Вихідний рівень знань для модулю 2

1. Схема історії хвороби, її розділи та їх зміст. Скарги та їх деталізація. Анамнез хвороби та життя. Послідовність проведення загального огляду пацієнта. Об’єктивне обстеження дихальної, серцево-судинної, травної, сечовидільної та нервової систем. Попередній діагноз та його обґрунтування. План додаткових лабораторних та інструментальних обстежень пацієнта з інтерпретацією їх результатів. Клінічний діагноз. План лікування хворого. Режими. Дієти. Медикаментозні та фізіотерапевтичні методи лікування захворювань внутрішніх органів.

2. Клінічна картина, діагностика та невідкладна допомога при станах: напад бронхіальної астми, гострий коронарний синдром, гіпертонічний криз, пароксизмальні порушення ритму, гостра лівошлуночкова недостатність. Клініко-діагностичні критерії інфекційного ендокардиту, роль лікаря-стоматолога у його виникненні та профілактиці. Клініко-діагностичні критерії хронічної ревматичної хвороби серця, тактика стоматологічних втручань при цьому захворюванні.

3. Анатомія та фізіологія нирок, анатомо-фізіологічна характеристика нефрона. Функції нирок, їх роль у забезпеченні гомеостазу. Основні клінічні симптоми та синдроми при нефрологічній патології. Методика обстеження сечовидільної системи. Лабораторні обстеження функції нирок: інтерпретація загального аналізу сечі, аналізу сечі за Нечипоренком та Зимницьким. Основні інструментальні методи обстеження нирок. Патофізіологічні та патоморфологічні зміни при гострому і хронічному гломерулонефриті та пієлонефриті. Патогенез розвитку ниркової недостатності. Основні групи препаратів, що застосовуються для лікування захворювань нирок: стероїдні та нестероїдні протизапальні препарати, цитостатики, антибіотики, дезагреганти, антикоагулянти, сорбенти – механізм їх дії, дози, побічні ефекти.

4. Анатомія та фізіологія гіпоталамуса, гіпофіза, щитоподібної залози, паращитоподібних залоз, наднирників, підшлункової залози. Механізми секреції та біологічні ефекти гормонів гіпофізу, щитоподібної залози, паращитоподібних залоз, наднирників, підшлункової залози. Шляхи метаболізму глюкози. Клінічні симптоми та синдроми при ендокринній патології. Методика обстеження ендокринної системи, пальпація щитоподібної залози. Виявлення очних симптомів Штельвага, Дельрімпля, Мебіуса, Греффе. Антропометричні вимірювання, розрахунок індексу маси тіла. Оцінка розвитку підшкірно-жирової клітковини. Показники вуглеводневого обміну (глюкоза крові, глікемічний профіль, добова глюкозурія, глікозильований гемоглобін, С-пептид, інсулін). Дослідження функціонального стану щитоподібної залози. Лабораторні показники кальцієвого обміну (парат-гормон, кальцитонін, іонізований кальцій, лужна фосфатаза). Ліки, що застосовуються у лікуванні ендокринної патології: препарати інсуліну, пероральні цукрознижуючі середники, тиростатики, L-тироксин, препарати кальція, глюкокортикоїди (механізми дії, покази, протипокази, побічна дія).

5. Обмін та функції заліза в організмі; нормальний еритропоез; фізикальні, інструментальні, лабораторні методи обстеження кровотворної системи; фармаколоґічні особливості препаратів заліза. Клінічний аналіз крові в нормі. Обмін та функція в організмі фолієвої кислоти та вітаміну В_12. Сучасна теорія кровотворення; види гемоглобіну; методи обстеження хворих з анемією. Фактори, що пригнічують кровотворення; роль гранулоцитів у протиінфекційному захисті; тромбоцитарний гемостаз. Будова, функція та фізикальне обстеження селезінки. Сучасні уявлення про гемостаз, плазмові чинники зсідання крові, механізм утворення тромбопластину, показники нормальної коагулоґрами, типи кровоточивості, механізм виникнення симптомів; методика обстеження суглобів. Тромбоцитоґенез, тривалість життя кров’яних пластинок, місце їх загибелі; норма, функції, роль у гемостазі; дослідження, які необхідно проводити при патолоґії тромбоцитів (визначення кількості кров’яних пластинок, часу кровотечі за Дюке та Айві, ретракції згустку крові, адгезивної та агрегаційної здатності, синдром джгута).

6. Алергія: класифікація алергічних реакцій, механізми розвитку. Види алергенів. Збір алергологічного анамнезу. Методи специфічного алергологічного обстеження: шкірні проби, провокаційні та елімінаційні тести, лабораторні дослідження (визначення кількості еозинофілів, рівня специфічних IgE сироватки крові). Механізм дії, покази, протипокази, побічна дія препаратів, які використовуються для лікування алергічних хвороб: глюкокортикоїди, антигістамінні та антилейкотриєнові препарати.