- •1. Зміст та завдання експлуатації авіаційної техніки.
- •2. Загальні положення щодо організації експлуатації авіаційної техніки
- •3. Організаційна структура підрозділу іас .
- •4. Види контролю авіаційної техніки.
- •5.Бойова готовність та справності ат, шляхи забезпечення.
- •6. Планування і проведення заходів іас по підтриманню а.Т. В справному і боєготовому стані.
- •7. Організація роботи іас по забезпеченню польотів
- •8. Взаємодія іас з атч під час організації і проведення польотів.
- •9. Загальні положення щодо організації та проведення ітп.
- •10.Введення до строю особового складу іас.
- •11.Освоєння нової авіаційної техніки.
- •15. Виникнення та сутність проблеми надійності
- •16. Основні поняття і визначення
- •17. Класифікація відмов.
- •18 . Показники надійності авіаційного рео.
- •Одиничні показники надійності, їх статистичне та імовірносте визначення. Показники надійності не відновлюваних об'єктів
- •Інтенсивність відмов.
- •Показники надійності відновлюваних об'єктів.
- •Математичні моделі безвідмовності.
- •Експоненціальний розподіл часу безвідмовної роботи.
- •2.Нормальний розподіл.
- •3.Пуассонівський потік відказів.
- •2.3 Основні показники ремонтопридатності, довговічності і зберігання.
- •3. Комплексні показники надійності.
- •19. Основні поняття та визначення безпеки польотів.
- •20.Фактори, що впливають на безпеку польотів та надійність авіаційного рео в процесі експлуатації ат.
- •21 .Вплив надійності рео на безпеку польотів
- •22. Аналіз технічного стану рео, шляхи та методи підвищення надійності ат
- •23. Заходи, які запроваджують інженери авіаційної частини з рео по підвищенню рівня його надійності
- •25.Основні види технічної документації іас авіаційних частин.
- •Експлуатаційна документація іас (со).
- •Ремонтна документація іас (со).
- •Облікова та звітна документація іас (со).
- •25.Зміст та постановка завдання теорії масового обслуговування, підрозділ іас як система масового обслуговування.
- •Підрозділ іас (со) як система масового обслуговування.
- •27.Характеристика системи технічного обслуговування з контролем рівня надійності, область застосування.
- •Область застосування технічного обслуговування з контролем рівня надійності.
- •30.Зміст іаз бойових дій.
- •Етапи інженерно-авіаційного забезпечення бойових дій.
- •31. Підготовка ат та авіаційного рео до бойових дій.
- •32. Відновлення бойової здатності ат за результатами бойових дій.
30.Зміст іаз бойових дій.
Забезпечення бойових дій авіаційних частин складається з підготовки і здійснення заходів, спрямованих на підтримку частин у високій боєздатності, збереження їхньої боєздатності і створення сприятливих умов для успішного і своєчасного виконання поставлених задач.
Воно підрозділяється на бойове, спеціально-технічне і тилове забезпечення. Інженерно-авіаційне забезпечення, будучи складовою частиною спеціально-технічного забезпечення бойових дій, тісно взаємодіє з іншими видами забезпечення і проводиться інженерно-авіаційною службою з метою підтримання авіаційної техніки в стані бойової готовності до виконання бойових задач, досягнення безвідмовної роботи в польоті і високій ефективності її застосування в процесі бойової підготовки і при веденні бойових дій.
Інженерно-авіаційне забезпечення можна розділити на роботу ІАС по забезпеченню бойової підготовки в мирний час і ІАЗ бойових дій, що проводиться в період ведення бойових дій.
ІАЗ бойових дій являє собою комплекс заходів ІАС авіаційних частин, що охоплює технічну експлуатацію і ремонт авіаційної техніки в умовах ведення бойових дій, керування роботою особового складу ІАС, маневрування силами і засобами з метою підтримки високої ефективності функціонування інженерно-авіаційної служби, інженерно-технічну підготовку особового складу авіаційних частин до ефективного використання бойових можливостей авіаційної техніки в конкретній обстановці.
Найбільш важливими задачами ІАС в умовах ведення бойових дій є:
досягнення високої боєздатності авіаційної техніки, сил і засобів ІАС для виконання бойових задач в умовах маневру авіаційних частин і швидкої зміни обстановки;
забезпечення максимальної кількості бойових літако-вильотів з метою підтримки заданої напруги бойових дій авіаційної частини;
усунення бойових ушкоджень і несправностей авіаційної техніки в мінімально можливий термін;
забезпечення високої ефективності авіаційної техніки і дотримання правил її експлуатації з метою виключення льотної подій, випадків невиконання бойових задач через відмови авіаційної техніки або через неграмотну її експлуатацію.
Висока боєздатність авіаційної техніки, сил і засобів ІАС обумовлюється:
здатністю інженерно-технічного складу готувати літаки в заданих варіантах бойового спорядження в мінімально можливий термін в умовах розосередженого базування частин;
підготовленістю ІАС до маневрування силами і засобами для технічної експлуатації і ремонту авіаційної техніки;
здатністю інженерно-технічного складу безупинно підтримувати необхідний рівень справності літаків;
проведенням заходів щодо захисту авіаційної техніки, сил і засобів ІАС від впливу засобів поразки, застосовуваних противником по аеродромах.
Забезпечення максимальної кількості літако-вильотів досягається за рахунок безупинного ремонту ушкоджених і несправних літаків у мінімально можливий час, забезпечення підготовки літаків у необхідних варіантах бойового спорядження в заданий термін. Усе це в значній мірі залежить від підготовленості інженерно-технічного, а також льотного складу кваліфіковано проводити підготовку літаків до застосування в будь-яких умовах бойових дій.
Ефективність бойового застосування АТ досягається високим рівнем навченості льотних екіпажів експлуатації АТ, а також активною участю особового складу ІАС у роботі з розширення бойових можливостей і поліпшенню експлуатаційних характеристик літаків.
Вимоги ІАЗ бойових дій регламентується наказами МО, НТЗ авіації ЗС України, наказів Ком. ПС, вказівками головного інженера ПС, наказами Командуючих і командирів частин.
Зміст ІАЗ бойових дій, містить у собі:
підготовку ІАС до забезпечення бойових дій;
планування інженерно-авіаційного забезпечення бойових дій;
організацію керування і взаємодії ІАС у ході бойових дій;
аналіз результатів ІАЗ і розробка заходів щодо його удосконалювання.
При приведенні авіаційної частини в більш високі ступені бойової готовності ІАС проводяться наступні основні заходи:
забезпечення встановлених норм справності авіаційної техніки і приведення справної авіаційної техніки в бойову готовність із заданим варіантом озброєння у встановлений термін;
підготовку авіаційних засобів поразки до застосування;
прискорене введення в лад несправної авіаційної техніки (поетапне виконання регламентних робіт або їхнє припинення і приведення авіаційної техніки в бойовий стан);
підготовку особового складу й авіаційно-технічного майна ІАС до перебазування на оперативні аеродроми;
приведення сил і засобів військового ремонту (ТКРС і аеромобільної ТЕЧ авіачастини) у готовність до виконання на основному й оперативному аеродромах ремонту авіаційної техніки, що одержала бойові пошкодження;
здійснення розосередження і маскування авіаційної техніки і засобів наземного обслуговування;
підготовку рідко використовуваного майна ІАС і учбово-тренажної бази до здачі в АТЧ.
При приведенні авіаційних частин у більш високі ступені бойової готовності організується позмінна цілодобова робота особового складу ІАС, а також дозволяється:
експлуатувати авіаційну техніку понад установлені гарантійні і міжремонтні ресурси протягом не більш 50 годин чи 3 місяці (для акумуляторів типу 15-СЦС-45- не більш 1 місяця). Рішення на експлуатації авіаційної техніки понад установлений ресурс приймає комісія під головуванням заступника командира частини по ІАС на підставі огляду і перевірки працездатності авіаційної техніки;
при відсутності техніка літака випускати літак у політ підготовленому до виконання обов'язків техніка старшому механіку (механіку), за яким літак закріплений по бойовому розрахунку;
готувати літаки до вильоту складом виділених позаштатних груп (команд) ІТС на аеродромах постійного базування, розосередження і проміжних аеродромів під контролем начальників групи (команди), посадових осіб ІАС;
усувати несправності на гарантійній авіаційній техніці, що вийшла з ладу, до прибуття представника заводу-виготовлювача й АРП;
проводити одну попередню підготовку на шістьох льотних днів (ночей) протягом 10 діб;
заміняти при поетапному виконанні регламентних робіт на літаках агрегати (блоки), що вимагають для перевірки значних працевтрат, агрегатами (блоками) з виконаними на них регламентними роботами;
використовувати справні деталі, вузли, блоки й агрегати з ушкоджених і не підлягаючому відновленню літаків після перевірки у встановленому порядку відповідності їхніх параметрів і стану технічним умовам;
при необхідності випускати в політ літаки з несправним устаткуванням, що не впливає на виконання поставленої задачі і безпека польоту. Рішення на випуск несправного літака в політ приймає заступник командира частини по ІАС.
Керівники ІАС у своїй повсякденній діяльності повинні постійно готувати особовий склад до успішного проведення ІАЗ бойових дій, направляючи зусилля на його морально-психологічну підготовку, майстерне оволодіння авіаційною технікою, зміцнення військової дисципліни, освоєння особливостей ТВД, готовність до чітких дій при перекладі частин у різні ступені бойової готовності.