Тема 10. Бортова мережа автомобіля.

1. Загальні відомості.

2. Запобіжники.

3. Прилади для зменшення радіоперешкод.

4.Схеми електрообладнання автомобілів.

1. Загальні відомості.

Джерела електричної енергії та її споживачі, що встановлені на автомобілі, з'єднуються між собою і створюють бортову електричну мере­жу. Основними елементами цієї мережі є з'єднувальні проводи, засоби захисту від перевантажень, засоби комутації (вимикачі, перемикачі) та різні з'єднувальні та розподільні пристрої. Автомобільні електричні мережі — це мережі постійного струму з номінальною напругою 12 чи 24 В. З метою економії витрат проводів і спрощення монтажу елект­рообладнання на автомобілях використовується однопровідна система передачі електроенергії. Другим з'єднувальним проводом є корпус авто­мобіля. Двопровідна система передачі електричної енергії застосовується на автомобілях дуже рідко: наприклад, для ліхтарів стоянки, які мають працювати незалежно від положення вимикача «маси», звукових сигналів та ін. Недоліком однопровідної схеми є підвищена ймовірність виникнення короткого замикання між проводами та корпусом.

З метою спрощення пошуку несправностей в електричних колах, уніфікації жгутів проводів на різних моделях автомобілів, спрощення монтажу та заміни жгутів в експлуатації запобіжники та реле в колах керування на сучасних автомобілях конструктивно об'єднують в один блок, В цьому разі блок є центральним розподільним пристроєм, до якого за допомогою штекерних колодок під'єднуються основні жгути проводів, .що з'єднують моторний відсік, панель приладів, і задні ліхтарі. 3 огляду на значні витрати міді гостро постає питання еко­номії проводів в електричних мережах автомобілів. Наприклад, на автомобіль ЗІЛ-130 потрібно 160 м проводів. На новому дизельному автомобілі ЗІЛ-4331 витрати становлять 430 м мідних проводів. За­гальна довжина проводів МАЗ, КамАЗ досягає 700 м. Наприклад, сумарна довжина проводів легкових автомобілів становить 178 м на ГАЗ-24, 250 м на ВАЗ-2107, 220 м на «Москвичу-2141».

Аби зменшити витрати міді, слід проводити дослідження щодо застосування проводів менших перерізів.

2.Запобіжники.

Запобіжники призначені для захисту електричних ланцюгів при перевантаженнях і коротких замиканнях. Найширше застосування одержали плавкі запобіжники (мал. 10.1 б), які є вставкою з мідної або алюмінієвої пластини невеликого перетину, розрахованої на протікання струму певної сили. При збільшенні сили струму на 50% вище за номінальне значення вставка розплавляється і електричний ланцюг уривається. Після виявлення і усунення несправності запобіжник замінюють.

Запобіжники об'єднуються в одному або декількох монтажних блоках, де також можуть знаходитися всі допоміжні реле (мал. 10.1а).

У електричних ланцюгах приводів склоочисників і склопідйомників, омивачів, фар, переднього і заднього стекол кузова встановлюються термобіметалеві запобіжники багатократної дії, які здатні витримати великі перевантаження. Термобіметалічні запобіжники (мал. 10.2а,б) складаються з корпусу з нерухомим контактом і біметалічної пластини з контактом, обидва контакти притиснуті один до одного. При проходженні сили струму більше розрахункової біметалічна пластина, нагріваючись, вигинається і розмикає контакти. Пластина нагрівається швидко, а остигає поволі, тому контакти довше знаходитимуться в розімкненому стані і, не дивлячись на коротке замикання, середня сила струму в ланцюзі буде невелика. При охолоджуванні пластини контакти знов замкнуться, при цьому чується характерне поклацування. Так продовжуватиметься до тих пір, поки не буде роз'єднаний ланцюг за допомогою вимикача або не буде усунена несправність.

Термобіметалічні запобіжники можуть бути і одноразової дії, в яких контакти після розмикання замкнуться тільки при натисненні на кнопку (мал. 10.2 б).