9.6. Винагороди за брокерську діяльність та ефективність її здійснення

До найважливіших умов договору на посередницьке обслуговування належать форми та розміри винагороди. Винагорода - це ціна послуг посередницької фірми і згідно з Законом України "Про підприємництво" встановлюється за погодженням сторін, в тому числі на основі співвідношення попиту і пропозиції на посередницькі послуги.

Оплата діяльності дилерів і трейдерів залежить від прибутку, який вони одержують у процесі своєї діяльності, оскільки вони самостійно організовують і здійснюють свою посередницьку діяльність та визнача­ють власний рівень прибутку.

Розмір брокерської винагороди залежить від наступних чинників:

• інтересів клієнта та його фінансового становища;

• дефіцитності та оборотності товару;

• конкретно взятої ситуації та інтересів брокера;

• виду угоди.

Розрізняють два основні види оплати брокерських послуг:

1.У вигляді відсотка від суми укладеної угоди (від 2 до 15%, най­частіше - 5 - 10%).

2.У вигляді різниці між: вартістю угоди за ціною клієнта і вар­тістю фактично здійсненої угоди (до 50%).

В оплату праці брокера також входять виплати брокерської контори, які складаються із зарплати і спеціальних премій

На обсяг винагороди за брокерську діяльність, вагомий вплив мають і такі .чинники, як різниця в цінах на один і той самий товар на різних біржах. В такому випадку, брокер організовуючи реалізацію товару сам, вступає в контакт з іншими контрагентами виходячи на свою або інші біржі. Зі своєї винагороди брокер сплачує біржі 2% за її послуги.

Ефективність брокерської діяльності визначається через систему роз­рахункових показників:

1. Рівень економічної ефективності брокерської діяльності. Визна­чається через відношення величини одержаного сумарного прибутку за укладеними угодами до величини усіх видів витрат пов'язаних з укла­данням контракту (від заявки клієнта до оформлення і реєстрації угоди після її укладання. Цей показник розраховується для узагальнення робо­ти за певний період як для оцінки діяльності брокерської контори та бро­керів, так і окремих операцій.

2. Обсяг прибутку на вкладений капітал. Дає змогу оцінити на­скільки ефективно працює дана брокерська фірма у порівнянні з іншими видами комерційної діяльності. Розраховують через відношення між су­марним прибутком, одержаним брокерською конторою протягом року та

сумарного капіталу, вкладеного за цей же період для розвитку її Діяльності.

3. обсяг прибутку в розрахунку на одного брокера. Дає змогу порівня­ти Рівень ефкгивності діяльності брокерів у часі і у порівнянні з іншими брокерським фірмами. Розраховують як відношення обсягу прибутку бро­керської фірмидо загальної чисельності задіяних у торгівлі брокерів.

4. рівеньрентабельності брокерських операцій. Визначають як про­центне співіідношення між сумою прибутку від укладеної угоди до су­марної вартості даної угоди.

Висновки:

На біржові торги, які проводяться в спеціальному приміщенні -операційній ші, допускаються лише учасники торгів. До них відно­сяться біржой посередники, якими є уповноважені Біржовим Комітетом осок як із числа членів біржі, так і спеціально для цього най­мані, які маять досвід роботи на біржовому ринку. Ними є брокери, дилери.

Результативність діяльності посередницьких фірм та окремих по­середників забезпечується завдяки ефективному проведенню посеред­ницьких опещцій на замовлення клієнтів і ґрунтується на відпрацьо­ваних елементах їхньої торгової стратегії.

Питання для самоперевірки

1. Хто виноситься до біржових посередників?

2. Перелічити функції брокерів та мету їхньої діяльності.

3. Хто такі маклери і яка мета їх задіяння у торгах?

4. Понити особливості діяльності біржових дилерів.

6. Чин є брокерська фірма при організації біржової торгівлі?

7. У чому полягає різниця брокерських фірми та контори?

8. Які документи потрібно для реєстрації брокерської фірми?

9. Назвати основні завдання брокерських фірм на біржових торгах.

10. Які переваги отримують клієнти у процесі користування послугами брокерських фірм?

11. Що таке брокерське місце? Назвати способи їх придбання.

12. Які права отримує власник брокерського місця на біржі?

13. Назвати форми взаємозв'язку продавців та покупців на біржовому рину.

14. Перелічити основні відділи організаційної структури брокерської фірни.

15. Назвати основні форми економічної стратегії брокерів у роботі з клієнтами.

16. Які чинники впливають на розмір брокерської винагороди?

17. Назвати види оплати брокерських послуг та їхні відмінні риси.

18. Назвати основні показники ефективності діяльності брокерської фірми та її брокерів.

Тестові завдання

1. Особа, яка пов'язує інтереси продавців і покупців за комісійну винагоро­ду називається:

1) агент-збутовик; /2) брокер;

3) дилер;

4) дистриб'ютор;

5) комівояжер.

2. До основних функцій брокера не належить:

1) документальне оформлення угод;

2) підготовка висновків та оформлення звіту;

3) посередництво при укладанні угоди;

4) представництво інтересів клієнта;

5) реєстрація заяв на купівлю-продаж товарів.

3. До основних функцій дилера не відноситься:

1) виявлення можливостей для проведення спекулятивних операцій на біржі;

2) посередництво при укладанні угод шляхом прийняття доручень клієнтів біржі;

3) укладання угод від свого імені і за свій рахунок;

4) оформлення укладених угод, згідно з встановленими біржою прави­лами;

5) використання усіх операцій, пов'язаних з переміщенням товару.

4. Організаційними формами системи біржового посередництва є:

1) брокерські фірми;

2) брокерські контори;

3) торгові доми;

4) комерційні магазини; \5) брокерські бюро.

5. До основних завдань брокерських фірм (контор) не належить:

1) прийом, передача і виконання вказівок щодо біржових операцій;

2) внесення депозиту і маржі в розрахункову палату; V 3) ведення рахунків і звітності;

3.) надання консультацій та інформації про кон'юнктуру ринку; 5) здійснення контрольно-наглядових та реєстраційних послуг.

6. До форм взаємовідносин клієнтів з брокерськими фірмами відносять:

1) укладання договору на брокерське обслуговування;

2) укладання договру на надання брокерського місця;

3) укладання угоди на надання інформаційних послуг;

4) укладання договору-доручення клієнта брокеру на укладання біржової угоди;

5) передача брокеру гарантійного листа замість договору-доручення.

7. Розмір брокерської винагороди не залежить від:

1) інтересів клієнтів та його фінансового становища;

2) дефіцитності та оборотності товару;

3) конкретно взятої ситуації та інтересів брокера;

4) виду угоди;

5) місцезнаходження або доставки товару.

8. До основних видів оплати за брокерські послуги не відносять:

1) відсоткову ставку від суми укладеної угоди (від 2 до 15%);

2) різницю між вартістю угоди за ціною клієнта і вартістю фактично здійсненої угоди;

" 3) виплати брокерської контори;

v 4) посадовий оклад спеціаліста біржі;

5) усі перераховані вище види.

9. До показників економічної ефективності брокерської діяльності не відносять:

1) рівень економічної ефективності брокерської діяльності;

2) обсяг прибутку на вкладений капітал;

3) рівень рентабельності брокерських операцій; /

4) роздрібний обсяг товарообороту за рік;

•/ 5) обсяг одноденного товарообороту.