- •Київський національний університет імені Тараса Шевченка
- •Видавничо-поліграфічний центр
- •21 Березня 2002 р.
- •Ягупов Василь Васильович морально-психологічне забезпечення
- •Передмова
- •Частина 1. Концептуальні основи морально-психологічного забезпечення глава 1. Морально-психологічне забезпечення в збройних силах україни
- •1.2. Концепція виховної роботи в Збройних силах та інших військових формуваннях України про виховну роботу і мпз
- •1.3. Основні напрями виховної роботи в Збройних силах України
- •Література
- •Глава 2. Досвід морально-психологічного
- •2.1. Морально-психологічне забезпечення: вітчизняний і зарубіжний досвід
- •2.2. Психологічні війни та операції як складові психологічного забезпечення в сучасних зарубіжних країнах
- •2.3. Актуальні проблеми психологічного забезпечення сучасних збройних конфліктів, регіональних війн і контртерористичних операцій
- •Література
- •Глава 3. Планування виховної роботи у військовій частині (підрозділі)
- •3.1. Організація і порядок планування виховної роботи у частині (підрозділі)
- •Для ефективної організації виховної роботи та забезпечення її оптимальності слід дотримуватися таких принципів планування:
- •3.2. Методика планування та організації виконання запланованих заходів
- •1. Вивчення керівних документів та усвідомлення вихідних даних для планування. А саме:
- •3. Узгодження заходів, які плануються, та термінів їх проведення зі старшим начальником. З метою організації виконання плану здійснюють:
- •3.3. Особливості планування мпз навчально-бойових завдань
- •Глава 4. Психологічна робота у військовій частині (підрозділі)
- •4.1. Зміст і задачі психологічної роботи у військовій частині (підрозділі)
- •Література
- •Глава 5. Морально-психологічне забезпечення бойової підготовки
- •5.2. Зміст і організація мпз основних видів бойової підготовки особового складу Військово-повітряних сил
- •4.3. Особливості мпз бойової підготовки Військ Протиповітряної оборони
- •5.4. Зміст і організація мпз бойової підготовки особового складу Військово-Морських Сил
- •Глава 6. Морально-психологічне забезпечення командно-штабних навчань
- •6.1. Основні напрямки роботи заступника (помічника) керівника навчання з виховної роботи
- •6.2. Методика проведення заходів мпз командно-штабного тактичного навчання
- •Глава 7. Морально-психологічне забезпечення виконання задач вогневої підготовки
- •7.1. Мобілізація особового складу на глибоке вивчення вогневої справи
- •6.2. Морально-психологічне забезпечення в період підготовки і проведення стрільб
- •Глава 8. Морально-психологічне забезпечення процесу вивчення, експлуатації і збереження бойової техніки і зброї
- •8.1. Мобілізація особового складу на глибоке вивчення бойової техніки і зброї
- •8.2. Виховання у військовослужбовців бережливого відношення до бойової техніки й зброї
- •Глава 9. Організація морально-психологічного забезпечення виконання завдань бойового чергування з охорони державного кордону україни
- •9.1. Визначення, зміст та основні напрямки морально-психологічного забезпечення бойового чергування
- •9.2. Обов'язки посадових осіб органів виховної роботи щодо мпз бойового чергування та зміст їх діяльності
- •9.3. Основні етапи планування і проведення заходів морально-психологічне забезпечення виконання завдань бойового чергування
- •8.4. Особливості морально-психологічного забезпечення виконання завдань бойового чергування в авіаційних частинах і підрозділах
- •9.5. Критерії психологічного відбору спеціалістів, які призначаються до бойового чергування
- •9.7. Порядок проведення перевірки морально-психологічного стану під час бойового чергування
- •Глава 10. Морально-психологічне забезпечення виконання завдань вартової служби
- •10.1. Основні завдання морально-психологічного забезпечення вартової служби
- •Основні етапи мпз вартової служби
- •10.2. Зміст основних етапів морально-психологічного забезпечення вартової служби
- •Глава 11. Морально-психологічноЕ забезпечення військової дисципліни та профілактики правопорушень
- •11.2. Дисциплінованість як провідна риса особистості воїна
- •11.3. Зміст та основні напрямки морально-психологічного забезпечення військової дисципліни та профілактики правопорушень
- •11.4. Форми і методи роботи керівного складу щодо мпз військової дисципліни
- •Підсумки стану військової дисципліни та ефективності роботи керівного складу щодо його зміцнення підводити:
- •11.5. Методика аналізу та підведення підсумків стану військової дисципліни у військовій частині та підрозділі
- •11.6. Аналіз дисциплінарного проступку
- •Глава 12. Система роботи командирів
- •12.1. Історичні аспекти порушень статутних правил
- •12.2. Психолого-педагогічна характеристика системи роботи командирів (начальників) щодо профілактики порушень статутних правил взаємовідносин
- •Щоденно:
- •Щотижня:
- •Щомісяця:
- •Інші терміни:
- •Щоденно:
- •Щотижня:
- •Щомісяця:
- •Інші терміни:
- •Щоденно:
- •Щотижня:
- •Щомісяця:
- •Інші терміни:
- •Щоденно:
- •Щотижня:
- •Щомісяця:
- •Інші терміни:
- •Щоденно:
- •Щотижня:
- •Щомісяця:
- •Інші терміни:
- •Щоденно:
- •Щотижня:
- •Щомісяця:
- •Інші терміни:
- •Щоденно:
- •Щотижня:
- •Щомісяця:
- •Інші терміни:
- •Банк даних про випадки порушень статутних правил взаємовідносин у військовому підрозділі
- •Глава 13. Морально-психологічне забезпечення під час підготовки та ведення бойових дій
- •13.1. Особливості морально-психологічного забезпечення основних видів бойової діяльності військ
- •13.2. Зміст морально-психологічного забезпечення бойових дій
- •13.3. Управління морально-психологічним забезпеченням бойових дій
- •Алгоритм діяльності командира і його заступника з виховної роботи в ході підготовки і ведення бойових дій
- •Послідовність роботи командира і його заступника з виховної роботи під час бойових дій
- •Глава 14. Морально-психологічне
- •Глава 15. Морально-психологічне
- •15.1. Загальна характеристика морально-психологіч-ного забезпечення маршу
- •15.2. Зміст діяльності заступника з виховної роботи щодо морально-психологічного забезпечення маршу
- •Глава 16. Морально-психологічне забезпечення підготовки миротворчих підрозділів і персоналу в збройних силах україни
- •16.1. Участь Збройних сил України у миротворчих операціях оон
- •17.2. Морально-психологічне забезпечення ммо: мета, зміст і основні напрямки
- •Глава 17. Психологічна підготовка особового складу до бойових дій
- •17.1. Сутність і зміст психологічної підготовки військовослужбовців
- •17.2. Основні напрями психологічної підготовки особового складу до ведення бойових дій
- •17.3. Методи психологічної підготовки
- •Література
- •Глава 18. Психологічна робота в бойовій обстановці
- •18.1. Зміст психологічної роботи в бойовій ситуації
- •20.2. Бойові психічні травми та психологічна реабілітація військовослужбовців
- •20.3. Досвід діагностики та корекції психологічних наслідків участі військовослужбовців у бойових діях (зарубіжний досвід)
- •20.4. Методика прогнозування і розрахунку психогенних втрат серед особового складу
- •Фізичні втрати
- •Розрахунок значення коефіцієнта в (t1)
- •Література
- •Додатки
- •Типові заходи виховної роботи у військовій частині на місяць
Глава 17. Психологічна підготовка особового складу до бойових дій
Діяльність військовослужбовців за бойових обставин характеризується впливом на психіку різних стрес-факторів. Тривалість їх впливу, а також психотравматичний характер можуть сприяти виникненню таких змін у психічній діяльності воїна, які знижують ефективність його діяльності на полі бою, а також потім можуть негативно виявлятись у мирних умовах життєдіяльності. Особливо ця проблема стала глибоко досліджуватися в західній психології (у тому числі й військовій) після війни у В’єтнамі, коли американське суспільство зіткнулося з численними випадками соціальної та психологічної дезадаптації військовослужбовців, які повернулися додому. Це потребувало активного дослідження психологічних проблем ветеранів, утворення по всій країні спеціалізованих центрів для надання їм спеціальної, психологічної та медичної допомоги.
Приблизно з такого роду труднощами зіткнулись у мирному житті колишні “афганці” в Радянському Союзі. Тому дуже змістовними є слова німецького письменника Е.М.Ремарка (1898-1970) про те, що все, що каменем осідає в наших душах, поки ми перебуваємо на війні, спливає в них потім, після війни, і ось тоді й почнеться довга розмова про ці речі, від яких залежатиме; жити нам далі чи не жити.
Дані проблеми мають глибоку історію: скільки часу існують війни, стільки ж існують і проблеми психічних станів воїнів у бою. Це глибоко усвідомлювали полководці всіх часів. Найбільш глибоко і безапеляційно ставилися до цієї проблеми О.В.Суворов і Наполеон І – родоначальники психологічної підготовки військовослужбовців.
О.В.Суворов в основу психологічної підготовки поклав польовий вишкіл військ та моральну перевагу над ворогом. Головним принципом навчання військ він вважав: “Тяжко в навчанні – легко в бою”. Відома суворовська тріада – окомір, швидкість, натиск – становили основу психологічної підготовки військ. Усім відомі його цитати про те, що “Одна хвилина вирішує результат баталії, одна година – успіх компанії, один день – долю імперії”. Славнозвісна суворовська боротьба з “не можу знати” була також своєрідною формою психологічної підготовки солдатів, спрямованої на швидкість думки та рішення, на розвиток винахідливості та кмітливості. Дикуваті й парадоксальні форми, яких набув у Суворова ця боротьба (наприклад, обкурювання місця, яке заражене “не можу знати”, або провітрювання кімнати, де промовили “не можу знати”), повинна була максимально загострити увагу на цьому питанні, виховувати свого роду жах і відразу до лінивої повільності думки солдата, до його некмітливості та нерішучості.
Класичний приклад зразкової психологічної підготовки, яку провів О.В.Суворов – підготовка військ до штурму Ізмаїла. До його приїзду російські війська кілька разів атакували цю фортецю, і всі вони закінчувалися невдачами. Полководець досконало ознайомився з побудовою фортеці та оборонним розташуванням турків. Осторонь від фортеці він змоделював точну копію Ізмаїла і почав готувати війська до штурму. У цій суворовській диспозиції до штурму Ізмаїла було передбачено всі дрібниці. У ній було вказано все істотне, розпочинаючи від складу колон і закінчуючи кількістю фашин й довжиною драбин; визначено кількість стрільців у колоні, їх місце та призначення; виділено часткові та загальні резерви, їх місця та умови застосування; подано правила безпеки у фортеці; з докладністю вказано напрямки колон, кордони їх поширення огорожею фортеці тощо. І це моделювання умов майбутнього бою дуже добре витримало випробування. Психологічну підготовку військ він завершив зверненням до турків, де писав: “Я з військами сюди прибув. Двадцять чотири години на роздум – воля; перший мій постріл – уже неволя; штурм – смерть. Що оголошую вам для обмірковування”.
У перший період своєї полководницької діяльності Наполеон І також показував глибоке розуміння психологічної підготовки військ. Усім відомі його афоризми: “Духовна сила до фізичної відноситься як три до одного”, “Військова людина повинна мати стільки ж характеру, скільки й розуму”. Обдарування справжнього полководця він порівнював з квадратом, в якому основа – воля, висота – розум. Квадрат буде квадратом тільки за умов, якщо основа рівна висоті; великим полководцем може бути тільки та людина, в якої воля та розум рівні. Якщо воля значно переважає розум – полководець діятиме рішуче та мужньо, але не дуже розумно; в іншому разі в нього будуть добрі ідеї та плани, але бракуватиме рішучості їх реалізувати. Такий сам Наполеон І у битвах під Арколе, Ульма, Аустерліцем і Ваграма.
Справу О.В.Суворова продовжували професор, генерал .І.Драгомиров, адмірал О.С.Макаров. М.І.Драгомиров психологічній підготовці військ приділяв виняткову увагу, в основу якої поклав польовий вишкіл військ. Він учив проводити крізні атаки, заохочував виконання українських пісень, які, на його думку, піднімали бойовий дух солдатів. Адмірал Макаров стверджував, що на війні 75 відсотків успіху залежить від морального фактора. Він навчав матросів боротися за живучість корабля.
Таким чином, психологічну підготовку військ великі полководці розглядали як невід’ємну частину їх підготовки й одну з основних умов досягнення перемоги в бою. Історія свідчить, що вона має минуле, а також і майбутнє. Про це свідчать приклади сучасних воєнних конфліктів і антитерористичних операцій. Тому психологічна підготовка об’єктивно необхідна і це видно із зростання її ролі в сучасних умовах.
Психологічну підготовку військовослужбовців слід розглядати як важливий напрямок у системі бойової та гуманітарної підготовки військ і водночас як особливий вид бойової підготовки, оскільки вона має свою сутність, зміст, специфіку, свої конкретні результати, які відрізняються від інших видів підготовки.