2. Основні напрями державної інноваційної політики.

Інноваційна стратегія промислових підприємств на сучасному етапі розвитку держави повинна бути зорієнтована на освоєння базисних інновацій, які дозволяють перейти до нової технологічної і товарної структури виробництва, забезпечити конкурентоспроможність підприємств на зовнішньому та внутрішньому ринках.

Взагалі, роль активізації науково-технічної й інноваційної діяльності в забезпеченні економічного росту в державі може бути представлена таким чином (рис.5.1).

Реалізація комплексу заходів, спрямованих на підвищення науково-технічної й інноваційної активності в державі веде до появи у суб'єктів господарювання нових можливостей і росту їхнього творчого потенціалу.

Результатом такої взаємодії, як правило, є нова ідея. Якщо державою і суб'єктами господарювання буде визнано, що здійснення нової ідеї здатне задовольнити потреби, що до цього моменту були прихованими, то вона піддається подальшим дослідженням і доробці в залежності від вимог суб'єктів ринку, що бажають впровадити результат її реалізації.

У випадку визнання продукту, що є таким результатом, не просто придатним, а необхідним для розвитку того чи іншого суб'єкта, групи суб'єктів, сегмента ринку чи всієї держави, здійснюється його виробництво. Створення й успішне комерційне застосування науково-технічних і інших нововведень дозволяє підприємствам суттєво змінити обсяги і якість виробництва і споживання, різко підвищити продуктивність праці, випускати конкурентноздатну продукцію. У цілому це веде до задоволення суспільних потреб, виникнення нових ринків і підвищення ефективності виробництва, що в остаточному підсумку сприяє економічному росту в державі.

Слід визнати, що не всі ідеї, які виникають з розвитком науково-технічного прогресу, є затребуваними ринком на даному етапі. Однак сама їх поява сприяє зміцненню потенціалу держави, тому що служить джерелом для розвитку фундаментальної науки.

Незатребувані на даному етапі Затребувані на даному етапі

недостатність даних

доопрацьована ідея

Рис. 5.1. Роль активізації науково-технічної й інноваційної діяльності в забезпеченні економічного росту в державі

Таким чином, інноваційна політика тісно пов’язана з інвестиційною політикою і представляє собою комплекс заходів і рішень, спрямованих на встановлення рівноваги між попитом на інновації та їх пропозицією.

Підвищення науково-технічної й інноваційної активності сприяє посиленню відповідного потенціалу і, як наслідок, спричиняє появу у суб'єктів господарювання нових можливостей і зростання творчого потенціалу. Усвідомлення цього факту виявило гостру необхідність у визначенні спрямованості науково-технічної й інноваційної діяльності держави, що знайшло відображення в законодавчих і нормативних актах держави. В якості головної мети державної інноваційної політики було обране створення соціально-економічних, організаційних і правових умов для ефективного відтворення, розвитку й використання науково-технічного потенціалу країни, забезпечення впровадження сучасних екологічно чистих, безпечних, енерго- та ресурсозберігаючих технологій, виробництва та реалізації нових видів конкурентноздатної продукції.

Основними принципами державної інноваційної політики стали: надання динамізму процесам науково-технічного розвитку; орієнтація на інноваційний шлях розвитку економіки України; створення умов для збереження, розвитку і використання вітчизняного науково-технічного та інноваційного потенціалу; визначення державних пріоритетів інноваційного розвитку; формування нормативно-правової бази у сфері інноваційної діяльності; забезпечення взаємодії науки, освіти, виробництва, фінансово-кредитної сфери у розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності; підтримка підприємництва у науково-виробничій сфері; здійснення заходів щодо підтримки міжнародної науково-технологічної кооперації, трансферу технологій, захисту вітчизняної продукції на внутрішньому ринку та її просування на зовнішній ринок; сприяння розвитку інноваційної інфраструктури; інформаційне забезпечення суб’єктів інноваційної діяльності.

Які ж напрямки інноваційно-інвестиційної діяльності можна вважати пріоритетними, першочерговими, що заслуговують державної підтримки?

Насамперед, це масове житлове будівництво. Мова не йде про вілли для багатіїв, оскільки вони самі здатні знайти для себе кошти. Головне в іншому, у створенні тактично вивіреної, продуманої стратегічної політики розподілу масового житлового будівництва не тільки в районах великого скопичення людей, але й по території всієї України, з урахуванням необхідності розвитку або відновлення окремих стратегічно важливих районів країни.

Другий пріоритет - створення й модернізація транспортних і інформаційних мереж. Зараз швидко старіє, стає непридатним рухомий состав на залізницях, авіалініях, морському, річковому й автомобільному транспорті, численні трубопровідні мережі. Падає швидкість і надійність доставки вантажів і пасажирів, зростає число катастроф, що уносять десятки тисяч людських життів, наносять непоправний збиток природному середовищу. Телефонна й радіотелевізійна мережі працюють із перевантаженнями й всі частіше дають збої. Транспортне машинобудування, промисловість засобів зв'язку майже не одержують державної підтримки й перебувають на грані ліквідації. Якщо вчасно не усунути ці тенденції, то через рік-два наступить транспортна розруха, для подолання якої будуть потрібні величезні кошти й значні роки. Тут не обійтися приватними інвестиціями, необхідні великі державні й міждержавні капіталовкладення.

Третій пріоритет - високі технології на базі конверсії. Життєво важливо, опираючись на елементи п'ятого технологічного укладу, сконцентровані у військово-промисловому комплексі, організувати виробництво високотехнологічних, конкурентоспроможних на світових ринках і імпортозамінюючих товарів.

Четвертий пріоритет - ресурсозберігаючі, екологічно чисті технології. Зараз головне не в тім, щоб призупинити падіння видобутку мінеральної й лісової сировини й нарощувати їхній експорт, прискорюючи виснаження корисних копалин і забруднюючи навколишнє середовище, а в тім, щоб використати новітні науково-технічні досягнення й уже відомі технології для більш повного видобуття мінеральних багатств із надр і глибокої комплексної переробки природної сировини.

П'ятий пріоритет - екологічно чисте продовольство на базі підтримки мережі фермерських і особистих підсобних господарств, що займаються переробкою, і торговельних підприємств, що освоїли технології виробництва, переробки, упакування, транспортування, збуту й контролю за строгим дотриманням стандартів по екологічно чистому продовольству й продуктам з лікувальними добавками. Мова йде насамперед про широку гаму продуктів для дітей і молоді, що поставляються в дитячі дошкільні установи, школи, вузи, про продуктах з пектиновими добавками, що виводять із організму радіонукліди й важкі метали, про випуск лікувального хліба, чаю, інших продуктів з лікувальними травами, ягодами т.д.

Перераховані пріоритети повинні лягти в основу системи державних, регіональних і галузевих інноваційно-інвестиційних програм і одержувати першочергову державну підтримку у вигляді прямих інвестицій, пільгових кредитів, податкових пільг і т.д.