4. Організація взаємодії суб’єктів інвестиційної діяльності.

В ринкових умовах господарювання державне регулювання інвестиційного процесу спрямоване на захист інтересів споживача інвестиційних товарів і здійснюється через впровадження податкових і фінансово-кредитних важелів, за допомогою ліцензування, стандартизації і нормування шляхом застосування екологічного, санітарного та інших контролів, антимонопольних заходів. Ці вимоги повинні враховувати суб’єкти інвестиційної діяльності, що вступають у договірні відносини.

Договір являє собою угоду сторін, що регулює організаційно-економічні та правові відносини між суб’єктами інвестиційної діяльності та визначає відповідальність учасників угоди і юридичне закріплює їх зобов’язання.

Будь-який договір можна умовно розділити на чотири частини:

1. Преамбулу (вступну частину), яка містить такі відомості:

   • найменування договору;

   • дату підписання договору;

   • місце підписання договору;

   • повне фірмове найменування контрагента;

   • посади, прізвища, імена та по батькові осіб, які укладають договір.

2. Предмет договору. Він містить:

   • предмет договору (тобто про що конкретно домовляються сторони);

   • зобов’язання сторін за договором;

   • ціну договору, порядок розрахунків тощо;

   • строки виконання сторонами своїх зобов’язань;

   • строк дії договору;

   • відповідальність сторін;

   • способи забезпечення зобов’язань.

3. Додаткові умови договору:

   • підстави зміни або розірвання договору в односторонньому порядку;

   • умови конфіденційності інформації;

   • порядок вирішення суперечок між сторонами;

   • особливості зміни осіб за договором тощо.

4. Інші умови договору. Вони включають:

   • законодавство, що регулює відносини сторін;

   • особливості узгодженості між сторонами (особи, повноважні давати інформацію і вирішувати питання щодо виконання договору; строки і способи зв’язку між сторонами);

   • реквізити сторін (поштові реквізити; адреса підприємства);

   • банківські реквізити сторін; вивантажувальні реквізити);

   • кількість екземплярів договору;

   • підписи сторін.

Головною умовою при укладанні будь-якого договору є необхідність чітко знати, які цілі мають бути досягнуті при його реалізації, і уточнити найбільш важливі моменти, що пов’язані з його оформленням, підписанням і виконанням. Спочатку розглядається головний напрям наступної роботи, а потім її розбивають на окремі етапи з оцінкою ризиків.

Договори можуть бути як короткими, тобто з мінімумом умов (предмет договору, що включає найменування і кількість товару; його ціну; вимоги до якості, строк поставки, умови платежу), так і змістовні з великою кількістю додаткових умов.

Недоліки укладання коротких договорів полягають у тому, що організація повинна мати чітке уявлення про те, чим будуть компенсуватися прогалини договору (про це часто забувають, і це призводить до нанесення збитків). Інколи й аналіз змістовних (багатосторінкових) договорів не завжди дає позитивні результати. Це викликано деякими причинами:

• договори часто складаються за шаблоном, що недостатньо враховує предмет договору;

• договори приблизно одного змісту складаються незалежно від того, з яким партнером вони укладаються;

• бажання передбачити у договорі умови на всі випадки, які можуть виникнути при його виконанні, ускладнює, з одного боку, переговори при укладанні договору, а з іншого - призводить до обтяження договору великою кількістю загальних і не завжди найкращих положень.

Таким чином, договір є актом не універсальної форми, а виключно індивідуальної, спроможної надійно захистити бізнес, тому складати його потрібно для кожного випадку окремо.

Основними видами договорів для підприємств як суб’єктів інвестиційної діяльності є:

- договір купівлі-продажу;

- договір постачання;

- договір продажу підприємства;

- договір оренди.

- договір підряду.

Договір купівлі-продажу. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов’язується передати річ (товар) у власність іншій стороні (покупцю), а покупець зобов’язується прийняти цей товар і сплатити за нього визначену грошову суму (ціну). До купівлі-продажу цінних паперів і валютних цінностей це може застосовуватися, якщо законом не встановлені спеціальні правила їх купівлі-продажу.

Договір постачання. За договором постачання постачальник (продавець, що здійснює підприємницьку діяльність) зобов’язується передати у визначений термін вироблені чи куплені їм товари покупцю для використання в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім чи іншим подібним використанням.

Договір продажу підприємства. За договором продажу підприємства продавець зобов’язується передати у власність покупця підприємство в цілому як майновий комплекс, за винятком прав і обов’язків, які продавець не вправі передавати іншим особам. Права на фірмове найменування, товарний знак й інші засоби індивідуалізації продавця і його товарів, робіт або послуг, а також приналежні йому на підставі ліцензії права використання таких засобів індивідуалізації переходять до покупця, якщо інше не передбачено договором. Права продавця, отримані їм на підставі дозволу (ліцензії) на заняття відповідною діяльністю, не підлягають передачі покупцю підприємства, якщо інше не передбачено законом і іншими правовими актами.

Договір оренди. За договором оренди (майнового наймання) орендодавець зобов’язується надати орендарю майно за плату в тимчасове володіння і використання або в тимчасове використання. Продукція і доходи, отримані орендарем у результаті використання орендованого майна відповідно до договору, є його власністю.

Договір підряду. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується виконати за завданням іншої сторони (замовника) визначену роботу і здати її результат замовнику, а замовник зобов’язується прийняти результат робіт і оплатити його.

Слід зазначити, що договір підряду є основним видом договору, що укладається суб’єктами інвестиційної діяльності, хоча не можна забувати і ролі договорів інших видів.

Договір підряду може укладатися:

- на капітальне будівництво;

- на виробництво проектно-дослідницьких робіт;

- на виконання науково-дослідних та досвідно-конструкторських робіт.

Договір підряду, як правило, включає загальні умови, додаткові і особливі умови виконання робіт.

Загальні умови встановлюються чинним законодавством, держстандартами, державними будівельними нормами. Додаткові умови, які не суперечать загальним, передбачають договірні відносини конкретних замовника і підрядника. Особливі умови являють собою спеціальні, конкретні вимоги до учасників контракту щодо розподілу інвестиційних ризиків та розв’язання конфліктних ситуацій.

Договори укладаються шляхом проведення конкурсів (тендерів) або за результатом переговорів замовника з підрядником. У разі укладення договору на підставі переговорів замовника з підрядником узгоджується договірна ціна будівництва, і на бажання замовника підрядник надає список субпідрядників, які будуть залучені до будівництва.

Договір підряду визначає:

• реквізити сторін;

• предмет договору (опис об’єкта та перелік робіт);

• місцезнаходження об’єкта;

• обов’язки сторін;

• кошторисну вартість;

• вартість за договірними цінами;

• строки вводу об’єкта в експлуатацію (календарний план виробництва робіт);

• конкретні зобов’язання щодо підготовки вибраного майданчика для будівництва, енергопостачання;

• організацію будівельно-монтажних робіт;

• умови розірвання договору;

• відповідальність за невиконання зобов’язань.

Предметом договору підряду є завершений будівництвом і готовий до експлуатації об’єкт чи зроблений комплекс робіт зі спорудження об’єкта, а також його реконструкція, технічне переозброєння і ремонт.

Звичайно в договорах передбачаються умови припинення відносин між учасниками.

В якості умов розірвання договору розглядаються можливості консервації за рішенням інвестора або державних органів, низька якість робіт, порушення термінів будівництва, неплатоспроможність замовника по оголошенню банком і ін.

Збитки, що виникли в однієї зі сторін при розірванні договору, відшкодовує сторона, яка винна в заподіянні збитку. На випадок ризику невиконання зобов’язань передбачається майнова відповідальність винуватця у виді неустойки відшкодування фактичних збитків і упущеної вигоди додатково до відповідальності відповідно до діючого законодавства. За умови відшкодування збитків і сплати штрафів за порушення зобов’язань за договором винна сторона не звільняється від подальшого виконання робіт.

Договір підряду укладається двома сторонами: замовником або інвестором та підрядником. Ці сторони можуть бути як юридичними, так і фізичними особами, тобто замовником можуть бути держава в особі виконавчих або муніципальних органів, міністерство, корпорація, підприємство, установа або приватна особа, а виконавцем робіт - підрядник або фірма-посередник, яка за його дорученням формує портфель замовлень. При невеликих обсягах інвестування інвестор не в змозі утримувати управляючого проектом або інших посередників, тому він одночасно є й замовником проекту. У разі реалізації великих проектів звичайно залучається посередницька фірма - управляючий проектом, або фірма-девелопер, які діють на контрактних засадах.

Розрізняють кілька видів договорів:

- генеральний;

- річний субпідрядний;

- прямий.

Генеральний договір укладається між інвестором (замовником) і генеральним підрядником, можливо з генеральним проектувальником (стосовно великих об'єктів). Він укладається на виконання будівельних та інженерних робіт, постачання й монтаж устаткування, благоустрій території (іноді й пусконалагоджувальних робіт).

Різновидом генерального договору є договір “під ключ”, відповідно до якого підрядник бере на себе зобов’язання виконати комплекс робіт і поставок, несе відповідальність за спорудження об’єкта й замінює замовника щодо інших учасників інвестиційного проекту. При цьому частина робіт і поставок може залишатися за замовником, але відповідальність за здачу “під ключ” несе підрядник. який повинен здати об’єкт повністю підготовленим до експлуатації, відповідно до умов договору й гарантійних обов’язків.

В окремих випадках договір “під ключ” може містити умови, згідно з якими між юридичними сторонами укладається угода про створення консорціуму. Відповідно до цієї угоди підрядник зобов’язується перед інвестором не тільки здати об’єкт в експлуатацію, але й забезпечити випуск та реалізацію готової продукції. При створенні консорціуму розрахунки між юридичними сторонами здійснюється не тільки за рахунок інвестицій за кошторисом вартості робіт, але також і за рахунок грошових потоків, що надходять від реалізації готової продукції. Такі договори звичайно укладають інжинірингові фірми, які є авторами проектів.

Субпідрядні договори укладаються між генеральним підрядником (генпроектувальником) з субпідрядними фірмами на виконання окремих спеціалізованих видів робіт.

Прямий договір укладається між замовником і заводом-виготовлювачем технологічного обладнання. Такі договори звичайно укладаються замовником (інвестором) у випадку, коли він є автором (власником) технології виробництва, передбаченого інвестиційним проектом. Окремо замовник укладає договір з банком, який здійснює фінансування будівництва та виконує розрахунки між суб’єктами інвестування.

Для генерального підрядника, з точки зору правової організації взаємовідносин учасників, різниці між прямим (окремим) і субпідрядним договором немає.

Для створення ринку інвестиційних товарів усі замовлення на підрядні роботи потрібно розміщувати через механізм тендерних торгів. Головним завданням цього механізму є зведення між собою продавців і покупців, де покупцем є замовник (інвестор), а продавцем - підрядник, який пропонує замовнику свої послуги.

Тендери (торги) - це форма розміщення замовлення на будівництво, яка передбачає визначення підрядника шляхом конкурсного відбору кращої тендерної пропозиції (оферти) за критеріями, що встановлюються замовником.

Конкурсні торги (тендери) – це спосіб закупівлі ресурсів.

Здійснення закупівель відбувається за такими напрямками:

- закупівля товарів, робіт, послуг у межах держзамовлення;

- закупівля в рамках реалізації проектів, що фінансуються за рахунок державних коштів;

- закупівля, яка здійснюється у межах проектів, які фінансують міжнародні фінансові організації;

- закупівля ресурсів для інвестиційних проектів у рамках проектного фінансування.

Щодо правового забезпечення проведення торгів існує Порядок проведення торгів відповідно до Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25 грудня 2002 року № 1455 “Про затвердження Порядку придбання товарів, робіт і послуг ліцензіатами, ціни (тарифи) на відповідну діяльність яких встановлюються НКРЕ” та “Положення про порядок створення та головні функції тендерних комітетів щодо організації та проведення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти”, затверджене Наказом Міністерства економіки України від 26 грудня 2000 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.1998 р. “Про проведення торгів (тендерів) у будівництві” установлено, що підрядні контракти на будівництво нових об’єктів та споруд, розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств, капітальний ремонт об’єктів і споруд, реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, що здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, бюджетних позичок, державних позабюджетних фондів, коштів підприємств і організацій, понад 50% статутного фонду яких належить державі, а також іноземних кредитів, що залучаються під гарантії Кабінету Міністрів України, укладаються тільки за результатами торгів (тендерів).

Рішення про проведення тендерів приймається замовником за наявності достатніх інвестицій для здійснення будівництва або документально підтверджених фінансових гарантій щодо своєчасного одержання необхідних для виконання замовлення коштів. Замовлення на будівництво може розміщуватися шляхом проведення тендерів на виконання проекту в цілому, а за значного обсягу робіт - на спорудження комплексів, виконання черг, етапів будівництва, визначених проектною документацією.

Проведення тендерів організовує замовник, який не повинен вчиняти дискримінаційних дій щодо підрядників чи претендентів.

Участь у тендері не можуть брати:

• замовник тендеру, його структурні підрозділи, його материнські та афілійовані компанії або особи (компанія або особа, частка якої становить понад 10% у статутному фонді замовника);

• компанія (особа), що діє від імені замовника за відповідним дорученням, або компанія (особа), від імені якої діє замовник; компанія (особа), яка має у правлінні замовника 25% та більше голосів;

• компанія (особа), яка контролює діяльність за­мовника; компанія (особа), що контролюється замовником або спільно з ним перебуває під контролем третьої сторони;

• компанія (особа), з якою підписано договір про обслуговування тендеру.

До участі у тендерах не допускаються підрядники або їх участь у тендерах може бути припинена у разі, коли вони визнані банкрутами чи стосовно них порушено справу про банкрутство; перебувають у стадії ліквідації; припинили свою господарську діяльність; не мають ліцензії на виконання відповідних робіт в Україні; подали необ’єктивну інформацію про свою професійну готовність виконати замовлення, а також щодо наявності виробничих потужностей, фінансової надійності.

Закупівля може здійснюватися шляхом наступних процедур (способів проведення торгів):

- відкритих торгів;

- відкритих торгів з попередньою кваліфікацією;

- закритих торгів.

Основним видом проведення торгів є відкритий спосіб. Під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право надавати всі зацікавлені учасники торгів.

В ході проведення відкритих торгів з попередньою кваліфікацією тендерні пропозиції мають право подавати тільки претенденти, які за результатами попередньої кваліфікації допущені до участі у тендерах. Цей вид тендеру проводиться у разі, коли кількість претендентів перевищує шість осіб або коли це передбачено умовами тендерів.

Під час проведення закритих торгів тендерні пропозиції мають право надавати тільки ті підрядники, які одержали від замовника запрошення до тендерів. Закриті тендери проводяться у разі, коли:

• кількість підрядників, здатних виконати контракт, обмежено;

• витрати на проведення відкритих тендерів будуть невиправдано великими порівняно з вартістю замовлення;

• проведення відкритих тендерів недоцільне через інші причини (таємність, терміновість робіт тощо).

У зазначених випадках замовник запрошує до участі у тендерах таку кількість підрядників, яка б забезпечила збереження конкуренції, але не менше як три підрядники. Рішення щодо проведення закритих тендерів приймається замовником за погодженням з органом, який забезпечує фінансування замовлення.

Важливе значення при проведенні тендерів має організаційна робота замовника. Підготовку і проведення тендерів забезпечує або сам замовник, або за його дорученням організатор, які формують тендерний комітет, до складу якого входять представники замовника, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів рад, проектних і громадських організацій тощо. Склад тендерного комітету затверджується замовником. Головою тендерного комітету є керівник підприємства, установи, організації-замовника тендерів або інша посадова особа, яка ним призначається.

Замовник або організатор здійснюють:

• публікацію оголошення про проведення тендерів або надсилання запрошень підрядникам;

• прийняття і реєстрацію заявок підрядників на участь у тендерах;

• розроблення документації щодо попередньої кваліфікації претендентів та надсилання її претендентам;

• організацію відвідування претендентами будівельного майданчика.

На тендерний комітет покладається:

• проведення збору заявок на участь у торгах, на попередню кваліфікацію;

• проведення попередньої кваліфікації претендентів;

• організація розробки і поширення тендерної документації і вирішення питання зміни цієї документації і процедур, організація ознайомлення претендентів з тендерною документацією і надання необхідних роз’яснень;

• забезпечення збору, збереження й оцінки поданих оферт;

• здійснення процедури торгів і її оформлення;

• визначення переможця або прийняття іншого рішення за результатами торгів і представлення їх на затвердження;

• публікація в засобах масової інформації звіт про результати торгів.

Тендерний комітет самостійно розробляє і затверджує регламент своєї роботи і затверджує регламенти роботи своїх підрозділів.

Тендерна документація повинна бути однаковою для всіх претендентів, а також недискримінаційною, однозначною для розуміння, містити вичерпну інформацію, необхідну для розроблення тендерних пропозицій, і не створювати ризику для підрядників за обставин та подій, які вони не можуть передбачати під час визначення ціни і на які не мають впливу.

Тендерна документація затверджується замовником и має містити:

• запрошення до участі в торгах за відповідною формою;

• вимоги щодо підготовки тендерних пропозицій;

• перелік критеріїв, які висуваються тендерним комітетом із метою оцінки відповідності учасника торгів встановленим кваліфікаційним вимогам;

• інформацію про необхідність документального підтвердження відповідності учасника торгів встановленим кваліфікаційним вимогам;

• інформацію про характер і необхідні технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі:

• відповідну технічну специфікацію, плани, креслення, рисунки;

• кількість товару;

• місце, де мають бути виконані роботи чи надані послуги;

• додаткові послуги, які мають бути надані;

  • терміни постачання товарів, виконання робіт, надання послуг;

  • перелік критеріїв та методику їх оцінки для визначення найкращої тендерної пропозиції;

  • зазначення основних умов, які обов’язково будуть включені до договору про закупівлю чи проекту договору про закупівлю;

  • опис окремої частини або частин предмета закупівлі, щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі, якщо учасникам торгів дозволяється подати тендерні пропозиції лише стосовно частини товарів, робіт чи послуг, що закуповуються;

  • спосіб оцінки і порівняння альтернативних тендерних пропозицій;

  • методику розрахунку ціни тендерної пропозиції із зазначенням того, чи має вона включати інші елементи, крім вартості самих товарів, робіт чи послуг, наприклад, витрати на транспортування, страхування, сплату митних тарифів, податків тощо;

  • інформацію про валюту (валюти), у якій (яких) має бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції;

  • зазначення мови (мов), якою (якими) мають бути складені тендерні пропозиції;

  • вимоги замовника щодо надання тендерного забезпечення;

  • зазначення способу, місця та кінцевого терміну подання тендерних пропозицій;

  • виклад процедури надання роз’яснень щодо тендерної документації, а також повідомлення про намір замовника провести збори учасників торгів;

  • зазначення терміну, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними;

  • зазначення місця, дати та часу розкриття тендерних пропозицій;

  • зазначення прізвища, посади та адреси однієї чи кількох посадових осіб або інших працівників замовника, уповноважених здійснювати зв'язок із учасниками торгів;

  • інформацію про додаткові умови, необхідні для акцепту тендерної пропозиції.

Передача претендентам тендерної документації здійснюється за відповідну плату, яка включає витрати, безпосередньо пов’язані з її друкуванням та відправкою претендентам. Витрати замовника, пов’язані з розробленням тендерної документації, до зазначеної плати не включаються.

Порядок укладання договору полягає у тому, що одна із сторін направляє іншій свою пропозицію про укладання угоди (оферту), а інша сторона при одержанні оферти приймає рішення укласти договір (акцепт). Відповідно особа, яка робить пропозицію, є оферентом, а особа, яка приймає пропозицію, - акцептантом (адресатом).

Оферта - це пропозиція про укладання договору. Вона відповідає наступним обов’язковим вимогам:

• у пропозиції повинні бути вказані істотні умови договору, тобто пропозиція повинна бути достатньо визначеною;

• пропозиція повинна бути зроблена з наміром укласти договір з акцептантом, яким буде прийнята пропозиція;

• пропозиція повинна бути зроблена одній або кільком конкретним особам.

Оферта повинна відповідати вимогам, визначеним у тендерній документації. Кожен претендент може подати тільки одну тендерну пропозицію. Остання надається мовою, визначеною замовником у оголошенні та інструкції для претендентів. Тендерна пропозиція, що надається претендентом, повинна містити: два примірники заповненої форми тендерної пропозиції (оферти), тендерне забезпечення, два примірники заповнених форм кваліфікаційної оцінки, перелік робіт з розрахунком їх вартості, альтернативні пропозиції (якщо такі передбачені).

Оферта складається з двох конвертів. У зовнішньому конверті міститься заявка на участь у торгах, копія платіжного документа, що підтверджує внесення першого завдатку, і внутрішній конверт, в якому знаходяться пропозиції претендента і банківська гарантія. Оферта може бути представлена листом, телеграмою, факсом, а також проектом договору, розробленого стороною, яка пропонує укласти договір.

Оферта (тендерна пропозиція) містить:

• загальні відомості про претендента;

• технічну частину (схеми і графіки виробництва робіт, графіки постачання будівельної техніки і технологічного обладнання, календарні плани виконання робіт, режим робочого часу, підготовку кадрів, пропозиції щодо охорони навколишнього середовища, техніки безпеки тощо);

• комерційну частину (ціна, запропонована претендентом по предмету тендера; умови, види і методи внесення платежів залежно від рівня цін, запропонованої форми оплати, порядок фінансування, умови кредитування робіт).

Тендерні пропозиції підписуються особою, уповноваженою підписувати ці документи, за порядком, встановленим інструкцією для претендентів, і подаються тендерному комітету за вказаною замовником адресою. Замовник повинен терміново зареєструвати подані тендерні пропозиції із зазначенням дати і часу їх одержання та повідомити про це претендента способом, передбаченим у тендерній документації. Претендент зобов’язаний подати тендерну пропозицію у встановлений для цього строк.

Розкриття конвертів з тендерними пропозиціями претендентів здійснюється тендерним комітетом у порядку, передбаченому інструкцією для претендентів. Під час розкриття конвертів перевіряється наявність усіх необхідних документів, правильність їх оформлення та оголошується найменування претендента, ціна тендерної продукції та інші відомості. Процедура розкриття тендерних пропозицій та оголошення їх змісту оформляється протоколом, копію якого тендерний комітет повинен надати претендентам за їх проханням.

Після розкриття тендерних пропозицій і оголошення їх основних показників тендерний комітет проводить детальне вивчення тендерних пропозицій, яке починається з визначення правомірності участі претендента у тендерах згідно з кваліфікаційними вимогами та відповідності тендерних пропозицій вимогам тендерної документації. У разі невідповідності претендента кваліфікаційним вимогам або невідповідності поданої ним тендерної пропозиції вимогам тендерної документації його тендерна пропозиція відхиляється.

Відповідальним етапом є оцінка та зіставлення тендерних пропозицій.

Критеріями оцінки тендерних пропозицій можуть бути:

• ціна;

• експлуатаційні витрати, пов’язані з використанням приладів або систем;

• строк поставки (виконання);

• якість та функціональні характеристики;

• післяпродажне обслуговування;

• можливість економічних переваг, що з’являються у зв’язку з реалізацією тендерної пропозиції.

Якщо ціна виконання замовлення, що запропонована у тендерних пропозиціях українських претендентів, перевищує ціну, запропоновану іноземним претендентом, не більше ніж на 15% - перевага у цьому вартісному показнику віддається вітчизняним претендентам (застосування преференційної поправки). Тендерні пропозиції претендентів після їх оцінки та зіставлення вносяться до списку у порядку визначених місць згідно з установленими критеріями.

Переможцем тендерів визначається претендент, який за оцінкою та зістав­ленням тендерних пропозицій зайняв у списку перше місце. У разі відмови цього претендента від укладення контракту переможцем тендерів вважається претен­дент, що зайняв наступне місце. Якщо ціни усіх тендерних пропозицій переви­щують ціну, орієнтовно визначену замовником, ці тендерні пропозиції можуть бути відхилені, а тендери визнано такими, що не визначили переможця.

Рішення про результати тендерів оформляється протоколом і затверджується замовником за погодженням з органом, який забезпечує фінансування замовлення у строк, передбачений умовами тендерів, але не пізніше ніж через 45 календарних днів з дня розкриття тендерних пропозицій.

Витрати на організацію та проведення тендерів проводяться за рахунок коштів замовника і враховуються у вартості будівництва.

Витрати підрядника на підготовку тендерної пропозиції відносяться на його накладні витрати.