Тема 10 особливості функціонування фондового ринку у системі біржової торгівлі

Ключові поняття і терміни: фондовий ринок, учасники фондового ринку, фондова біржа, емітенти, інвестори, індекси, капіталізація.

План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:

10.1. Еволюція становлення фондового ринку в Україні на основі

світового досвіду.

10.1 Класифікація, принципи і функції фондового ринку. 103. Учасники фондового ринку, їхні права та обов'язки.

10.4. Функціонування фондового ринку та його регулювання в Ук­раїні.

10.5. Застосування індексів на фондовому ринку.

Після вивчення теми студент повинен знати

етапи становлення фондового ринку України; напрями розвитку світового фондового ринку; основні функції фондової біржі;

загальні принципи функціонування фондового ринку; основні тенденції розвитку сучасного ринку

класифікувати основні види фондових ринків за критеріями; охарактеризувати основні розділи Статуту фондової біржі; розрізняти і класифікувати учасників фондового ринку; здійснювати якісну оцінку становища ринку цінних паперів та кількісну оцінку його динаміки; охарактеризувати найбільш відомі індекси у світі.

10.1. Еволюція становлення фондового ринку в Україні на основі світового досвіду

Фондовий ринок зародився в надрах ринку споживчих товарів. Перші операції з цінними паперами відбувались у бельгійському місті Антверпен, який відігравав значну роль у світовій торгівлі.

Значну роль в історії створення ринку цінних паперів відіграла біржа в Амстердамі. Ця біржа була першою в історії розвитку фондового ринку на межі XVI і поч. XVII ст. Розвиток міждержавної торгівлі став основ­ним рушієм розвитку ринку цінних паперів. У результаті діяльності фон­дових торгів значно змінився державний устрій та система державних фінансових установ. У розрахунках між клієнтами і державою почали використовуватись державні (казначейські) облігації та векселі. Передо­виками в галузі розвитку фондової торгівлі були Англія, Франція Німеч­чина і Нідерланди.

У XIX ст. в результаті первісного нагромадження капіталів роль фон­дових бірж значно зросла. Нагромаджений капітал, який виник внаслі­док промислової революції, став джерелом накопичення великих фінан­сових капіталів, які у свою чергу вплинули на появу та розвиток нових організаційних форм у вигляді промислових корпорацій та акціонерних банків.

Вільна конкуренція на фондових біржах забезпечувала переливання грошових активів у галузі, які були необхідні суспільству. Фондовий ри­нок сприяв організації будівництва залізниць, шахт, металургійних за­водів, розвитку хімічної і текстильної галузей.

Наприкінці XIX ст. з розвитком державно-монополістичної системи управління роль фондових ринків змінюється від кількості до якості про­цесу обертання цінних паперів.

Поряд з перспективами розвитку фондовий ринок зазнавав падіння, криз і банкрутства.

Особливо негативним був вплив економічних криз 1869-1895 pp. Особливо небезпечною для поступового розвитку фондового ринку була світова економічна криза 1929-1933 pp. Так, на Нью-Йоркській фондовій біржі 22 жовтня 1929 р. відбувся масовий продаж цінних паперів, що спричинив паніку серед інвесторів і біржовиків. Так, стався крах Нью-Йоркської фондової біржі.

У жовтні 1987 р. сталася чергова біржова криза, вона не була такою драматичною, як у жовтні 1929 р., не призвела до всесвітньої економіч­ної депресії, але наслідки її були дуже відчутні. На Лондонській фондовій біржі вартість акцій зменшилась більше як на 13 млрд. фунтів, у Франції на 200 млрд. франків, у США - 700 млрд. доларів. На початок грудня 1987 р. загальне знецінення акцій на біржах усього світу сягнуло 2000 млрд. доларів.

В нашій країні початок фондового ринку датується XVIII ст. Одеську фондову біржу було відкрито у 1796 р. (більше ніж на 40 років раніше відкриття такої в Москві). Фондові біржі в Петербурзі, Одесі та Москві вважалися ліберальними, але досить вимогливими. Папери на біржу до­пускалися лише після ретельної перевірки їхнього власника. За неправ­диві відомості притягали до кримінальної відповідальності. Дії маклерів контролював біржовий комітет, урядові комісії стежили за котируванням паперів.

{Напрямки розвитку світового фондового ринку

відбувається подальша автоматизація фондових операцій, ок­ремі комп'ютерні системи поєднуються у всесвітню мережу електрокомунікації.

триває робота над створенням нових видів і модифікацій цінних паперів.

збільшується інтернаціоналізація фондової діяльності, відповід­но до загального процесу економічної інтеграції країни.

Ринок може функціонувати лише тоді, коли виконуються дві основні

умови:

1) учасники ринку є вільними у своїх діях щодо купівлі-продажу

товарів;

2) продавців і покупців має бути достатньо для того, щоб кожен з учасників ринку міг вільно вибрати торгового партнера з ме­тою підтримання конкурентного середовища.

Вільна ініціатива покупців і продавців є головним чинником вивчення потреб ринку, створення балансу попиту і пропозиції, чинником впровад­ження нових технологій і вдосконалення організації виробництва, що сприяє підвищенню якості товарів, економії виробничих ресурсів. Отже, досягається кінцева мета - виробляти те, що продається, а не продавати те, що виробляється.

* Фондовий ринок - це ринок, якому притаманні специфічні риси поєднання інтересів продавців та покупців капіталу у вигляді гро­шей, цінних паперів, фондів. Ринок, на якому функціонують цінні папери та інші грошові капітали, називається фондовим (рис. Ю.1.).

На початку своєї діяльності під фондом розуміли назву капіталу, що має певне цільове призначення, наприклад, в Англії фондові капітали спрямовувались на погашення державних позик і утримання урядових установ. У Німеччині та Росії в XIX ст. фондами називали білети дер­жавних позик та облігації, згодом ця назва поширилась на акції та інші цінні папери, проте фондовий ринок є структурованим: ринок облігацій, ринок акцій, ринок опціонів, ф'ючерсів. Багато авторів, науковців ото­тожнюють терміни "фондова біржа", "обмін акціями", "ринок фіктивного капіталу", "ринок фінансових активів", "ринок коротко­строкових кредитів ", "грошовий ринок ". Між цими термінами є різни­ця у їх застосуванні, часі використання і погашення.

Фондовий ринок - це важлива складова ринкової економіки країни. В Україні з перехідною економікою обіг цінних паперів стає однією з ос­новних галузей фінансової сфери, без функціонування якої неможливе існування ринкової економіки.

Фондовий ринок є частиною важливої ланки фінансово-кредитної та господарсько-виробничої і комерційної діяльності підприємств і країн в цілому.

В Україні фондовий ринок перебуває на стадії свого становлення. По­над два роки функціонує Українська фондова біржа (УФБ) з Цент­ральним депозитарієм цінних паперів, системою їх електронного (без­готівкового) обігу мережею філій та брокерських контор на всій території країни. Зростає кількість позабіржових фінансових посередників, емі­тентів, які зареєстрували у Мінфіні випуск своїх цінних паперів і загаль­ний обсяг їх емісії.

Водночас подальший розвиток національного фондового ринку стри­мується рядом об'єктивних і суб'єктивних факторів, зокрема кризовим становищем економіки, відставанням існуючої законодавчої бази від ре­алій суспільного життя, недостатнім державним регулюванням ринку, психологічною непідготовленістю населення до операцій з цінними папе­рами тощо.

Вихід України з економічної кризи неможливий без створення розви­неного фондового ринку. Для цього необхідно здійснити ряд невідклад­них заходів, спрямованих на прискорення процесів приватизації, випуск державних цінних паперів, доповнення чинного законодавства відповід­ними актами, створення державних органів управління і контролю за функціонуванням ринку цінних паперів.

Україна має унікальну можливість не повторювати шлях спроб і по­милок, який пройшли у своєму розвитку інші країни, а одразу будувати свій ринок цінних паперів за кращими європейськими та світовими зраз­ками. Для цього в країні необхідно створити належні організаційні, мате­ріально-технічні та практичні передумови.

Українська фондова біржа (УФБ) - акціонерне товариство, яке разом зі своїми філіями і брокерськими конторами централізовано сприяє юри­дичним та фізичним особам у реалізації їхніх прав на купівлю-продаж цінних паперів по всій території країни. УФБ поступово реорганізовує свою структуру та засади діяльності, переходячи від принципу акціонер­ного товариства до засад вільного асоційованого членства. В майбутньо­му це дасть змогу будь-якій компанії, підприємству, торговцю цінними паперами, які відповідають певним вимогам, стати членами біржі.

При біржі створено Центральний депозитарій цінних паперів і впро­ваджено електронну систему їх обсягу у формі комп'ютерних записів на рахунках. Це дозволяє їй функціонувати як загальнонаціональній системі котирування й обігу цінних паперів, надавати допомогу державним підприємствам, що корпоратизуються та приватизуються. На етапі прива­тизації великі державні підприємства, що корпоратизуються (частина майна яких залишається в державній власності), здійснюють через УФБ первинне розміщення своїх акцій.

Основними елементами централізованої системи обігу цінних паперів на фондовому ринку виступають:

♦ УФБ як єдине місце котирування (визначення курсів) цінних па­перів, прийнятих до обігу та котирування на біржі;

♦ єдиний Центральний депозитарій цінних паперів при УФБ, який забезпечує обіг цінних паперів у формі комп 'ютерних записів на рахунок і працює в рамках єдиного програмного забезпечення си­стеми "біржа - депозитарій - кліринговий банк ";

♦ єдиний кліринговий банк, який створюється на базі акціонерно­го банку для забезпечення розрахунків за укладеними угодами купівлі-продажу цінних паперів, виплати дивідендів тощо';

♦ брокерські контори (брокери), банки-брокери, які зареєстровані на УФБ і є учасниками Центрального депозитарію та кліринго­вого банку;»

♦ банки, інвестиційні фонди і компанії, дочірні товариства, інші торговці, цінними паперами, які не є брокерами УФБ, але стали учасниками Центрального депозитарію та клірингового банку;

емітенти, цінні папери яких допущені до обігу й котируван­ня на УФБ і які є учасниками Центрального депозитарію.

Вищий біржовий комітет, який здійснює контроль та регулювання діяльності всіх елементів системи централізованого обігу цінних паперів встановлює порядок і правила здійснення операцій з цінними паперами та угод, пов'язаних з такими паперами.

Формування в Україні централізованого фондового ринку дасть змогу досягти значного економічного ефекту і водночас стане на пере­шкоді розвитку негативних процесів в економічній, політичній та соціальній сферах. Саме централізований фондовий ринок є універсаль­ним механізмом, за допомогою якого регулюються не лише економічні, а й соціальні і політичні відносини. У макроекономічному плані він дає змогу державним органам при отриманні щоденної інформації про за­гальний баланс ринку безпосередньо регулювати його стан і своєчасно запобігати кризовим ситуаціям. Стабільність ринку зміцнює довіру на­селення до цінних паперів, сприяє залученню іноземних інвестицій, а наявність єдиного центру котирування створює умови для здорової конкуренції торговців з одночасним збереженням гарантій для інвес­торів та емітентів.

Ринок цінних паперів виконує важливі соціально-економічні функції. Акумуляція наявних в обігу грошових знаків (з використанням потенціа­лу фондового ринку) сприяє стабілізації бюджету та фінансового стано­вища держави в цілому, створює умови для виходу цінних паперів українських підприємств на світовий фондовий ринок і залучення в еко­номіку України іноземних інвестицій.

Організація українського фондового ринку за централізованою мо­деллю, використання європейських зразків програмного забезпечення дасть змогу органічно і швидко адаптувати український ринок до міжна­родних вимог, створити для іноземних інвесторів умови, ідентичні захід­ним, полегшить вітчизняним підприємцям вихід на світовий фінансовий простір.

Для котирування іноземних цінних паперів на українському ринку УФБ використовує систему допуску (лістингу) цих паперів, аналогічну міжнародним стандартам, з урахуванням чинного законодавства і націо­нальної кон'юнктури. Єдина система, що охоплює національну біржу, депозитарій та кліринговий банк і мережу філій УФБ на місцях, поклика­на забезпечити умови для розвитку різноманітних фінансових структур, включаючи інвестиційні компанії, фонди, дочірні товариства, холдинги, страхові, консультаційні фірми, аудиторські служби, незалежні бро­керські контори.

У майбутньому передбачається об'єднати всі філії, брокерські контори УФБ та членів Центрального депозитарію цінних паперів єдиною інфор­маційно-комп'ютерною мережею, яка охопить всю територію України. Для цього буде використано найсучасніші види зв'язку і обробки інфор­мації, в тому числі супутниковий зв'язок.