Мал. 6.8. Схема безконтактної системи запалення двигуна ваз-2108:

1 — датчик-розподільник; 2 — свічка запалення; 3 — електронний комутатор;

4 — акумуляторна батарея; 5 — генератор; 6 — котушка запалення;

7 і 11 —дроти відповідно низької і високої напруги; 8 — монтажний блок;

9 — вимикач запалення;

10 — штекерний роз'єм датчика-розподільника; +Б — плюсова клема котушки запалення

Електронно-механічний пристрій датчика-розподільника при включеному запаленні і працюючому двигуні видає імпульси напруги на електронний комутатор, який перетворить їх в переривисті імпульси струму в первинній обмотці котушки запалення. У момент переривання імпульсу струму в первинній обмотці у вторинній обмотці індукується струм високої напруги. Струм високої напруги від котушки запалення по дроту подається на центральну клему кришки розподільника і далі через вугільний контакт, токорозносну пластину ротора, бічні клеми подається на свічки запалення і іскровим розрядом запалює робочу суміш в циліндрах двигуна.

Переваги безконтактної системи запалення:

— підвищення надійності зважаючи на відсутність рухомих контактів і необхідності систематичної їх зачистки і регулювання зазорів;

— відсутність впливу вібрації і биття ротора-розподільника на рівномірність моменту іскроутворення;

— підвищення надійності пуску і роботи двигуна при розгонах автомобіля завдяки вищій енергії електричного розряду, що забезпечує надійне запалювання робочої суміші в циліндрах двигуна незалежно від частоти обертання колінчастого валу; — спрощення технічного обслуговування системи запалення

5. Тиристорна система запалювання.

У тиристорних системах запалювання енергія для іскрового роз­ряду накопичується в конденсаторі, а як силове реле застосовано тиристор. У цих системах котушка запалювання не накопичує енергії, а лише перетворює напругу.

Тиристорні системи запалювання застосовують здебільшого на потужних і високооборотних двигунах, оскільки швидкість нарос­тання вторинної напруги в них приблизно в 10 разів більша, ніж у класичних чи транзисторних системах запалювання. Тому проби­вання іскрового зазору свічки надійно забезпечено навіть у тому разі, коли ізолятори свічки забруднені і покриті нагаром. Завдяки цьому тиристорні системи запалювання не чутливі до втрат струму через забруднений ізолятор свічки. Сила струму під час іскрового пробивання запалювання велика, а тривалість розряджання порівняно мала (не більш як 300 мкс).

Як приклад розглянемо тиристорну систему запалювання з імпуль­сним накопиченням енергії в конденсаторі (рис.6.9). Система скла­дається з транзистора VT1, що працює в режимі ключа; підвісного трансформатора TV із замкнутим магнітопроводом; накопичувально­го конденсатора С1 та котушки запалювання 3. Увімкненням вими­кача S і при розімкнутих контактах переривача 2 транзистор VТ1 переходить у відкритий стан. Струм бази протікає від батареї 1 через резистори Rдод, R1 та R2 на базу-емітер і на масу. Через відкритий транзистор протікає струм по первинній обмотці трансформатора: « + » акумулятора — додатковий резистор Rдод — первинна обмотка W1 — колекторно-еміторний перехід транзистора VT1 — маса. В трансформаторі створюється магнітне поле.

Коли контакти переривача замикаються, то вони шунтують коло бази транзистора і він закривається, внаслідок чого струм в первин­ній обмотці трансформатора припиняється, а у вторинній обмотці трансформатора W2 виникає ЕРС, яка через діод VD1 заряджає кон­денсатор Сї до 200...400 В. Тиристор VD3 в цей час закритий, оскіль­ки його коло керування шунтоване контактами переривача 2.

Рис. 6.9. Принципова схема тиристорної системи запалю­вання:

1 - акумуляторна батарея; 2— переривач; 3 — котушка запалювання;

4 — розподіль­ник; 5 — свічки запалювання.

Із розмиканням контактів переривача 2 з'являється струм керу­вання тиристора. Від батареї 1 через резистори Rдод, R1 та R3 струм потрапляє на керуючий електрод і тиристор VD3 проводить струм. Конденсатор Сї розряджається через первинну обмотку W1 котушки запалювання 3. В обмотці W2 індукується Імпульс високої напруги, що подається на розподільник.