6.2. Морально-психологічне забезпечення в період підготовки і проведення стрільб

Результати наполегливої і напруженої навчальної роботи щодо освоєння матеріальної частини зброї і оволодіння навичками й уміннями майстерного володіння нею, згуртування обслуг і екіпажів у значній мірі проявляються у процесі бойових стрільб та їх результатах. У ході підготовки та проведення стрільб перевіряються, закріплюються і вдосконалюються знання, навички й уміння воїнів, які необхідні їм для того, щоб чітко, організовано, в короткі терміни і з мінімальними витратами боєприпасів вирішувати вогневі задачі. Участь у стрільбах найкращим способом розвиває у особового складу такі якості, як бережливе ставлення до власної зброї, впевненість у її величезних бойових можливостях, дисциплінованість, наполегливість, мужність, почуття військового братерства і взаємопідтримки в бою, самостійність у вирішенні вогневих задач.

У період безпосередньої підготовки до стрільби командири, заступник командира з виховної роботи, весь актив підрозділу розв’язують такі задачі:

турбуються про підвищення у воїнів почуття відповідаль­ності за підготовку зброї і бойової техніки до стрільби;

дома­гаються взірцевості активу в дотриманні військової дисципліни, заходів безпеки на стрільбищі, полігоні, у виконанні навчально-бойових задач;

ведуть рішучу боротьбу проти спрощень, усувають недоліки, які знижують навчально-виховне забарвлення занять;

організують змагання між воїнами, обслугами, екіпажами, відділеннями, оперативно популяризують досвід цих підрозділів.

За кілька днів до початку стрільб або тактичних надань з бойовою стрільбою командир підрозділу, його заступники, всі офіцери, а також командири відділень, обслуг, екіпажів глибоко вивчають навчально-бойові задачі, роз’яснюють підлеглим умови вправ, порядок їх виконання і заходи безпеки, мобілізують усіх воїнів на ведення влучного вогню. Цій меті служать загальні збори особового складу підрозділу, де конкретно визначається, що необхідно зробити кожному для успішного виконання вогневих задач. Командири і заступники командирів з виховної роботи у відповідності з раніше складеним планом інструктують агітаторів і редакторів бойових аркушів, забезпечують їх необхідними матеріалами для роботи в польових умовах: газетами, журналами, брошурами, пам’ятками, чи бланками бойових аркушів і листівок-блискавок. Заступник командира підрозділу з виховної роботи готує для роботи в польових умовах похідний комплект наочної агітації.

На цьому ж етапі проводяться групові та індивідуальні бесіди з командирами відділень, обслуг і екіпажів, механіками-водіями і навідниками, кулеметниками, автоматниками, гранатометниками, операторами протитанкових керованих ракет (ПТКР) та іншими фахівцями.

Важливо, щоб жоден солдат, матрос, сержант і старшина не залишався без виховного впливу. Між військовослужбовцями організується обмін досвідом, кращі вогневики розповідають молодим воїнам про “таємниці” своєї майстерності Основні аспекти підготовки особового складу до стрільб висвітлюються в стінних газетах і в матеріалах наочної агітації. Коли дозволяє час, в підрозділах проводяться вогневі вечори, стрілкові змагання, вікторини, зустрічі з колишніми фронтовиками, демонструються навчальні фільми. Для забезпечення дієвості МПЗ щодо безпосередньої підготовці особового складу до стрільб заступники командирів з виховної роботи, безумовно, повинні знати вимоги програми бойової підготовки і курсів стрільб, умови і особливості виконання вправ з вогневої підготовки, добре володіти зброєю, яка є на озброєнні військового підрозділу, впевнено стріляти з неї.

У період стрільб використовуються такі форми і засоби МПЗ:

особисте спілкування командирів усіх рівнів, їх заступників з виховної роботи з солдатами, матросами, сержантами, старшинами;

бесіди з черго­вими змінами, редакторами бойових аркушів і листівків-блискавків.

В цей період особливо велике значення мають особистий взірець командирів (начальників) і товаришів по службі, ініціатива і оперативність активістів. На стрільбищі обладнуються спеціальні місця, де розмішуються навчальні посібники, пам’ятки, щити з умовами і порядком виконання вправ, плакати, які ілюструють правила стрільб, результати стрільб воїнами і підрозділами, інші засоби наочної агітації. Рекомендуються такі теми матеріалів наочної агітації: “Відмінна стрільба – справа честі кожного воїна”, “Що необхідно знати, щоб влучно стріляти?”, “Товариші! Нам необхідно відпрацювати...” (далі наведені умови вправ і нормативи їх виконання) та інші. Наочно висвітлюються заходи безпеки на стрільбищі. Тут же розгортається похідний комплекс наочної агітації.

При виїздах на багатоденні тактичні навчання і стрільби в підрозділах організуються тематичні вечори, вікторини і конкур­си на краще знання своєї зброї, бесіди на теми: “Наша зброя – найкраща в світі”, “Зберігати і приумножувати традиції майстрів влучного вогню”, “Дисципліна і пильність на вогневому рубежі” та інші.

Для формування у воїнів позитивного морально-психологічного настрою велике значення має успішна стрільба перших змін, їх високі результати, які зміцнюють у чергових змін впевненість, посилюють їх прагнення також відмінно виконати вправу. У багатьох підрозділах стало правилом, що першими стріляють офіцери, потім командири відділень, відмінні вогневики.

Заступник командира з виховної роботи, активісти мають оперативно доводити до воїнів результати стрільб попередніх змін, пропагувати досвід передовиків, застерігати від повтору помилок. Особливо корисно, коли воїни, які відмінно виконали вогневі задачі, самі розказують товаришам по службі про те, як вони домоглися високих результатів. Це має позитивний вплив на емоційно-вольову сферу інших військовослужбовців

Успіху підрозділів у значній мірі сприяє висока організованість на вогневому рубежі і навчальних точках, відсутність метушні.

Командир підрозділу або заступнику з виховної роботи слід спокійно і терпляче розібратися з помилками, підказати як її усунути під керівництвом командирів взводів і відділень. Для їх попередження і вдосконалення навичок і вмінь застосування зброї, як правило, створюються кілька навчальних місць. На них воїни удосконалюють свої знання по матеріальній частині зброї, теорії і правилам стрільби, відпрацьовують кидання ручних гранат, закріплюють навички й уміння спостереження за полем “бою” і визначення відстаней до цілей, тренуються в спорядженні магазинів і стрічок, підготовці до стрільби і прицілювання, змагаються у виконанні нормативів.

Заступник командира підрозділу з виховної роботи організовує усну і наочну пропаганду досвіду кращих стрілків. Про їх досягнення повідомляється і в місцевих радіопередачах, які організуються радіовузлом частини, і в бойових аркушах.

Приклад однієї із заміток в бойовому аркуші:

“Вітаємо з черговим успіхом!

Відмінний екіпаж молодшого сержанта Г.Бондаренка тільки що виконав вправу. Результат: перша мішень вражена першою чергою, друга – першим снарядом, третя – першим снарядом. Оцінка – “5”. Зекономлені боєприпаси і моторесурси. Термін виконання вправи скорочено на 1,5 хвилини. Рівняйтесь на передовиків!”

Тут же рекомендується намалювати цілі із слідами влучень, добре слово командира, його заступника з виховної роботи, агітатора, похвала товаришів, заохочення, яке оголошене перед строєм, заклик наслідувати приклад майстрів вогню – все це позитивно впливає на настрій особового складу, на результати подальших стрільб.

Одним з найважливіших напрямів МПЗ вогневого вишколу особового складу є боротьба із спрощеннями і послабленнями. Наприклад, при вишколі танкістів стрільбі інколи штучно створюється для всіх стріляючих одноманітна мішенна обстановка; не надаються значення збільшенню екіпажами часу ведення стрільби, хоча за такі помилки потрібно однозначно знижувати оцінку. Такого роду послаблення негативно впливають на бойовий вишкіл особового складу і його МПС.

Військові статути зобов’язують командирів та їх заступників з виховної роботи приймати рішучі заходи щодо підвищення відпо­відальності офіцерів, прапорщиків, сержантів за точне дотримання вимог курсів стрільб. У боротьбі за усунення послаблень і спрощень командири та їх заступники з виховної роботи мають вміло спиратися на силу впливу військового колективу, активістів, які піддають подібні негативні факти суспільному осуду.

Особливу увагу слід приділяти вишколу воїнів при стрільбі в умовах обмеженої видимості. У зв’язку з постійним удосконаленням озброєння і бойової техніки зросло ведення бойових дій військ вночі. Але ведення прицільного вогню в темряві, в тумані, в диму викликає значні труднощі, для подолання яких необхідні тверді навички й уміння, які досягаються постійними тренуваннями. Від воїнів вимагається вміти вести влучний вогонь вночі як з використанням інфрачервоної техніки, так і без неї, по цілям, які виявляють себе спалахом залпів або вогнищами пожеж та іншими джерелами світла. Тому при підготов­ці до стрільб в умовах обмеженої видимості велику увагу слід приді­ляти вивченню приладів нічного бачення та іншої спеціальної апаратури, підготовні її до стрільби; умінню орієнтуватися на місцевості в темряві, спостерігати і визначати відстані по спалахах і звуках пострілів; відпрацюванню міцних навичок і умінь у зарядженні зброї й установці прицілу напомацки; прицілюванню і веденню вогню в темряві.

Заступник командира з виховної роботи разом з активістами підрозділу покликані мобілізувати особовий склад на оволодіння мистецтвом нічної стрільби, дохідливе роз’яснити воїнам особливості виконання вогневих задач в цих складних умовах, необхідності суворого дотримання порядку, організованості і заходів безпеки, ретельного збереження зброї, бойової техніки та боєприпасів.

Вогнева підготовка проводиться в тісному зв’язку з тактичною підготовкою. Вогневе і тактичне згуртування відділень, обслуг і взводів завершується на бойових стрільбах, а рот і батальйонів – на тактичних навчаннях з бойовою стрільбою. Це вища форма вогневої підготовки підрозділів. Тут найбільш повно відпрацьовуються проблеми організації бою, удосконалюються навички й уміння командирів в управлінні вогнем і маневром підрозділів. На стрільбах у складі підрозділів і на тактичних навчаннях з бойовою стрільбою воїни отримують практику ураження цілей усіма засобами в обстановці, максимально наближеної до бойової.

МПЗ в період підготовки і проведення бойових стрільб у складі підрозділів і тактичних навчань з бойовою стрільбою за своїм змістом, формами і методами має ряд особливостей, які обумовлені з такими причинами;

по-перше, тісним взаємозв’язком вогневої підготовки з тактичною та інженерною, з проблемою захисту від зброї масового ураження та іншими дисциплінами бойової підготовки;

по-друге, тим, що дії воїнів і підрозділів повинні базуватися на глибокій обізнаності організації і озброєння і тактики імовірного противника;

по-третє, необхідністю високо організації управління підрозділами і суворого дотримання заходів безпеки.

Першочергові задачі МПЗ в даних умовах в себе включають:

забезпечення високоякісної підготовки особового складу як у тактичному, так і у вогневому відношенні;

доведені до свідомості кожного військовослужбовця вимог бойових статутів, курсів стрільб і настанов;

пропаганда досвіду сучасних збройних конфліктів і локальних війн, а також подібних тактичних навчань і стрільб, які проводилась раніше;

передачу командирам передового досвіду організації навчань і стрільб, особливо керування вогнем і просуванням підрозділів;

мобілізацію солдатів і сержантів, прапорщиків і офіцерів на правильне засвоєння і точне дотримання заходів безпеки, вимог військової дисципліни;

вивчення тактики дій дрібних підрозділів імовірного противника, його озброєння;

мобілізацію воїнів на ретельну підготовку до тактичних навчань всієї техніки, зброї, боєприпасів, засобів зв’язку, твердого знання кожним воїном встановлених сигналів взаємодії, відкриття і припинення вогню, порядку заряджання і розрядження зброї, небезпечних напрямків стрільби, а також директриси ведення вогню тощо.

В цей період уточнюється розстановка активу, його підготовка за змістом і формами роботи на тактичних навчаннях і бойових стрільбах.

Перед виходом підрозділів на тактичні навчання до особового складу доводяться тактичні і вогневі задачі, організуються заходи по мобілізації воїнів на своєчасне і надійне укриття бойової техніки, зброї, особового складу. При цьому головною метою має бути досягнення високої боєздатності і боєготовності військових підрозділів, забезпечення умілого використання бойових можливостей сучасної зброї для ураження різноманітних цілей в обмежений термін і в будь-яких умовах.

З отриманням наказу керівника навчань на наступ воїнам роз’яснюються задачі по етапах навчань, порядок наступу і вог­невої взаємодії, сигнали і заходи безпеки. Активу надаються доручення, які безпосередньо пов’язані з виконанням навчально-бойових задач, перш за все, особистим взірцем, переконливим словом мобілізувати воїнів на успішні дії.

Особливо велике значення має особисте спілкування з воїнами командира, його заступників, офіцерів виховних структур. Заохочення солдата, добре слово, сказане в його адресу, інформація про успіхи передовиків – все це підіймає бойовий дух особового складу. Важливо також, щоб воїни старшого призову мали конкретні доручення щодо допомоги молодим воїнам ефективніше поражати цілі, які рухаються, безпечніше долати заражені зони, підбадьорювати товаришів по службі у важку хвилину.