Моторедуктор склоочисника
На автомобілях встановлюють двохщіткові і однощіткові склоочисники, які мають аналогічний пристрій і принцип дії і відрізняються конструкцією деталей приводу.
Двохщітковий склоочисник вітрового скла складається з: моторедуктора, підстави, щіток, перемикача, системи важеля, кінцевого вимикача і термобіметалевого запобіжника (мал. 2.58).
Мал. 5.4. Двохщітковий склоочисник вітрового скла:
а — склоочисник в зборі; б — моторедуктор склоочисника.
1 — пружина; 2 — щітка; 3 — важіль щітки; 4 — електродвигун;
5 — термобіметалевий запобіжник; 6 і 8 — тяга; 7— редуктор; 9— повідець;
10 — кривошип; 11 — перемикач;
12 — вісь; 13 — контактний диск кінцевого вимикача; 14 — шестерня;
15 — черв'як; 16 — карданний вал; 17— корпус редуктора
Моторедуктор склоочисника складається з електродвигуна постійного струму і редуктора з черв'ячною передачею.
Кінцевий вимикач, що служить для автоматичної зупинки щіток у момент підходу їх до нижнього (горизонтальному) положення, розташований на корпусі моторедуктора і підключений паралельно основному перемикачу. За допомогою контактного диска, встановленого на черв'ячній шестерні, і контакту, прикріпленого до підстави, кінцевий вимикач розмикає ланцюг живлення електродвигуна.
Термобіметалевий запобіжник вібраційного типу призначений для захисту електродвигуна склоочисника від перевантажень і короткого замикання в електромережі. Він забезпечує надійний контакт при струмі 4,2 А і температурі навколишнього середовища 20±5°С. При струмі 7,5 А і температурі навколишнього середовища 20±5°С термобіметалевий запобіжник розмикає електромережу. Включення електродвигуна після охолодження термобіметалевого запобіжника відбувається автоматично. При неодноразовому спрацьовуванні запобіжника слід вимкнути склоочисник, знайти причину несправності і усунути її.
Порожнина моторедуктора заповнюється пластичним мастилом, розрахованим на весь термін експлуатації автомобіля.
Режим роботи склоочисника змінюється важелем підрульового комбінованого перемикача (або окремо розташованим на панелі приладів вимикачем склоочисника), з включенням спеціального реле-переривника, що забезпечує переривисту роботу щіток.
Однощіткові склоочисники вітрового скла і скла задньої частини автомобіля по конструкції аналогічні двохщітковому склоочиснику і відрізняються від нього відсутністю проміжної тяги.
На частини автомобілів встановлюються у принципі аналогічні по пристрою склоочисники фар. Вони складаються з лівого і правого моторедукторів з важелями приводу і щіток.
Моторедуктори нерозбірні і ремонту не підлягають. При відмові в роботі їх замінюють новими.
3. Схеми керування електроприводом.
Більшість електроприводів агрегатів автомобіля мають просту схему керування вмиканням електродвигуна: безпосередньо вимикачем або через контакти проміжного реле.
У двошвидкісному електроприводі частоту обертання вала електродвигуна зміняють, послідовно вмикаючи в коло якоря резистор, змінюючи кількість увімкнених у коло котушок обмоток збудження або підводячи струм до третьої щітки двигуна із збудженням від постійних магнітів, коли його конструкція це передбачає.
Схема керування електродвигуном склоочисника має давати змогу, щоб він працював із малою та великою частотами обертання вала і щоб можна було періодично вмикати електродвигун із перервами на 3…5 с, а також укладати щітки з вимикненим склоочисником у крайнє положення.