4.3. Особливості мпз бойової підготовки Військ Протиповітряної оборони

Війська ППО Збройних сил України виконують особливу роль у захисті державних інтересів України. Підрозділи цих військ і в мирний час виконують відповідальну бойову задачу – несуть бойове чергування по охороні повітряних рубежів Батьківщини. Отже, вони призначені для захисту від ударів з повітря та із космосу адміністративних, промислово-економічних центрів і районів держави, важливих військових і інших об’єктів. Свої задачі вони можуть виконувати окремо або у взаємодії з іншими видами військ шляхом знищення засобів повітряного нападу противника у повітрі і ближчому космосі. У переважній більшості держав Війська ППО не являються окремим видом військ. Їх задачі виконують ВПС.

Війська ППО складаються з різних родів військ (наприклад, зенітно-ракетні і радіотехнічні війська). При організації МПЗ діяльності зенітно-ракетних і радіотехнічних частин враховується, що воїни цих військ завжди мають знаходитися у високій ступені готовності до відбиття повітряного нападу. Від будь-якого номера бойового розрахунку командного пункту, радіолокаційної станції, пускової установки, кожного офіцера наведення, оператора характер діяльності, навіть в мирних умовах, потребує виключної самовідданості, дисциплінованості, внутрішньої зібраності, швидкості реакції, уважливості, витривалості, сильної волі, твердості та ініціативи.

Заходи МПЗ спрямовуються на вдосконалення бойової виучки особового складу, підтримку високої бойової готовності частин і з’єднань до відбиття повітряного нападу противника, укріплення морального духу і психічної готовності та стійкості воїнів.

Особлива увага звертається на підвищення якості тактико-спеціальної, тактичної, технічної і спеціальної підготовки особового складу, інтенсифікацію навчального процесу, впровадження в бойову підготовку комплексного підходу.

Активно використовується система тренувань щодо формування і підтримання у воїнів необхідних для бою навичок і вмінь, яка склалася у військах і виправдала себе в практиці. В ході тренувань обстановка насичується ситуаціями, які примушують номери бойових розрахунків напружено мислити, відпрацьовувати різні варіанти тактичних задач, швидко приймати рішення на пошук, супроводження та обстріл цілей, на перенос вогню, в необхідних випадках йти на обґрунтований ризик.

Однією з ефективних форм психологічного загартування воїнів являється випробування їх раптовістю. Елементи раптовості повинні бути, як правило, присутніми на всіх тренуваннях, заняттях, кожному тактичному навчанні. Для цього передбачаються маневрування цілей по висоті, швидкості та курсу, їх роз’єднання і з’єднання, появою перешкод і зміною їх інтенсивності. В апаратуру вводяться різні “непоправності”, один спеціаліст заміняється іншим, команди на включення радіолокаційних засобів подаються не завчасно, а одночасно з появою навчальних цілей в зоні виявлення та ін. Все це привчає воїнів до самостійності, твердості, формує уміння оптимально діяти в умовах нестачі інформації, тобто недостатніх даних про цілі і повітряну обстановку.

Добре зарекомендували себе вправи щодо формування у воїнів уміння швидко “читати” повітряну обстановку, яка зафіксована на планшетах, грамотно організовувати та обробляти інформацію, підводити підсумки і коротко доповідати їх. При підготовці операторів зенітних, зенітно-ракетних і радіотехнічних частин, радіотелеграфістів, номерів стартових розрахунків і ряду інших спеціалістів широко застосовується метод поетапного формування навичок, що дозволяє скоротити терміни підготовки операторів приблизно в два рази.

Широке застосування отримав комплексний метод опрацювання задач при проведенні тренажів, літучок та інших видів навчальних занять та тактичному фоні, який передбачає активні дії “противника”, постійну або раптову зміну тактичної обстановки, несподіване застосування радіолокаційних перешкод, відволікаючих маневрів, імітацію застосування “противником” засобів вогневого ураження та ін.

Велику роль в удосконаленні морально-психічних якостей особового складу Військ ППО відіграють навчання і бойові стрільби. Саме на полігоні, в умовах, наближених до бойових, у особового складу формується впевненість в надійності, ефективності і безвідмовності техніки. Тактичні навчання з бойовими стрільбами є вищою формою удосконалення бойового вишколу підрозділів і військових частин. В процесі проведення навчань особовий склад отримує всебічну психологічну підготовку, вчиться воювати рішуче, максимально використовувати бойові можливості сучасної техніки. Із зростанням рівня бойової майстерності у воїнів зміцнюється впевненість в своїх діях в складній обстановці сучасного бою, формуються і вдосконалюються духовні якості, психічна стійкість, професійні навички і вміння, які необхідні для успішного виконання задач щодо захисту Батьківщини.

Одним із найбільш відповідальних і складних видів діяльності особового складу Військ ППО в мирний час є бойове чергування. За своїм характером воно є виконанням бойової задачі і потребує від бойових розрахунків, змін, екіпажів високої готовності у морально-психічному аспекті. Воно потребує від воїнів відповідальності, постійної внутрішньої зібраності й здатності самовіддано виконувати бойові задачі, незалежно від їх складності. Таке чергування також характеризується витратою значних фізичних і нервово-психічних сил всіма категоріями військовослужбовців, які входять в чергові розрахунки, різкими переходами від одного психічного стану до іншого.

Специфіка бойового чергування потребує від командирів і офіцерів виховної роботи диференційованого підходу до роботи з різними категоріями військовослужбовців.

Так, робота з посадовими особами бойових розрахунків зенітно-ракетних військ зосереджується на формуванні їх здатності своєчасно виявляти, супроводжувати та знищувати повітряні цілі на всій глибині зони ураження в будь-якій обстановці перешкод, вміння находити і застосовувати нові, нестандартні, неочікувані для противника дії, які б забезпечували вирішення задач з більшою надійністю і в більш стислі терміни.

В чергових силах радіотехнічних військ центр тяжіння у виховній роботі переноситься на підвищення відповідальності особового складу командних пунктів і пунктів управління за надійність радіолокаційної і візуальної розвідки повітряного противника, тверде і безперервне управління підрозділами і розрахунками, оперативний збір, обробку, відображення та видачу достовірної радіолокаційної інформації про повітряну обстановку на командні пункти.

Робота з черговими змінами військ зв’язку спрямовується на формування у особового складу норм і правил поведінки, військово-професійних якостей, які відповідають вимогам всебічного забезпечення задач управління військами.

МПЗ бойового чергування організовується в три послідовних етапи, які охоплюють період підготовки і несення бойового чергування.

Перший етап починається за 5-7 днів до заступлення на бойове чергування. На цьому етапі проводиться психологічна підготовка особового складу, що заступає на чергування, з врахуванням його МПС-у, психічної і психофізіологічної сумісності членів розрахунку, відношення до виконання службових обов’язків. Після цього комплектуються чергові зміни і здійснюється розстановка в бойових розрахунках.

На основі вказівок командира заступник з виховної роботи відпрацьовує заходи з МПЗ бойового чергування, що передбачає індивідуально-виховну роботу з різними категоріями особового складу, чергових змін і членами їх сімей, вивчення МПС-у воїнів, які заступають на бойове чергування, організацію місць відпочинку і якісного харчування, проведення культурно-дозвільних заходів, забезпечення особового складу періодичними виданнями, ТЗВ та ін.

Для проведення виховної роботи з особовим складом на командних пунктах і пунктах управління обладнуються спеціально оформлені місця, де зосереджуються ТЗВ (телевізори, радіоприймачі, магнітофони, відеомагнітофони), підшивки газет і журналів, музичні інструменти, настільні ігри, похідні бібліотечки та інше.

Другий етап включає період безпосереднього заступлення на бойове чергування та надання особовому складу бойового наказу. Він є самим короткотривалим за часом, але найбільш емоційним за психічним змістом і важливим за характером. В роботі з особовим складом на цьому етапі бере активну участь керівний склад усіх рівнів. До нього доводиться воєнно-політична ситуація, особливості несення бойової служби, перевіряється готовність до виконання бойової задачі, уточнюються функціональні обов’язки. Особовому складу, який заступає на бойове чергування, роз’яснюються обов’язки, міри відповідальності за порушення наказів і діючого законодавства, основні правила безпеки.

Офіцери виховних і тилових органів повинні турбуватися про забезпечення сімей військовослужбовців, які заступають на бойове чергування всім необхідним, встановлюють контроль за забезпечення їх домівок електроенергією, водою, теплом, паливом.

Рекомендується запрошувати до проведення ритуалів заступлення на бойове чергування зенітно-ракетних частин та підрозділів голів місцевих органів влади, представників громадськості й духовенства.

Третій етап охоплює період виконання задач бойового чергування. Виховна робота на цьому етапі проводиться безпосередньо на об’єктах бойового чергування. Особлива турбота проявляється про створення в ході несення служби умов, які максимально сприяють виконанню покладених задач. Підсилюється увага до продовольчого забезпечення військовослужбовців, дотримання режиму праці і відпочинку, контролю за дотриманням заходів безпеки. Сім’ям військовослужбовців, які знаходяться на бойовому чергуванні, надається допомога у вирішенні соціально-побутових проблем.

Виховна робота під час бойового чергування повинна мати цілеспрямований та індивідуальний характер. Особлива увага має приділятися військовослужбовцям, які заступають на бойове чергування вперше. Для цього рекомендується використовувати кімнати психологічного розвантаження, проводити психологічні консультації. З особовим складом, який вільний від несення бойового чергування, проводяться групові та індивідуальні бесіди, демонструються кіно- і відеофільми.

При підведенні підсумків бойового чергування у військових частинах видаються накази, в яких поряд з іншими питаннями аналізується організація та зміст МПЗ, надається оцінка діяльності офіцерів виховної структури військової частини. Велика увага приділяється пропаганді передового досвіду, популяризації воїнів, які відзначилися при несенні бойового чергування.

Добре підготовлений процес підготовки і несення бойового чергування значно впливає на формування та удосконалення психічної готовності воїнів до захисту Батьківщини. Бойове чергування, як ніякий інший вид діяльності особового складу в мирний час, наближає характер військової праці до реальної бойової обстановки і, таким чином, є школою мужності, стійкості та ініціативи.