- •«Електронне та електричне обладнання автомобілів»
- •Загальні відомості………………………………………………………………........
- •Тема №1. Система електрозабезпечення автомобіля.
- •Тема 2. Акумуляторні батареї.
- •Основні характеристики статерних акб.
- •2. Будова акумуляторної батареї.
- •3. Основні характеристики стартерних акумуляторних батарей.
- •4. Основні несправності акб.
- •Питання для самоконтролю:
- •Заповнити таблиці:
- •Тема 3. Генератори.
- •1. Призначення та основні вимоги до генераторів.
- •2. Випрямляч генератора.
- •3. Основні технічні характеристики генераторів.
- •4. Експлуатація генераторів та їхні основні несправності.
- •Питання для самоконтролю:
- •Заповнити таблиці:
- •Тема 4. Реле-регулятори напруги.
- •Контактно-вібраційні регулятори напруги.
- •Інтегральні регулятори напруги.
- •Несправності регуляторів напруги.
- •2. Контактно-вібраційні регулятори напруги.
- •3. Контактно-транзисторні регулятори напруги.
- •4. Безконтактні транзисторні регулятори напруги.
- •Регулятора фірми “Бош”.
- •5. Інтегральні регулятори напруги.
- •6. Несправності регуляторів напруги.
- •Питання для самоконтролю:
- •Заповнити таблиці:
- •Тема 5. Додаткове обладнання.
- •Звукові сигнали.
- •Скло – і фароочисники, омивники та вентилятори.
- •Системи керування електроприводом.
- •Основні несправності допоміжного обладнання.
- •1. Звукові сигнали.
- •2. Скло- і фароочисники, омивники та вентилятори.
- •Моторедуктор склоочисника
- •Мал. 5.4. Двохщітковий склоочисник вітрового скла:
- •3. Схеми керування електроприводом.
- •4.Основні несправності допоміжного обладнання.
- •Питання для самоперевірки:
- •Заповнити таблицю:
- •Тема 6. Система запалювання
- •Загальні відомості (призначення, вимоги, класифікація).
- •Контактно-транзисторна система запалювання.
- •Експлуатація системи запалювання та її основні
- •2. Контактна система запалювання.
- •3. Контактно-транзисторна система запалювання.
- •4. Транзисторна безконтактна система запалювання.
- •Мал. 6.8. Схема безконтактної системи запалення двигуна ваз-2108:
- •5. Тиристорна система запалювання.
- •6. Цифрові та мікропроцесорні системи запалювання
- •7. Елементи системи запалювання.
- •8. Експлуатація системи запалювання та її основні несправності.
- •Питання для самоконтролю:
- •Заповнити таблиці:
- •Тема 7. Система електропуску.
- •1. Загальні відомості (призначення, принципова схема та робота
- •2. Будова стартера.
- •3. Електричні схеми керування стартером.
- •4. Несправності та ремонт стартерів.
- •1. Загальні відомості.
- •Мал. 7.1. Схема включення стартера
- •Будова стартера.
- •Мал. 7.2. Стартер:
- •Р ис. 7.5 Конструкція стартера з планетарним редуктором і збудженням від постійних магнітів:
- •3. Електричні схеми керування стартером.
- •4. Несправності та ремонт стартерів
- •Питання для самоконтролю:
- •Заповнити таблиці:
- •Тема 8 . Контрольно-вимірювальні прилади.
- •1. Загальні відомості (призначення, заг. Будова та
- •Прилади вимірювання температури.
- •Мал. 8.1. Покажчик температури охолоджуючої рідини
- •Мал. 8.2. Аварійний сигналізатор температури рідини в системі охолоджування:
- •3. Прилади вимірювання тиску.
- •Мал.8.3. Покажчик тиску масла Мал. 8.4. Контрольна лампа аварійного тиску
- •4. Показчик рівня палива в баку.
- •М ал. 8.5. Покажчик рівня палива
- •5. Прилади вимірювання швидкості руху та обертів кв.
- •Мал.8.10. Принципова електрична схема тахометра
- •6. Експлуатація та основні несправності квп.
- •Питання для самоконтролю:
- •Заповнити таблиці:
- •Тема 9. Прилади освітлення і світлової сигналізації.
- •Прилади світлової сигналізації.
- •2. Фара, підфарники, задній ліхтар.
- •Блок-фара автомобіля
- •Мал. 9.4. Задній ліхтар вантажного автомобіля
- •Мал. 9.5. Задній ліхтар автомобіля ваз-2109:
- •3.Перемикачі світла, показчики повороту і сигналізатори.
- •Мал. 9.8. Комбінований перемикач
- •Мал. 9.9. Центральний перемикач світла:
- •Мал. 9.11. Світловий покажчик повороту
- •Мал. 9.12. Електрична схема переривника покажчиків повороту рс-950 в нормальному і аварійному режимах:
- •Мал. 9.13. Вимикач сигнальних ліхтарів гальмування:
- •Мал. 9.14. Вимикач стоп-сигналу на автомобілях з приводом гальм:
- •М ал. 9.15. Гальмівний бачок і датчик аварійного рівня гальмівної рідини:
- •4. Джерела світла.
- •5. Основні несправності системи освітлення.
- •Питання для самоперевірки:
- •Заповнити таблицю:
- •Тема 10. Бортова мережа автомобіля.
- •2.Запобіжники.
- •Мал. 2.52. Запобіжники:
- •Мал. 2.53. Запобіжники:
- •3. Прилади для зменшення радіоперешкод.
- •4.Схеми електрообладнання автомобілів.
2. Контактно-вібраційні регулятори напруги.
Контактно-вібраційні регулятори напруги. Регулятор напруги (рис.4.1.) складається із ярма 7, осердя 6 з обмоткою 5, якірця 4, контактів 2 та пружини 3. Якірець притискається вгору пружиною З, утримуючи в замкнутому стані контакти 2, котрі увімкнені послідовно з обмоткою збудження генератора 03. Паралельно контактам і послідовно з 03 увімкнений додатковий опір Rд.
Розглянемо принцип дії вібраційного регулятора напруги. Послідовно з обмоткою збудження вмикається постійний додатковий опір Rд, призначений для зниження напруги генератора до нормальної при підвищенні обертів двигуна. Електромагнітна обмотка вімкнена на повну напругу генератора. Контакти розімкнуться, якщо сила натягу пружини F та електромагнітна сила реле рівновеликі Fпр=Fем
Як бачимо, напруга спрацьовування реле залежить від натягу пружини Fпр, величини повітряного зазору σ та параметрів обмотки реле (r0 та W0). Якщо напруга генератора менша за напругу спрацьовування реле Uр, то контакти замкнуті і обмотка збудження генератора ввімкнена до затискувачів генератора. Опір кола збудження визначається опором обмотки збудження Rз. Якщо напруга генератора дорівнюватиме напрузі спрацьовування реле U, то контакти розімкнуться і в коло збудження увімкнеться додатковий резистор Rд. Тоді опір кола збудження дорівнюватиме сумі опорів Rз +Rд. При цьому сила струму в обмотці збудження і напруга генератора зменшаться. Як тільки напруга генератора зменшиться до напруги повернення (відпускання), контакти знову замкнуться, струм збудження і напруга підвищаться. Отже, контакти вібруватимуть, вмикаючи (вимикаючи) додатковий резистор R. При цьому опір кола збудження змінюватиметься стрибкоподібне від Rз до Rз +Rд.
Рис. 4.1. Схема вібраційного регулятора напруги.
Основним недоліком вібраційних регуляторів напруги є присутність вібруючих контактів, які обмежують максимально допустимий струм збудження генератора, знижують надійність регулятора. Методи, що застосовуються для зменшення розривної потужності контактів, повністю не ліквідують згаданих недоліків, а лише дають змогу дещо зменшити їх.
Вібраційні регулятори напруги в процесі експлуатації вимагають систематичного регулювання, оскільки визначальним елементом є пружина, пружність якої залежить від терміну та умов експлуатації.
3. Контактно-транзисторні регулятори напруги.
Зі збільшенням потужності автомобільних генераторів і підвищенням їхньої довговічності питання про регулювання напруги набуло особливого значення. Тому електромеханічні вібраційні регулятори поступились регуляторам другого покоління — контактно-транзисторним, у яких як перемикач використовують транзистор, переходячи з положення “відкритий” на “закритий”, а контакти лише керують цим транзистором.
Зразком контактно-транзисторного регулятора напруги може бути реле-регулятор РР362 (рис.4.2.), який встановлений на автомобілях ГАЗ-53А, ГАЗ-52-04, ЗІЛ-130. “Москвич”. Він працює разом з генератором Г250 багатьох модефікацій. Зараз регулятор цього типу знятий з виробництва, проте ще поширений в експлуатації.
Реле регулятор містить транзистор VT1 та два електромагнітні реле: регулятор напруги КV та реле захисту КА. Функцію контактів виконує транзистор VT1, який увімкнутий через діод VD2 у коло обмотки збудження. Керування транзистором VT1 здійснюється за допомогою регулятора напруги КV із двома парами контактів КVI та KV2. Обмотка регулятора напруги КV увімкнута за схемою з прискорювальним резистором R1. Термокомпенсація регулятора напруги здійснюється резистором Rт та підвіскою якірця на термобіметалевій пластинці.
Рис.4.2.Схема контактно-транзисторного регулятора напруги РР-362.
Реле захисту КА охороняє транзистор VT1 від коротких замикань у колі обмотки збудження. Замикальні контакти КА1 увімкнуті паралельно контактам регулятора напруги KV2.
Діод VD3 шунтує обмотку збудження, щоб запобігти пробиванню транзистора VT1 від ЕРС самоіндукції, що виникає в обмотці збудження генератора під час розмикання контактів регулятора напруги.
Після ввімкнення замка запалювання S і до моменту спрацьовування регулятора напруги, тобто до досягнення генератором регульованої напруги, транзистор VT1 відкривається, оскільки має місце струм бази: позитивний вивід акумуляторної батареї чи генератора — замок запалювання S — затискач ВЗ — діод VD2 — емітер-база транзистора VT1 — резистор бази R3 — затискач М — корпус автомобіля.
Тому через обмотку збудження генератора протікає струм по колу: позитивний вивід акумуляторної батареї чи генератора — замок запалювання S — затискач В3 — діод VD2 — емітер-колектор транзистора VT1 — затискачі Ш регулятора та генератора — обмотка збудження генератора — корпус автомобіля — негативний вивід акумуляторної батареї чи генератора.
Опір VD2 та емітерно-колекторний перехід транзистора незначний, а тому струм збудження генератора максимальний і визначається лише опором самої обмотки збудження.
Крім названих кіл, струм одночасно протікає через обмотку регулятоpa напруги KV, по колу; затискач ВЗ — діод VD2 — прискорювальний резистор Rl — обмотка KV— термокомпенсаційний резистор R^ — затискач М — маса. В цей же час через замкнуті контакти KV1 струм протікає і через обмотку реле захисту: затискач ВЗ — замкнуті контакти KV1 — обмотка реле захисту КА — затискачі Ш регулятора та генератора — обмотка збудження — маса. Проте внаслідок незначної сили струму в цьому колі намагнічення осердя реле захисту також мале, що не дає змоги притягнути якірець та замкнути контакти КА1.
Якщо оберти двигуна збільшаться і напруга генератора досягне регульованого значення, то струм в обмотці KV зросте до значення, за якого ЕМС долає зусилля пружини і контакти KV1 розімкнуться, а контакти KV2 замкнуться. Тоді на базу транзистора подаватиметься позитивний потенціал генератора. Потенціал емітера стане трохи менший за потенціал бази внаслідок спаду напруги на діоді VD2 і транзистор VT1 закриється.
У цьому разі струм збудження протікає по колу: позитивний вивід генератора — замок запалювання 5 — затискач ВЗ — діод VD2 — послідовно з'єднані опори R1 та Rд — затискачі Ш регулятора та генератора — обмотка збудження генератора — маса.
Протікання струму через великий опір Rд зменшить його в обмотці збудження, що призведе до зменшення магнітного потоку в обмотці збудження та напруги генератора,
Зменшення напруги в обмотці KV спричинить розмикання контактів KV2, замикання контактів KV1, відкриття транзистора VT1, описаний процес повторюється, забезпечуючи сталість регульованої напруги.
Недоліком регуляторів мішаного типу є нестабільність регулювальної напруги, оскільки внаслідок старіння змінюються характеристики пружини регулятора. Тому в експлуатації такі регулятори як і вібраційні мають періодично перевірятись. Цього недоліку немає в електронних безконтактних регуляторах напруги. В практиці можливо зустріти безліч конструкцій цих регуляторів.