Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді на питання ІАЗ.doc
Скачиваний:
30
Добавлен:
29.09.2019
Размер:
1.48 Mб
Скачать

5.Бойова готовність та справності ат, шляхи забезпечення.

Бойова готовність АТ – такий стан, який визначає ступінь готовності АТ до виконання бойових завдань. Вона визначається справністю і часом необхідним на її підготовку до виконання бойових завдань .

Головним завданням ІАС є забезпечення постійної бойової готовності АТ, яка визначається певним відсотком справних літаючих апаратів встановлених Наказом МО України для кожної льотної частини, а також часом їх підготовки (роздільно в зимових і літніх умовах, на основних і ґрунтових аеродромах) до виконання бойового завдання. У зв’язку з цим існують поняття справного і боєготового літака (гелікоптера).

Боєготовим вважається літак (гелікоптер), який підготовлений до польоту, споряджений авіаційними засобами ураження (АЗУ) та іншими засобами згідно поставленої задачі..

Справним вважається літак (гелікоптер) на якому виконані передбачені регламентом технічного обслуговування роботи, усунені виявлені у польоті і оглядах несправності і який має запас ресурсу.

Підготовленим вважається літак (гелікоптер) на якому проведена предпольотна підготовка у необхідному обсязі робіт.

При вивченні різних ступенів підготовленості літаючого апарату до виконання бойового завдання (боєготовий, справний, підготовлений) завжди вважається що він має певний ресурс. В авіації до поняття ресурсів відносяться:

льотний ресурс – кількість самольото-вильотів авіаційної частини, яка встановлена для виконання бойового завдання;

технічний ресурс – тривалість функціонування зразка АТ від початку експлуатації або її відновлення після капітального чи середнього ремонту до граничного стану, коли його подальша експлуатація не можлива за вимогами безпеки польотів. Таким чином подальше ми будемо розглядати питання пов’язані з технічним ресурсом літаючих апаратів і для скорочення будемо називати його ресурсом.

Ресурс – напрацювання виробу до моменту часу, після якого подальша його експлуатація не можлива, що обумовлюється зниженням ефективності застосування, або вимогами безпеки.

Запас ресурсу літака визначається в основному ресурсом авіаційних двигунів, стойок шасі, агрегатів і систем обладнання.

Для авіаційної техніки встановлені наступні види ресурсів: призначений ресурс; ресурс до першого ремонту; міжремонтний ресурс; між регламентний ресурс; гарантійний ресурс. Розглянемо їх призначення.

Призначений ресурс – календарна тривалість експлуатації АТ (напрацювання), по досягненні якої її експлуатація повинна бути призупинена незалежно від технічного стану.

Ресурс до першого ремонту - календарна тривалість експлуатації АТ від початку експлуатації до першого ремонтує

Міжремонтний ресурс - календарна тривалість експлуатації АТ (напрацювання), між двома послідовними ремонтами.

Міжрегламентний ресурс - календарна тривалість експлуатації АТ між регламентними роботами.

Гарантований ресурс - календарна тривалість експлуатації АТ (напрацювання), на протязі якої завод-виробник або авіаційне-ремонтне підприємство гарантує ф забезпечує виконання встановлених вимог щодо АТ в умовах дотримання у авіаційних частинах правил експлуатації, збереження і транспортування.

Важливим елементом процесу підвищення бойової готовності авіаційних частин є проведення дослідницьких перевірок бойової готовності. Ці перевірки проводяться з метою пошуку резервів підвищення бойової готовності частин. Вони проводяться своїм штабом або комісіями вищестоящих штабів. Вони можуть бути вибірковими (коли перевіряється одне питання) або комплексними.

Вибіркові дослідницькі перевірки проводяться з метою відпрацювання найбільш суттєвих елементів бойової готовності і визначення часу на їх виконання.

Комплексні дослідницькі перевірки проводяться з метою відпрацювання взаємодії усіх служб і підрозділів авіаційної частини і частин

забезпечення в умовах максимально наближених до бойових.

Найкращим методом перевірки бойової готовності авіаційної частини є льотне-тактичне навчання (ЛТН) в умовах максимально наближених до бойових і реальної роботи льотних екіпажів (ракетні пуски, бомбардування, висадка десанту, тощо). Цей метод багато коштовний і потребує великої кількості матеріальних і людських ресурсів.

У якості оціночного коефіцієнту бойової готовності можливо використати коефіцієнт КБГ, який визначається за формулою:

(5.1)

де - сумарне напрацювання усіх об’єктів (літаків);

- сумарний час простоїв усіх об’єктів через планові і непланові ремонти;

- сумарний час простоїв усіх об’єктів через планове і непланове технічне обслуговування.

При цьому справність парку літаків (гелікоптерів) авіаційної частини можна визначити виразом:

(5.2)

де NСПР – кількість справний літаків (гелікоптерів) ав. частини;

NЗАГ – загальна кількість літаків (гелікоптерів) в ав. частини.