Тема 9. Принципи діагностики та лікування гломерулонефритів (гострий та хронічний)

(доц. Комариця О.Й.)

Мета. Навчитися розпізнавати гострий та хронічний гломерулонефрит. Засвоїти основні принципи лікування гломерулонефритів.

І рівень. Вихідні знання. Стор. 21.

ІІ рівень. Теоретична підготовка до заняття.

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.

Контрольні питання:

1. Дати визначення гострого та хронічного гломерулонефритів.

2. Назвати можливі етіологічні чинники розвитку гострого та хронічного гломерулонефритів.

3. Охарактеризувати набряковий синдром при гломерулонефритах.

4. Описати гіпертензивний синдром при гломерулонефритах.

5. Дати характеристику анемічному синдрому при хронічних гломерулонефритах. Пояснити, чому він не зустрічається при гострих формах хвороби.

6. Описати результати лабораторних досліджень при гострому та хронічному гломерулонефритах.

7. Навести діагностичні критерії гострого гломерулонефриту.

8. Навести діагностичні критерії хронічного гломерулонефриту.

9. Пояснити різницю між нефротичним та нефритичним синдромами.

10. Охарактеризувати сечовий синдром при гломерулонефритах.

11. Описати принципи лікування гострого гломерулонефриту; назвати групи препаратів, які використовують.

12. Описати принципи лікування хронічного гломерулонефриту; назвати групи препаратів, які використовують.

13. Назвати ускладнення гострого та хронічного гломерулонефритів.

14. Описати стоматологічні прояви хронічного гломерулонефриту. Роль лікара-стоматолога у профілактиці гострого та хронічного гломерулонефритів.

ІІІ-IV рівні. Робота з хворим. Аналіз результатів обстеження та лікування.

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.

1. Оглянути хворого із ознаками гломерулонефриту. Оформити протокол первинного огляду.

2. Сформулювати попередній діагноз. Пояснити, на основі яких ознак він встановлений.

3. Змоделювати скарги, анамнез та дані об’єктивного обстеження хворого з діагнозом: Гострий гломерулонефрит з сечовим синдромом.

4. Скласти план обстеження оглянутого чи змодельованого пацієнта.

5. Дати клінічну оцінку наявним результатам обстеження пацієнта (за даними історії хвороби). Скласти план лікування оглянутих пацієнтів.

6. Скласти таблицю диференційної діагностики гострого та хронічного гломерулонефритів.

7. Змоделювати скарги та об’єктивні дані пацієнтів з гострим та хронічним гломерулонефритом.

8. Вирішити ситуаційну задачу. Хворий 34 р. вісім років тому переніс гострий гломерулонефрит. На даний час його турбують набряки на обличчі, ногах, попереку, а також біль голови та ниючий біль у попереку. При огляді- АТ 210/130 мм. рт. ст., акцент другого тону над аортою, тони ритмічні, ЧСС 95/хв. В аналізі сечі - білок 3,6 г/л, лейк 3-4 в п/з, еритр. 14-16 в п/з, циліндри гіалінові 4-5 в п/з, восковидні 2-4 в п/з. Креатинін крові 112 мкмоль/л.

   1. Сформулювати попередній діагноз та пояснити, на основі яких ознак він встановлений.

   2. Скласти план обстеження пацієнта.

   3. Описати діагностичні критерії нефротичного синдрому. Чи є він у пацієнта?

   4. Скласти план лікування пацієнта.

   5. Дати визначення гіпостенурії, ізостенурії, пояснити їх діагностичне значення.

Домашня самопідготовка: 1. Скласти план обстеження пацієнта з клінічними ознаками гломерулонефриту. 2. Описати зміни в аналізі сечі за Зимницьким та Нечипоренком у хворого на хронічний гломерулонефрит.