Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Акт пробл теор сп все.doc
Скачиваний:
21
Добавлен:
11.11.2019
Размер:
557.57 Кб
Скачать

Тема 5. Основи структури тренувального процесу – 2 год.

1. Структура тренувальних занять.

2. Спрямованість занять. Організація занять.

Врахування фазовості розвитку спортивної форми, календаря змагань, кліматичних умов, особливості видів спорту під час планування тренувальної роботи.

Сумарний об'єм, динаміка об’єму та інтенсивності і співвідношення роботи різної спрямованості протягом року та макроциклу.

3. Координаційна структура фізичної вправи. Інтенсивність фізичної вправи, тривалість фізичної вправи, умови чергування вправи з відпочинком на уроці (режими А, В, Д, Е за В.В. Петровським, 1978), кількість повторень фізичної вправи на уроці, що визначає загальну силу дії заняття в цілому; задача дії (М.О. Бернштейн, 1966).

4. Дія на організм спортсменів занять з різними за величиною та спрямуванням дії навантаженням. Використання в мікроциклі занять з різними за величиною та спрямуванням навантаженням.

5. Структура тренувальних мікроциклів з одноразовими заняттями на протязі дня та з двома та більшою кількістю занять.

Тема 6. Планування багаторічного спортивного тренування – 2 год.

1. Планомірне підвищення сумарного об’єму роботи. Своєчасна вузька спортивна спеціалізація. Поступове збільшення кількості занять в мікро циклах. Планомірне збільшення тренувальних занять з великим навантаженням в мікроциклах. Планомірне збільшення кількості занять вибіркового спрямування. Широке використання жорстких тренувальних режимів. Розширення змагальної практики на завершальних етапах спортивного удосконалення. Збільшення загальної кількості основних змагань, які мають високий психологічний накал та жорстку конкуренцію.

2. Поступове введення додаткових засобів, які стимулюють працездатність та прискорюють процеси відновлення після напружених навантажень, які збільшують реакцію організму на навантаження.

3. Збільшення об’єму техніко-тактичної підготовки в умовах, які максимально наближені до ймовірної змагальної діяльності.

4. Планомірне збільшення психічної напруженості в тренувальному процесі, створення мікроклімату екстремальних умов змагань та жорстокої конкуренції в кожному занятті. Недопустимість форсованого тренування юних спортсменів.

5. Динаміка навантажень та співвідношення роботи різної переважної спрямованості в процесі багаторічного спортивного тренування.

Тема 7. Відбір та орієнтація в процесі багаторічного спортивного тренування – 2 год.

1. Поняття: спортивний відбір, спортивна орієнтація. Ступені спортивного відбору та їх зв'язок з етапами багаторічної підготовки. Зв'язок з етапами багаторічної підготовки.

2. Комплексний підхід, інформативність показників, об'єктивність та ймовірність прогнозування прогресування в тому чи іншому виді спорту.

3. Визначення перспективно­сті спортсмена.

4. Досконалість управління просторовим , часовим та динамічними параметрами рухів в різноманітних фізичних вправах як один з основних показників перспективності спортсмена.

Тема 8. Дидактичні основи фізичного виховання та спорту в розвитку спеціальної працездатності як передумови спортивної майстерності – 2 год.

1. Положення методики навчання та удосконалення рухових дій за послідовниками вчення І.П. Павлова.

2. Критичні зауваження та основні положення до побудови навчання руховим діям в наукових працях М.О. Бернштейна (1935, 1947, 1966), П.К. Анохіна (1975), Л.В. Чхаїдзе (1970).

3. Формування чуттєвої, логічної та чуттєво-логічної моделі рухової дії згідно задач, стадій та станів технічної підготовки спортсменів (В.М. Дьячков, 1972, В.К.Філіпов, 1975).

4. Загальна, допоміжна та спеціальна фізична підготовка.

5. Розвиток швидкісних здібностей.

6. Розвиток сили: Підвищення здібностей до реалізації силового потенціалу.

7. Розвиток витривалості. Підвищення можливостей систем енергозабезпечення роботи, економічності її та ефективності викорис­тання функціонального потенціалу. Удосконалення стабільності та варіабельності рухових та вегетативних функцій.

8. Розвиток гнучкості. Вібростимуляція як метод розвитку гнуч­кості (В.Г. Назаров, 1980)

9. Удосконалення координаційних здібностей. Різномаїття засо­бів, умов діяльності, варіативність біодинамічних характеристик використання засобів термінової інформації (В.С. Фарфель, 1975), точність регуляції рухів по параметрам рухової координації, ко­ректування основних параметрів рухових дій на основі від'ємного зворотного зв'язку (Н.Вінер,1958).