5. Облік витрат за елементами.

Облік витрат за елементами передбачає групування витрат за ознакою їх однорідності, незалежно від того, на які конкретно цілі витрати здійснені.

• матеріальні витрати;

• витрати на оплату праці;

• відрахування на соціальні заходи;

• амортизація;

• інші операційні витрати.

Для обліку витрат за елементами у плані рахунків бухгалтерського обліку передбачені рахунки класу 8 «Витрати за елементами». За дебетом цих рахунків протягом звітного періо­ду здійснюється відображення витрат по мірі їх виникнення, а за кредитом списання у кінці звітного періоду на дебет рахунка 79 «Фінансові результати», або на дебет рахунків класу 9 «Витрати діяльності», якщо облік витрат на підприємстві ведеться за схемою розгорнутого обліку. Рахунки класу 8 залишків не мають.

Облік витрат лише на рахунках класу 8 без використання рахунків класу 9, тобто облік витрат за елементами без групування їх за видами діяльності, широко застосовується на підприємствах малого бізнесу, що оподатковуються єдиним податком.

Витрати в розрізі елементів витрат відображаються в ІІ розділі Звіту про фінансові результати та групуються за такими видами:

• матеріальні витрати;

• витрати на оплату праці;

• відрахування на соціальні заходи;

• амортизація;

• інші операційні витрати.

Згідно з Інструкцією до застосування Плану рахунків рахунки класу 8 закриваються щомісячно в кореспонденції з дебетом наступних рахунків:

Дебет 23 “Виробництво”

Дебет 91 “Загальновиробничі витрати”

Дебет 92 “Адміністративні витрати”

Дебет 93 “Витрати на збут”

Дебет 94 “Інші операційні витрати”

Кредит рахунків класу 8

Рахунки класу 8 є транзитними та використовуються для накопичення інформації в розрізі елементів витрат, яка використовується для заповнення ІІ розділу Звіту про фінансові результати.

6. Порядок розрахунку собівартості готельних послуг.

Для накопичення інформації про витрати, що входять до складу виробничої собівартості готельних послуг Планом рахунків передбачено застосування рахунків:

• 23 “Виробництво”, який призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво послуг – номерной фонд;

Рахунок 23 “Виробництво” ведеться в розрізі видів виробництв, статей витрат і видів або груп продукції, що виробляється, або в розрізі підрозділів підприємства та центрів витрат і відповідальності.

В аналітичному обліку підприємств готельного бізнесу використовують рахунок 23 «Виробництво» по субрахунку: 231 «Номерний фонд», 232 «Ресторан», 233 «Перукарня», 234 «Автостоянка», 235 «Пральня» , 236 «Ремонтний підрозділ», 237 «Котельня» і т. ін.

Зібрані на дебеті рахунка 23 витрати наприкінці звітного періоду у повній сумі списуються на собівартість реалізованих послуг готелю записом Дт 903 Кт 23.

За дебетом рахунку 23 “Виробництво” відображаються:

• прямі матеріальні витрати:

Дебет 23 “Виробництво”

Кредит 20 “Виробничі запаси”

Кредит 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”

• прямі витрати на оплату праці:

Дебет 23 “Виробництво”

Кредит 66 “Розрахунки з оплати праці”

• інші прямі витрати:

Дебет 23 “Виробництво”

Кредит 65 “Розрахунки за страхуванням”

Кредит 13 “Знос необоротних активів”

Кредит 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”

• списані за відповідним розподілом загальновиробничі витрати:

Дебет 23 “Виробництво”

Кредит 91 “Загальновиробничі витрати”

• розподілені на основне виробництво витрати допоміжних виробництв:

Дебет 23 “Виробництво”

Кредит 23 “Виробництво”, аналітичний рахунок “Допоміжне виробництво”

У зведеному обліку всі витрати — прямі та загальновиробничі — групуються з дебету рахунка 23 «Виробництво».В промислових підприємствах

для визначення собівартості готової продукції необхідно витрати за місяць скоригувати на собівартість незавершеного вироб­ництва, якщо воно є на підприємстві.

До незавершеного виробництва належить продукція, яка не пройшла всі технологічні операції на підприємстві, не прийнята відділом контролю якості та не передана на зберігання.

Обсяг незавершеного виробництва на кінець місяця визначається за допомогою інвентаризації або розрахунку.

Методика оцінки незавершеного виробництва обирається підприємством. Це може бути фактична виробнича собівартість, нормативна (планова) собівартість.

За наявності незавершеного виробництва собівартість готової продукції визначається за формулою:

НВп + Вм – Б – Нок = Св,

де НВп — собівартість незавершеного виробництва на початок місяця;

Вм — витрати за місяць;

Б — собівартість невиправного браку;

НВк — собівартість незавершеного виробництва на кінець місяця;

Св — собівартість готової продукції.

Якщо на підприємстві відсутнє незавершене виробництво, то всі витрати за місяць становитимуть собівартість готової продукції (випущеної).

Після обчислення фактичної виробничої собівартості випущеної продукції складається бухгалтерське проведення з дебету рахунка 26 «Готова продукція» і кредиту рахунка 23 «Виробництво». Цей запис здійснюється в журналі № 5 (кредит рахунка 23).

В готельних підприємствах рахунок 26 не використовується, нема незавершеного виробництва, так як нема готової продукції, а надаються послуги.

Надання готельних послуг за фактичною собівартістю відображається проводкою Дебет рахунка 903 Кредит рахунка 23