- •Методичні рекомендації до практичних занять
- •З дисципліни “Сучасна українська мова”
- •Для студентів денної та заочної
- •Форми навчання
- •Рекомендована література
- •Матеріали для підготовки до заняття
- •Практичне заняття № 2
- •Рекомендована література
- •Матеріали для підготовки до заняття
- •Практичне заняття № 3
- •Рекомендована література
- •Матеріали для підготовки до заняття
- •Завдання для аудиторної роботи
- •Практичне заняття № 4
- •Рекомендована література
- •Матеріали для підготовки до заняття
- •Завдання для аудиторної роботи
- •Практичне заняття № 5
- •Рекомендована література
- •Матеріали для підготовки до заняття
- •Завдання для аудиторної роботи
- •Практичне заняття № 6
- •Рекомендована література
- •Матеріали для підготовки до заняття
- •Завдання для аудиторної роботи
- •Практичне заняття № 7
- •Рекомендована література
- •Матеріали для підготовки до заняття
- •Завдання для аудиторної роботи
- •Доберіть правильно слово.
- •Практичне заняття № 8
- •Рекомендована література
- •Матеріали для підготовки до заняття
- •Завдання для аудиторної та домашньої роботи
- •Практичне заняття № 9
- •Рекомендована література
- •Матеріали для підготовки до заняття
- •Завдання для аудиторної роботи
- •Практичне заняття № 10
- •Рекомендована література
- •Матеріали для підготовки до заняття
- •Завдання для аудиторної роботи
- •Практичне заняття № 11
- •Рекомендована література
- •Матеріали для підготовки до заняття
- •Завдання для аудиторної роботи
- •Практичне заняття № 12
- •Рекомендована література
- •Матеріали для підготовки до заняття
- •Завдання для аудиторної роботи
- •Практичне заняття № 13
- •Рекомендована література
- •Матеріали для підготовки до заняття
- •Завдання для аудиторної та домашньої роботи
- •Практичне заняття № 14
- •Рекомендована література
- •Матеріали для підготовки до заняття
- •Рекомендації щодо перекладу дієприкметникових конструкцій
- •Практичне заняття № 15
- •Рекомендована література
- •Матеріали для підготовки до заняття
- •Практичне заняття № 16
- •Рекомендована література
- •Матеріали для підготовки до заняття
- •Завдання для аудиторної роботи
- •Руки, що пахнуть хлібом.
- •Практичне заняття №17
- •Рекомендована література
- •Матеріали для підготовки до заняття
- •Практичне заняття № 18
- •Рекомендована література
- •Матеріали для підготовки до заняття
- •Практичне заняття № 19
- •Стилі сучасної української мови та їх характеристика.
- •Рекомендована література
- •Матеріали для підготовки до заняття
- •Тестові завдання та тренувальні вправи
Матеріали для підготовки до заняття
Числівником називається частина мови, яка позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?
За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на кількісні і порядкові. Кількісними називаються числівники, котрі позначають кількість предметів і відповідають на питання скільки? Серед них виділяють власне кількісні (два, п'ять, вісімнадцять, сорок шість, сто); дробові (чотири восьмих, дві шостих, сім цілих три десятих); збірні (троє, шестеро, десятеро); неозначено-кількісні (кілька, багато, чимало).
Порядкові числівники означають порядок предметів при лічбі або місце предмета в ряду однорідних. Вони відповідають на питання котрий! котра! котре! Порядкові числівники, подібно до прикметників, змінюються за родами, числами і відмінками.
У реченні числівники можуть бути різними членами речення: І один у полі воїн (підмет); Семеро одного не ждуть (підмет, додаток); Одна ластівка весни не робить (означення). Якщо кількісний числівник поєднується з іменником, то разом із ним входить до складу підмета, присудка, додатка, означення, обставини: На румунському боці три пари волів тягло канатом проти води здорове червоне судно; Басейн Дніпра має площу п'ятсот чотири тисячі квадратних кілометрів.
За будовою числівники поділяються на прості, складні і складені. Простими називаються числівники, що мають один корінь: один, три, сто, перший, третій, сьомий; двоє, мало, багато; Складними називаються числівники, що у своєму складі мають два корені: одинадцять, дев'ятнадцять, двадцять, двісті, триста, одинадцятеро, двадцятеро, кількадесят, кількасот. Складеними називаються числівники, які містять в собі два і більше простих чи складених числівників: (двадцять чотири, тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ятий).
Синонімія числівників
Синонімія існує між кількісними і збірними числівниками; два хлопці –- двоє хлопців, два відра – двоє відер. При виборі граматичного синоніма враховуються семантичні, функціонально-стилістичні особливості двох розрядів числівників.
Збірні числівники виражають кількість предметів як сукупність, як одне ціле; троє синів, п'ятеро робітників, двадцятеро співробітників. Кількісні числівники позначають роздільну кількість, а також уживаються як назви числа і цифри; сто зошитів, сорок метрів, дев'ять ділиться на три, нуль. Збірні числівники вживаються для позначення невеликої кількості (двоє - двадцятеро, тридцятеро). Вони не можуть бути компонентами складених числівників, отже, такі словосполучення, як сто п 'ятеро учнів, сорок двоє студентів, є порушенням норми. Кількісні числівники не мають обмежень у вираженні кількісних понять. Збірні числівники широко використовуються в розмовному і художньому стилях, а науковому й офіційно-діловому - невластиві. Кількісні числівники належать до стилістично нейтральних одиниць і використовуються у будь-якому стилі. Розрізняються числівники двох розрядів і сполучуваністю. Так, збірні числівники вживаються:
а) з іменниками, субстантивованими прикметниками і дієприкметниками, що називають осіб чоловічої статі, а також з іменниками спільного роду; троє сусідів, двоє лікарів, двоє приїжджих, троє чергових, п'ятеро відпочиваючих, четверо невдах, двоє забіяк. Відповідно до літературної норми збірні числівники не сполучаються з іменниками, що називають осіб високого суспільного становища. З такими іменниками вживаються кількісні числівники; три генерали, два президенти, три академіки;
б) з іменниками, що мають лише форму множини; двоє вил, троє окулярів, двоє санчат, двоє дитячих ясел;
в) з іменниками діти, малята, хлоп’ята, дівчата, особи: двоє хлоп’ят п’ятеро осіб, троє дівчат, четверо малят;
г) з особовими займенниками; нас сьогодні четверо, їх було шестеро;
д) з іменниками середнього роду, що є назвами малят тварин і предметів; четверо курчат, семеро качат, шестеро поросят, двоє пальт, четверо вікон, троє відер;
є) з назвами парних предметів (при цьому зазначається кількість пар); троє черевиків, четверо рукавиць, двоє панчіх;
ж) у субстантивованому значенні; двоє прийшли, троє працювали.
Певна обмеженість у сполучуваності властива і кількісним числівникам; вони не поєднуються з іменниками множинної форми, з іменниками середнього роду, що називають малят тварин, не вживаються у субстантивованому значенні. Отже, кількісні числівники не можуть замінювати збірні у конструкціях; двоє саней, троє ягнят, троє відповідали. При іменниках жіночого роду – назвах осіб жіночої статі та іменниках чоловічого і жіночого роду – назвах неживих предметів використовуються лише кількісні числівники; дві доярки, три столи, дві ночі і под.
Збірні іменники від двоє до восьмеро утворюють здрібніло-пес-тливі форми; двійко, трійко, четвірко, п’ятірко, шестірко, семірко, восьмірко; двоєчко, троєчко. Такі форми притаманні розмовному стилю.
Синонімами числівників можуть виступати іменники з числовим значенням; десять, десятеро – десяток; дванадцять, дванадцятеро – дюжина; сто – сотня; одна друга – половина, одна третя – третина, одна четверта – чверть. Іменники десяток, дюжина, сотня властиві розмовному мовленню.
Збірні числівники обидва, обоє, обидві синонімічні займенниковим виразам; “і цей і той”, “і один і другий”, “і ця і та”, “і одна і друга”.
Правопис складних числівників і відчислівникових складних слів
У складних числівниках у кінці першої частини м’який знак не пишеться (шістдесят, п’ятнадцять, шістнадцять).
Порядкові числівники на -сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний пишуться одним словом, і перша частина в них стоїть у родовому відмінку (крім сто): двохсотп’ятидесятимільйонний, трьохсотий, чотирьохтисячний (але: стотисячний).
У порядкових числівниках, утворених від назв десятків, перша частина не змінюється: вісімдесятий, п'ятдесятий, шістдесятий.
На початку складних слів (прикметників, іменників) перші чотири числівники мають форми одно-, дво-, три-, чотири: двоповерховий, трирічний, чотирикутник.
Форми двох-, трьох-, чотирьох- вживаються лише перед голосними: двохактний, трьохроторний, чотирьохповерховий.
Всі інші числівники (крім сто) мають форму родового відмінка: сорокатонний, тринадцятикілометровий, семидесятирічний.
Зв’язок числівника з іменником
Після числівників два, обидва, три, чотири іменник стоїть у множині в тому самому відмінку, що й числівник: два хлопці, чотири ясени, три роки (називний множини); двом хлопцям, чотирьом ясенам, трьом рокам.
Після числівників двоє, троє, четверо, п’ять і більше, вжитих у називному відмінку, іменник стоїть у родовому відмінку множини : двоє хлопців, дванадцять місяців, п’ять днів.
Але якщо числівник стоїть у непрямому відмінку, то й іменник стоїть у цьому самому відмінку: чотирьох днів, чотирьом дням, чотирьма днями, у чотирьох днях.
Після числівників тисяча, мільйон, мільйярд та після дробових числівників іменник стоїть у родовому відмінку: вісім десятих процента, восьми десятих процента, у восьми десятих процента (але: три з половиною місяці, чотири з половиною роки).
У датах назви місяців вживаються тільки у родовому відмінку: третє (число місяця) березня, третього березня, з третім березня.