9.5. Критерії психологічного відбору спеціалістів, які призначаються до бойового чергування

Ефективності виконання завдань бойового чергування у значній ступені сприяє професійно-психологічний добір спеціалістів, які призначаються до бойового чергування. Наслідком цієї діяльності є складання професіограми, що має такі розділи:

1) психічні властивості: направленість, темперамент, характер, задатки. Стосовно до несення бойового чергування це виражається у наявності військово-професійної спрямованості, розвиненості мотивів і мотивації військової служби, врівноваженості характеру, розвиненості спеціальних здібностей, що сприяють якісне виконання службових обов’язків під час бойового чергування;

2) психічні процеси, особливості їх протікання і проявлення у військовослужбовців. До числа найбільш значимих психічних процесів відносяться: спеціальні відчуття і сприйняття, розподіленість і зосередженість уваги, оперативне мислення і пам`ять;

3) основні біографічні дані військовослужбовця, склад сім`ї, аналіз соціальних умов життєдіяльності до призову, умов побуту, особливості виховання та розвитку, поведінки в позаслужбовий час.

В професіограму включаються також інші дані, що необхідні для визначення професійних та психологічних якостей, що необхідні для виконання військовослужбовцем завдань бойового чергування. Вона складається на основі:

а) аналізу документів (характеристик, висновків атестаційних комісій, подання на присвоєння чергових звань, просування по службі, медичної книжки тощо);

б) проведення спеціальних медичних, психологічних та соціологічних досліджень особистості (спостережень, бесід, узагальнення незалежних характеристик, тестувань, аналізу результату діяльності, експериментів, виконання спеціальних завдань та доручень).

Морально-психічні якості, що необхідні для виконання військовослужбовцем задач бойового чергування:

1) глибоке усвідомлення кожним військовослужбовцем особистої відповідальності за виконання задач бойового чергування;

2) висока емоційно-вольова стійкість;

3) впевненість у своїх професійних навичках і уміннях, озброєнні та військовій техніці;

4) стан мобільності, активності, рішучості, що дозволяють в короткий термін приймати найбільш доцільні рішення;

5) швидка оцінка обстановки і виявлення причин нештатних (аварійних) ситуацій;

6) цілеспрямованість і наполегливість щодо реалізації прийнятого рішення;

7) спроможність чіткого аналізу всіх обставин ситуацій, чітко і ясно доповісти начальникам або поставити задачу підлеглим.

Протипоказано залучати до виконання задач бойового чергування військовослужбовців "групи ризику", під якими розуміються військовослужбовців із числа солдатів, сержантів, прапорщиків та офіцерів, у яких в силу певних життєвих обставин чи неадекватного сприйняття реальності може виявлятися девiантна поведінка чи нервово-психічні розлади (зриви).

До "групи ризику" відносять військовослужбовців за:

сімейними обставинами (військовослужбовці, які не мають батька, матері або обох батьків, важка хвороба або смерть когось із близьких родичів, складні побутові умови проживання сім’ї, погані взаємини із батьками, дружиною чи дівчиною та інші складні сімейні обставини);

станом здоров'я i фізичного розвитку (військовослужбовці, які перенесли травми голови, захворювання нервової системи, перебували на обліку в нервово-психiатричних диспансерах, хворіють такими хворобами як енурез, екзема та мають деякі інші соматичні захворювання, мають скарги на стан свого здоров'я або тимчасову фізичну ослабленість, недоліки фізичного розвитку, що гостро переживаються);

психічними проявами особистості та наявним психофізичним станом (неврівноважені в нервово-психiчному відношенні військовослужбовці, які перенесли стрес-потрясiння, мають високий рівень ситуативної тривожності, з вираженими ознаками адаптаційних розладів, з боку яких ймовірно суїцидальна поведінка; з такими рисами характеру легко піддаються емоційному збудженню, вони конфліктні, схильні до конформізму, злобні, гнівливі, замкнуті, слізливі, легко ранимі, схильні до самотності, зі стійко пониженим настроєм, сором’язливі, надто підозрілі);

соціальною поведінкою (військовослужбовці, які схильні до порушень військової дисципліни, важковиховувані, які перебували на обліку в правоохоронних органах, до служби в армії утікали з дому, схильні до вживання спиртних, наркотичних та інших токсичних речовин, являються лідереами мікрогруп негативного спрямування, ті, які в колективі перебувають в соціальній ізоляції, є об'єктами насмішок, словесних чи навіть фізичних образ з боку товаришів по службі, перебувають у конфлікті із соціальним оточенням, побоюються притягнення до карної відповідальності чи відчувають страх ганьби за свої вчинки);

результатами службової діяльності (військовослужбовці, які перебувають у конфлікті із командирами чи начальниками, понесли незаслужені, на їх думку, стягнення, відстають у бойовій і гуманітарній підготовці, мають низький інтелектуальний рівень та інші службові проблеми).

Включення військовослужбовців в групу ризику може носити тимчасовий, довготривалий або постійний характер і відбувається на підставі інформації, отриманої із доповідей безпосередніх командирів та начальників, медпрацівників, аналізу документів, індивідуальних i групових бесід, спостережень, тестувань, аналізу службової діяльності, аналізу незалежних характеристик, анкетувань, соцiометричних досліджень малих соціальних груп військовослужбовців. З даною категорією військовослужбовців обов’язково необхідно проводити психокорекційну роботу.

Метою психокорекцiйної роботи з військовослужбовцями “групи ризику” є:

вчасне визначення конкретних військовослужбовців, а в деяких випадках i цілих підрозділів, з ознаками чи прогнозом девiантної поведінки;

організація й проведення оптимальних виховних i психокорекцiйних заходів з метою зменшення сили дії негативних факторів;

подання відповідним командирам i начальникам рекомендацій щодо подолання виявлених об'єктивних й суб'єктивних причин появи стрес-факторів;

психореабiлiтацiя, релаксація окремих військовослужбовців;

адаптація окремих військовослужбовців чи навіть певних груп, підрозділів до зміни обставин, їх морально-психологічна підготовка до самостійного подолання негараздів у майбутньому;

подання рекомендацій відповідним командирам (начальникам) на постійне чи тимчасове відсторонення окремих військовослужбовців від виконання задач бойового чергування.

9.6. Обладнання будинку чергових сил, майданчика для проведення ритуалу заступлення на бойове чергування

Обладнання будинку чергових сил. В будинках чергових сил, приміщеннях чергових розрахунків командних пунктів, чергових змін військ зв`язку для проведення виховної роботи з особовим складом має бути:

кімната морально-психологічного розвантаження;

табло з оцінками за бойове чергування;

стенд “Ми захищаємо Батьківщину”;

карта України з задачами чергових сил, описом випадків порушення бойового чергування, дій чергових сил щодо захисту повітряного простору;

стенд “Край, у якому ми служимо”;

стенд “Бойовий шлях військової частини”;

стенд з інформацією про вид Збройних Сил та тактико-технічні дані основних типів озброєння, військової техніки, що залучається до несення бойового чергування;

тактико-технічні дані основних типів озброєння, військової техніки збройних сил суміжних держав;

стенд “Керівний склад Збройних сил України”.

текст Військової присяги;

основні положення про чергування у системі протиповітряної оборони;

Воєнна доктрина України;

вимоги Міністра оборони України щодо військової дисципліни під час бойового чергування;

методичні рекомендації щодо МПЗ бойового чергування;

довідковий матеріал щодо збройних сил суміжних держав;

інформаційно-довідковий матеріал про регіон, в якому дислокується військова частина;

фотографії зразків озброєння, військової техніки, що знаходяться на озброєні виду ЗС, військової частини;

виписку із закону про кримінальну відповідальність за порушення правил несення бойового чергування;

Крім того, обов’язково:

1) ведеться щоденник обліку проведених заходів виховної роботи на бойовому чергуванні;

2) систематично готуються свіжі інформаційно-методичні матеріалами для чергової зміни:

3) регулярно обновлюються підшивки газет та журналів;

4) комплектується бібліотечка спеціальної та художньої літератури (20- 30 книг);

5) забезпечуються магнітофоном, радіоприймачем і телевізором;

6) комплектується валіза з бланками бойових аркушів, блискавок та канцелярським приладдям

У кімнаті морально-психологічного розвантаження слід мати:

телевізор;

радіоприймач;

відеомагнітофон;

магнітофон;

тренажери (за рішенням командирів військових частин);

акваріум;

м`які меблі;

настільні ігри (шахи, шашки та інше);

живописні картини (фотографії) куточків України.

Обладнання майданчика для проведення ритуалу заступання на бойове чергування. Для забезпечення проведення ритуалу заступання на бойове чергування необхідно мати обладнану площадку, де повинні бути: флагшток з Державним Прапором України, прикордонний стовп, виписки із керівних документів про бойове чергування, радіотехнічне обладнання для трансляції Державного Гімну України (магнітофон, касету з записом Державного Гімну України, підсилювач з виносними колонками).

Методика проведення ритуалу заступання на бойове чергування. Ритуал заступання на бойове чергування важливий юридичний та психологічний акт, що визначає для кожного військовослужбовця момент початку виконання бойової задачі. Він відіграє значну роль у перебудові свідомості та психіки воїнів на бойовий лад, значно підвищує у них відповідальність, пильність та морально-психічну готовність військовослужбовців до негайних дій за бойовим призначенням.

Ритуал заступлення на бойове чергування одна із впливових форм виховання у особового складу патріотизму, почуття гордості за належність до свого виду (роду) військ (сил), формування почуття особистої відповідальності за безумовне і точне виконання поставлених на бойове чергування завдань.

Ритуал повинен виконуватися чітко та урочисто. На ритуал залучається особовий склад командного пункту, частини (корабля), підрозділу, який заступає на бойове чергування. Категорії особового складу, які залучаються до бойового чергування, в залежності від специфіки військової частини та задач, визначаються наказами відповідних командирів і начальників.

З особовим складом військової частини ритуал проводиться командиром, або одним із його заступників, а з скороченими бойовими розрахунками командних пунктів частин, з`єднань та об`єднань особою, яка призначена начальником штабу відповідного рівня.

Під час ритуалу проводиться:

шикування особового складу чергової зміни;

зустріч командира частини (його заступника);

доповіді старших чергових підрозділів (бойових розрахунків) про готовність особового складу, техніки, озброєння до виконання бойової задачі;

перевірка готовності особового складу до заступання на бойове чергування;

доведення інформації та умов на період виконання задач бойового чергування;

оголошення наказу про заступання на бойове чергування;

підйом Державного Прапору України з одночасним виконанням Державного Гімну України;

проходження урочистим маршем до місць виконання бойової задачі.

Ритуал проводиться в день заступання на бойове чергування, як правило, у ранкові часи, в термін, визначений наказом командира військової частини на період навчання.

Ритуал заступання на бойове чергування скорочених бойових розрахунків командних пунктів, чергових змін радіолокаційних груп та інших підрозділів, що віддалені на значні відстані від будинку чергових сил, за рішенням командира військової частини можуть проводитись самостійно оперативним черговим (начальником зміни) в спеціально обладнаній ритуальній кімнаті.

У призначений час особовий склад чергових змін по команді старшого оперативного чергового у встановленій формі одягу шикується на ритуальному майданчику у двошеренговий стрій за бойовими розрахунками (екіпажами) обличчям в сторону флагштока.

Для зустрічі командира частини старший оперативний черговий подає команду: “Чергова зміна СТРУНКО, рівняння право-РУЧ (ліво-РУЧ, на СЕРЕДИНУ)” і приклавши руку до головного убору стройовим кроком підходить до командира та віддає рапорт: “Товаришу полковник! Особовий склад чергових сил 22 винищувального авіаційного полку та підрозділів забезпечення для заступання на бойове чергування вишикуваний. Старший оперативний черговий командного пункту майор Петренко”.

Заступник командира частини з виховної роботи прямує за командиром частини на відстані двох кроків позаду та один крок праворуч (ліворуч).

Прийнявши рапорт, командир частини стає перед строєм та вітається з особовим складом, після чого подає команду “ВІЛЬНО” та наказує: “Командири чергових підрозділів доповісти про готовність до виконання бойової задачі”.

Командири чергових підрозділів доповідають у встановленому порядку.

Командир частини разом з заступником командира частини з виховної роботи проводить огляд зовнішнього вигляду особового складу. Шляхом постановки контрольних запитань він переконується в готовності особового складу до несення бойового чергування, після чого заслуховуються доповіді. Серед них обов’язковою є доповідь про особливості воєнно-політичної обстановки, морально-психологічного стану особового складу.

Після цього командир частини разом з заступником командира частини з виховної роботи проводить інструктування особового складу, який залучається до несення бойового чергування.

Після проведення інструктажу та перевірки готовності особового складу командир частини подає команду: “Чергова зміна СТРУНКО! Наказую: черговим екіпажам, бойовим розрахункам командного пункту, підрозділам забезпечення на бойове чергування по охороні повітряних рубежів України ЗАСТУПИТИ!”

Якщо ритуал проводить особа, яка заміщає командира частини, або ним призначена то подається команда: “Чергова зміна СТРУНКО, слухай наказ: (ця особа оголошує наказ командира частини про заступлення на бойове чергування)”.

Після оголошення наказу командир (його заступник) подає команду: “Старшому чергової ланки для підйому Державного Прапора України ВИЙТИ ЗІ СТРОЮ!”

За цією командою, старший чергової ланки виходить зі строю та стає біля флагштоку та за командою командира “Державний Прапор України ПІДНЯТИ“, піднімає прапор. Одночасно, з підйомом Державного Прапора України виконується Державний Гімн України, а особовий склад повертає голови в сторону прапора та супроводжує поглядом його підйом. Командир частини повертається в сторону прапора та прикладає руку до головного убору.

По закінченню звучання Державного Гімну України старший чергових сил стає на своє місце у стрій.

Командир частини подає команду: “Чергова зміна СТРУНКО! Право-РУЧ (ліво-РУЧ). На бойове чергування кроком-РУШ!” По цій команді особовий склад чергової зміни проходить урочистим маршем перед командиром частини та прямує в місця для несення бойового чергування.

Державний Прапор України спускається за 10 хвилин до закінчення бойового чергування попередньою черговою зміною.

Ритуал заступлення на бойове чергування на командних пунктах частин, (з'єднань, об'єднань) проводиться встановленим порядком у кімнаті для проведення ритуалу з урахуванням особливостей командних пунктів, при цьому Державний Прапор України може не підійматися.