- •Тема 1. Методологічні основи інвестування План.
- •Економічна сутність і види інвестицій. Визначення, мета й завдання інвестиційної діяльності.
- •Інвестиційний ринок.
- •Інвестиційний процес і його реалізація в Україні
- •Тема 2: суб’єкти інвестиційної діяльності План.
- •Суб’єкти інвестиційної діяльності. Склад, права і обов’язки суб’єктів інвестиційної діяльності.
- •Держава як суб’єкт інвестиційної діяльності.
- •3. Фінансово-кредитні установи в інвестуванні.
- •4. Організація взаємодії суб’єктів інвестиційної діяльності.
- •Тема 3: фінансові інвестиції План.
- •Ринок цінних паперів та його учасники.
- •Фінансові інструменти ринку цінних паперів.
- •3. Стратегія портфельного інвестування.
- •4. Фондові біржі.
- •Тема 4: інвестиції у виробничий капітал План.
- •Реальні інвестиції і їх структура.
- •Показники оцінки ефективності капітальних вкладень.
- •Розвиток ринку реальних інвестицій в Україні.
- •Тема 5: “інноваційна форма інвестицій” План.
- •1. Роль інвестицій у забезпеченні інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств
- •2. Основні напрями державної інноваційної політики.
- •3. Венчурне підприємництво.
- •4. Інтелектуальні інвестиції.
- •Тема 6: “залучення іноземних інвестицій” План.
- •1. Сутність іноземних інвестицій та їх роль для країни – реципієнта.
- •2. Види іноземних інвестицій.
- •3. Особливості правового регулювання іноземного інвестування.
- •Тема 7. Обґрунтування доцільності інвестування План.
- •7.1. Розробка інвестиційної стратегії.
- •7.2. Інвестиційні ризики та заходи щодо їх зменшення.
- •7.3. Методи оцінки інвестиційних рішень.
- •7.4. Техніко-економічне обґрунтування інвестиційних проектів.
- •Тема 8: інвестиційне проектування План.
- •1. Концепція проекту і його життєвий цикл.
- •2. Проектний аналіз.
- •Тема 9. Фінансове забезпечення інвестиційного процесу План.
- •9.1. Визначення вартості і структури капіталу.
- •9.2. Фінансування інвестиційних проектів.
- •Література
Показники оцінки ефективності капітальних вкладень.
Розрахунок показників ефективності вкладення реальних інвестицій є дуже важливою, відповідальною та складною роботою.
Як відомо, під ефективністю розуміють співвідношення результатів і затрат, пов’язаних з їх досягненням. В економічній діяльності економічну ефективність визначають шляхом порівняння результатів, одержаних у процесі експлуатації об’єктів інвестування і сукупних затрат здійснення інвестицій.
Ще не так давно у вітчизняній економіці використовувалося два показника для оцінювання ефективності капітальних вкладень: коефіцієнт ефективності (Е) та обернений до нього показник - період окупності (По), які розраховували так:
, (4.1)
, (4.2)
де П – середньорічний прибуток у період експлуатації об’єктів інвестування, тис. грн.;
К – сума капіталовкладень у ці об’єкти, тис. грн.
Застосування цих показників для оцінювання ефективності інвестицій в умовах ринкової економіки надало змогу виявити їх істотні недоліки. Основний недолік розглянутої методики полягає в тому, що вона не враховує фактор часу. Як відомо, інвестиційний цикл - довготривалий період. За цей час в економіці країни можуть відбуватися важливі процеси, що спричиняються економічним спадом, інфляцією або розвитком. Крім того, слід враховувати, що вкладені кошти могли б дати певний ефект, якщо б їх використали в іншій сфері діяльності, наприклад як депозитний вклад в банку. Ця методика не передбачає приведення майбутнього ефекту до теперішньої вартості вкладеного капіталу.
Другий істотний недолік традиційного способу оцінювання ефективності капітальних вкладень полягає в отому, що за основне джерело повернення вкладеного капіталу беруть тільки прибуток. Проте серед основних джерел фінансування інвестиційної діяльності особливо важливим є амортизація. Тому при виборі методу оцінювання доцільно звернутися до зарубіжної практики.
Найпоширенішим є метод оцінювання ефективності інвестицій за допомогою визначення розмірів грошового потоку, який складається із суми чистого прибутку та амортизаційних відрахувань за термін експлуатації. При цьому суму грошового потоку й капіталовкладень необхідно привести до теперішньої вартості.
До показників, які використовують для визначення ефективності інвестицій, належать сума чистого приведеного доходу, індекс доходності, період окупності.
Чистий приведений дохід – це абсолютна сума ефекту від здійснення інвестицій, що визначається за формулою:
, (4.3)
де – сума грошового потоку, приведена до теперішньої вартості, тис. грн.;
– сума інвестованого капіталу, тис. грн.
Приведення грошового потоку до його теперішньої вартості здійснюється методом дисконтування на основі складних процентів. Теперішню вартість грошового потоку за наведеною методикою можна розрахувати так:
, (4.4)
де – майбутня вартість грошового потоку, тис. грн.;
– ставка дисконтування, яка визначається на основі середньої депозитної або кредитної ставки за грошовими вкладами у банку і темпу інфляції, що передбачається на період;
- кількість періодів з початку інвестиційного циклу.
Чистий приведений доход не може бути від’ємним, бо в цьому разі зроблені інвестиції не принесуть доходу і будуть збитковими.
Індекс доходності – це відносний показник, що характеризує ефективність інвестицій. Він визначається відношенням суми грошового потоку, приведеної до теперішньої вартості, до суми інвестиційних коштів:
, (4.5)
Індекс доходності не може бути меншим за одиницю.
Чистий приведений дохід та індекс доходності перебувають у прямій залежності. Зі збільшенням абсолютної суми чистого приведеного доходу підвищується й індекс доходності, тому на практиці можна розраховувати один із зазначених показників. Проте порівнюючи кілька інвестиційних проектів, доцільно розраховувати обидва показники з метою глибшого вивчення проектів і вибору найкращого.
Період окупності – найпоширеніший з показників оцінювання ефективності інвестицій. Він допомагає відповісти на питання, за який період вкладені кошти повернуться інвесторам. Період окупності розраховується за формулою:
, (4.6)
де – середня сума грошового потоку в теперішній вартості в конкретному періоді.