Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
организація Биржової дияльности книжка.doc
Скачиваний:
69
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
1.8 Mб
Скачать

10. Адреси і реквізити сторін

Постачальник

__________________(юридична адреса)

__________________________________

__________________________(телефон)

____________(розрахунковий рахунок)

Найменування і адреса банку

________________(підпис керівника)

М.П.

Покупець

_______________(юридична адреса)

_______________________________

______________________(телефон)

_________(розрахунковий рахунок)

Найменування і адреса банку

_______________(підпис керівника)

М.П.

Ділові ігри 1.

«Організація торгівлі на ярмарку»

Загальні відомості про розвиток ярмаркової торгівлі

Ярмаркова торгівля - це процес короткотермінової та періодично здійснюваної реалізації товарів з наступним переведенням актів купівлі-продажу на основі огляду та відбору зразків товарів народного споживання.

Серед учасників зароджуваної ярмаркової торгівлі були купці та торговельники з Китаю, Індії, Бухари та Ташкенту, які пропонували шовк, шкіру, золото, срібло, хутра та інші товари.

Першим ярмарком на території Росії і України був ярмарок біля Монарівського монастиря неподалік від Нижнього Новгорода. На початку 19ст. були засновані Новгородський та Ірбітський ярмарки.

Відродженням ярмарок на території колишнього Радянського Союзу мож­на вважати 1991 рік.

В сьогоднішніх умовах ринкових перетворень створюються нові органі­заційні формування у вигляді ярмарково-виставкових організацій.

Основною метою ярмаркових торгів с гуртовий продаж товарів, укладан­ня прямих договорів і контрактів між продавцями і покупцями.

Метою ігрового процесу є:

1)вирішення торгівельно-господарських ситуацій з організації гуртових закупівель на ярмарку;

2)формування у студентів практичних умінь і навиків з оформлення не­обхідної документації на всіх етапах комерційних відносин у процесі закупі­вель торгових партій товарів на ярмарку;

3)формування у студентів організаційних здібностей, ініціативного та творчого підходів до розв'язання комерційно-торгівельних проблем ярмар­ково-виставкових торгів.

Зміст і порядок проведення заняття:

1.Ознайомлення студентів із метою і завданням ігрового процесу відповідно до змісту виробничо-торгівельної ситуації.

2.Перевірка, поглиблення та закріплення знань студентів з теоретичних питань організації ярмаркової торгівлі.

3.Визначення складу учасників ігрового процесу та ознайомлення з їхніми функціями у процесі проведення гри.

4.Самостійна робота команд з визначення торгівельної ситуації і оформлення необхідних документів для гуртових закупівель товарів на ярмарку - узгодження та оформлення договору постачання товарів (дода­ток 4).

5.Підведення підсумків ділової гри.

Учасники ділової гри:

Здійснення ігрового процесу передбачає моделювання комерційної діяль­ності таких груп студентів:

1)виробничі підприємства (агропромислової та переробної галузей), які у майбутньому будуть постачальниками товарів;

2)гуртові торгівельні підприємства - посередники;

3)ярмарковий комітет (виконує функцію організації підготовки та прове­дення ярмарку);

4)експертна комісія (організовується у випадку проведення конкурсів окремих асортиментних груп, конкурентоспроможність за споживацькими властивостями та ціною, рівень маркетингу). Учасники ділової гри на всіх етапах ділового процесу виконують визначені функції.

1.Виробничі підприємства (команда «А»):

  • підготовляють зразки виробів;

  • підготовляють бланки договорів, контрактів;

  • обумовлюють зразки рекламних звернень з випуску товарів та стимулювання продажу;

  • г оформляють стенд на ярмарку;

  • здійснюють консультативні послуги;

  • узгоджують і укладають договори і контракти.

2. Гуртові та роздрібні підприємства-посередники (команда «Б»):

  • уточнюють асортимент та обсяги закупівель;

  • підготовляють бланки договорів, контрактів;

  • узгоджують та укладають з постачальниками договори (контракти);

  • вивчають джерело товарних ресурсів;

  • обговорюють комерційну ситуацію на ярмарку.

3. Ярмарковий комітет (команда «В»):

  • визначає дату початку і завершення роботи ярмарку;

  • обирає місце проведення ярмаркової торгівлі;

  • підготовляє рекламну інформацію для учасників ярмарку;

  • відводить і обладнує робочі місця для учасників ярмарку;

  • вирішує спірні питання;

  • узгоджує результати ярмарку.

4. Експертна комісія (команда «Г»):

  • розглядає і оцінює підготовлені виробничі зразки товарів;

  • подає пропозиції з вдосконалення асортименту і якості виготовленої продукції різними постачальниками-виробниками.

Вихідні дані для проведення гри

В умовах дестабілізації економіки і загального спаду виробництва ярма­рок дозволяє віднайти найбільш ефективні форми взаємодії промислових підприємств і торгівлі, забезпечити більш широкий ринковий простір для українських товарів, привернути увагу бізнесменів, комерційних структур та іноземних партнерів, показати, що деякі українські товари є цілком кон­курентоспроможні на вітчизняному і світовому ринках.

Команди починають підготовку до проведення гри відповідно до функцій та основних завдань. Всі оперативні дії здійснюють згідно змісту та порядку проведення заняття.

Представлений варіант ділової гри передбачає виконання її учасниками наступних етапів:

1-й етап. Ознайомлення студентів із метою і завданнями ігрового процесу у відповідності до змісту торгової ситуації.

На основі самостійного вивчення і аналізу торговельно-господарскої ситуації студенти повинні прийняти рішення про закупівлю промислових про­дуктів на ярмарку.

2-й етап. З метою перевірки і поглиблення знань студентів з теоретичних питань організації ярмаркової торгівлі, що отримані на основі лекційного ма­теріалу, а також самостійного відвідування ярмарків слід відповісти на на­ступні запитання:

1. Які форми гуртової реалізації товарів переважають на вітчизняному ринку?

2. Що таке ярмарок і виставки?

3. З якою метою організовують і проводять ярмарки?

4. Коли був організований перший український ярмарок?

5. Назвати відмінні риси ярмаркової тааукціонної торгівлі?

6. Хто займається організаційною роботою з підготовки до ярмарку?

7. Хто може бути учасником ярмарку?

8. Які документи оформляються учасниками ярмарку у процесі купівлі і продажу товарів?

9. Назвіть основні пункти договору (контракту)?

10. У чому полягають переваги закупівлі товарів на ярмарках?

3-й етап. На даному етапі бажано було б надати студентам можливість са­мостійного вибору команди. Слід передбачити послідовність виконання сту­дентами всіх етапів вирішення проблемної ситуації.

4-й етап. Подальше проведення ігрового процесу повинно здійснюватись на моделюванні комерційних відносин між виробником-постачальником і по­середником. Для цього увесь склад групи поділяють на кілька команд згідно складу учасників.

5-й етап. Організація і проведення ділової гри. Цей етап включає три по­слідовні стадії: підготовчу, ігрову і завершальну.

На підготовчій стадії відбувається реєстрація учасників ярмарку, про­давців і покупців, маючи при собі довіреність на право участі у ярмарку та укладання договорів постачання і контрактів. Учасники ярмарку викладають зразки товарів на стенди, на яких є таблички з назвами підприємств-продавців. Учасники завчасно поновляють бланки договорів і контрактів. Виві­шуються плакати з написом «ярмарок», дата проведення ярмарку і т. п.

На ігровій стадії торгівельні підприємства і постачальники узгоджують усі пункти договорів і контрактів, підписують їх та скріплюють печаткою.

Учасники (команди) при укладанні договорів постачання повинні забезпечити:

  • розширення асортименту товарів за рахунок виробництва нових виробів, враховуючи стиль, моду та національні особливості;

  • сумісне вивчення попиту на товари і оцінку їхньої якості через проведення анкетування покупців та продавців;

  • покращення упаковки товарів, її дизайн оформлення та постачання;

  • складання терміну постачання товарів та його ритмічність;

  • вдосконалення централізованого постачання та розвантаження;

  • забезпечення підприємств технічною документацією.

На завершальній стадії ярмарковий комітет узагальнює результати ярмар­ку, підводить підсумки, аналізує ефективність ярмаркової торгівлі.