9.3. Основні етапи планування і проведення заходів морально-психологічне забезпечення виконання завдань бойового чергування

МПЗ виконання завдань бойового чергування планується та проводиться в три етапи:

перший етап: проводиться вивчення та відбір серед військовослужбовців, які прибули до підрозділу, тих, хто за своїм індивідуальними морально-психічними якостями та станом здоров’я можуть бути допущені до виконання завдань бойового чергування;

другий етап – це створення збалансованих за психічними показниками бойових обслуг (екіпажів) та чергових змін (добір, допуск особового складу до бойового чергування, його підготовка до несення бойового чергування, комплектування збалансованих за психічними показниками бойових обслуг (екіпажів) та чергових змін);

третій етап – це морально-психологічне супроводження виконання завдань бойового чергування. В ході етапу реалізуються практичні заходи МПЗ.

Зміст першого етапу складає:

проведення спеціальної та цільової психологічної підготовки особового складу до виконання завдань бойового чергування;

визначення індивідуальних морально-психічних якостей і стану здоров’я кожного військовослужбовця;

роз’яснення особовому складу положень нормативно-правових актів України з оборонних проблем, завдань чергових сил і умов виконання завдань бойового чергування;

аналіз соціально-психологічної, психічної й біологічної адаптації військовослужбовців до умов військової служби та конкретної військово-професійної діяльності.

Підготовка військовослужбовців до несення бойового чергування на цьому етапі відбувається у системі початкової підготовки особового складу до виконання службових завдань у складі частини та підрозділу. Тривалість етапу перші 1,5 місяці служби (до закінчення періоду роздільного навчання особового складу). Ефективність заходів цього етапу залежить від якості професійно-психологічного добору військовослужбовців на конкретні посади та спеціальності на основі діагностування їх індивідуально-психічних якостей та оптимального розподілу по підрозділах.

З прибуттям поповнення до військової частини протягом перших 3-4 днів з ним проводяться бесіди, в ході яких звертається увага на рівень їх загальноосвітньої підготовки, з’ясовується усвідомлення молодими воїнами соціального значення військової служби, необхідності виконання свого обов’язку перед батьками та Батьківщиною, відповідальності за свої вчинки тощо.

Роботу щодо МПЗ бойового чергування на першому етапі необхідно спрямувати на нейтралізацію пасивності молодих воїнів, усвідомлення важливості бойових завдань, що будуть виконуватися у недалекому майбутньому ними, формування у них чітких мотиваційних настанов на якісне виконання службових завдань взагалі, а також завдань бойового чергування в складі чергових бойових обслуг, зокрема.

Це досягається під час занять з гуманітарної підготовки, заходів інформування, індивідуальних бесід та інших форм виховної роботи з особовим складом. У ході занять з бойової та гуманітарної підготовки слід ознайомити військовослужбовців з історією і бойовим шляхом військової частини, власного підрозділу, роз’яснювати завдання чергових сил на бойовому чергуванні та оптимально показати його організацію. Доцільно роз’яснювати особовому складу основні положення нормативно-правових актів України з оборонних питань, вимоги керівних документів щодо організації бойового чергування по протиповітряній обороні, а також суспільно-політичні умови виконання поставлених завдань частиною, підрозділом. Подальшу роботу необхідно спрямувати на формування у воїнів прагнення сумлінно оволодівати бойовою технікою та зброєю, якісно виконувати свої службові обов’язки, професійно та рішуче діяти в екстремальних ситуаціях.

Протягом першого етапу проводиться також робота щодо визначення особистісних, психічних, психофізіологічних і фізичних якостей військовослужбовців, вивчення стану їх здоров’я, визначення “груп ризику”. Це має бути комплексною роботою командирів, штабів, структур виховної роботи та медичних працівників військової частини.

Вивчення якостей особистості військовослужбовця на першому етапі проводиться за такими параметрами:

соціально-демографічні показники, ставлення до служби, особливості сімейного стану, переконання, досвід професійної діяльності, загальні життєві орієнтири й цінності, мотиви й мотивація військової служби;

спрямованість особистості (професійна, політична, побутова; активна чи пасивна; змістовна чи меркантильна), акцентуації її характеру, тип темпераменту, розвиненість загальних і спеціальних здібностей, особливості функціонування нервової системи, рівень конформності тощо;

розвиненість і сформованість психічних утворень (знання, навички і вміння), особливості функціонування пізнавальної сфери психіки військовослужбовця;

загальний духовний, психічний, психофізіологічний і фізичний стан військовослужбовця;

загальний стан здоров’я, наявність соматичних і психосоматичних захворювань;

наявність негативних соціальних звичок, настанов, стереотипів поведінки тощо.

В цей період рекомендується використовувати такі методи і методики вивчення особистості військовослужбовця:

аналіз і вивчення особистих документів військовослужбовця (характеристик, документів з військових комісаріатів, медичних документів, довідок, у тому числі, з особової справи військовослужбовця);

метод опитувань (бесіда, інтерв’ю, анкетування);

спостереження;

експеримент (рекомендуються індивідуальні доручення військовослужбовцям в спеціально створеній виховній ситуації для вивчення їх індивідуально-психічних особливостей в конкретних ситуаціях поведінки);

аналіз незалежних характеристик (зокрема, для цього обов’язково рекомендується зв’язок з батьками та військовими комісаріатами, школами та підприємствами);

тестування (рекомендуються: методики “Прогноз”, “Акцентуація характеру”, “Суїцид”, “Тип поведінки особи в групі”, “Тип поведінки особи в конфліктній ситуації”, “ПОКС”).

Висновки з вивчення особистості військовослужбовця оформляються в її “Особовій справі”. На їх підставі заступник командира з виховної роботи формулює відповідні рекомендації щодо подальшої виховної роботи з ним його безпосередньому командиру (начальнику).

Важливим напрямком роботи на першому етапі МПЗ бойового чергування є аналіз адаптації (соціально-психологічної, психічної, біологічної) військовослужбовців до умов військової служби.

Необхідність такого аналізу обумовлена тим, що враження, які виникають у людини в перші години і дні перебування в частині, коли ще не склався певний військовий колектив, надовго визначають його ставлення до військової служби. Слід враховувати, що людина, яка позбавлена орієнтирів в новій для неї ситуації, неспроможна одразу визначити правильну лінію поведінки. Це може стати основною причиною неоптимальної адаптації окремих військовослужбовців до військового соціального середовища та умов конкретної військово-професійної діяльності.

Під впливом різних обставин (позитивних і негативних) військової служби у них можуть виникнути певні розлади психіки, загубленість, втрати життєвих орієнтирів і цінностей. Зовнішньо такі стани у військовослужбовців виявляються у формі необґрунтованої активності або повної апатії, зниження швидкості реакції. В цьому випадку особам з ознаками такої адаптації необхідно надавати своєчасну психологічну і медичну допомогу, приділяти їм підвищену увагу, але не підкреслюючи таке ставлення. Водночас, їм слід роз’яснювати тимчасовий характер негативних їхніх переживань і труднощів. Ця робота повинна проводитися більш ретельно і цілеспрямовано протягом перших трьох місяців служби молодими воїнами.

Головним змістом другого етапу є добір військовослужбовців, які за своїми особистісними та індивідуально-психічними якостями можуть бути допущені до виконання завдань бойового чергування, комплектування бойових обслуг та чергових змін.

Він включає:

аналіз результатів вивчення особистісних й індивідуально-психічних якостей військовослужбовців, уточнення списку “групи ризику”;

визначення категорій військовослужбовців, які можуть бути допущені до несення бойового чергування;

аналіз морально-психічної готовності особового складу до несення бойового чергування;

визначення і коригування складу чергових бойових обслуг та чергових змін;

всебічну психологічну підготовку чергових бойових обслуг до виконання завдань в період підготовки до заступу на бойове чергування.

Командирами, офіцерами органів виховної роботи та медичними працівниками на цьому етапі проводиться аналіз результатів вивчення особистісних і індивідуально-психічних якостей особистості військовослужбовців. В ході роботи уточнюється список “групи ризику”. При необхідності проводиться додаткове медичне обстеження військовослужбовців, які входять до її складу. Військовослужбовці, які віднесені до “групи ризику”, до несення бойового чергування не допускаються.

За поданням комісії професійно-психологічного добору військової частини визначаються категорії військовослужбовців, які можуть бути допущені до несення бойового чергування і здатні самостійно вирішувати питання, що виникають у процесі його несення. За підсумками цієї роботи готується відповідний наказ командира частини.

Аналіз особистісної й морально-психічної готовності військовослужбовця до несення бойового чергування проводиться методами спостереження, експерименту, опитування. Ці методи дозволяють: аналізувати психічний стан військовослужбовця за зовнішніми проявами, такими як перезбудження або емоційна загальмованість; діагностувати конкретні якості військовослужбовця на основі його вчинків і поведінки в спеціально створеній виховній ситуації. На підставі результатів спостереження і опитування особового складу офіцер-психолог має можливість рекомендувати командиру заходи по корегуванню складу чергових обслуг та змін.

На другому етапі в період підготовки до заступу на бойове чергування проводиться спеціальна психологічна підготовка, основним змістом якої є:

нейтралізація наслідків негативних психічних станів, втомленості, монотонності виконання обов’язків шляхом своєчасного проведення ефективних організаційних, виховних і спеціальних релаксаційних заходів;

оптимальний розподіл військовослужбовців в чергових обслугах і чергових змінах за графіком чергування з урахуванням їх особистісних властивостей і індивідуально-психічних якостей, добових ритмів психічної активності, соціальної, психічної й психофізіологічної сумісності;

формування позитивних мотиваційних настанов, стійких навичок і умінь діяльності та оптимального виконання функціональних обов’язків в екстремальних ситуаціях.

Третій етап – морально-психологічне супроводження виконання завдань бойового чергування – здійснюється за такими напрямками:

психологічного забезпечення;

інформаційного забезпечення;

воєнно-соціальної та правової робота;

культурно-виховної та дозвільної роботи.

Психологічне забезпечення спрямовується на формування, підтримання і відновлення у військовослужбовців бойових, морально-психічних і фізичних якостей з метою досягнення ними високої активності та психічної стійкості під час виконання завдань бойового чергування у складі чергових сил.

Основні напрямки роботи:

аналіз стійкості психіки осіб чергових сил, помилок та порушень, які допущені ними, під час несення бойового чергування;

повсякденне спостереження морально-психічного стану військовослужбовців, які несуть бойове чергування, застосування в залежності від обстановки організаційних, виховних і психокорекційних та інших заходів для оптимізації їх стану;

створення і удосконалення системи мотивів і мотивацій, які стимулюють якісне виконання завдань бойового чергування;

навчання особового складу чергових сил методам саморегуляції і аутотренінгу, формування інших навичок і вмінь психічної саморегуляції;

обладнання місць несення бойового чергування (командних пунктів, пунктів управління, робочих місць фахівців) з урахуванням особливостей протікання психічних процесів військовослужбовця у екстремальних ситуаціях.

Головним змістом інформаційного забезпечення є збір, аналіз та роз’яснення особовому складу інформації щодо оцінки воєнно-політичної, воєнно-стратегічної та оперативної обстановки, соціально-психологічних та інших умов виконання завдань бойового чергування частиною, підрозділом. Для цього доцільно використовувати заняття з гуманітарної підготовки, суспільно-політичне інформування, щоденне інформування чергової бойової обслуги, проведення ритуалу заступу на бойове чергування, засоби наочної агітації та інші форми і методи інформаційно-психологічного впливу на особовий склад.

Основними напрямами воєнно-соціальної та правової роботи є:

створення соціально-правових умов мобілізації внутрішніх сил військовослужбовців на якісне виконання завдань бойового чергування;

досягнення свідомого виконання воїнами вимог законодавства та керівних документів з проблем організації бойового чергування;

підтримання свідомої дисципліни і високої організованості військовослужбовцями, які несуть бойове чергування;

доведення та роз’яснення особовому складу відповідальності за порушення правил несення бойового чергування;

реалізація соціальних гарантій особового складу та членів їх сімей згідно чинного законодавства.

Заходи культурно-виховної та дозвільної роботи проводяться з метою підтримки та відновлення моральних, психічних та фізичних сил особового складу чергових змін, задоволення їх духовних, інтелектуальних, культурних та релігійних потреб.

Основні заходи МПЗ, що проводяться під час підготовки чергової зміни командного пункту, бойової обслуги (екіпажу) напередодні дня заступання на бойове чергування включають:

інформування особового складу (суспільно-політичне, бойове, правове, технічне);

заходи щодо зниження рівня тривожності перед заступленням на бойове чергування:

усне опитування особового складу бойової обслуги для виявлення скарг та особистої оцінки своєї готовності до несення бойового чергування;

проведення самооцінки ситуативної тривожності у осіб за шкалою Спілберга-Ханіна;

проведення діагностичних бесід;

навчання особового складу бойової обслуги методикам аутогенного тренування, методам саморегуляції та вольової самомобілізації в екстремальних ситуаціях.

З метою підвищення знань й удосконалення навичок і умінь офіцерів командного пункту клас по підготовці чергової зміни командного пункту, бойової обслуги (екіпажу) забезпечується необхідною методичною літературою з основ психологічного забезпечення, застосування методик аутогенного тренування, саморегуляції, спеціальних фізичних вправ в умовах малорухомості та екстремальної ситуації. Клас може обладнуватися робочим місцем для проведення тестування особового складу з використанням ПЕОМ. При цьому застосовується комп'ютерна система психологічних тестів. Їх можна використовувати як усі разом, так і вибірково, зміст та послідовність застосування яких визначається офіцером-психологом.

Для визначення оцінки самопочуття, активності, настрою, рівня збудженості особи використовується скорочений тест Спілберга-Ханіна, опитувальник САН (Самопочуття, Активність, Настрій), адаптований варіант восьмикольорового тесту Люшера.

При виявленні будь-яких відхилень офіцер-психолог звіряє отримані результати з результатами своїх спостережень та робить висновок про можливість несення військовослужбовцем бойового чергування.

Одним із важливих елементів етапу морально-психологічного супроводження виконання завдань є організація і проведення ритуалу заступання бойового чергування. Головною метою цього заходу є перехід особового складу від повсякденного психічного стану до стану високої зосередженості й відповідальності за свої дії.

Проведення ритуалу заступання на бойове чергування покладається на:

командирів з’єднань, частин (кораблів), підрозділів, їх заступників, начальників штабів та їх заступників на командних пунктах частин, (кораблів), підрозділів;

оперативних чергових на командних пунктах за умов неможливості прибуття відповідних командирів (начальників).

Важливою складовою морально-психологічного супроводження виконання завдань бойового чергування є психологічне розвантаження особового складу чергових сил.

На командних пунктах обладнуються кімнати психологічного розвантаження, де проводяться сеанси релаксації особового складу чергових змін безпосередньо після несення чергування. Таку роботу організовує і проводить в частині офіцер-психолог, у підрозділі – заступник командира з виховної роботи.

Заключний елемент третього етапу МПЗ бойового чергування підведення підсумків, що проводиться в частинах один раз у місяць, в підрозділах, що несуть бойове чергування, щоденно.

При аналізі результатів чергування визначаються недоліки, що мали місце під час бойового чергування, їх причини, позитивні сторони. При підведенні підсумків ретельно аналізується стан МПЗ виконання завдань бойового чергування, визначається рейтинг чергових підрозділів і частин, фахівців усіх категорій, узагальнюється і розповсюджується передовий досвід. Значна увага приділяється моральному та матеріальному заохоченню особового складу.

При здійсненні заходів МПЗ враховується специфіка організації несення бойового чергування в органах бойового управління, родах військ, частинах і підрозділах спеціального призначення. Особлива увага звертається на роботу з оперативними черговими командних пунктів, провідними фахівцями чергових бойових обслуг.

Заходи МПЗ повинні носити неформальний творчий характер, здійснюватися з урахуванням якісних змін в особовому складі, його морально-психічного стану, особливостей суспільно-політичних умов виконання завдань бойового чергування.