- •Тема 1. Методологічні основи інвестування План.
- •Економічна сутність і види інвестицій. Визначення, мета й завдання інвестиційної діяльності.
- •Інвестиційний ринок.
- •Інвестиційний процес і його реалізація в Україні
- •Тема 2: суб’єкти інвестиційної діяльності План.
- •Суб’єкти інвестиційної діяльності. Склад, права і обов’язки суб’єктів інвестиційної діяльності.
- •Держава як суб’єкт інвестиційної діяльності.
- •3. Фінансово-кредитні установи в інвестуванні.
- •4. Організація взаємодії суб’єктів інвестиційної діяльності.
- •Тема 3: фінансові інвестиції План.
- •Ринок цінних паперів та його учасники.
- •Фінансові інструменти ринку цінних паперів.
- •3. Стратегія портфельного інвестування.
- •4. Фондові біржі.
- •Тема 4: інвестиції у виробничий капітал План.
- •Реальні інвестиції і їх структура.
- •Показники оцінки ефективності капітальних вкладень.
- •Розвиток ринку реальних інвестицій в Україні.
- •Тема 5: “інноваційна форма інвестицій” План.
- •1. Роль інвестицій у забезпеченні інвестиційно-інноваційного розвитку підприємств
- •2. Основні напрями державної інноваційної політики.
- •3. Венчурне підприємництво.
- •4. Інтелектуальні інвестиції.
- •Тема 6: “залучення іноземних інвестицій” План.
- •1. Сутність іноземних інвестицій та їх роль для країни – реципієнта.
- •2. Види іноземних інвестицій.
- •3. Особливості правового регулювання іноземного інвестування.
- •Тема 7. Обґрунтування доцільності інвестування План.
- •7.1. Розробка інвестиційної стратегії.
- •7.2. Інвестиційні ризики та заходи щодо їх зменшення.
- •7.3. Методи оцінки інвестиційних рішень.
- •7.4. Техніко-економічне обґрунтування інвестиційних проектів.
- •Тема 8: інвестиційне проектування План.
- •1. Концепція проекту і його життєвий цикл.
- •2. Проектний аналіз.
- •Тема 9. Фінансове забезпечення інвестиційного процесу План.
- •9.1. Визначення вартості і структури капіталу.
- •9.2. Фінансування інвестиційних проектів.
- •Література
2. Проектний аналіз.
Інвестиційні проекти є результатом планування і здійснення інвестицій. Разом з тим, перед реалізацією будь-який проект вибирають, проектують і розраховують, визначають, а головне оцінюють ефективність, і насамперед на основі зіставлення витрат на проект і результатів від його втілення в життя. З цією метою використовують аналіз інвестиційних проектів, чи проектний аналіз, як сукупність методологічних засобів, використовуваних для підготовки й обґрунтування проектних рішень.
Проектний аналіз — це насамперед зіставлення витрат на здійснення інвестиційного проекту і вигод, що будуть отримані від його реалізації. Але, оскільки вигоди від будь-якого проекту і витрати на його здійснення звичайно численні і не завжди легко розраховуються, то і визначення прибутковості (вигідності) перетворюється в тривалий, багатоетапний і дуже трудомісткий процес, що охоплює всі стадії і фази інвестиційного проекту. Аналіз виконується на всіх етапах розробки проекту й особливо при техніко-економічному обґрунтуванні чи складанні бізнес-плану інвестиційного проекту.
Виділяють наступні види аналізу інвестиційних проектів:
технічний, в межах якого вивчаються техніко-економічні альтернативи проекту, варіанти його місця розташування, терміни здійснення, доступність і достатність сировинних, трудових і інших ресурсів, витрати на проект і ін. Його задачею є визначення найбільш ефективних варіантів для даного інвестиційного проекту техніки і технології;
комерційний (маркетинговий), задача якого оцінити проект із позицій кінцевих споживачів продукції чи послуг, запропонованих проектом, наприклад джерела й умови одержання (придбання) ресурсів, виробництво і збут (місткість ринку, просування на нього, своєчасність і способи постачань, торги і т.д.). При його виконанні аналізується ринок збуту продукції, що буде вироблятися після здійснення інвестиційного проекту;
організаційний, ціль якого оцінити організаційну, правову, політичну й адміністративну обстановку в районі реалізації проекту, а також виробити рекомендації в частині менеджменту, організаційної структури, комплектування і навчання персоналу, організації діяльності і т.д.;
економічний, котрий вивчає проблеми з позицій національного господарства в цілому. Варто враховувати, що для окремих проектів ціни покупки сировини і матеріалів, інших ресурсів, а також продажу продукції (товару, послуг) не завжди можуть служити прийнятною мірою витрат і вигод (можуть стримувати податкову націнку чи бути нижче ринкових цін через їхнє державне регулювання);
фінансовий, що дозволяє, на відміну від економічного, досліджувати витрати і результати стосовно до конкретних учасників інвестиційного проекту, ціль яких — одержання максимального прибутку чи максимізація прибутковості, але при цьому робиться спроба включити на рівних правах усі важливі (релевантні) умови, такі як ризик, пов'язаний зі здійсненням проекту, і майбутня структура активів і пасивів, що відчасти буде залежати від прийнятого в даний момент інвестиційного рішення;
екологічний (аналіз навколишнього середовища), задачею якого є встановлення потенційного збитку, нанесеного навколишньому середовищу проектом, і визначення необхідних мір, що пом'якшують і запобігають можливим наслідкам (ігнорування екологічних вимог може призвести до негативних наслідків у навколишньому середовищі);
соціальний, задача якого полягає у визначенні придатності варіантів проекту для його користувачів, наприклад зміна кількості робочих місць у регіоні, поліпшення житлових і культурно-побутових умов працівників, умов їхньої праці, зміна вільного часу працівників і населення та ін. Його виконання дозволяє досліджувати вплив проекту на зовнішнє середовище, розробити заходи, що сприяють сприятливому чи хоча б нейтральному відношенню населення до проекту.