Коефіцієнт виплати – сплачений грошима дивіденд на акцію, поді- лений на дохід на акцію.

Коефіцієнт конверсії – кількість акцій, на які можна обміняти конвертовані цінні папери. Обчислюється діленням номінальної вартості на ціну конверсії.

Коефіцієнт кореляції – показник рівня взаємозалежності між двома змінними.

Коефіцієнт кратності – дохід до вирахування податків і відсотків, по-

відсотків ділений на річні витрати на сплату відсотків (по-

казник того, як підприємство може покрити свої виплати на сплату відсотків).

Коефіцієнт окупності – чистий прибуток після сплати податків, поді-

власного капіталу лений на власний капітал.

Коефіцієнт β (бета) – показник вимірювання систематичного ризи- ку.

Коефіцієнт чистого – частка від ділення чистого прибутку після

прибутку сплати податків на виручку від продажу товарів.

Короткострокові – інвестиції терміном до одного року задля ви-

Інвестиції гідного розміщення тимчасово вільних грошо- вих коштів.

Критерій – кількісний показник або правило, відповідно до якого варіанти досягнення мети розташовуються в порядку їх переваги; критерії не є виміром мети діяльності.

Критерії прийняття – норми, у відповідності з якими можуть прий-

рішень матися альтернативні рішення.

Купонна ставка – відсоткова ставка, яка сплачується щокварта-

тально, кожне півріччя або щорічно власникові облігації.

Ланцюжок цінностей – оцінка основних видів діяльності підприємст-ва щодо створення продукції та вплив на процес виробництва допоміжних видів діяльності.

Ліквідаційна вартість – ціна продажу активів, що повністю аморти-

зовані.

Ліквідність – готовність грошових коштів (інших активів) до платежу, коли перевага віддається готівці перед її інвестуванням надією на майбутній прибуток.

Майбутня вартість – вартість інвестиції через визначений період з урахуванням певної відсоткової ставки.

Маржинальний метод – врахування змінних і постійних витрат.

обліку

Метод аналізу витрат – визначена діяльність, функції і процеси з

ланцюжка цінностей з розробки, виробництва, доставки, маркетингу продукції або послуг.

Метод аналізу – визначення змін чистої теперішнього вартос-

чутливості реагування сті проекту залежно від зміни факторів обсягу продажів товарів, матеріальних витрат, витрат на оплату праці, ставки дисконту та інших.

Метод відсотку від – метод прогнозування, що грунтується на

продажу припущенні про стійке співвідношення різних

статей звіту про фінансові результати та балансу до обсягу реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Метод групувань – науково обгрунтована обробка зібраних в про-цесі спостереження матеріалів, спрямована на узагальнення індивідуальних даних з метою виявлення характерних рис і закономірностей, властивих досліджуваному явищу (процесу).

Метод Дельфі – метод прогнозування, що базується на досягне-нні згоди групою експертів.

Метод економічного – науково поставлений дослід, активне втручен-

експерименту ня в економічний процес і спостереження за результатами. Межа покриття постійних витрат і прибутків – ціна продажу товару за вирахуванням змінних витрат.

Метод експертних – врахування суб’єктивних думок експертів про

оцінок майбутній стан підприємства.

Метод екстраполяції – статистичні спостереження за динамікою

трендів певного показника, визначення тенденції його розвитку й продовження його в майбутньому, тобто виявлення закономірності минулого розвитку в майбутньому.

Метод комісії – організація “круглого столу” чи інших подіб-них заходів для узгодження думок експертів.

Метод “мозкових атак” – колективна генерація ідей та творче вирішення поставлених проблем.

Метод оцінки конкуре- – аналіз галузі (ринку товару) й певного оцінка

нтоспроможності конкурентів за основними критеріями, що забезпечують конкурентні переваги.

Метод середньої – розрахунок вартості, витрат як добутку серед-

вартості ньої ціни одиниці товару, продукції цінних па-перів і кількості одиниць.

Метод системного – дослідження різних об’єктів за допомогою їх

аналізу представлення як систем і аналіз цих систем.

Метод участі у капіталі – один з методів обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій збільшується або зменшується із збільшенням, зменшенням частки інвестора у власному капіталі об’єкта інвестування.

Методи визначення – розрахунок ефективності, результативності:

продуктивності натуральний, трудовий, вартісний.

Мінливість – коливання значень певного показника навколо визначеної величини, такої, як середньоарифметичне значення цього показника.

Місія – послання, адресоване зовнішнім і внутрішнім користувачам.

Моделювання – використання гіпотетичних ситуацій, схожих на реальні.

Модель динамічна – модель, що описує розвиток явищ або проце-сів у часі через встановлення залежності внутрішніх змінних (параметрів) об’єкта, що моделюється, від внутрішніх та зовнішних (параметрів) попереднього періоду.

Модель ділової переваги – система стратегічного аналізу і контролю, елементами якої виступають стратегічні сфери і взаємозв’язок між ними (останні визначаються з допомогою так званої “імовірнісної логіки”). Призначена для періодичної перевірки результативності бізнесу і визначення змін, потрібно внести у системи планування й управління фірмою.

Модель оцінки – теоретична модель, що визначає необхідну

капітальних інвестицій ставку доходу від певних активів, враховуючи чутливість реагування дохідності окремих активів на зміну показників, які відображають

загальну ринкову ставку доходу.

Моделювання – розробка моделей явищ і процесів, із можли-вістю обрахування поведінки (стану) таких за змінності певних показників і критеріїв.

Мультиплікатор – коефіцієнт, який характеризує співвідношен-ня між агрегатною величиною та її структурною частиною, ступінь позитивного зворотного зв’язку – впливу однієї величини (вхідної) на іншу (вихідну) у керованій системі.

Накладні витрати – додаткові до основних виробничі витрати, по-в’язані з господарським обслуговуванням виробництва, утриманням апарату управління підприємства, створенням належних умов праці, з організацією реалізації продукції (утримання складського господарства, збутових баз, транспортні витрати), що включаються до складу собівартості продукції.

Невизначеність – ситуація, коли майбутні події, які можуть сут-тєво вплинути на фінансовий стан підприємства та його результати, достовірно не передбачаються та не оцінюються.

Негативний гудвіл – перевищення вартості частки покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов’язань над вартістю придбання на дату придбання.

Нееластичність – незалежність або незначна змінюваність пев-ного показника за зміни вихідного показника, що аналізується.

Необігові (необоротні) – матеріальні, нематериальн і та фінансові ре-

активи сурси, термін використання яких перевищує

календарний рік (або операційний цикл).

Необхідна ставка – мінімальний майбутній дохід, на який погод-

доходу жується інвестор, вкладаючі гроші.

Неоплачений капітал – заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками до статутного капітала.

Неплатоспроможність – неспроможність сплатити борги.

Нерозподілений прибуток – сума прибутку, що реінвестується у підпри-ємство (сума прибутку, що є у розпорядженні підприємства до прийняття рішення про виплату дивідендів).

Нетто-активи – вартість капіталу компанії за її ринковою ці-ною з урахуванням її нематеріальних активів і боргових зобов’язань.

Нетто-вартість – різниця між активами і пасивами підприємст-

підприємства ва, яка становить її власний капітал.

Нетто-грошовий потік – різниця між нетто-прибутком і платежами підприємства плюс амортизаційні відрахування.

Нетто-дохід – дохід, який залишається у підприємства після всіх відрахувань.

Норма – максимально допустима величина матеріаль-них, трудових і фінансових ресурсів для виробництва одиниці продукції, встановлена для певних господарських умов.

Норма оборота – відношення річного обсягу продаж до обсягу товарів, що зберігаються на складі в середньому протягом року.

Норма прибутку – відношення додаткової вартості до всього авансованого капіталу, виражене у відсотках.

Норма рентабельності – показник ефективності економічної діяльно-сті підприємства, узагальнене відображення раціональності використання наявних ресурсів.

Норма трансформації – збільшення випуску товару, якого можна до-

гранична сягти скороченням випуску іншого товару на одиницю або скороченням випуску товару, необхідним для – збільшення випуску іншого товару на одиницю.

Нормативи – показники, що характеризують рівень вико-

ристання знарядь і засобів праці, предметів праці, живої праці, грошових коштів, їх витрат на одиницю продукції, площі, обсягу і т.ін.

Нормування – розробка нормативів і встановлення норм ви-трат певних видів ресурсів.

Нормування оборотних – встановлення оптимальних розмірів оборот-

засобів оборотних засобів, необхідних для забезпечен-ня безперервного ефективного виробництва.

Обачність – принцип фінансової звітності підприємства, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються у процесі обліку, повинні запобігати зниженню оцінки зобов’язань і витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства.

Облігація – еміційний цінний папер, що являє собою зо-бов’язання щодо виплати підприємством-емітентом його власникові номінальної вартості облігації (та обумовлених відсотків).

Оборот – замкнутий цикл відтворення (у виробництві, при обміні тощо); рух товарів, грошових кош-