- •Київський національний університет імені Тараса Шевченка
- •Видавничо-поліграфічний центр
- •21 Березня 2002 р.
- •Ягупов Василь Васильович морально-психологічне забезпечення
- •Передмова
- •Частина 1. Концептуальні основи морально-психологічного забезпечення глава 1. Морально-психологічне забезпечення в збройних силах україни
- •1.2. Концепція виховної роботи в Збройних силах та інших військових формуваннях України про виховну роботу і мпз
- •1.3. Основні напрями виховної роботи в Збройних силах України
- •Література
- •Глава 2. Досвід морально-психологічного
- •2.1. Морально-психологічне забезпечення: вітчизняний і зарубіжний досвід
- •2.2. Психологічні війни та операції як складові психологічного забезпечення в сучасних зарубіжних країнах
- •2.3. Актуальні проблеми психологічного забезпечення сучасних збройних конфліктів, регіональних війн і контртерористичних операцій
- •Література
- •Глава 3. Планування виховної роботи у військовій частині (підрозділі)
- •3.1. Організація і порядок планування виховної роботи у частині (підрозділі)
- •Для ефективної організації виховної роботи та забезпечення її оптимальності слід дотримуватися таких принципів планування:
- •3.2. Методика планування та організації виконання запланованих заходів
- •1. Вивчення керівних документів та усвідомлення вихідних даних для планування. А саме:
- •3. Узгодження заходів, які плануються, та термінів їх проведення зі старшим начальником. З метою організації виконання плану здійснюють:
- •3.3. Особливості планування мпз навчально-бойових завдань
- •Глава 4. Психологічна робота у військовій частині (підрозділі)
- •4.1. Зміст і задачі психологічної роботи у військовій частині (підрозділі)
- •Література
- •Глава 5. Морально-психологічне забезпечення бойової підготовки
- •5.2. Зміст і організація мпз основних видів бойової підготовки особового складу Військово-повітряних сил
- •4.3. Особливості мпз бойової підготовки Військ Протиповітряної оборони
- •5.4. Зміст і організація мпз бойової підготовки особового складу Військово-Морських Сил
- •Глава 6. Морально-психологічне забезпечення командно-штабних навчань
- •6.1. Основні напрямки роботи заступника (помічника) керівника навчання з виховної роботи
- •6.2. Методика проведення заходів мпз командно-штабного тактичного навчання
- •Глава 7. Морально-психологічне забезпечення виконання задач вогневої підготовки
- •7.1. Мобілізація особового складу на глибоке вивчення вогневої справи
- •6.2. Морально-психологічне забезпечення в період підготовки і проведення стрільб
- •Глава 8. Морально-психологічне забезпечення процесу вивчення, експлуатації і збереження бойової техніки і зброї
- •8.1. Мобілізація особового складу на глибоке вивчення бойової техніки і зброї
- •8.2. Виховання у військовослужбовців бережливого відношення до бойової техніки й зброї
- •Глава 9. Організація морально-психологічного забезпечення виконання завдань бойового чергування з охорони державного кордону україни
- •9.1. Визначення, зміст та основні напрямки морально-психологічного забезпечення бойового чергування
- •9.2. Обов'язки посадових осіб органів виховної роботи щодо мпз бойового чергування та зміст їх діяльності
- •9.3. Основні етапи планування і проведення заходів морально-психологічне забезпечення виконання завдань бойового чергування
- •8.4. Особливості морально-психологічного забезпечення виконання завдань бойового чергування в авіаційних частинах і підрозділах
- •9.5. Критерії психологічного відбору спеціалістів, які призначаються до бойового чергування
- •9.7. Порядок проведення перевірки морально-психологічного стану під час бойового чергування
- •Глава 10. Морально-психологічне забезпечення виконання завдань вартової служби
- •10.1. Основні завдання морально-психологічного забезпечення вартової служби
- •Основні етапи мпз вартової служби
- •10.2. Зміст основних етапів морально-психологічного забезпечення вартової служби
- •Глава 11. Морально-психологічноЕ забезпечення військової дисципліни та профілактики правопорушень
- •11.2. Дисциплінованість як провідна риса особистості воїна
- •11.3. Зміст та основні напрямки морально-психологічного забезпечення військової дисципліни та профілактики правопорушень
- •11.4. Форми і методи роботи керівного складу щодо мпз військової дисципліни
- •Підсумки стану військової дисципліни та ефективності роботи керівного складу щодо його зміцнення підводити:
- •11.5. Методика аналізу та підведення підсумків стану військової дисципліни у військовій частині та підрозділі
- •11.6. Аналіз дисциплінарного проступку
- •Глава 12. Система роботи командирів
- •12.1. Історичні аспекти порушень статутних правил
- •12.2. Психолого-педагогічна характеристика системи роботи командирів (начальників) щодо профілактики порушень статутних правил взаємовідносин
- •Щоденно:
- •Щотижня:
- •Щомісяця:
- •Інші терміни:
- •Щоденно:
- •Щотижня:
- •Щомісяця:
- •Інші терміни:
- •Щоденно:
- •Щотижня:
- •Щомісяця:
- •Інші терміни:
- •Щоденно:
- •Щотижня:
- •Щомісяця:
- •Інші терміни:
- •Щоденно:
- •Щотижня:
- •Щомісяця:
- •Інші терміни:
- •Щоденно:
- •Щотижня:
- •Щомісяця:
- •Інші терміни:
- •Щоденно:
- •Щотижня:
- •Щомісяця:
- •Інші терміни:
- •Банк даних про випадки порушень статутних правил взаємовідносин у військовому підрозділі
- •Глава 13. Морально-психологічне забезпечення під час підготовки та ведення бойових дій
- •13.1. Особливості морально-психологічного забезпечення основних видів бойової діяльності військ
- •13.2. Зміст морально-психологічного забезпечення бойових дій
- •13.3. Управління морально-психологічним забезпеченням бойових дій
- •Алгоритм діяльності командира і його заступника з виховної роботи в ході підготовки і ведення бойових дій
- •Послідовність роботи командира і його заступника з виховної роботи під час бойових дій
- •Глава 14. Морально-психологічне
- •Глава 15. Морально-психологічне
- •15.1. Загальна характеристика морально-психологіч-ного забезпечення маршу
- •15.2. Зміст діяльності заступника з виховної роботи щодо морально-психологічного забезпечення маршу
- •Глава 16. Морально-психологічне забезпечення підготовки миротворчих підрозділів і персоналу в збройних силах україни
- •16.1. Участь Збройних сил України у миротворчих операціях оон
- •17.2. Морально-психологічне забезпечення ммо: мета, зміст і основні напрямки
- •Глава 17. Психологічна підготовка особового складу до бойових дій
- •17.1. Сутність і зміст психологічної підготовки військовослужбовців
- •17.2. Основні напрями психологічної підготовки особового складу до ведення бойових дій
- •17.3. Методи психологічної підготовки
- •Література
- •Глава 18. Психологічна робота в бойовій обстановці
- •18.1. Зміст психологічної роботи в бойовій ситуації
- •20.2. Бойові психічні травми та психологічна реабілітація військовослужбовців
- •20.3. Досвід діагностики та корекції психологічних наслідків участі військовослужбовців у бойових діях (зарубіжний досвід)
- •20.4. Методика прогнозування і розрахунку психогенних втрат серед особового складу
- •Фізичні втрати
- •Розрахунок значення коефіцієнта в (t1)
- •Література
- •Додатки
- •Типові заходи виховної роботи у військовій частині на місяць
Глава 7. Морально-психологічне забезпечення виконання задач вогневої підготовки
Вогнева міць підрозділів, частин, кораблів – важлива якісна характеристика, яка визначає їх здатність успішно виконувати бойові задачі. Оснащення військ сучасною зброєю непомірно підвищило їх вогневу міць. Але поява нової зброї не знижує ролі звичайних видів озброєння. Добре організований, влучний вогонь із стрілецької зброї, танків, артилерії, як і раніше, залишається важливою умовою досягнення перемоги в сучасному бою. Тільки уміле поєднання всіх засобів ураження противника, швидке виконання і закріплення результатів вогневих ударів може привести до вирішального успіху. Звідси очевидна виключно велика роль всебічного вогневого вишколу особового складу Збройних сил України.
Мета вогневої підготовки – навчити військовослужбовців майстерно застосовувати ввірену їм зброю в бою, забезпечувати вогнем успішне виконання бойових і навчально-бойових задач.
Основними елементами вогневої підготовки є:
заняття щодо вивчення матеріальної частини зброї, основ і правил стрільби з неї;
танкострілкові, стрілкові, артілерійськострілкові, повітряно-стрілкові тренування;
відпрацювання підготовчих стрільб і початкових вправ;
проведення одиночних стрільб;
бойові стрільби у складі підрозділів;
участь у тактичних навчаннях, польотах і морських походах з бойовою стрільбою.
Якісному вишколу особового складу мистецтву володіння зброєю має сприяти МПЗ вогневої підготовки.
7.1. Мобілізація особового складу на глибоке вивчення вогневої справи
У процесі організації й проведення вогневої підготовки основними задачами МПЗ у військовій частині (підрозділу) є:
роз’яснення особовому складу вимог наказів Міністра оборони України, військових статутів, курсів стрільб і настанов;
сприяння покращання якості занять і тренувань, росту методичних знань, навичок і умінь командирів взводів, екіпажів;
підвищення у військовослужбовців почуття відповідальності за власну вогневу майстерність;
їх мобілізація на глибоке вивчення зброї, основ і правил стрільби з неї, на якісне виконання всіх підготовчих стрільб і початкових вправ;
надавання допомоги командирам в удосконаленні навчально-матеріальної бази;
організовування змагання по задачам і нормативам вогневої підготовки;
забезпечення взірцевості командирів взводів, відділень, обслуг і активу у вогневій підготовці, якісному обслуговуванні зброї;
впровадження в практику вогневої підготовки досвіду кращих вогневиків;
розвинення спортивно-стрілкової роботи, примноження числа стрілків-розрядників і майстрів спорту.
Командний і виховний склад, спираючись на актив, має організувати боротьбу проти всякого роду спрощень і послаблень у ході вогневої підготовки, домогтися, щоб заняття і тренування відповідали вимогам сучасного бою, сформували у військовослужбовців необхідні знання, навички й уміння з вогневої підготовки, розвивали в них дисциплінованість, наполегливість, волю до досягнення успіхів у учінні і в бою.
Ефективність занять і тренувань з вогневої підготовки, в першу чергу, забезпечується методичною майстерністю офіцерів, прапорщиків і сержантів. Їх підготовка здійснюється на командирських, інструктивно-методичних і показних заняттях та інструктажах, а також шляхом самостійної роботи над навчально-методичною літературою. В свою чергу, командно-виховний склад підрозділів має постійно турбуватися про методичну підготовку підлеглих їм офіцерів, прапорщиків і сержантів.
Командно-виховний склад має створювати необхідні умови для того, щоб офіцери, прапорщики і сержанти регулярно відвідували методичні вогневі семінари та стрілкові конференції, приймали активну участь у обговоренні проблем, які там поставлені, регулярно читали спеціальну літературу, методичні статті у військових журналах, знайомилися з передовим досвідом застосування зброї на практиці та в сучасних збройних конфліктах.
Заступник командира з виховної роботи на заняттях по вогневій підготовці має допомогти офіцерам і сержантам раціонально використовувати навчальний час. Наприклад, він має особливу увагу звертати на витрачання часу на переміщення підрозділів з одного навчального місця на інше, на підготовку цих місць, постановку задач і розбір дій. Він має допомагати особливо молодим офіцерам правильно планувати заняття, щоб більшу частину часу відводити на практичне відпрацювання навичок і умінь, які необхідні для влучної стрільби, приймати участь у показних заняттях. Такі заходи сприяють покращенню методики занять з вогневої підготовки.
Дієвість занять і тренувань також суттєво залежить від стану навчально-матеріальної бази, її умілого використання. Обладнання навчальних полів і вогневих містечок з урахуванням вимог сучасного бою дозволяє навчати воїнів в обстановці, наближеній до бойової, створює реальну можливість зробити більш різноманітними і складними умови вогневого вишколу, уникати шаблону, скорочувати час на освоєння і практичне відпрацювання задач вогневої підготовки.
Командно-виховний склад має спрямувати творчу думку воїнів-раціоналізаторів на удосконалення старих і створення нових пристроїв для вогневих містечок, стрільбищ, полігонів, які необхідні для тренування солдатів і матросів.
Як відомо, у будь-якій військовій справі основною постаттю було і є особистість військовослужбовця. Тому успішне вирішення задач вогневої підготовки досягається вихованням у особового складу свідомого і сумлінного відношення до кожного заняття і тренування з вогневої підготовки, його прагненням досконало володіти зброєю. Ці проблеми обговорюються на загальних зборах особового складу, на заняттях з гуманітарної підготовки, в індивідуальних і колективних бесідах, відображаються в наочній агітації, висвітлюються в стінній пресі й місцевих радіопередачах.
Розвитку у воїнів любові до зброї, прагнення стати влучним стрілком, кулеметником, артилеристом тощо допомагає пропаганда бойового досвіду, накопиченого в роки Другої світові війни, а також в сучасних локальних війнах і збройних конфліктах. В своїх бесідах і виступах про минулі битви ветерани війни і збройних конфліктів, народознавці, агітатори підкреслюють, що навички й уміння, доблесть фронтовиків і ветеранів найбільш яскраво проявилися в силі їх вогню, котрий знищував противника.
Такі бесіди допомагають розвивати у молодих воїнів розуміння того, що сьогодні справа честі кожного з них – стати вправним вогневиком. Ця переконаність має підтверджуватися прикладом майстрів військової справи, які продовжують славетні традиції фронтовиків і своїм ентузіазмом у бойовій підготовці надихають оточуючих на майстерне опанування вогневою справою.
Виховання свідомого, сумлінного ставлення до вогневої підготовки дає найкращі результати, коли воно ведеться в тісному зв’язку з навчальними заняттями. В багатьох військових підрозділах стало правилом перед вивченням нових тем, виїздом на полігони і стрільбища проведення бесід про тактико-технічні дані вітчизняної зброї, досягнення кращих вогневиків.
Сучасна зброя, як правило, колективного використання. Її бойові можливості повністю розкриваються лише в тому випадку, коли кожний номер обслуги, член екіпажу досконало знає свої обов’язки по підготовці і веденню влучного огню, своє обов’язки в сучасному бою. Воїни мають знати про те, що слабкі знання ними своїх обов’язків і алгоритму творчого їх виконання, недисциплінованість лише одного із них можуть поставити у скрутне становище всю обслугу, екіпаж, відділення, взвод, роту. Командно-виховний склад має постійно нагадувати про те всім військовослужбовцям.
У вогневій підготовці, як і в усіх інших видах бойової підготовки, провідну роль повинні відігравати офіцери, прапорщики, сержанти і активісти. Тому проблема їх взірцевості у підвищенні стрілецької, артилерійської майстерності періодично обговорюються на загальних зборах, нарадах, в бесідах. Дієвість цих заходів перевіряється на бойових стрільбах.
Досягненню високих показників у вогневій підготовці сприяє добре організоване змагання, як індивідуальне – між окремими військовослужбовцями, так і групове – між відділеннями, обслугами, екіпажами, взводами, ротами. Змагання здійснюються за нормативами, які встановлені для одиночної підготовки і вишколу підрозділів.
Змагання на заняттях і тренуваннях організують командири та їх заступники з виховної роботи. Вони роз’яснюють особовому складу план і конкретні цілі цих занять, нормативи, які заплановані для відпрацювання, і порядок змагання. Активістам даються доручення щодо надання допомоги товаришам і пропаганди досягнень передовиків. Головний же засіб впливу активістів на товаришів по службі – їх особиста взірцевість у відпрацюванні навчально-бойових задач, майстерному володінні зброєю.
У військових підрозділах рекомендується раз у два-три місяці проводити змагання, на яких визначати першість обслуг, екіпажів і окремих воїнів по виконанню нормативів з вогневої підготовки. Досягнення кращих вогневиків мають стати прикладом для всього особового складу. На цій основі має розгортатися боротьба за повторення і перекриття індивідуальних і групових показників. Таким шляхом відбувається безперервний процес удосконалення особовим складом навичок і умінь у вогневій справі. Отже, те, що недавно вважалось рекордом, стає доступним для всіх воїнів того чи іншого фаху. Заступники командирів з виховної роботи і активісти підрозділів мають оперативно і об’єктивно висвічувати хід змагання засобами усної і наочної агітації.
Активну роль у вихованні особового складу відіграють бесіди майстрів влучного вогню і практичний показ дій зі зброєю. Підготовка подібних виступів – один із обов’язків заступника командира підрозділу з виховної роботи. Адже інколи і доброму стрілку, кулеметнику, артилеристу буває важко методично вірно і зрозуміло розкрити “таємниці” своєї майстерності. В таких випадках заступник командира з виховної роботи допомагає майстру влучного вогню розказати і показати, яким шляхом досягнуті високі показники, на що слід звертати особливу увагу при підготовці зброї до стрільби і в процесі ведення вогню.
Більш складною формою пропаганди знань і навичок є вечори, присвячені вогневій підготовці. В їх програму, звичайно, входять доповіді про той чи інший вид зброї, про воїнів, які майстерно володіють нею, виступи майстрів влучного вогню, змагання на швидкий і точний розбір і збір зброї, усне вирішення вогневих задач тощо.
Для популяризації досвіду кращих вогневиків використовуються також стенди і фотоальбоми, де демонструються фотознімки і короткий опис досвіду відмінників, прийоми й способи їх майстерної стрільби, влучно вражені ними мішені. Такі матеріали дозволяють наочно закарбовувати і зберігати традиції підрозділу, передавати накопичений досвід новим і новим поповненням бійців.
Велику допомогу у вишколі особового складу вогневій справі надає стрілковий спорт. Залученню воїнів до занять цим важливим прикладним видом спорту сприяють пропаганда його патріотичного значення, роз’яснення умов присудження звань стрілка-розрядника і майстра спорту, популяризація досягнень військовослужбовців на стрілкових змаганнях, організація стрілкових секцій і проведення змагань безпосередньо в підрозділах.
Таким чином, МПЗ направляється на всібічне підвищення якості і дієвості занять, тренувань, стрілкових змагань. Воно має допомогти командирам мобілізувати воїнів на сумлінне вивчення зброї, глибоке опанування теорії вогневої справи, удосконалення навичок і умінь бойового застосування різних видів зброї.