1. Етапи інженерно-авіаційного забезпечення бойових дій.

В даний час у Збройних Силах України передбачені наступні ступені бойової готовності:

"Постійна"

"Підвищена"

"Воєнна загроза"

"Повна".

Під бойовою готовністю авіаційної частини розуміється здатність його підрозділів за сигналом організовано й у мінімально короткий термін займати положення для негайних дій і успішно виконувати поставлені бойові задачі в будь-яких умовах з мінімальною напругою і мінімальними втратами.

Бойова готовність авіаційної частини характеризується термінами приведення підрозділів у готовність до бойових вильотів (від одержання сигналу до злету) і їхньою боєздатністю. Боєздатність залежить від його укомплектованості особовим складом і авіаційною технікою, досконалості авіаційної техніки, морально-політичних якостей особового складу, їхньої бойової виучки, рівня різних видів забезпечення бойових дій.

Відповідно до зазначених ступенів бойової готовності діяльність ІАС по підготовці і приведенню ІАЗ можна розділити на наступні етапи:

• забезпечення бойової готовності "Постійна";

• перехід у бойову готовність "Підвищена" і її забезпечення;

• перехід у бойову готовність "Воєнна загроза" і її забезпечення;

• перехід у бойову готовність "Повна" і її забезпечення;

• ІАЗ забезпечення при веденні бойових дій;

• аналіз і підведення підсумків ІАЗ етапу бойових дій і підготовка до наступного етапу бойових дій.

Можливі варіанти переходу авіаційної частини в різні ступені бойової готовності показані на рис.1. Найбільш складним варіантом для ІАС є перехід з бойової готовності "Постійна" у бойову готовність "Повна".

Крім розглянутого вище поняття ступеня бойової готовності в оперативному плані широко застосовується ступінь бойової готовності до польоту екіпажа, літального апарата, авіаційних засобів поразки, засобів керування і забезпечення. Розрізняють три ступені готовності: №1 (перша), №2 (друга), №3 (третя).

Готовність №1 характеризується тим, що літаки до бойових вильотів підготовлені цілком, тобто споряджені авіаційними засобами поразки і заправлені паливом відповідно до конкретного завдання. Льотні екіпажі у висотному і протиперевантажному спорядженні знаходяться в кабінах літаків, очікуючи команди на запуск авіадвигунів і зліт. При тривалому перебуванні в готовності екіпажі періодично змінюються на відпочинок. Засоби електропостачання і запуску авіадвигунів постійно підключені до борта літаків, а літакові радіостанції включені на прийом. Технічний склад авіаескадрилій чергує безпосередньо в літаків. Розрахунки і технічні засоби командних пунктів авіачастини знаходяться в повній готовності до здійснення керування.

31. Підготовка ат та авіаційного рео до бойових дій.

Підготовка АТ і РЕО до бойових дій здійснюється в період БГ "Постійна".

При бойовій готовності "Постійна" авіаційні частини займаються повсякденною плановою діяльністю, знаходячись у готовності для виконання бойових задач, несуть бойове чергування виділеними силами і засобами відповідно до плану і бойовому розкладу. Літаки в справному стані знаходяться в основному на аеродромах постійного базування в залізобетонне укриття (ЗБУ) чи капонірах у зонах розосередження. Аеродроми оперативні і розосередження містяться в експлуатаційному стані. Особовий склад військових частин знаходиться в гарнізонах і займається бойовою підготовкою відповідно до затвердженого плану і розпорядку дня. За планом бойової підготовки проводяться польоти і їхнє забезпечення. Керування здійснюється з командного пункту авіаційної частини скороченим складом бойового розрахунку.

Бойова готовність ІАС досягається цілеспрямованою роботою ІТС по двох основних напрямках: забезпечення успішного виконання навчальних задач плану бойової підготовки частини і завчасна підготовка до ІАЗ бойових дій. При організації виконання заходів щодо зазначених напрямків керівний склад ІАС частини здійснює їхнє планування, проведення в життя, безупинне керування роботою ІАС і контроль виконання заходів.

Рішення навчальних задач плану бойової підготовки частини забезпечується широким комплексом заходів ІАС, спрямованих на наступне:

• підтримка авіаційної техніки в постійній справності і готовності до польоту;

• підтримка високого рівня надійності авіаційної техніки;

• забезпечення безпеки польотів і виключення відказів авіаційної техніки в польоті з вини технічного складу;

• організація своєчасної і якісної підготовки літаків до польотів і виконання профілактичних робіт;

• планова витрата і відновлення ресурсу авіаційної техніки у встановлених межах;

• виконання ремонту несправної авіаційної техніки;

• забезпечення високих показників роботи ІАС;

• навчання особового складу грамотної експлуатації і ремонту сучасної авіаційної техніки.

У ході планування і керування роботою технічного складу інженер частини по РЕО проводить інженерні розрахунки потрібних сил і засобів для підготовки радіоелектронного устаткування до польотів і зміни варіантів бойового застосування РЕО, здійснює маневр силами і засобами ІАС, організує взаємодію ІАС з іншими службами і ремонтними підрозділами, беручи участь у створенні і розподілі фондів запасних частин і матеріальних засобів для безперебійного забезпечення технічної експлуатації і відновлення працездатності РЕО з метою своєчасного й успішного виконання плану бойової підготовки. Періодичний і поточний аналіз надійності радіоелектронного устаткування дозволяє передбачити заходи для попередження відмов у польоті, давати пропозиції промисловості по доробках устаткування, що володіє недостатньою надійністю.

Велике значення в справі поліпшення ефективності процесу бойової підготовки має діяльність інженера по систематичному зборі й аналізу даних по різних питаннях технічної експлуатації і ремонту РЕО, узагальненню і впровадженню в практику експлуатації передового досвіду роботи підрозділів інженерно-авіаційної служби своєї й інших авіаційних частин, організації безупинного навчання особового складу ІАС передової технології підготовки РЕО до польотів, профілактичних і ремонтних робіт.

Іншим важливим напрямком роботи ІАС є завчасна всебічна підготовка до негайного проведення ІАЗ бойових дій. Вона охоплює широке коло питань, що відносяться до планування інженерно-авіаційного забезпечення майбутніх бойових дій, підтримці рівня бойової готовності літаків не нижче встановлених норм, практичній обробці дій особового складу при переводі а.ч. в різні ступені бойової готовності, забезпеченню готовності ІАС до перебазування, ремонту авіаційної техніки з бойовими пошкодженнями й ін.

З метою підвищення ефективності керування ІАС на початку бойових дій ще в мирний час інженери-керівники заздалегідь розробляють типовий план роботи особового складу ІАС при веденні бойових дій, беруть участь у складанні плану приведення частин і підрозділів забезпечення в бойову готовність і інші документи звітно-інформаційного плану (форми повідомлень і звітів, доповідь-довідка, відомості, таблиці і розрахунки). Варто підкреслити важливість завчасного відпрацьовування різних варіантів окремих рішень по ІАЗ бойових дій, що враховують особливості ТВД, умови базування частини і її маневру, стан авіаційної техніки й укомплектованість особовим складом, необхідність введення в лад поповнення ІТС і літаків, надходження яких планується з резерву, промисловості й АРП. Бойові документи, необхідні ІАС при приведенні а.ч. в різні ступені бойової готовності і веденні бойових дій, поєднуються в "Справу боєздатності" ІАС частини і зберігається в окремому портфелі в таємній частині. Зазначені плани доводяться до інженерно-технічного складу в частині, що їх стосується, а окремі елементи планів практично відпрацьовуються в ході бойової підготовки і при проведенні авіаційних навчань.

Одна з головних задач підготовки до бойових дій є повсякденна робота ІАС по забезпеченню встановленого рівня справності і бойової готовності авіаційної техніки.

Бойова готовність літаків визначається його справністю, запасом ресурсу і часу, необхідним на підготовку техніки до виконання бойових задач.

Кількість справних літаків повинне складати не менш 90% облікового складу. У виді виключення даний норматив знижується до 85% на період освоєння нової авіаційної техніки. Середній залишок міжремонтного ресурсу бойових літаків і авіадвигунів повинний бути не менш 30%. В авіаційних частинах політ кожного літака планується в строгій відповідності з графіком східчастого вироблення ресурсу. Для авіаційного РЕО витрата ресурсу враховується по нальоту літака.

Дійовими заходами скорочення термінів підготовки літаків і їхнього устаткування до застосування є:

• широке впровадження в практику роботи ІАС технологічних графіків, удосконалення технічних засобів експлуатаційного контролю;

• освоєння наукових методів технічної діагностики і передових прийомів військового ремонту;

• систематичний тренаж технічного складу.

Технологічні графіки в частинах розробляються для передпольотної підготовок і підготовки до повторного польоту. Доцільно такі графіки складати і практично відпрацьовувати з особовим складом ІАС для різних варіантів підготовки: при розосередженому базуванні а.э. і на технічній позиції, різній кількості технічних розрахунків на основному й оперативному аеродромах, при спорядженні літаків різними варіантами засобів поразки, при зміні варіантів бойового застосування РЕО й ін.

Велику увагу керівний склад ІАС частини повинен приділяти організації і практичному відпрацьовуванню грамотних і чітких дій інженерно-технічного складу при приведенні частини в різні ступені бойової готовності. Для цього завчасно визначаються і наприкінці кожного робочого дня уточнюються технічні розрахунки по підготовці авіаційної техніки по тривозі з фахівців груп обслуговування і регламентних робіт.

З цими розрахунками проводяться тренажі в парковий день не рідше одного разу на місяць. З метою скорочення термінів проведення зміни варіантів застосування РЕО доцільно сформулювати в а.е. й в авіачастині кілька позаштатних розрахунків по перебудові, проводити навчання технічних екіпажів літаків технології виконання допоміжних операцій (розкриття технічних лючків, приєднання АЖА і т.д.), навчати льотний склад перебудові зв'язкових радіостанцій і радіокомпасів. Керівники ІАС зобов'язані систематично організовувати показову підготовку авіаційної техніки, відпрацьовуючи на ній передові прийоми дій інженерно-технічного складу по підготовці літаків по тривозі, до повторного польоту зі зміною радіоданих і варіантів авіаційних засобів поразки.

Постійно проводиться підготовка ІАС до перебазування і роботи особового складу в умовах маневру авіаційної частини. По типових варіантах завчасно формуються склади ешелонів перебазування і намічаються маршрути їхнього висування. Відпрацьовуються раціональні варіанти пакетування і контейнерування технічного майна, КІА й установок. Створюються аеромобільні ТЕЧ авіачастин для посилення ремонтної мережі на оперативних аеродромах. У ході бойової підготовки періодично організуються тренажі ІТС по окремих елементах перебазування, і в ході авіаційних навчань – відпрацьовування перебазування в цілому.

Дуже актуальною є задача навчання особового складу ремонтних підрозділів технології і прийомам військового ремонту авіаційного РЕО, що одержало бойові пошкодження. З цією метою в кожної а.е. формуються в мирний час позаштатні ремонтні групи з найбільш підготовлених фахівців, які у процесі бойової підготовки агрегатним і частково індивідуальним методом, усуває несправності авіаційної техніки і проходять тренажі на спеціально-обладнаних робочих місцях за технологією ремонту типових бойових пошкоджень. Аналогічну підготовку одержують і фахівці ТЕЧ авіачастини. У групах регламентних робіт з РЕО велика увага приділяється на освоєння технології відновлення блоків РЕО індивідуальним і агрегатним методами. Фахівці ремонтних підрозділів освоюють методику виконання ремонтів з використанням рухомих і аеромобільних контрольно-ремонтних засобів.

Для забезпечення ремонту авіатехніки, що одержала бойові пошкодження, ще в мирний час створюються військові (для частин і ВАРМ) і оперативні ( недоторкані запаси запасних частин і матеріалів, що формуються зі спеціальних комплектів:

• комплект, що возиться, №1 – для дрібного і поточного ремонту 20 літаків безпосередньо в авіаційних частинах;

• комплект, що возиться, №2 – для середнього ремонту 10 літаків у ВАРМ;

• оперативний комплект №2 – для поточного і середнього ремонту 100 літаків у ТЕЧ авіачастині і ВАРМ; у його склад входять неходові запасні частини;

• цільовий комплект – для капітального ремонту 10 літаків в АРП.

Зазначені недоторкані запаси повинні забезпечити ремонт літаків протягом 15 доби ведення бойових дій. Їхнє використання здійснюється тільки за розпорядженням по ІАС у воєнний час.

Інженери авіачастини по РЕО зобов'язані стежити за поповненням комплектів, що возяться, запасними частинами з комплектів, що надійшли, ЗІП, що відповідають типу експлуатованої авіаційної техніки.

Попереднє вивчення ТВД з метою використання його можливостей в інтересах ІАС дозволяє раціонально планувати заходу щодо ІАЗ бойових дій авіаційних частин. Таке вивчення в повному обсязі проводить ІАС об'єднань, доводячи необхідні зведення до керівників ІАС частин. Обсяг аналізованих зведень охоплює:

• склад, стан, розміщення авіаційної техніки, ремонтних частин і підрозділів;

• стан основних і оперативних аеродромів, наявність і тип укриттів, наявність засобів наземного забезпечення (ЗНЗ), паливо-мастильні матеріали (ПММ), засобів поразки, енергоджерел і службових приміщень;

• можливості використання комунікацій для забезпечення маневру силами і засобами ІАС;

• можливості доставки на аеродроми підготовлених ракет;

• зони евакуації літаків з місць змушеної посадки;

• можливості використання трофейної техніки, матеріальних засобів, засобів поразки, ПММ і промислових підприємств в інтересах ІАЗ бойових дій.