Фізичні втрати

Санітарні			Убиті
Психогенні	Поранені Психогенні
Тимчасові 1 БПТ ІІ, ІІІ БПТ

Становлять значний інтерес методики оцінки та прогнозування бойових психогенних втрат воїнів після ядерного удару. Запропоновані методики зроблені на основі вивчення наслідків бомбардування американцями японських міст Хіросіма і Нагасакі, стихійних лих, які схожі за своїм впливом на людину з ядерним ударом.

Таблиця 18.4

Прогнозування бойових психогенних втрат при веденні бойових дій за допомогою звичайних засобів збройної боротьби

Бали	Санітарні				Тимчасові
	6-14	15-23	24-32	33-42	6-15	16-22	33-31	32-42
Психо-втрати, %	10-13	14-15	16-17	18-20	25-36	37-48	49-60	61-70

Таблиця 18.5

Прогнозування бойових психогенних втрат при веденні бойових дій за допомогою за допомогою зброї масового ураження

Бали	Санітарні				Тимчасові
	6-14	15-23	24-32	33-42	6-15	16-22	33-31	32-42
Психо- втрати ,%	20-26	28-30	32-34	36-40	37-39	40-52	53-65	76-89

Методика 1. Рівень потрясіння військовослужбовців визначається, виходячи з нормального розподілу (у % від тих, хто залишився живий). Вважається, що у 20% воїнів виникають слабкі психічні реакції, вони зберігають боєздатність. Для 60% військовослужбовців необхідно буде близько 2 год. часу на відновлення боєздатності; 10% втрачають боєздатність на період до 2 діб; 10% втрачають боєздатність на період більше 2 діб, частину з них потрібно госпіталізувати.

Методика 2 дозволяє кількісно оцінити бойові психогенні втрати військ у динаміці, залежно від часу, який пройшов після ядерного вибуху. При цьому використовуються такі показники:

а) тяжкі психогенні втрати (необхідна кваліфікована медична допомога, тобто госпіталізація);

б) тимчасові психогенні втрати, часткова втрата боєздатності (табл. 18.6).

Таблиця 18.6

Тимчасові психогенні втрати, часткова втрата боєздатності

№ п/п	Час після ядерного удару	Мінімальні втрати	Максимальні втрати
1	Через 10 хв	75%	88%
2	Через 25 хв	10%	58%
3	Через 5 год.	30%	55%
4	Через 24 год.	35%	83%
5	Через 5 діб	10%	75%

Примітка:

1. Відсотки беруться від кількості людей, які залишилися живими.

1. Середній відсоток тимчасових психогенних втрат береться згідно з конкретною обстановкою, з урахуванням (фізичних) втрат особового складу.

Методика 3 дозволяє оцінити бойові психогенні втрати з врахуванням потужності ядерного вибуху, віддалення військового підрозділу (частини) від його епіцентру, розміщення військ на місцевості (в укріпленні або за прикриттям), ступеня підготовленості особового складу і часу, що минув після вибуху.

Частину боєздатного особового складу в часі після ядерного вибуху визначають за формулою:

D/t₁/ = I – [C/t_o/ + n/t₁/],

де І – весь особовий склад військового підрозділу, частини;

C/t_o/ – безповоротні втрати в момент ядерного вибуху;

n/t₁/ – психогенні втрати після вибуху.

У свою чергу, t₁ визначається за формулою

n/t₁/ = d /t_o/ x b/t₁/,

де, d /t_o/ – частка особового складу, що потрапив у зону морально-психічного ураження;

b/t₁/ – частка особового складу, що втратив боєздатність у момент часу t₁.

Радіус зон морально-психічного ураження залежить від потужності ядерності боєприпасів і виду розташування військ на місцевості. Він береться з табл. 18.7.

Таблиця 18.7

Радіус зон морально-психічного ураження

Потужність боєзарядів	Радіуси зон ураження (в км) при розміщенні військ
	За прикриттям (сховищем)	У котлованному сховищі
1,0	2,04	1,76
2,0	2,5	2,2
5,0	3,4	2,9
10	4,3	3,5
20	5,5	4,3
30	6,1	4,8
40	6,2	5,2
60	7,6	5,8
70	8,2	6,1
100	8,9	6,7

Значення коефіцієнта в t₁ залежить від підготовленості особового складу і морально-психічних перевантажень (табл. 18.8).

Таблиця 18.8