Лекція № 9 Тема№ 7. Облік основних засобів, нематеріальних та виробничих запасів. План

1.Виробничі запаси, їх класифікація і оцінка.

2.Документальне оформлення запасів .

3.Облік надходження і вибуття запасів.

4.Організація аналітичного обліку запасів.

5.Особливості обліку МШП.

1.Виробничі запаси, їх класифікація і оцінка.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси регулюються П(С)БО 9 “ Запаси ”. Запаси — це активи, які утримуються підприємством для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності, перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва, утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління підприємством.

Запаси визнаються активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’я­зані з їх використанням, та коли їхня вартість може бути достовір­но визначена.

Важливою умовою раціональної організації обліку виробничих запасів є обґрунтування їх класифікації.

Розрізняють такі групи виробничих запасів:

• сировина й матеріали;

• купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби;

• паливо;

• тара й тарні матеріали;

• будівельні матеріали;

• матеріали, що переробляються;

• інші матеріали.

Облік придбання запасів на рахунку 20 “Виробничі запаси” та його субрахунках ведеться за фактичною собівартістю придбання, тобто за первісною вартістю з урахуванням витрат на транспортування та заготівлю запасів . Тому транспортно-заготівельні витрати групують на окремому субрахунку, який визначає підприємство. Це, як правило, субрахунки другого порядку до субрахунків рахунка 20.

Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, уважається їхня виробнича собівартість; тих, що одержані підприємством безоплатно, — їхня справедлива вартість з урахуванням витрат на доведення їх до стану можливого використання.

Первісною вартістю запасів, що придбані в обмін на неподібні одиниці, визнається справедлива вартість отриманих запасів.

Справедлива вартість виробничих запасів визначається відповідно до П(С)БО 19 “ Об’єднання підприємств ”.

Первісна вартість запасів, зазвичай, не змінюється, але П(С)БО 9 п. 24 передбачає, що останні відображаються в бухгалтерському балансі за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу знизилася їхня ціна, або вони зіпсовані, застаріли чи іншим чином втратили первісно очікувані економічні вигоди.

Чиста вартість реалізації запасів визначається в результаті їх переоцінки (уцінки). Втрати від уцінки запасів є витратами звітного періоду.

2.Документальне оформлення запасів

Запаси надходять на підприємство в результаті їх придбання у постачальників відповідно до укладених договорів із ними, внеску засновників підприємства до статутного капіталу, обміну на неподібні активи, безоплатної передачі, оприбуткування раніше не врахованих запасів на балансі.

Запаси, що надходять від постачальників, супроводжуються такими документами: накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей, податкова накладна, рахунок-фактура тощо.

Матеріально відповідальна особа (завідувач складу, комірник), приймаючи запаси на складі, здійснює перевірку відповідності даних документів постачальника фактичній наявності цінностей. У разі повної відповідності здійснюється оприбуткування запасів на складі, тобто прийняття їх для зберігання. Це підтверджується складанням прибуткового ордера (форма № М-4).

У разі невідповідності фактичної наявності цінностей даним документів постачальника при прийманні вантажу від залізниці (або пристані) складається комерційний акт, а при оприбуткуванні на складі — акт приймання (форма № М-7). Ці документи є підставою для пред’явлення претензії постачальнику або транспортній організації.

Оприбуткування запасів, що надійшли від постачальників без супроводжувальних документів, здійснюється на підставі акта. Такі поставки називаються невідфактурованими.

Надходження запасів від власного виробництва оформляється накладною, яка виписується в двох примірниках. Один використовується як прибутковий документ складу, другий — як розходний документ цеху, що здав невикористані матеріали, відходи виробництва, напівфабрикати, готову продукцію.

На підставі документів про оприбуткування здійснюються записи в картках складського обліку (форма М-12), які є регістром аналітичного обліку запасів на складі. Ці картки виписуються в бухгалтерії підприємства і передаються на склад. Записи по кожній операції руху (надходження і вибуття зі складу) здійснюються комірником або завідувачем складу.