Практичне заняття № 6

Тема: Український словотвір.

План

1. Основні поняття дериватології: твірна основа, словотворчий тип, словотвірна модель, словотворчий формант.

2. Способи словотвору притаманні для української мови:

а) морфологічній та його різновиди;

б) морфолого – синтаксичний;

в) лексико – семантичний.

3.Абревіатура. Правопис абревіатур та складноскореченних слів;

4.Правопис складних слів:

а) складні іменники;

б) складні числівники та займенники;

в) складні прикметники;

г) складні прислівники.

Рекомендована література

1. Безпояско О. К., Городенська К. Г. Морфеміка української мови. – К.: Наук. думка, 1987. – 212 с.

2. Водний Т. М. Словотвір дієслів в українській мові. – Львів: Вища шк., 1981. – 186с.

3. Горпинич В. О. Будова слова і словотвір. – К.: Рад. шк., 1977. – 118с.

4. Словотвір сучасної української літературної мови / Відп. ред. М. А. Жовтобрюх. – К.: Наук. думка, 1979. – 406 с.

Матеріали для підготовки до заняття

Творення іменників. Нові іменники найчастіше виникають від іменників, прикметників, числівників і займенників:

за допомогою суфіксів: футбол – футболіст, вчити – вчитель, козацький –козаччина;

за допомогою префіксів: відповідальність – безвідповідальність, матерія – антіматерія;

за допомогою префіксів і суфіксів: борг – заборгованість, безпека – забезпеченість;

складанням окремих основ: за Карпатами – Закарпаття, південь + американець – південноамериканець;

складанням скорочених слів: спільне підприємство – СП, завідуючий магазином – завмаг;

безафіксним способом: великий – велич, вивозити – вивіз;

переходом прикметників у іменники: приймальня, керуючий.

Творення прикметників. Нові прикметники творяться від іменників, дієслів та інших прикметників:

за допомогою суфіксів: кімната – кімнатний, рухатися – рухливий, кінь – кінний;

за допомогою префіксів: народ – антинародний, за кордоном – закордонний;

за допомогою префіксів і суфіксів: під землею – підземний, мусити – вимушений;

складанням окремих слів: багато поверхів – багатоповерховий, вічно зелений – вічнозелений;

складанням основ без суфікса та основи з суфіксом: українські + німецькі – україно-німецькі, новий + рік – новорічний;

переходом із інших частин мови: перший номер – перший (кращий) студент.

Творення числівників. Числівники творяться:

за допомогою суфіксів: два – двадцять, чотири – чотирнадцять;

складанням: три + сто – триста.

Творення займенників. Займенники виникають від інших займенників:

за допомогою суфіксів: хто – хтось, якийсь – якийсь-небудь;

за допомогою префіксів: скільки – декілька, хто – ніхто.

Творення дієслів. Дієслова виникають:

за допомогою суфіксів: зелений – зеленіти, вмивати – вмиватися;

за допомогою префіксів: малювати – намалювати, виконати – перевиконати;

за допомогою префіксів і суфіксів одночасно: бігти – розбігтися, двоє – подвоїти.

Творення прислівників. Прислівники творяться від іменників, прикметників, числівників, дієслів, дієслівних форм та прислівників:

за допомогою суфіксів: зима – зимою, охайний – охайно;

за допомогою префіксів: учора – позавчора, довго – надовго;

за допомогою префіксів і суфіксів: далеко – здалеку, мій – по-моєму, час – тимчасово;

переходом інших частин мови у прислівники: лежачи на софі – відпочивати лежачи.

Творення прийменників. Прийменники виникають:

злиттям слів: сховався за пічку – сиділи на запічку, в середині року – знаходитися всередині;

переходом інших частин мови в прийменники: велике коло – сидіти коло хати, чудовий край – край села.

Творення сполучників. Сполучники творяться:

злиттям слів: за + те – зате, що + б – що б, як + би – якби;

переходом інших слів в сполучники: Що сталося? – Я не певен, що це вірне рішення.