
- •Статистика
- •Глава 10. Індексний метод 94
- •Глава 11. Вибірковий метод 110
- •Глава 12. Перевірка статистичних гіпотез 119
- •Частина 1. Короткий курс лекцій Глава 1. Методологічні засади статистики
- •1.1. Предмет статистики як самостійної суспільної науки
- •1.2. Статистична методологія
- •1.3. Питання для самоперевірки
- •Глава 2. Статистичне спостереження
- •2.1. Поняття про статистичне спостереження та його організацію
- •2.2. Форми, види та способи статистичного спостереження
- •2.3. Переписи як різновид спеціально організованого статистичного спостереження. Порядок і особливості проведення переписів населення
- •2.4. Помилки спостереження, їх види та методи контролю за отриманими даними
- •2.5. Питання для самоперевірки
- •Глава 3. Зведення та групування статистичних даних
- •3.1. Суть статистичного зведення. Види зведення
- •3.2. Групування – основа наукової обробки статистичних даних
- •3.3. Ряди розподілу. Елементи ряду розподілу
- •3.4. Питання для самоперевірки
- •Глава 4. Узагальнюючі статистичні показники
- •4.1. Суть та значення статистичних показників. Класифікація показників за різними ознаками
- •4.2. Поняття про абсолютні величини, їх значення
- •4.3. Значення відносних величин, їх форми вираження та порядок розрахунку
- •Між відносними величинами виконання плану, планового завдання та динаміки існує зв’язок:
- •4.5. Середня арифметична проста та зважена, порядок її розрахунку
- •4.6. Середня гармонічна проста та зважена, умови та порядок її розрахунку
- •4.7. Особливості визначення середніх величин за даними інтервальних варіаційних рядів розподілу
- •4.8. Питання для самоперевірки
- •Глава 5. Аналіз рядів розподілу
- •5.1. Значення аналізу рядів розподілу
- •5.2. Характеристики центра розподілу
- •5.3. Значення показників варіації та порядок їх визначення
- •5.4. Види та математичні властивості дисперсії
- •5.5. Форми рядів розподілу
- •5.6. Питання для самоперевірки
- •Глава 6. Аналіз концентрації, диференціації та подібності розподілів
- •6.1. Оцінка концентрації значень ознаки
- •6.2. Коефіцієнти диференціації, їх значення та порядок розрахунку
- •6.3. Питання для самоперевірки
- •Глава 7. Статистичні методи вимірювання взаємозв’язків
- •7.1. Види зв’язків між явищами
- •7.2. Загальні методи вивчення зв’язків
- •7.3. Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв’язку
- •7.4. Питання для самоперевірки
- •Глава 8. Аналіз інтенсивності динаміки
- •8.1. Поняття про ряди динаміки та їх значення. Види рядів динаміки, елементи рядів динаміки
- •8.2. Показники рядів динаміки
- •Динаміка доходів бюджету області за 2005 – 2007 роки
- •8.3. Середні показники рядів динаміки
- •8.4. Питання для самоперевірки
- •Глава 9. Аналіз тенденцій розвитку та коливань
- •9.1. Поняття про основну тенденцію розвитку. Способи статистичного виявлення тенденцій розвитку
- •Чисельність наявного населення м. Одеси за останні роки
- •9.2. Статистичне виявлення тенденцій розвитку способом збільшення інтервалів
- •9.3. Статистичне виявлення тенденцій розвитку способом згладжування за допомогою ковзної середньої
- •9.4. Аналітичне вимірювання ряду динаміки
- •Динаміка видобутку нафти
- •9.5. Статистична оцінка сезонних коливань
- •9.6. Питання для самоперевірки
- •Глава 10. Індексний метод
- •10.1. Поняття про індекси та їх значення при проведенні статистичного аналізу. Класифікація індексів за різними ознаками
- •10.2. Індивідуальні індекси, їх значення та порядок розрахунку
- •10.3. Агрегатний індекс – основна форма загального економічного індексу
- •10.4. Середні індекси
- •Порядок перетворення агрегатної форми загального індексу в середній індекс
- •10.5. Взаємозв’язки індексів
- •10.6. Значення індексів зі змінними та постійними вагами
- •10.7. Питання для самоперевірки
- •Глава 11. Вибірковий метод
- •11.1. Поняття про вибіркове спостереження та його переваги над іншими видами статистичного спостереження
- •11.2. Методи та способи відбору одиниць у вибіркову сукупність
- •Способи (види) відбору
- •11.3. Помилки вибірки та порядок їх обчислення
- •11.4. Порядок визначення необхідної чисельності вибірки
- •11.5. Питання для самоперевірки
- •Глава 12. Перевірка статистичних гіпотез
- •12.1. Основні поняття
- •12.2. План перевірки статистичних гіпотез
- •12.3. Критерії
3.3. Ряди розподілу. Елементи ряду розподілу
Основою будь-якого групування є ряд розподілу. Ряд розподілу – це ряд чисел, що характеризує розподіл одиниць сукупності на групи за певною ознакою.
Ряд розподілу складається з двох елементів: варіантів; частот.
Варіантами називають окремі значення групувальної ознаки, які вона приймає у ряді розподілу. Ряди розподілу можна утворювати за кількісною або якісною ознакою.
Частоти – це числа, які показують, скільки разів повторюються варіанти. Частоти можна виражати як в абсолютних, так і у відносних величинах.
Залежно від того, яка ознака покладена в основу групування, розрізняють наступні види рядів розподілу. Їх класифікація наведена на рис. 3.3.
Рис. 3.3. Класифікація рядів розподілу
Таблиця 3.1.
Чисельність студентів фінансового інституту на початок 2007/08 навчального року за спеціальністю
-
Спеціальність
Кількість студентів, чол.
Фінанси
590
Облік і аудит
415
Всього
1005
Групувальна ознака: спеціальність. Окремі значення групувальної ознаки: фінанси, облік і аудит – це варіанти. Частоти: 590; 415.
Варіанти, виражені словами, тому ряд розподілу – атрибутивний.
3.4. Питання для самоперевірки
1) Що таке статистичне зведення?
2) Вкажіть види статистичного зведення за різними ознаками. Дайте їх коротку характеристику.
3) Дайте визначення статистичному групуванню.
4) Які вирішуються завдання за допомогою статистичних групувань?
5) Вкажіть основні види статистичного групування, дайте їх коротку характеристику.
6) За допомогою якого виду статистичного групування можна визначити:
а) структуру населення країни за віком;
б) взаємозв’язок між кваліфікацією робітників та їх денним виробітком?
7) Що таке групувальна ознака?
8) При групуванні за якою ознакою виникає питання про інтервали?
9) Наведіть приклади різних видів інтервалів.
10) Вкажіть формулу для розрахунку розміру рівного інтервалу.
11) Що визначають принципи „включно” та „винятково” при визначенні межі інтервалів?
12) Що таке ряд розподілу?
13) Вкажіть елементи ряду розподілу, дайте їх коротку характеристику.
14) Вкажіть види рядів розподілу. Наведіть приклади кожного виду.
Глава 4. Узагальнюючі статистичні показники
4.1. Суть та значення статистичних показників. Класифікація показників за різними ознаками
Інформація про соціально-економічні явища та процеси збирається, оброблюється, передається і зберігається у вигляді статистичних показників.
Статистичний показник - це числова характеристика явищ та процесів у конкретних умовах місця та часу.
Статистичний показник складається з двох частин (елементів). Структурні елементи статистичного показника наведено на рис. 4.1.
Рис. 4.1. Структурні елементи статистичного показника
Якісна визначеність показника визначається суттю явища і відбивається в його назві: доходи бюджету, валовий збір урожаю, коефіцієнт народжуваності та ін. Кількісна визначеність подається числом та його вимірником.
Статистичні показники виконують ряд функцій. Основні функції статичних показників: ► пізнавальна; ► управлінська; ► контрольна.
Пізнавальна функція статистичних показників проявляється у тому, що вони є базою для вивчення сутності соціально-економічних явищ та процесів, аналізу їх стану та прогнозування подальшого розвитку. Управлінська функція статистичних показників полягає в тому, що вони є важливим елементом процесу управління на мікро та макрорівнях. В умовах ринкових відносин роль даної функції показників зростає. Контрольна функція статистичних показників проявляється на всіх етапах проведення статистичних досліджень. У першу чергу значення даної функції полягає у тому, що проводиться порівняння реальних даних з плановими.
Статистичні показники дуже різноманітні. Їх можна класифікувати за різними критеріями (ознаками). Класифікація статистичних показників за різними ознаками наведена на рис. 4.2.
Рис. 4.2. Класифікація статистичних показників
Інтервальні показники характеризують явища та процеси за певний час. Моментні показники характеризують явища та процеси на певний момент часу.
Індивідуальні показники виражають розміри ознаки окремих одиниць сукупності, загальні показники виражають розміри ознаки окремих груп або всієї сукупності.
Об’ємні показники характеризують розміри явищ та процесів. Якісні показники характеризують кількісні співвідношення, характерні властивості досліджуваних явищ.
Первинні показники визначаються зведенням даних статистичного спостереження й подаються у формі абсолютних величин. Похідні (вторинні) показники обчислюються на базі первинних, вони мають форму середніх або відносних величин.