Тема 4. Курація (обґрунтування обстеження). Екг-діагностика порушень ритму; миготлива аритмія та екстрасистолія

(доц. Чубучна І.І.)

Мета. Вияснити усі питання, що повстали у процесі написання історії хвороби, навчитися діагностувати миготливу аритмію та екстрасистолію, а також за ЕКГ виявляти різні види порушень серцевого ритму.

І рівень. Вихідні знання.Стор. 21.

ІІ рівень. Теоретична підготовка до заняття.

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.

Контрольні питання:

1. Дати визначення екстрасистолії та навести її класифікацію. Описати прогностичне значення різних видів екстрасистол.

2. Описати можливі клінічні прояви екстрасистолії.

3. Описати ЕКГ-ознаки різних видів екстрасистол.

4. Дати визначення миготливої аритмії, навести її класифікацію.

5. Описати клінічні діагностичні критерії миготливої аритмії.

6. Пояснити поняття «дефіциту пульсу» та описати, як його визначають.

7. Описати ЕКГ-ознаки миготливої аритмії.

8. Вказати ускладнення, які виникають при миготливій аритмії.

9. Описати ЕКГ-ознаки синусового ритму.

10. Описати ЕКГ-ознаки вузлового ритму.

11. Описати ЕКГ-ознаки ідіовентрикулярного ритму.

12. Пояснити, як на ЕКГ визначити частоту серцевих скорочень.

13. Описати ЕКГ-ознаки пароксизмальних тахікардій.

14. Описати ЕКГ-ознаки фібриляції та тріпотіння шлуночків.

ІІІ-IV рівні. Робота з хворим. Аналіз результатів обстеження та лікування.

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.

1. Оглянути хворих із порушеннями ритму та оформити протокол огляду. Сформулювати та обґрунтувати попередній діагноз.

2. Проаналізувати ЕКГ оглянутих хворих.

3. Проаналізувати запропоновані електрокардіограми із порушеннями ритму.

4. Зобразити графічно ЕКГ із запропонованими порушеннями ритму.

5. Вирішити ситуаційну задачу. Хвора 23 років скаржиться на періодичні відчуття «завмирання» серця, особливо під час вечірнього відпочинку. Скарги з’явилися після перенесеної гострої респіраторної інфекції, хоча і раніше виникали під час психоемоційної перевтоми. Об’єктивно: над легенями – везикулярне дихання, ЧД 18/хв. Тони серця чисті, аритмічні, ЧСС 78/хв. Пульс аритмічний, достатнього наповнення та напруження з частотою 78/хв, артеріальний тиск на обох руках 110/70 мм рт.ст.

1. Пояснити, яке порушення ритму можна запідозрити у хворої.

2. Описати можливі зміни на ЕКГ у даної хворої.

3. Скласти план обстеження пацієнтки.

4. Назвати причини, які можуть викликати появу даного порушення ритму.

5. Які ускладнення даного порушення ритму можуть бути?

Домашня самопідготовка: Намалювати ЕКГ з ознаками: а) миготливої аритмії, тахісистолічна форма; б) надшлуночкової екстрасистолії типу бігемінії.

Тема 5. Курація (обґрунтування клінічного діагнозу). Клінічні ознаки гострої лівошлуночкової недостатності, препарати для лікування

(ас. Зенін В.В.)

З д а т и і с т о рі ю х в о р о б и д л я п е р е в і р к и!

Мета. Навчитись діагностувати гостру лівошлуночкову недостатність, засвоїти принципи лікування.

І рівень. Вихідні знання. Стор. 21.

ІІ рівень. Теоретична підготовка до заняття.

Форма перевірки: тестовий контроль, усне чи письмове опитування.

Контрольні питання:

1. Навести причини розвитку гострої лівошлуночкової недостатності.

2. Пояснити терміни «систолічна серцева недостатність» і «фракція викиду лівого шлуночка».

3. Змоделювати скарги пацієнта з серцевою астмою.

4. Віддиференціювати серцеву астму від бронхіальної астми.

5. Пояснити механізм розвитку набряку легень.

6. Описати клінічні прояви набряку легень.

7. Описати аускультативну та рентгенологічну картину при набряку легень.

8. Навести принципи надання допомоги пацієнту з набряком легень.

9. Пояснити механізм розвитку кардіогенного шоку.

10. Описати клінічну картину кардіогенного шоку.

11. Сформулювати ступені важкості кардіогенного шоку.

12. Скласти план обстеження пацієнта з підозрою на розвиток кардіогенного шоку.

13. Навести план надання допомоги пацієнту з кардіогенним шоком.

14. Віддиференціювати кардіогенний шок від анафілактичного.

ІІІ-ІV рівні. Робота з хворим. Аналіз результатів обстеження та лікування.

Форма перевірки: протокол обстеження, усне чи письмове опитування, вирішення ситуаційних задач.

1. Оглянути хворого з кардіологічною патологією, яка може стати причиною гострої лівошлуночкової недостатності. Оформити протокол огляду.

2. Сформулювати попередній діагноз та пояснити, на основі яких ознак він виставлений.

3. Виявити у хворого ознаки недостатності кровообігу за право- чи лівошлуночковим типом.

4. Описати принцип надання допомоги пацієнту з гострою лівошлуночковою недостатністю.

5. Вирішити ситуаційну задачу. Пацієнт 55 р., який останні 3 роки хворіє на ІХС: стабільну стенокардію напруги ІІ ФК, постінфарктний кардіосклероз (2 роки тому) СН ІІ А, госпіталізований зі скаргами на ядуху, що незначно полегшується в сидячому положенні з опущеними ногами, нападоподібний кашель з виділенням рожевого пінистого харкотиння. При обстеженні виявлено вологі хрипи в задньонижніх відділах легень, АТ 108/68 мм.рт.ст., пульс 92 уд/хв.

1. Сформулювати попередній діагноз та пояснити, на основі яких ознак він встановлений.

2. Скласти план обстеження пацієнта.

3. Скласти план невідкладної допомоги.

4. Описати можливі зміни на рентгенограмі органів грудної клітки.

5. Виписати рецепт на фуросемід для ін’єкцій.

Домашняя самопідготовка: 1. Описати скарги пацієнтів з правошлуночковою та лівошлуночковою серцевою недостатністю. 2. Виписати рецепти на добутамін, адреналін, аміодарон.