- •«Електронне та електричне обладнання автомобілів»
- •Загальні відомості………………………………………………………………........
- •Тема №1. Система електрозабезпечення автомобіля.
- •Тема 2. Акумуляторні батареї.
- •Основні характеристики статерних акб.
- •2. Будова акумуляторної батареї.
- •3. Основні характеристики стартерних акумуляторних батарей.
- •4. Основні несправності акб.
- •Питання для самоконтролю:
- •Заповнити таблиці:
- •Тема 3. Генератори.
- •1. Призначення та основні вимоги до генераторів.
- •2. Випрямляч генератора.
- •3. Основні технічні характеристики генераторів.
- •4. Експлуатація генераторів та їхні основні несправності.
- •Питання для самоконтролю:
- •Заповнити таблиці:
- •Тема 4. Реле-регулятори напруги.
- •Контактно-вібраційні регулятори напруги.
- •Інтегральні регулятори напруги.
- •Несправності регуляторів напруги.
- •2. Контактно-вібраційні регулятори напруги.
- •3. Контактно-транзисторні регулятори напруги.
- •4. Безконтактні транзисторні регулятори напруги.
- •Регулятора фірми “Бош”.
- •5. Інтегральні регулятори напруги.
- •6. Несправності регуляторів напруги.
- •Питання для самоконтролю:
- •Заповнити таблиці:
- •Тема 5. Додаткове обладнання.
- •Звукові сигнали.
- •Скло – і фароочисники, омивники та вентилятори.
- •Системи керування електроприводом.
- •Основні несправності допоміжного обладнання.
- •1. Звукові сигнали.
- •2. Скло- і фароочисники, омивники та вентилятори.
- •Моторедуктор склоочисника
- •Мал. 5.4. Двохщітковий склоочисник вітрового скла:
- •3. Схеми керування електроприводом.
- •4.Основні несправності допоміжного обладнання.
- •Питання для самоперевірки:
- •Заповнити таблицю:
- •Тема 6. Система запалювання
- •Загальні відомості (призначення, вимоги, класифікація).
- •Контактно-транзисторна система запалювання.
- •Експлуатація системи запалювання та її основні
- •2. Контактна система запалювання.
- •3. Контактно-транзисторна система запалювання.
- •4. Транзисторна безконтактна система запалювання.
- •Мал. 6.8. Схема безконтактної системи запалення двигуна ваз-2108:
- •5. Тиристорна система запалювання.
- •6. Цифрові та мікропроцесорні системи запалювання
- •7. Елементи системи запалювання.
- •8. Експлуатація системи запалювання та її основні несправності.
- •Питання для самоконтролю:
- •Заповнити таблиці:
- •Тема 7. Система електропуску.
- •1. Загальні відомості (призначення, принципова схема та робота
- •2. Будова стартера.
- •3. Електричні схеми керування стартером.
- •4. Несправності та ремонт стартерів.
- •1. Загальні відомості.
- •Мал. 7.1. Схема включення стартера
- •Будова стартера.
- •Мал. 7.2. Стартер:
- •Р ис. 7.5 Конструкція стартера з планетарним редуктором і збудженням від постійних магнітів:
- •3. Електричні схеми керування стартером.
- •4. Несправності та ремонт стартерів
- •Питання для самоконтролю:
- •Заповнити таблиці:
- •Тема 8 . Контрольно-вимірювальні прилади.
- •1. Загальні відомості (призначення, заг. Будова та
- •Прилади вимірювання температури.
- •Мал. 8.1. Покажчик температури охолоджуючої рідини
- •Мал. 8.2. Аварійний сигналізатор температури рідини в системі охолоджування:
- •3. Прилади вимірювання тиску.
- •Мал.8.3. Покажчик тиску масла Мал. 8.4. Контрольна лампа аварійного тиску
- •4. Показчик рівня палива в баку.
- •М ал. 8.5. Покажчик рівня палива
- •5. Прилади вимірювання швидкості руху та обертів кв.
- •Мал.8.10. Принципова електрична схема тахометра
- •6. Експлуатація та основні несправності квп.
- •Питання для самоконтролю:
- •Заповнити таблиці:
- •Тема 9. Прилади освітлення і світлової сигналізації.
- •Прилади світлової сигналізації.
- •2. Фара, підфарники, задній ліхтар.
- •Блок-фара автомобіля
- •Мал. 9.4. Задній ліхтар вантажного автомобіля
- •Мал. 9.5. Задній ліхтар автомобіля ваз-2109:
- •3.Перемикачі світла, показчики повороту і сигналізатори.
- •Мал. 9.8. Комбінований перемикач
- •Мал. 9.9. Центральний перемикач світла:
- •Мал. 9.11. Світловий покажчик повороту
- •Мал. 9.12. Електрична схема переривника покажчиків повороту рс-950 в нормальному і аварійному режимах:
- •Мал. 9.13. Вимикач сигнальних ліхтарів гальмування:
- •Мал. 9.14. Вимикач стоп-сигналу на автомобілях з приводом гальм:
- •М ал. 9.15. Гальмівний бачок і датчик аварійного рівня гальмівної рідини:
- •4. Джерела світла.
- •5. Основні несправності системи освітлення.
- •Питання для самоперевірки:
- •Заповнити таблицю:
- •Тема 10. Бортова мережа автомобіля.
- •2.Запобіжники.
- •Мал. 2.52. Запобіжники:
- •Мал. 2.53. Запобіжники:
- •3. Прилади для зменшення радіоперешкод.
- •4.Схеми електрообладнання автомобілів.
Мал. 9.13. Вимикач сигнальних ліхтарів гальмування:
1— шток; 2— штуцер; 3 і 7— пружини;
4— ізолюючий ковпачок; 5 — штекерний контакт; 6 — рухомий контакт
Вимикач сигнальних ліхтарів гальмування з гідравлічним приводом (мал. 9.14 а) встановлений на головному гальмівному циліндрі. При натисненні на педаль гальма рідина під тиском поступає під діафрагму і прогинає її. Діафрагма через шток переміщає контактну пластину і замикає електричні ланцюги «стоп-сигналу» — лампи спалахують. При розгальмовуванні, коли тиск рідини припиняється, пружина віджимає контактну пластину, і ланцюг розмикається.
Мал. 9.14. Вимикач стоп-сигналу на автомобілях з приводом гальм:
а — гідравлічним; б — пневматичним
На автомобілях з пневматичним приводом гальмівних механізмів вимикач сигнальних ліхтарів гальмування встановлений на гальмівному крані або після нього. По своєму пристрою (мал. 9.14 б) цей вимикач подібний гідравлічному, але на відміну від нього на діафрагму чинить тиск не рідина, а стисле повітря.
Датчик аварійного рівня гальмівної рідини встановлюється на горловину компенсаційного бачка головного гальмівного циліндра або розташовується в роздільному бачку, сполученому з головним гальмівним циліндром шлангом (мал. 9.15). При пониженні рівня гальмівної рідини в компенсаційному бачку поплавець опускається і замикає контакти датчика, сигналізуючи водію про підтікання рідини в гальмівній системі.
М ал. 9.15. Гальмівний бачок і датчик аварійного рівня гальмівної рідини:
1 і 3 — нерухомий і рухомий контакти;
2 — захисний ковпачок; 4 — підстава датчика;
5 — кільце ущільнювача; б — кришка бачка;
7— відбивач; 8 — штовхач;
9 — хомут кріплення бачка; 10 — поплавець;
11 — бачок; 12 — хомут; 13 — шланг.
Блок сигналізаторів. На автомобілі ЗІЛ-130 встановлені два блоки сигналізаторів. Один з блоків виконаний друкарською платнею і має сигналізатори ліхтарів автопоїзда і включення покажчиків повороту тягача і причепа. Другий блок на діодах і має сигналізатори падіння тиску в контурах гальмівних систем і включення гальмівної системи стоянки.
Автомобіль КамАЗ оснащений двома блоками сигнальних ламп: контролю дії покажчика повороту автомобіля і причепа; механізму блокування міжосьового диференціала; включення електрофакельного пристрою передпускового підігрівача; включення гальма стоянки; падіння тиску в кожному гальмівному контурі і сигналізатором засмічення фільтруючих елементів очищення масла.
Блоки забезпечені кнопковими вимикачами для перевірки справності сигнальних ламп. Крім сигнальних ламп в ланцюзі сигналізаторів падіння тиску, в контури гальмівних систем включені зумери звукової сигналізації падіння тиску повітря.
4. Джерела світла.
Як джерело світла в світлових приладах автомобілів використовують електричні лампи розжарювання. Підчас протікання електричного струму нитка розжарювання лампи нагрівається і за певної температури починає випромінювати світло. Енергія світлового випромінювання, що її сприймає людське око, становить тільки невелику частину електричної енергії, яку споживає лампа. Велика частина її виділяється у вигляді теплоти.
Автомобільна лампа (рис.9.16) складається з колби 1, однієї-двох ниток розжарювання 2 і 3, цоколя 7 з фокусувальним фланцем 5 чи без нього і виводів 6. Нитки розжарювання в двониткових лампах мають різне функціональне призначення, забезпечуючи роботу автомобільних фар головного освітлення в режимах близького і далекого світла.
Рис.9.16. Автомобільні лампи розжарювання:
а — лампи головного освітлення з європейською асиметричною системою світлорозподілу; б, в і г — галогенні категорії НІ, НЗ і Н4 відповідно;
д, е — відповідно дво-та однониткові штифтові,
є — пальчикова; ж — софітна;
1 — колба; 2, 3 — нитки далекого та близького світла відповідно; 4 — екран;
5 — фокусувальний фланець; 6 — виводи; 7 — цоколь
Нитка розжарювання має витримувати високі температури і мати малі розміри. Тому її виготовляють з тонкого вольфрамового проводу, звитого в циліндричну спіраль. Спіраль прикріплюють до електродів так, щоб вона мала вигляд прямої лінії чи дути кола. Тугоплавкий вольфрам має температуру плавлення 3380 °С. Спіраль нагрівають до температури 2300..2700 °С. З підвищенням температури спіралі збільшуються яскравість і світлова ефективність випромінювання лампи. Проте при температурах понад 2400 °С вольфрам починає інтенсивно випаровуватися й, осідаючи на стінках скляної колби, утворює темний наліт, який зменшує світловий потік лампи.
Вольфрам інтенсивніше випаровується у вакуумних лампах, тому, коли вони мають потужність понад 3 Вт, їх заповнюють сумішшю інертних газів аргону та азоту чи криптону та ксенону. Завдяки великому тиску інертних газів у колбі газонаповненої лампи припустима вища температура нагрівання спіралі, а це дає змогу збільшити світлову ефективність до 14...18 лм/Вт із терміном служби 125...200 год.
Підвищити температуру нитки розжарювання до 2700...2900°С можна в галогенних лампах, які мають світлову ефективність на 50—60 % більшу, ніж лампи звичайного типу. Колбу галогенної лампи заповнюють інертним газом і невеликою кількістю пари йоду чи брому. В цих лампах частинки вольфраму, осівши на стінки колби після випаровування нитки розжарювання, сполучаються з парою йоду й утворюють йодистий вольфрам. Потрапляючи до колби з кварцового скла, що має температуру 600...700 °С, вольфрам випаровується, дифузує в зону високої температури навколо нитки розжарювання й розпадається на вольфрам та йод. Вольфрам осідає назад на нитку, а пара йоду залишається в газовому просторі колби.
Від звичайних ламп розжарювання галогенні відрізняються меншими розмірами колби і підвищеною яскравістю нитки. Оскільки вольфрам не осідає на поверхню колби, то вона прозора протягом усього терміну служби лампи.
Цоколь призначений для прикріплювання лампи в патроні світлового приладу та підведення енергії від джерела до електродів, які з'єднують контакти цоколя з нитками розжарювання. Автомобільні лампи (рис. 9.16) мають штифтові або фланцеві цоколі різної конструкції. У першому випадку важко забезпечити точне розташування нитки розжарювання відносно штифтів і не можна надійно зафіксувати лампу в патроні. Тому такі лампи застосовують здебільшого у світлових приладах, до світлотехнічних характеристик яких не ставлять твердих вимог.
Аби точно зафіксувати нитки розжарювання відносно фокуса параболічного відбивача, лампи автомобільних фар обладнують фокусувальним фланцевим цоколем. У конструкції фланця обов'язково передбачають елемент, який дає змогу вставляти лампу в нього тільки в одному певному положенні. Вібраційні навантаження на нитку розжарювання та пристрій для закріплення лампи в патроні знижують еластичним підвішуванням патрона чи світлового приладу на автомобілі.
Сила струму, що його споживає лампа, світловий потік і світлова ефективність випромінювання залежать від напруги джерела електроенергії. З її підвищенням відносно розрахункового значення ці показники збільшуються, проте різко скорочується термін служби лампи. Із зниженням напруги нитка розжарювання нагрівається менше, тому світловий потік і світлова ефективність випромінювання зменшуються. Коли напруга спадає на 50...60%, то лампа практично не випромінює світла.
Промисловість випускає лампи з номінальною напругою 6, 12 та 24 В, але їх розрахункова напруга вища і становить відповідно 6,3...6.75; 12,8.,.13,5 і 28 В.
Лампи розжарювання розрізняють за призначенням і електричними та світлотехнічними параметрами.
У позначенні автомобільних ламп (наприклад, А12-45+ 40) літера А вказує на тип лампи (автомобільна); перше число — номінальна напруга (6,12 або 24 В); друге і третє, сполучені знаком «+», — споживану потужність ниток розжарювання (на однонитковій лампі зазначають одне число). Для галогенних ламп додатково вводять літери К (кварцова) і Г (галогенна), наприклад АКГ12-60+55. Модифікацію лампи визначає третє або четверте число, написане через дефіс.
Галогенні лампи поділяють на чотири категорії: Н1, Н2, НЗ і Н4. В однониткових лампах категорії Н1 та Н2 нитку розжарювання у вигляді прямого циліндра розміщено вздовж осі цоколя. Нитку розжарювання лампи категорії НЗ закріплено на електродах перпендикулярно до осі цоколя. Лампи категорії Н4 мають нитки далекого й близького світла і призначені для фар з європейською системою світлорозподілу. Проте така лампа не взаємозамінна з лампою категорії Н2, оскільки потребує зміни конструкції розсіювача. В галогенних лампах усіх категорій конструкції цоколів різні. Відповідно до вимог міжнародних норм галогенні лампи мають спеціальні фланці, через які їх не можна застосовувати в звичайних фарах головного освітлення.
Промисловість випускає двониткові галогенні лампи АКГ12-60-55 та АКГ24-75+70 (категорії Н4) для головних фар з європейським світлорозподілом і однониткові лампи АКГ12-55, АКГ24-70 (категорії Н1) і АКГ12-55-1, АКГ24-70-1 (категорії НЗ) для прожекторів та протитуманних фар.