2. Види іноземних інвестицій.

Іноземні інвестори можуть здійснювати інвестиції на території України у тих видах, які передбачені законодавством. Насамперед це стосується конвертованої валюти, оскільки економіка України потребує залучення іноземних інвестицій у вільноконвертованій валюті з метою вкладення її у найважливіші інвестиційні проекти.

До іноземних інвестицій належать реінвестовані кошти у валюті України за умови сплати податку на доходи від • інвестицій. Визначення валюти України наведено у Декреті КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”. Одночасно Закон України „Про режим іноземного інвестування” визначає, що валюта України вважається одним із видів іноземних інвестицій при реінвестиціях в об'єкт первинного інвестування, а також за умови сплати податку на прибуток в будь-які інші об'єкти інвестування згідно з законодавством України. Таким чином, законодавство про іноземні інвестиції диференціює об'єкти реінвестування, підкреслюючи, що інвестор може здійснювати реінвестиції в об'єкт первинного інвестування, а за умов сплати податку на прибуток - в будь-які інші об'єкти інвестування. Але законодавець не розкриває змісту поняття „сплата податку на прибуток” стосовно іноземних інвестицій. Іноземні інвестори після сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів можуть переказати за кордон доходи та інші кошти в іноземній валюті, одержані на законних підставах внаслідок здійснення інвестицій.

Чинне законодавство передбачає і такий вид іноземних інвестицій, як будь-яке рухоме і нерухоме майно та пов'язані з ним майнові права, однак, закон не визначає, яке майно є рухомим, а яке нерухомим. За загальним правилом до нерухомого майна належать земля, споруди, будівлі та насадження. І в контексті законодавства про іноземні інвестиції інвестору необхідно спочатку придбати майно, а потім вкласти його в об'єкти інвестиційної діяльності.

Складніше стоїть питання з майновими правами. Адже майнові права можуть бути пов'язані з нерухомістю, яка перебуває за межами України. А тому заслуговує на увагу думка В.М. Коссак про доцільність викладення ч. 4 ст. 2 Закону України „Про режим іноземного інвестування” в такій редакції: „іноземні інвестиції можуть здійснюватись у вигляді”... будь-якого майна, яке перебуває на території України, та пов'язаних з ним майнових прав”.

Іноземні інвестиції можуть здійснюватись у вигляді майнових вимог, до яких відносяться не тільки цінні папери, які містять майнові вимоги, а й документи, які не визнаються як цінні папери, наприклад, договірні зобов'язання. Визначення цінних паперів та їх види подається в Законі України „Про цінні папери і фондову біржу”.

Крім акцій, облігацій, інших цінних паперів Закон України „Про режим іноземних інвестицій” передбачає, що іноземні інвестиції можуть здійснюватись також у вигляді корпоративних прав - прав власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або інших країн. У Законі України „Про внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” під корпоративними правами розуміють право власності на частку (пай) у статутному фонді (капіталі) юридичної особи, включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також частки активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства. Тобто мова йде лише про право власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеної у відповідності із законодавством України. Закон України „Про режим іноземних інвестицій” передбачає серед видів інвестицій також право на пай у статутному фонді юридичної особи, створеної за законодавством інших країн. Таким чином, на думку В.М. Коссак, у нормативній базі міститься різний підхід до визначення змісту корпоративних прав.

Одним із видів іноземних інвестицій можуть бути грошові вимоги та право на вимогу виконання договірних зобов'язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену згідно із законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями. Різновидом таких платіжних вимог є векселі, чеки. Грошове зобов'язання, яке міститься у векселі, має бути абсолютним. Хоча грошове зобов'язання є абстрактним, чек за своєю правовою природою є платіжним документом, у якому зафіксовано право, що не може бути реалізоване без пред'явлення цього паперу. За змістом чек вважається грошовим документом і містить наказ чекодавця платнику-банку заплатити ремітенту за його наказом певну суму після пред'явлення чека до оплати.

Відповідно до законодавства України іноземні інвестиції можуть виступати у вигляді будь-яких прав інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно із законами (процедурами) країни-інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також підтверджена екс­пертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, промислові зразки, корисні моделі, знаки для товарів і послуг, "ноу-хау" тощо. Права інтелектуальної власності як вид іноземних інвестицій мають бути чітко визначені. Об'єкт інтелектуальної власності повинен підлягати правовій охороні як у країні інвестора, так і в країні, що приймає інвестицію. Іноземні інвестиції у вигляді майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності можуть здійснюватись по-різному. Майнові права на об'єкт інтелектуальної власності можуть бути інвестиційним внеском як при створенні юридичної особи, так і для вже зареєстрованої.

Вони можуть мати місце у всіх видах створюваних підприємств з іноземними інвестиціями - як спільних, так і тих, які цілком належать іноземному інвестору. Але якщо у другому випадку це залежить від волі самого іноземного інвестора, то в першому потрібна згода інших учасників. Крім цього, законодавство України про іноземні інвестиції висуває спеціальну вимогу до іноземної інвестиції у вигляді прав інтелектуальної власності, а саме: їх вартість має бути підтверджена згідно із законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями у конвертованій валюті, а також експертною оцінкою в Україні.

Закон України „Про режим іноземного інвестування” не встановлює вичерпного переліку об'єктів інтелектуальної власності. Тому іноземною інвестицією можуть бути будь-які об'єкти інтелектуальної власності, які визнаються такими та охороняються законодавством України. Права на кожний з цих об'єктів мають різний зміст, строк дії, що істотно впливає на їх практичне здійснення, але всі вони можуть здійснюватись у вигляді інвестицій.

Видом іноземних інвестицій є право на здійснення господарської діяльності, включаючи право на користування надрами та використання природних ресурсів, наданих відповідно до законодавства або договорів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно із законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями.

Законом України „Про режим іноземного інвестування” передбачено, що іноземні інвестиції можуть здійснюватись у вигляді інших цінностей відповідно до законодавства України. А тому можна вважати, що цей перелік не є вичерпним і за відсутності заборони в законах України іноземні інвестиції можуть здійснюватись і в будь-яких інших формах.