клієнт займає досить пасивну позицію, оскільки його свобода вибору зведена до мінімуму можливих дій, таких, наприклад, як заповнення і відправлення поштою вкладеного у журнал купона.
З розвитком телекомунікацій, супутникових систем зв’язку, комп’ютерних технологій цілі та зміст маркетингової комунікації значно змінюються. Ці зміни відбуваються за такими напрямами:
завдяки інтерактивності нових комунікаційних каналів споживачі мають змогу не лише отримувати інформацію, а й відбирати і замовляти її, а також посилати відповіді. Таким чином відбувається рух у напрямі реклами згідно із запитом;
нові засоби забезпечують покупцям доступ до величезних банків даних у найрізноманітніших сферах (наприклад, пропозицій товарів, їх порівняльних характеристик, цін і т. ін.). У результаті фірми з кожним роком мають справу з усе більш поінформованими клієнтами. Отже, реклама стає більш фактографічною, конкретною і вже слугує скоріше помічником покупця, ніж засобом продажу;
значно вищою стає селективність реклами. Об’єднання можливостей телефону, комп’ютера і телевізора дає змогу спрямовувати індивідуалізовані повідомлення ретельно підібраній аудиторії. Таким чином, розвиток іде у напрямі персоналізованої електронної пошти, яка забезпечує більш високу ефективність рекламної комунікації. У деяких секторах виробництва розвинених країн все ширше застосовуються персоналізовані повідомлення. Наприклад, доступ до центральної бази даних бюро дорожнього руху дає змогу ідентифікувати всіх, хто декілька років тому придбав автомобіль певної моделі і, відповідно, може мати намір у найближчому майбутньому купити нову машину. Всім їм за допомогою прямої розсилки направляються індивідуальні пропозиції;
розвиток регіонального телебачення також сприяє селективності комунікацій. Поява місцевих каналів полегшує доступ на телебачення торговельних та промислових фірм. Локальне телебачення може легше адаптуватися до особливостей регіональних ринків;
розширення географічних зон мовлення за допомогою систем супутникового зв’язку посилює наднаціональний характер рекламних кампаній та торгових марок.
Наслідком усіх цих змін стає переадресування технічним засобам комунікації переважної частини функцій, раніше виконуваних торговими посередниками. Правильно адресоване повідомлення, телефон, каталог, доступ до якого значно спрощується завдяки телевізору чи комп’ютеру, дає змогу швидше донести точніші та повніші відомості, аніж розповідь торгового агента. У цьому причина швидкого розвитку прямого діалогу між фірмою та ринком.
З розвитком інформаційних технологій контакт з клієнтом перестає бути привілеєм лише продавця і переходить до організації у цілому. Навіть за скорочення торгового персоналу кількість таких контактів збільшуватиметься. Тому важливо, щоб організація була орієнтована на підтримування таких контактів. У зв’язку з інтенсифікацією діалогу між фірмами та суб’єктами ринкових відносин все важливішу роль починають відігравати комунікаційні служби цих фірм, в обов’язки яких входить підтримування зв’язків з громадськістю, ринком, покупцями та споживачами продукції. Комунікаційна служба організації несе відповідальність за своєчасну підготовку і відправлення відповідних матеріалів, їх вигляд й однозначне тлумачення тими, для кого вони призначені. Особливо значне навантаження на комунікаційну службу припадає у тому разі, коли організація дотримується інтерактивного маркетингу і, як наслідок, застосовує інтерактивну рекламу.
Інтерактивна реклама — це персоналізовані рекламні повідомлення, кожне з яких має на меті встановлення діалогу з потенційним покупцем шляхом заохочення його відгуку. Цей вид реклами спрямований на вирішення двох завдань:
створити імідж (сприятливе ставлення, яке у слушну нагоду спонукатиме зробити покупку);
водночас з вирішенням першого завдання досягти відгуку, який дасть змогу якнайшвидше оцінити ефект повідомлення і створить основу для налагодження комерційних відносин.
Нині саме такий стиль завдяки своєму безпосередньому зв’язку з інтерактивним маркетингом інтенсивно розвивається.