Тема 7. Відбір та орієнтація в процесі багаторічного спортивного тренування

1. Задатки та набуті адаптаційні ефекти. Адаптивність.

2. Відбір та орієнтація на першому етапі багаторічної підготовки (початкова підготовка).

3. Структура відбору та орієнтації на другому та третьому етапах багаторічної підготовки.

4. Відбір та орієнтація на четвертому (максимальної реалізації індивідуальних можливостей) та п'ятому (збереження досягнень) етапах багаторічної підготовки.

5. Ефективність адаптації до напружених навантажень. Ціна прог­ресу в спорті – резерви для подальшого удосконалення. Визначення ступені навченості, розвитку та тренованості.

6. Оцінка особистості та психічних якостей спортсмена.

7. Здоров'я спортсмена - необхідна умова успішного удосконалення спортивної майстерності.

8. Поняття: спортивний відбір, спортивна орієнтація. Ступені спортивного відбору та їх зв'язок з етапами багаторічної підготовки. Зв'язок з етапами багаторічної підготовки.

9. Комплексний підхід, інформативність показників, об'єктивність та ймовірність прогнозування прогресування в тому чи іншому виді спорту.

10. Визначення перспективно­сті спортсмена.

11. Досконалість управління просторовим , часовим та динамічними параметрами рухів в різноманітних фізичних вправах як один з основних показників перспективності спортсмена.

Тема 8. Дидактичні основи фізичного виховання та спорту в розвитку спеціальної працездатності як передумови спортивної майстерності

1. Дидактика фізичного виховання, спортивного тренування. Дидактична біомеханіка.

2. Загальні основи управління рухами та спортивно-технічного удосконалення.

3. Система управління процесом навчання руховим діям та їх удосконалення.

4. Розвиток спеціальної працездатності. Моделі тренувальних уроків з заздалегідь відомою дією (В.В. Петровський, 1973, 1978). Роль факторів уроку. Взаємозв'язок функціонального стану орга­нізму спортсмена з ефективністю вирішення задач дії.

5. Принципи вибірково-варіативної дії (М.М. Огієнко, 1980). Звуження діапазону пристосувальної варіативності рухової дії в жорстких умовах чергування вправ з відпочинком.

6. Питома вага занять, спрямованих на розвиток спеціальної працездатності в річному циклі тренування.

7. Контроль за терміновим та кумулятивним ефектами розвитку спеціальної працездатності.

8. Виховання на заняттях спортом:

а) Спорт та особистість.

б) Принципи, засоби та методи виховання.

в) Кваліфікаційна характеристика тренера.

г) Взаємовідносини тренера з спортсменами.

д) Педагогічна майстерність тренера.

е) Дисципліна та педагогічний такт.

ж) Самооцінка тренера та структура творчої діяльності.

з) Контроль та прогнозування якості виховання в спортивному тренуванні.

9. Положення методики навчання та удосконалення рухових дій за послідовниками вчення І.П. Павлова.

10. Критичні зауваження та основні положення до побудови навчання руховим діям в наукових працях М.О. Бернштейна (1935, 1947, 1966), П.К. Анохіна (1975), Л.В. Чхаїдзе (1970).

11. Формування чуттєвої, логічної та чуттєво-логічної моделі рухової дії згідно задач, стадій та станів технічної підготовки спортсменів (В.М. Дьячков, 1972, В.К.Філіпов, 1975).

12. Загальна, допоміжна та спеціальна фізична підготовка.

13. Розвиток швидкісних здібностей.

14. Розвиток сили: Підвищення здібностей до реалізації силового потенціалу.

15. Розвиток витривалості. Підвищення можливостей систем енергозабезпечення роботи, економічності її та ефективності викорис­тання функціонального потенціалу. Удосконалення стабільності та варіабельності рухових та вегетативних функцій.

16. Розвиток гнучкості. Вібростимуляція як метод розвитку гнуч­кості (В.Г. Назаров, 1980)

17. Удосконалення координаційних здібностей. Різномаїття засо­бів, умов діяльності, варіативність біодинамічних характеристик використання засобів термінової інформації (В.С. Фарфель, 1975), точність регуляції рухів по параметрам рухової координації, ко­ректування основних параметрів рухових дій на основі від'ємного зворотного зв'язку (Н.Вінер,1958).